Динамо проти головної європейської сенсації: Луческу впроваджує нові нюанси, плюси-мінуси і нещасний випадок
Сергій Костенюк аналізує гру Динамо на перших зимових зборах в Іспанії. Є кілька важливих висновків!
Підготовчий збір чемпіонів України в Іспанії завершився контрольним матчем з дуже цікавим суперником – норвезьким клубом Буде-Глімт. Розберемо дії та взаємодії гравців Динамо в очному протистоянні з командою, яка стала однією з головних сенсацій цього євросезону.
Мабуть, враховуючи усі з можливих варіантів, на цьому етапі збору то був найкращий спаринг-партнер. Чемпіони Норвегії двох останніх сезонів відзначаються чудовою організацією гри і, не дивлячись на те, що цієї зими команда Четіля Кнутсена зазнала суттєвих кадрових втрат, а цей матч був для неї першим у 2022-му, цей колектив спроможний добре протестувати ступінь підготовки у багатьох важливих аспектах гри.
Загалом, гра сподобалася. Думаю, обидва тренерські штаби мають приводи бути задоволеними побаченим. Обидві команди зіграли за своїми базовими тактичними схемами. Динамо будувало гру навколо структури 4-2-3-1, яка у деструктивній фазі трансформувалася на класичні 4-4-2, а Буде-Глімт грав за традиційною для себе формацією 4-3-3.
Динамо – Буде-Глімт – 1:1 (1:1)
Голи: Вітінью, 20 – Боніфас, 38
Динамо: Бущан (Нещерет, 46 (Бущан, 59)) – Кендзьора (Тимчик, 46), Боль (Бурда, 46), Сирота, Вівчаренко – Сидорчук (Бражко, 71), Шапаренко (Шепелєв, 77) – Циганков (Антюх, 81), Буяльський, Вітінью (Де Пена, 46) – Вербіч (Гармаш, 46)
Буде-Глімт: Смітс – Сампстед, Мо, Хейбротен (Амундсен, 72), Вембангомо – Конрадсен (Хауге, 83), Хаген, Салтнес (Сйовольд, 72) – Сольбаккен, Боніфас, Пеллегріно
Попередження: Нордас, 56
Стартовий склад Динамо був далеко не оптимальним, але загалом Мірча Луческу грамотно його ротує, щоб зберігати важливий баланс між загальним станом функціональної підготовки усієї команди. Загалом тренерський штаб киян використав у цьому матчі 19 футболістів.
Щодо стартового складу Буде-Глімт, то на даний момент, напевно, він був оптимальним. Все ж таки, команду покинуло чимало основних виконавців і це міжсезоння є великим шансом для багатьох футболістів, які ще у грудні перебували у статусі найближчого резерву. Кнутсен з тих тренерів, які розраховують на стабільну обойму гравців і нечасто вдаються до ротації.
За великим рахунком, Динамо провело два різні тайми. У першому команда Луческу намагалася грати з позиції сили і відрізками це непогано вдавалося. Кияни підіймали лінію оборони, при втраті вмикали високий пресинг. Після перерви Динамо віддало ініціативу і вже більше тримало позиційну оборону та намагалося відповідати швидкими атаками, яких було не так і багато. Складно сказати, чим спричинена ця різниця. Чи норвежці притисли і витримувати темп стало складно? Чи планові заміни послабили гру? Чи це була спроба протестувати взаємодії у різних фазах гри? Щоб знати напевно, потрібно перебувати всередині команди.
Розглянемо фазові перебудування Динамо.
Чемпіони України при побудові позиційних атак традиційно дотримувалися структури білд-апу 1-2-4. Центрбеки складали першу лінію, фулбеки та опорні півзахисники – другу. Враховуючи високий рівень суперника у такому аспекті, як пресинг, Динамо досить непогано справлялося з інтенсивним тиском. Так, були обрізки та втрати, але було б дивно, якби їх не трапилося зовсім. Кияни холоднокровно користувалися гарантованою чисельною більшістю і часто розіграш призводив до переходу у фазу розвитку позиційного наступу.
