Челсі – Вільяреал: іспанська оборона, хід конем Емері та ключова рокіровка Тухеля перед матом в ендшпілі
Чинні клубні чемпіони Європи почали сезон з перемоги, яка принесла їм черговий трофей. Челсі Томаса Тухеля у напруженому поєдинку за Суперкубок УЄФА переміг Вільяреал Унаї Емері. Постараємося розібрати еволюцію та основні тактичні нюанси протистояння.
Для обох команд це був перший офіційний матч сезону. Традиційно у матчі за Суперкубок найуспішніші команди Ліги чемпіонів і Ліги Європи перебували не у найкращій формі. Щодо кадрових питань, то в Емері були відносні проблеми. Іспанський фахівець не міг розраховувати на травмованих Парехо та Чуквезе.
Челсі зіграв за своєю базовою схемою 3-4-2-1. Вільяреал діяв за формацією 4-4-2. Одним з головних тактичних задумів Емері були закриті фланги. Наявність захисника і півзахисника на обох флангах дозволяла ефективніше протидіяти латералям суперника. Тухель вкотре продемонстрував своє вміння у ході матчу читати гру та задуми опонентів. Німецький фахівець відреагував тим, що Алонсо та Хадсон-Одой часто почали зміщуватись углибину та півпростір, відводячи за собою півзахисника Вільяреала. Тут важливі були своєчасні зміщення інсайдів Хаверца та спочатку Зієша (до травми), а згодом – Пулішіча. Вони атакували простір і в динаміці отримували м'яч у ситуації один в один з фулбеком.
Челсі – Вільярреал – 1:1 (6:5 у серії пенальті)
Голи: Зієш, 27 (Хаверц) – Морено, 73 (Діа)
Челсі: Менді (Кепа, 119) – Чалоба, Зума (Крістенсен, 66), Рюдігер – Хадсон-Одой (Аспілікуета, 82), Канте (Жоржінью, 65), Ковачіч, Алонсо – Зієш (Пулішіч, 43), Вернер (Маунт, 65), Хаверц
Вільяреал: Асенхо – Фойт, Альбіоль, Торрес, Педраса (Еступіньян, 58) – Піно (Манді, 90), Трігерос (Гомес, 71), Капу (Гаспар, 70), А. Морено (Морланес, 85) – Ж. Морено, Діа (Раба, 86)
Хочешь почувствовать настоящую футбольную атмосферу? Пригласи друзей и устрой домашний просмотр топовых матчей Лиги чемпионов за бокалом Żubrówka. Żubrówka – открой легенду! Для тех, кто хочет настоящего! Узнать больше о Żubrówka тут.
Попередження: Рюдігер, 45, Тухель, 45+1 – Піно, 61, Раба, 119
Удари (у площину) – 20(7):12(5)
Удари з меж штрафного – 14:7
Удари після стандартів – 6:0
Володіння – 61,5%:38,5%
Точність передач – 90%:81%
Передачі – 808:499
Передачі у фінальну третину поля – 291:167
Ключові передачі – 15:10
Передач поспіль – 7:4
Дриблінг (успішний) – 15 (6):16 (9)
Фоли – 10:15
Статистичні показники красномовно свідчать про перевагу Челсі, але, аналізуючи гру, не можна дати однозначну оцінку діям команд, які у різні періоди демонстрували різний рівень дій. Кажучи про еволюцію матчу, його сміливо можна поділити на три умовні відрізки. Перші півгодини пройшли за беззаперечною перевагою "синіх", яка призвела до голу Зієша. Потім неочікувано з 30 до хвилини 75 ініціативою володіла іспанська команда. Цікаво, що як і у випадку з Челсі, тільки-но Вільяреал забив гол, то відразу відмовився від високого пресингу та у деструктивній фазі почав сідати у позиційну оборону.
Наприкінці основного часу команда Тухеля міцно захопила панель управління грою і вже не підпускала до неї опонентів до самого фінішу. Навіть у серії післяматчевих пенальті Челсі виглядав впевненіше, а Кепа, якого Тухель випустив на заміну саме під серію, став справжнім героєм. Перед останнім ударом Альбіоля він підійшов до досвідченого захисника Вільяреала та щось тому сказав. Потім на лінії показав на лівий від себе кут, а стрибнув навмання у протилежний. Він дезорієнтував капітана команди суперників, який, мабуть, дійсно спочатку збирався пробивати у лівий від воротаря кут.
Взагалі, крім відрізку із 30 по 75 хвилини матчу Челсі контролював м'яч, що відображається на загальній тепловій мапі. Щодо вертикальних та горизонтальних зон, то Вільяреал діяв компактніше, тому що більшу частину часу був змушений захищатися. Челсі при організації позиційних атак помітно завалювався на правий фланг. Через цю зону пройшло майже 50% від усіх активних дій лондонців. Різниця на 13% у володінні м'ячем у фінальній третині поля тільки підкреслює загальну територіальну перевагу Челсі.
