"Біля стадіону Кристала базувались катівні ФСБ": Херсон від заходу до світанку, тіла у річці, "місяць немитих голів"
Інтерв’ю "Футбол 24" з адміном найвпливовішого Telegram-каналу Херсона.
Звірства російських нацистів вже давно втратили рахунок, але щоразу дивують рівнем жорстокості та цинізму. Ракетні удари по Кривому Рогу та Сумах вразили навіть найбільш загартовані в цій війні серця.
Херсон, який вдалося визволити 11 листопада 2022 року, має власні шрами після 256 днів окупації, і продовжує потерпати від регулярних обстрілів – русня зовсім поруч, на лівому березі Дніпра.
Про атаки FPV, збочену "логіку" ворога, допити в херсонських катівнях і ліквідацію друзів колаборанта Стрємоусова – в інтерв’ю Футбол 24 з адміністратором "ХЕРСОН: Non Fake". Цей Telegram-канал щодня висвітлює новини міста і розвінчує російську пропаганду для 114 тисяч своїх підписників. Аудиторія невпинно зростає.
…Коли матеріал був майже готовим до публікації, стало відомо про нищівні влучання у Фаворит-арену, де колись виступав херсонський хокейний клуб Дніпро.
"Русня кошмарить весь транспорт"
– Як зараз живе Херсон? Щось змінилося після ініціативи Трампа про "30-денне перемир'я"?
– Після ініціативи Трампа в міжнародних ЗМІ знову почали з'являтися "запити" російської сторони на правий берег Херсонської області. Спочатку це було схоже на промацування ґрунту, як і в будь-яких переговорах, але далі цей запит підтвердився на кількох рівнях, включаючи інформацію від досить надійних джерел ОП та з деяких служб.
Відповідно, це конвертувалися у деякі зусилля російських військ на Херсонському напрямку. Побільшало авіаударів по місту, застосування ударних дронів теж зросло. Такий собі комплекс дій, щоб підкріпити політичні тези "ми все ще претендуємо на місто та захід у нього". Хоча фактично більшість цих ударів — б'ємо, щоб бити, а не вражати якісь реальні цілі.
Але тактика загалом робоча, на жаль, ті ж дрони атакують всю логістику в прибережних зонах і загалом знижують трафік руху будь-який. Відповідно, статистично виникає більше моментів для виявлення військової логістики. У цьому немає таємниці, оскільки неможливо побудувати лінію оборони на березі Дніпра і не наближатися до самого Дніпра.
Обидві сторони це чудово розуміють, але Росія заплющує очі на будь-які супутні втрати мирних жителів. Ми собі масово ніколи такого не дозволяємо на лівому березі.
– КАБи, артилерія, шахеди, FPV. Що приносить херсонцям найбільше лиха?
– Зі списку фактично відразу можна викреслити шахеди, вони у 90% випадків (може, навіть більше) летять транзитом далі. Бувало буквально 4-5 коротких періодів їхнього застосування по місту, тоді знищувалися будівлі, які б довго розбирала арта. Але в основній статистці майже всі шахеди тут – це транзит.
У якийсь період найнебезпечнішою була артилерія, тим більше у Херсоні на неї немає сповіщення тривоги. Вона починає бити зовсім несподівано для всіх і часто має великий розліт на сотні метрів. До літа минулого року вона була найбільш небезпечною зброєю, яка застосовувалася по місту. Спираюся на статистику вбитих і поранених мирних мешканців будь-яким типом зброї. Зараз у цій статистці сильні зміни, основна кількість постраждалих – це атаки дронами.
Період високої активності дронових атак у Херсоні колись, ймовірно, вивчатимуть в історії. Він починається приблизно влітку 2024 року з моменту переформування сил української оборони на фронті (ротації) та паралельного різкого збільшення безпілотних систем у забезпеченні військ РФ на півдні. Навколо зародження цієї ситуації ходить безліч легенд та версій, але причини саме такі, як я зазначив вище.
З того часу бувають незначні послаблення, пов'язані з технічними або погодними факторами, але в цілому активність залишається високою. На жаль, у багатьох новинах не говорять правди про те, що відбувається, а демонструють людям статистику про 80-85% придушення. Я особисто спостерігаю за відеоперехопленнями сигналів частини FPV-дронів і бачу ситуацію на власні очі.
