Ді Каніо – легенда АПЛ: покинув Капелло, відмовив Фергюсону телефоном, відсидів 11 матчів бану і поклав гол усіх часів
Витівки, емоційні зигзаги та легендарні вчинки однієї з найяскравіших зірок англійського чемпіонату на перетині 90-х і 2000-х.
Футбол 24 разом із Nemiroff пригадує культового Паоло Ді Каніо, його насичений британський етап кар’єри і не тільки.
Зірка АПЛ дав перший публічний коментар після моторошної ДТП: "Я живий"
Є люди, про яких кажуть, що їх "всюди повно". Паоло Ді Каніо – саме такої породи. Народжений у багатодітній сім’ї бідного робітничого кварталу під палючим сонцем південних окраїн Риму, він просто не міг вирости іншим. Правила дуже прості. Бути гучним, щоб тебе почули. Достатньо нахабним, щоб з тобою рахувалися. Працювати ліктями, щоб урвати свій ласий шматок. Дивно, та за таких умов у Паоло розвинулося ще й загострене почуття справедливості. Ну а футбольний талант – куди ж в Італії без нього?
Перший і найголовніший клуб у житті Ді Каніо – це Лаціо. Тут осягав ази, а підпільно пробивав виїзди разом із хуліганистими тіфозі "орлів" і навіть бився з ними пліч-о-пліч у "третіх таймах". Одягнувши рідні небесно-блакитні барви, мав щастя дебютувати у Серії А дев’ятого жовтня 1988 року. Того ж сезону забив свій перший гол у дербі проти Роми. У 1990-му вибухового таланта купує Ювентус.
І – почалося.
"Стару синьйору" очолював Джованні Трапаттоні – святий чоловік для Італії, а надто для чорно-білої частини Турина. Спершу вони ладнали, але Трап відводив для Паоло все менше ігрового часу, що не могло не зачіпати его молодого нападника. Кульмінація трапилася у матчі проти Палермо, коли Ді Каніо отримав від скупого тренера лише п’ять хвилин перед фінальним свистком, а потім ще й критику почув на свою адресу в роздягальні.
Паоло вибухнув, як Везувій, висловивши все, що накипіло. "Молодий чоловіче, хто ваші батьки і як вони вас виховували?" – "Тр***и себе в дупу!" Тренер кинувся до нахаби, але отримав від нього поштовх у груди і приземлився на сумки з інвентарем.
У Наполі, де Ді Каніо опинився після скандалу, було на диво чарівно. Бунтар добре ладнав із наставником Марчелло Ліппі, тіфозі швидко його полюбили, але клуб не знайшов грошей, щоб викупити контракт.
Отже – Мілан. А тут Фабіо Капелло – володар не менш крутого норову. Конфлікт між гравцем і тренером був лише питанням часу. Їхнє зіткнення сталося у Пекіні, куди "россонері" поїхали, щоб дати урок футболу неосвіченим китайцям. Дон Фабіо зняв Ді Каніо з гри. Далі – довгий нецензурний діалог, суть якого коректно можна інтерпретувати так: "Якого дідька? Чому?" – "Йдеш до біса. Ти сьогодні повний нуль".
Паоло пішов у Селтік. Похмура Шотландія зачарувала його рівнем напруги Олд Фірм дербі, але президент клубу кинув з умовами контракту. Одіссея італійського мандрівника продовжилась, а шлях пролягав у Шеффілд Венсдей – "сови" тоді ще виступали в АПЛ. Гостросюжетна боротьба за виживання, розбірки і навіть бійки з головними тренерами, шампанське в роздягальні. Паоло міг собі це дозволити ще й тому, що був головною зіркою скромної команди і забивав у кожному другому матчі.
Найвідоміший епізод Ді Каніо у біло-синій футболці датований вереснем 1998-го. Того дня на Хіллсборо прибув Арсенал. Гра видалась складною. З-під бутсів летіли іскри, тріщали гомілкостопи і спалахували сутички.
"Перед матчем я вдосталь наговорився зі своїм другом Патріком Вієйра, – розповідає Паоло. – З ним ми потоваришували ще в часи спільних виступів за Мілан. У матчі Патріку довелося грати проти наших Віма Йонка та Річі Хамфріса. В одному з епізодів Вім смикнув його за футболку, і Вієйра впав. Француз миттєво підвівся і, палаючи від люті, вдарив Йонка. Мене багато критикують за те, що зробив потім. Я підбіг до нього і спробував заспокоїти. Нагодився Мартін Кіоун і вдарив мене в обличчя. Можливо, він думав, що я збираюся зацідити Патріку, і хотів захистити його. Я відчув, що в мене щось хруснуло, прорізав сильний біль. Перелом носа? Інстинктивно я вдарив його у відповідь".