Для більш наочного висвітлення дій команд в окремих відрізках застосуємо мапи ударів по воротах та передач у третю зону. На першому етапі Челсі завдав 4 ударів по воротах, тоді як Вільяреал спромігся лише на один постріл з-за меж штрафного.
Показники передач у фінальну третину поля взагалі демонструють вражаючу різницю – 99 проти 17! Переважна більшість пасів у номінальних господарів була виконана з флангів та напівфлангів.
У 45-хвилинну епоху Вільяреала "Жовта Субмарина" вдвічі перебила переможця Ліги чемпіонів. У середньому іспанці доводили свої атаки до удару по воротах Менді кожні чотири з половиною хвилини. Двічі команда Емері перевіряла на міцність каркаси воріт. Взагалі, враховуючи ступінь небезпечних моментів біля воріт Челсі на цьому відрізку, Вільяреал мав реальні шанси не тільки перевернути гру, але й, можливо, навіть закрити її.
Для Челсі Томаса Тухеля 40 передач у третю зону за 45 хвилин ігрового часу – це аномально мало.
З таким суперником, як Челсі, потрібно ефективніше завершувати свої гольові можливості. Вирішальну роль у протистоянні зіграла потужніша лава Челсі. Заміни Тухеля перевернули гру. Аспілікуета, Жоржінью та Маунт значно посилили гру своєї команди.
Мапи за цей відрізок гри навіть не потрібно коментувати. Статистична перевага Челсі була вражаючою. Єдине, на що потрібно звернути увагу, так це на правий фланг Челсі. Саме через цю зону проходила переважна більшість атак команди Тухеля.
Як ми вже відзначали, Вільяреал після того, як зрівняв рахунок, віддав ініціативу фаворитам матчу. Відчувалося, що під кінець основного часу іспанці підсіли функціонально. Вони вже не витримували той рівень інтенсивності, який самі запропонували з початку другого тайму. Згодом команда Емері перебудувалася на гру з трьома центральними захисниками. Це вже була відверта гра на стримання позиційних атак суперника з надією на швидкі атаки. Після матчу Унаї Емері був задоволений грою своєї команди і порівняв її з хамелеоном: "Ми говорили про те, наскільки велика честь випала нам – зіграти в цьому Суперкубку. У мене була така можливість раніше, але не всі гравці і тренери її отримують. Потрібно грати з найкращими командами світу, щоб залишатися конкурентоспроможними.
Була одна річ, яка не потребує обговорення, – виконувати оборонну роботу. І моя команда це зробила. Пропущений гол став наслідком однієї з небагатьох помилок, яких ми могли припуститися. А втім, ми знайшли моменти і забили свій м'яч. Кожна гра вимагає від вас різної адаптації. Здатність цієї команди бути хамелеоном в одній і тій же грі допомагає нам знаходити відповіді. Це був особливий день для всіх уболівальників Вільяреала. Тепер клуб хоче зробити стрибок у Лізі чемпіонів. Ми хочемо продовжувати будувати міцну структуру, щоб команда гідно виступила в чемпіонаті, Лізі чемпіонів та Кубку".
Томас Тухель як тренер переможців сказав, що випустити Кепу на серію пенальті планували заздалегідь: "Це рішення не було спонтанним. У нас була статистика, що Кепа найкращий з точки зору відбиття пенальті. Аналітики показали мені дані, а потім ми поговорили з гравцями, що в іграх на вибування таке може трапитися. Просто фантастика, як Едуар Менді приймає це. Я радий, що вихід Кепи спрацював. Ми заслужили перемогу, хоч було і непросто. Конфлікт із Емері? Немає жодних проблем. Представник штабу занадто голосно висловлював емоції після фолу. Тим не менш, все гаразд".
Це був дуже непростий матч для Челсі, але лондонський клуб здобув цілком заслужену перемогу. Протягом більшості ігрового часу саме команда Тухеля володіла перевагою та контролювала ситуацію на полі. До того ж хід із заміною воротарів спрацював на усі 100%. Кепа став героєм матчу, саме він витягнув цю серію. Пам'ятаєте, як свого часу при Мауріціо Саррі у фіналі Кубка англійської ліги трапився скандал із заміною голкіперів? Зараз ситуація з атмосферою та взаєморозумінням у команді набагато краща. Реакція футболістів на заміни та поведінка воротарів до і після моменту ротації свідчить про непоганий рівень тімбілдінгу в Челсі.
Вочевидь, Челсі ще далекий від свого оптимального стану, але "сині" провели непогану кінцівку матчу. Вільяреалу потрібно подякувати за чудову ігрову дисципліну та відрізок з 30 по 75 хвилини матчу. Вони реально затиснули переможця Ліги чемпіонів. Буде цікаво спостерігати за обома командами в їх національних чемпіонатах. Челсі, звісно, боротиметься за чемпіонство в АПЛ, а "Жовтій Субмарині" цілком до снаги позмагатися за місце у першій четвірці Ла Ліги.
Група автора у Facebook "Тактика футболу з Сергієм Костенюком"
показать скрыть