Дронові атаки відразу варто розділити на типи безпілотників і глибину входу.
Якщо говорити про перший кілометр від берега, то для ворога фактично нескладно добратися до цілей переважним відсотком дронів. Залітати глибше стає складніше, як по градієнту. Чим більша відстань до цілі, тим простіше перервати сигнал (в умовах малого застосування ретрансляторів). У зоні до двох кілометрів від берега з придушенням важкувато.
У цих двох кілометрах розташовані кілька житлових районів: Кіндійка, Дніпровський район, частина Центрального та Острів. Ворожі дрони намагаються вибивати у цих районах інфраструктурні об'єкти, які можуть впливати на ситуацію з ефективністю придушення. Таким чином електропостачання було вибите з Кіндійки, Острова та частини Дніпровського району.
Наступним пріоритетом атак дронів стає логістика у цих же районах. Тобто русня кошмарить весь транспорт. Статистично вони хочуть досягнути наступного: цивільні менше пересуватимуться у прибережних зонах і з'явиться більше шансів атакувати військовослужбовців. Бо очевидно, що оборона міста із прибережних зон піти повністю не може.
Стратегія дуже кривава і передбачає відвертий тероризм, але російську сторону цей варіант цілком влаштовує. Повільно, але успішно вона реалізовується.
Тактична авіація та балістика на території Херсона – не найчастіше явище. На жаль, зараз саме період активізації авіації через політичні амбіції Росії на Херсонську область. Якщо говорити про весь час, то Херсонський район не має якогось глобального стратегічного змісту, тому й пріоритет авіаударів у нас був меншим. Хоча б у цьому місту пощастило.
Але у нашій області є Бериславський район. І Херсон, і Берислав розташовані фактично на одній відстані від фронту. Основна кількість російських КАБів (більше 60% явно) по нашій області була випущена саме на Бериславський район. У селах на береговій лінії ситуація загалом кратно гірша, ніж у місті.
– Бачив відео, де FPV атакують навіть робітників і дітей. Це непоодинокі випадки?
– Про дітей та дронові атаки прямо багато стабільних епізодів я не знаю, але дещо бачив. Ось тим самим комунальним працівникам вони відкрито загрожують – і давно. Російське угруповання військ "Днєпр" використало свої ресурси для залякування співробітників ХОКАРС у Херсоні. Окупанти дотримуються логіки: не ви завдавали удару, не вам і ліквідувати / зменшувати його наслідки. Те саме стосується і евакуацій, і співробітників ДСНС, які намагаються ліквідувати вогонь після ударів.
"Переломним моментом у цій історії було знищення Каховської ГЕС"
– У яку пору доби – найнебезпечніше?
– Найнебезпечніше в Херсоні з настанням темряви та рано вранці. Більшість ударів по місту точно відбувалися у зазначені проміжки часу. Взагалі, всі мешканці усвідомлюють, що тут у будь-який час може почати прилітати, і всі люди вже звикли до подібного. Коли відбуваються ротації чи поповнення військ на лівому березі, то можуть і три артснаряди по трьох різних районах вдень випустити. Очевидно, що без якихось вогневих завдань. Така ж картина фіксувалася при затишшях на частині інших напрямів фронту, тоді у них з'являється можливість використовувати більше боєкомплекту.
Тут варто взагалі розуміти, що обстріли можна розділити на дві категорії: спроба вразити якусь конкретну ціль (найчастіше – невисокоточною зброєю) і удари заради терору. Тому люди у нас намагаються з вулиць йти раніше. Зараз після 17-18 години вулиці міста майже порожні, а в зимовий час – взагалі після 15-16 години.
– Скільки відсотків споруд міста зазнали серйозних руйнувань? Приблизно. Візуальна оцінка.
– Запитання про руйнування житлового фонду є досить складним, але спробую бути об'єктивним. Якщо говорити саме про серйозні руйнування, то більшість таких будівель точно розташовані в прибережній зоні міста. У тому ж районі Кіндійки / Антонівки, які біля знаменитого Антонівського мосту, зруйнованих будинків уже тисячі. Сильні ушкодження там мають приблизно 70% будівель та ще близько 20% – менші ушкодження. Приблизно така сама ситуація і з будинками біля берегової лінії на Острові та у нижній частині (ближній до річки) у Дніпровському та Центральному районах.