Пол Олкок, головний арбітр нестійкої тілобудови, підбіг до Ді Каніо і засвітив перед ним червону картку. Покарав лише його, хоча кулаками працювали, як мінімум, ще двоє. Обурений італієць штовхнув рефері і взяв курс на роздягальню, тоді як незграбний представник феміди повалився на газон. Вибухнув страшенний скандал. Ді Каніо впаяли 11 матчів дискваліфікації.
Зв’язатися з опальним бунтарем не побоявся лише Харрі Реднапп. Джон Монкур, Ніл Раддок, Іан Райт, Шака Хіслоп, молоді Френк Лемпард, Джо Коул, Ріо Фердінанд – у Реднаппа була хороша команда, і Ді Каніо ідеально туди вписався.
У сезоні 1999/00 Паоло забив Вімблдону один із найкрасивіших голів в історії АПЛ. Тревор Сінклейр подав на лівий кут штрафного майданчика, Ді Каніо підстрибнув обома ногами і з льоту вліпив правою у дальній кут воріт.
"Для цього потрібен повний контроль над своїм тілом, хороша координація і вміння тримати рівновагу, – пояснював італійський технар. – Це навіть складніше, ніж бісіклета, тому що при її виконанні вага тягне вас назад і, таким чином, допомагає утримувати рівновагу. Коли я наносив свій удар, обидві мої ноги перебували в повітрі. У такій ситуації просто торкнутися м’яча – вже досягнення!"
Інший легендарний епізод трапився наступного сезону. Вісімнадцятого грудня 2000 року Вест Хем гостював у Евертона. Під час однієї з атак "молотків" голкіпер господарів Пол Джеррард вибіг з воріт і впав, підкошений раптовою травмою. У цей момент Сінклейр вже подав на Ді Каніо, залишалося лише влучити у порожні ворота. Але лідер ВХЮ спіймав м’яч у руки і вказав на травмованого суперника. Йому аплодував весь Гудісон Парк. Телебачення і газети навперебій восхваляли джентльменський вчинок Паоло. Він навіть отримав вітального листа від президента ФІФА Зеппа Блаттера. А навздогін – нагороду FIFA Fair Play Award.
Така увага навіть змусила Ді Каніо зніяковіти: "Як я не був дияволом, коли штовхнув арбітра Олкока, так і не став святим лише тому, що зупинив гру, аби мій колега міг отримати медичну допомогу".
У 2001-му на Паоло вийшов сам Алекс Фергюсон і запропонував приєднатися до МЮ. Такий шанс випадає раз у житті, до того ж – тільки обраним. Ді Каніо дав легендарному серу нелегку відповідь чесного чоловіка. "Мені було незвично казати "ні" серу Алексу. Я сказав дякую, 1000 разів дякую, але я не можу. Вест Хем – це моя сім’я, яка мене зігріла в найгірший момент мого життя. Він відповів мені: "Паоло, поважаю це, я люблю людей, які мислять таким чином. Ти – та людина, про яку я так і думав".
Ймовірно, невдовзі Ді Каніо пошкодував про свою відмову. Адже перед несподіваною відставкою Реднаппа він встиг побити з ним горщики. У всьому начебто винні журналісти, які перекрутили коментар італійця і вийшло, що він категорично незадоволений тренувальним процесом Харрі. Менеджер, як відомо, теж славився крутим характером, тому, не розбираючись, пішов у контратаку: "Ді Каніо розтуляє рота з будь-якого приводу".
Новим наставником Вест Хема став Глен Рьодер, з яким у Паоло стосунки не склалися відразу. А потім прийшов ще один тренер. Чехарда спричинилася до погіршення результатів команди. Зрештою, сезон 2002/03 "молотки" закінчили третіми з кінця і вилетіли в Чемпіоншип.
Перш ніж покинути Туманний Альбіон, Ді Каніо ще зазирнув на сезончик у Чарльтон. Але далі не зміг опиратися головній любові всього свого життя. Лаціо опинився у скрутному фінансовому та турнірному становищі, тож потребував допомоги зіркового вихованця.