Проте, на мій погляд, у цьому напрямку ще є багато недоліків. Зверніть увагу на велику вільну зону між групою гравців, задіяних у білд-апі, і між групою атаки. Цей простір можна використовувати для передач у недодачу і розвитку швидкої атаки через ці вільні зони, маючи великий простір для взаємодій у ситуації 4 в 4. Інколи захисники трохи перетримували м'яч, а потім використовували довгу передачу у боротьбу.
Було чутно, що тренери закликали фулбеків грати поздовжньою передачею по бровці поля, тобто певні сценарії розвитку атаки були, але не завжди під тиском вдавалося їх реалізовувати.
Ширину атак Динамо у фазі їхнього розвитку підтримували вінгери. У першому таймі – Циганков і Вітінью, у другому – Циганков і Де Пена. Часто передача йшла на фланг і вінгер з м'ячем зміщувався у півпростір, звільняючи простір на фланзі для забігання крайнього захисника. Особливо активно ця класична комбінація застосовувалася праворуч.
Часом Динамо застосовувало досить інтенсивний пресинг. Якщо тиск не приносив плодів, то команда переходила на зонну оборону за своєю базовою структурою 4-2-3-1.
Необережний пас суперника чи передача назад на цій фазі могла активувати високий пресинг киян. Взагалі, раніше команда значно пасивніше діяла у деструктивній фазі гри.
З середнього у низький блок Динамо переходило за структурою 4-4-2. Команда намагалася тримати максимальну вертикальну і горизонтальну компактність у блоці. Було помітно, що це вже не той Буде-Глімт, який восени возив не тільки команду Скрипника, а й Моурінью. Все ж таки потрібен час, щоб нові деталі притерлися до механізму Кнутсена. Та й не потрібно забувати, що це лише перший спаринг Буде на зборах.
Підсумовуючи гру Динамо, потрібно визнати, що команда на даному етапі демонструє достатньо непоганий рух та рівень взаємодій. Звісно, команда ще буде додавати. Є кілька конкретних позитивних моментів. По-перше, сподобалося, що тренерський штаб Луческу змушує команду починати позиційні атаки через короткий розіграш на своїй третині поля. Це значно корисніший підхід для подальшого розвитку. По-друге, під час спарингу було чутно, як тренери закликали гравців не зловживати передачами назад та поперек поля.
Головний асистент Мірчі Луческу – Еміль Карас, який протягом матчу активно підказував футболістам, робив акцент на необхідності пошуку можливостей для загострюючих передач вперед. Тренери заохочували доброю оцінкою намагання деяких гравців групи атаки відкриватися у глибину, зокрема це стосується Циганкова. Звісно, у цьому плані не вистачало зворотного зв'язку, тобто своєчасного та точного закидання за спини захисникам суперника. Також помітно, що Динамо поступово покращує рівень виконання проактивних методів оборони – пресингу та контрпресингу. До плюсів можна віднести і черговий гол на зборах зі стандарту.
Найбільшим негативом у матчі для Динамо є травма Руслана Нещерета. Звісно, це нещасний випадок, але все ж таки у контрольних матчах гравці повинні більше уваги приділяти безпеці один одного.
Не припиняє дивувати глибина резерву молодих захисників Динамо. Цікаво буде спостерігати за розвитком Антона Боля. Важливо, що він діяв сміливо, намагався своєчасно просуватися з м'ячем уперед, коли мав вільний простір перед собою. Його передачі були досить щільними та акцентованими. Хлопець вміє грати з піднятою головою, це також дуже важливо.
Непогане враження залишив і Вівчаренко. На тлі кваліфікованого суперника Костянтин виглядав досить впевнено.
Взагалі, для першого збору команда виглядала нормально. Хтось краще, хтось гірше, але структура гри працювала і Динамо намагалося дотримуватися тих принципів, які вимагає тренерський штаб.
Група автора у Facebook "Тактика футболу з Сергієм Костенюком"
показать скрыть