Що далі ми відходитимемо від берега, то більше цілих будинків ми бачитимемо. Якась пародія на мирне життя та звичайний побут починається за 2+ кілометри від берега. Тому часто рекомендую в Telegram-каналі хоча б переміщатися із прибережних зон, якщо немає можливості виїхати.
Також уже пошкоджені / атаковані будинки навколо якихось промзон міста, у всіх районах. Наразі найбільш небезпечні місця для проживання: промзони, берегова ділянка, район адміністративних будівель та об'єктів інфраструктури.
– У скільки разів (знову ж таки приблизно) зменшилось населення Херсона, якщо порівнювати з початком 2022-го?
– Нині у Херсоні мешкає приблизно від 20 до 30% довоєнного населення.
– Хто залишився? Яка мотивація у цих співгромадян?
– Більшість населення міста – люди старші 50 років. Мотивація у всіх зовсім різна. Частина просто не звикла втікати від проблем, ще частині мешканців просто нікуди втікати. Тут важливо наголосити, що життя є у всіх районах, навіть на березі.
На жаль, евакуаційна програма на Херсонщині працювала не найкращим чином. У мережі кілька разів спливали скандали з відео, мова йшла про відсутність допомоги вразливим верствам населення. Дехто вже навіть встиг повернутися після невдалого досвіду в ролі переселенців.
Більшість мешканців міста зараз – пенсіонери. Вони навіть досі залишаються і в усіх прибережних зонах, незважаючи на відсутність доставок гуманітарної допомоги та комунікацій. Пенсіонери на підйом дуже важкі і найбільше це продиктовано їхнім слабким соціальним статусом. Майже кожного ранку у прибережних зонах можна побачити пенсіонерів, які пішки виходять за продуктами. Можу навіть фотографії такі знайти.
– Яка ситуація на окупованому лівому березі? Які новини звідти доходять і чи доходять взагалі?
– На окупованому лівобережжі залишається безліч людей, які досі чекають на Україну і допомагають нам своїми діями. На жаль, за такий тривалий період окупації більшість вже просто виїхали. Це дуже відчувається в плані зменшення інформаторів.
Переломним моментом у цій історії було знищення Каховської ГЕС. Частина інфраструктурних об'єктів були пошкоджені або зруйновані. Є населені пункти, де відсутня електроенергія. У тих же Олешках та Голій Пристані дуже мало людей зараз. Життя стало там дуже специфічним, останні великі фільтрації відбувалися наприкінці 2024 року.
В Олешках електроенергії немає з 2023 року, у Голій Пристані частинами з 2023-24 року. Де електрика / зв'язок є, там стаються регулярні відключення при переміщеннях військової техніки. Тому дуже багато людей змушені були виїжджати. Постійні фільтрації також стали причиною виїзду досить значного відсотка людей.
Там уже не діє найважливіша перевага, яка дуже допомагала Херсону на ранніх термінах окупації — чим більша щільність населення, тим складніше навмання, за припущеннями, здійснювати фільтрацію з високим ККД.
Коли людей у деяких селах залишилися сотні, то й перевірити їх по черзі за такі терміни є дуже нескладним завданням. У більшості там зараз теж пенсіонери, але серед них багато хто не втрачає надію. Ризикувати їх ніхто адекватний не просить. Зараз головне, щоб вони зберегли своє життя і здоров'я. Все, що можна було показати решті світу, вже явно показали.
"Авіація РФ завдала удару трьома авіабомбами по району стадіону"
– Що русня залишила після окупації правого берега? Скільки людей вбито? Скільки зазнало тортур у їхніх катівнях? Скільки зниклих безвісти? Чи є така статистика?
– У мене, мабуть, уже на все життя буде одна асоціація з відступом росіян з правого берега — місяць немитих голів. Вони знищили значну частину енергетичної інфраструктури. Її відновлення зайняло понад місяць.
По факту, на початку це викликало повну відсутність електроенергії у місті, у багатьох випадках води та частково газу. Було холодно, було дуже багато роботи в той період, часто доводилося митись у холодній воді, це дещо бісило. Але все одно була велика радість від свободи, яка все перекрила. Багато хто жартував, що в місті панував "місяць немитих голів". Безумовно, це все дрібниці, якщо порівняти з тортурами та вбивствами під час фільтрацій в окупації.
В окупації траплялися епізоди, коли у нас трупи по річці плавали. Прямо в місті – Річковий порт. Та й просто безвісти зникали люди. Тисячі людей пройшли фільтрацію, щонайменше десятки були вбиті (із відомих мені випадків). Сотні полонених евакуйовані російськими військами на лівий берег.
Катівні – це теж досить об’ємна тема. У пресі в основному є історії про головні та наймасштабніші – їх було 5. Важливо усвідомлювати, що на території Херсона та передмістя їх функціонувало кілька десятків, дуже різних за масштабами.
Ніхто ніколи точно не знав, коли може потрапити на підвал і як довго там доведеться пробути. Багато чого залежало від настрою окупантів і факторів певного везіння, якщо раптом ти здавався їм підозрілим.
Я це відчував так: чим довше тривала окупація, тим більше звужувався простір для людей, які не хотіли миритися з нею і намагалися протидіяти. Збільшувався обсяг силовиків та методів, які використовували для виявлення людей з активною позицією.
– Знаю, що футзальна команда Продексім практично в повному складі пересиділа окупацію у підвалі свого головного тренера.
– На жаль, я мало знайомий із командою Продексім. Знаю, що це клуб Ігоря Колихаєва. У нас із ним склалися дивні стосунки в окупації. Спершу я його критикував, а трохи пізніше він почав робити дивні речі, включаючи мою ідентифікацію. Пізніше він став нашим об'єктом роботи, але через зовсім невеликий проміжок часу зник.
– У якому стані стадіон Кристал? Нещодавно прилетіло зовсім поруч із ареною.
– Про стадіон Кристал знаю дуже багато цікавого під час окупації. По-перше, біля нього базувалися російські спецслужби. Не знаю, чим саме пояснити цей "рефлекс", але чомусь ФСБ любить великі відкриті простори. Частина співробітників влаштувались саме біля стадіону, там же базувалися і дві катівні окупантів.
Перші головні співробітники ФСБ періодично відвідували цю споруду ще з весни 2022-го, і з того часу туди почало прилітати. Паралельно в цей же період там почалися тортури затриманих людей. Один із перших ударів, завданих по тому району, стався навесні 2022 року Точкою-У і викликав дуже багато резонансу. Тоді це було щось конкретно нове для більшості жителів міста.
Нещодавно авіація РФ завдала удару трьома авіабомбами по району стадіону. Розбивали порожні будівлі СБУ, які й самі любили займати під час окупації. Це яскравий приклад роботи їхньої розвідки в окремих епізодах. Є досить багато епізодів, коли у тому чи іншому місці, на щастя, нікого немає, але відбуваються загадкові удари.
Сам стадіон поки що відносно цілий, хоч і пошкоджений. По його периметру вже прилетіла артилерія (по самому покриттю футбольного поля). Є пошкодження від ударної хвилі та уламків КАБів.
– Зіркові уродженці Херсона – Юрій Максимов, Віктор Коваленко, Олександр Караваєв, Олександр Головко. Відчуваєте підтримку від них? Хто і у який спосіб допомагає рідному місту?
– Я знаю, що хтось із херсонських зірок, як мінімум один, допомагав військовим. Але ніякої точної інформації у мене нема. Тож не хочеться плітками чи неточностями когось дезорієнтувати. Відповідаючи на запитання, розповів вам про те, що досліджував або бачив власними очима.
"Ми організували три збори на хлопців із диверсійної групи, яка під час окупації ліквідувала агентуру ФСБ"
– Логотип вашого Тelegram-каналу перегукується з емблемою футбольного клубу Кристал. Чому так?
– На початку окупації був необхідний ресурс для сортування інформації та отримання даних у місті, роботу якого точно не змогли б саботувати. Щоб люди могли за якимись первинними ознаками ідентифікувати щось рідне в новому інфо-ресурсі, ухвалили рішення трішки переробити логотип херсонського футбольного клубу Кристал.
Він підходив для цього ідеально, навіть слова на нижній частині логотипу: "Tertium non datur" (Третього не дано). Саме вони перетворилися на "Kherson non fake". Канал мав виконувати функцію протидії ворожій пропаганді, тобто виборювати нашу правду. Це добре перегукується із законом класичної логіки "Tertium non datur", який є одним із інструментів для пошуку істини.
– Скільки людей працюють над каналом?
– Над нашим каналом стабільно працюють лише три людини. У всіх досить різнопланова робота, більшість робочих моментів, на жаль, залишаються поза каналом. Також за кадром нерідко залишається інформація з окупованих територій, щоб не розкрити інформаторів, які ризикують при видобутку інформації. Взагалі, ніхто з нас не очікував, що ми дійдемо таких цифр при розвитку каналу.
– Які ще завдання ставите перед собою?
– Багато людей ставлять собі якісь дуже масштабні цілі. Я ж завжди намагаюся розділяти війну та будь-яку пропаганду, тут важливе слово "будь-яку". Якщо вивчити мій канал, то ви не знайдете там обіцянок про розгромні перемоги над РФ у війні або тези, що потрібно вбити всіх росіян. Навіть побачивши чимало за три роки цього каналу, чомусь ніколи не приходив до таких думок і тим більше не писав.
Я розумію, що я чи навіть вся наша команда… не зможемо фактично вплинути безпосередньо на результат у війні. Але ми тут і беремо участь у цій історії локально. Особисто мною рухає бажання вплинути на життя людей – як на мирних мешканців міста, так і на учасників сил оборони України. Хотілося б зробити максимум локальної користі, щоб вона посприяла більшій кількості тих, хто вціліє у статистиці бойових дій.
Цьому допомагають збори для сил оборони, які перебувають на вістрі бойових дій. Іноді бюрократія влаштована так, що люди в потрібному місці не можуть отримати необхідного їм забезпечення, і ми намагаємося хоча б точково допомагати з такими питаннями.
У рамках робочої діяльності поза каналом ставимо собі завдання просте: виявляти якнайбільше терористів, які приїхали на нашу землю, і якнайбільше здійснювати їх точне ураження. Зі зборами, до речі, вийшло кілька цікавих історій, які пов'язані з окупацією.
– Розповідайте.
– Головна вимога до зборів: щоб бригада була близько до фронту та ми могли перевірити їхній запит фактично. Бувало, що в момент приходила понад сотня запитів на збори, і тут нам доводилося вибирати, кому віддавати перевагу, а кому, на жаль, відмовляти. Ми акцентуємось на евакуаційному транспорті чи технічних засобах, які на певних ділянках допоможуть зберігати життя нашим бійцям.
Я дуже радий, що свого часу ми організували три збори на хлопців із диверсійної групи, яка під час окупації ліквідувала агентуру ФСБ в особах Валерія Кулєшова та Дмитра Савлученка. Ці хлопці зробили велику справу для Херсона, прибравши двох найближчих друзів Кіріла Стрємоусова. До речі, я читав уривки з чернетки книги, яка пишеться про ці ліквідації в окупації. Думаю, я – один із небагатьох, кому автор довірив цей текст, який можна буде опублікувати лише після закінчення війни.
Взагалі, історія зборів могла б вийти куди ефектнішою у плані ККД зібраних коштів, але, на жаль, завадили скандали у Херсонській ОВА. Вони випустили за кордон волонтерів, які чомусь безслідно поїхали, а у нас при виконанні всіх норм після скандалу виїхати не вийшло. Це прямо позначилося на логістичних витратах і якості техніки, яка могла б надходити в окремих епізодах зі зборами.
Плюс – у нас виключається будь-яка історія з "волонтерськими відсотками". Хочеться, щоб люди побачили прецедент саме в нашому місті, коли волонтерська діяльність самостійно відмовилася від десятків тисяч доларів і якогось схематозу.
У Херсоні взагалі існує значний відсоток людей, які розчаровані у волонтерській діяльності. Адже для декого це стало виключно джерелом власного збагачення. Якщо люди бачитимуть, що існує щось без спекулятивної манери, це їм вселятиме більше надії.
