Рома виграла Лігу конференцій, здобувши перемогу над Фейєнордом – "вовки" взяли перший за 61 рік єврокубок
У фіналі Ліги конференцій сенсації не сталося – Фейєнорд не зміг переграти Рому (0:1). Звіт читайте на "Футбол 24".
Фінал Ліги конференцій між Ромою та Фейєнордом став історичним. По-перше, це був перший фінал новоствореного єврокубка. По-друге, роттердамці могли виграти євротрофей після 20-річної паузи, а римляни чекали на міжнародний тріумф аж 61 рік. По-третє, нідерландський колектив міг стати першим клубом, якому б вдалося виграти усі три чинних єврокубки – а Жозе Моурінью міг стати першим таким тренером. Словом, поєдинок у Тирані мав величезне значення.
Рома – Фейєнорд – 1:0 – відео гола та огляд першого в історії фіналу Ліги конференцій
Арне Слот виставив на гру свій найсильніший склад. Сеу Жозе відповів аналогічно, випустивши у старті Смоллінга й Мхітаряна – їхня участь у фіналі була під сумнівом. Кріс у підсумку провів повний матч, а от з Генріхом у "вовків" не склалося. Вже на 17-й хвилині його довелося замінити.
Henrikh Mkhitaryan only returned to training this week from a hamstring injury.
— B/R Football (@brfootball) May 25, 2022
He was forced out of the Europa Conference final after just 17 minutes pic.twitter.com/sTHYcGKpPX
Нейтральні вболівальники молилися, аби зустріч на Ейр Арені була бодай трішки цікавішою, ніж севільський фінал Ліги Європи. Команди ж начхали на ці молитви. Рома одразу ж зі стартовим свистком віддала ініціативу, Фейєнорд володів м'ячем, але в перші 30 хвилин на полі не відбувалося нічого цікавого. "Джалороссі" навіть не били по воротах, а два постріли нідерландців важко навіть згадати – і мінімум один з них був заблокований. Голкіпери, як і фанати на трибунах, нудьгували.
Саме в такому режимі підопічні Жозе Моурінью продемонстрували клас, відкривши рахунок першим же ударом (і першою нормальною атакою). Героєм став Дзаньйоло, який прийняв закидання у штрафний від Манчіні, скористався помилкою Траунера й другим дотиком бахнув метрів із семи – 1:0!
На жаль, після цього гра не розкрилася. Фейєнорд за наступні 20 хвилин зумів вичавити із себе лишень дальній постріл Кьокчу в руки Руї Патрісу, а Рома відповіла низкою перспективних атак із накритими ударами. Зрештою, свисток Іштвана Ковача відправив команди відпочивати за мінімальної переваги "вовків" у рахунку.
Другий тайм розпочався без кадрових змін, а от в ігровому плані все перегорнулося. Роттердамці пішли уперед, серйозно притиснувши римлян і створивши два по-справжньому гольових моменти. Так, вже через дві хвилини після відновлення гри Траунер метрів з п'яти замкнув простріл Кьокчу, влучивши у ближню стійку, а добивання від Тілля парирував Патрісіу. На 51-й же Еурснес п'яткою скинув м'яч під удар Маласії, а той з лінії карного майданчика бахнув у дальній кут – Патрісіу перевів сферу в поперечку!
Після цього Фейєнорд провів низку дуже небезпечних вривань у штрафний, однак підопічним Арне Слота не вистачало останнього пасу. Тим не менш, роттердамці контролювали хід зустрічі, в той час як Рома інертно спостерігала за тиском суперника. Все йшло до того, що нідерландці зрівняють рахунок.
Не можна сказати, що "вовкам" вдалося вирівняти хід зустрічі в середині другого тайму, однак після виходу Спінаццоли й Верету на 67-й хвилині у італійців з'явилася хоч якась контргра. І навіть моменти були! Зокрема, на 74-й хвилині Верету пробив з відскоку після кутового, однак удар метрів з 14-ти парирував Бейло. На 86-й же Пеллегріні отримав проникний пас від Верету на лівий край штрафного й щільно вистрілив низом, але Бейло знову врятував Фейєнорд.
Надалі Рома почала сушити гру. Іштван Ковач компенсував 5 хвилин – і на 3-й Лінсен міг врятувати роттердамців, влетівши у карний майданчик і отримавши скидку від Дессера. Втім, хавбек у кількох метрах від воріт не зміг влучити по м'ячу. Зрештою, фінальний свисток зафіксував мінімальну перемогу "джалороссі". Рома завоювала перший у історії кубок Ліги конференцій!
Жозе Моурінью great again
Сам матч між Ромою та Фейєнордом у Лізі конференцій важко було продати пересічному вболівальнику, тож головною фігурою на афіші фіналу став Жозе Моурінью. Португалець востаннє міг похизуватись статусом топа аж у сезоні 2016/17 – тоді його МЮ взяв Суперкубок Англії, Кубок ліги та Лігу Європи, хоча в АПЛ команда стала шостою. Через рік "Особливий" покинув Манчестер, запам'ятавшись не крутим тренером, а буркотливим дідом з депресивним футболом від оборони й поганими відносинами з футболістами.
Річна перерва у кар'єрі пішла на користь менталці Моурінью – він провів переоцінку власної персони й майже забув про свою токсичність, однак на результатах це не позначилось. Його Тоттенхем протягом двох сезонів пролітав повз ЛЧ й скотився до Ліги конференцій, а після переходу в Рому вся футбольна спільнота лишень співчувала вболівальникам "вовків". Дива не сталося – сеу Жозе витратив 126 млн євро на трансфери, привернув увагу до клубу й посів аж шосте місце в Серії А.
На цьому тлі фінал Ліги конференцій став надзвичайно важливим для Моурінью. У випадку поразки всі б запам'ятали португальця по розгрому 1:6 від Буде-Глімта й гучним провалом у італійській першості. Перемога, своєю чергою, повернула б "Особливого" в пантеон великих тренерів – ну або хоча б нагадало, що Жозе давно має місце в ньому. Алленаторе римлян настільки бажав взяти фінал, що відверто злив останній місяць у чемпіонаті, ризикуючи звалитись на сьоме місце.
Саме тому в кожному анонсі матчу проти Фейєнорда найбільше уваги приділялося легендарним досягненням, які Моурінью міг би встановити. Фінал у Тирані повністю виправдав афішу – нудний футбол без моментів забули вже за кілька хвилин після завершення гри, а португальський коуч став головною фігурою.
Португалець перервав 14-річну безтрофейну епоху Роми й 61-річний період без перемог у міжнародних турнірах. Для "вовків" цей тріумф, при всій меншовартості Ліги конференцій, є великою подією в історії, адже це лишень друга перемога "джалороссі" в єврокубках після Кубку Ярмарок-1961. Звісно, у клубу також були фінали та півфінали КЕЧ / ЛЧ й КУЄФА / ЛЄ, однак виграти їх не вдалося.
Та і вся Італія після тріумфу Інтера в ЛЧ-2010 не виграла жодних єврокубків при трьох фіналах. Рома закрила 12-річну суху паузу. І на її початку, і на її кінці стоїть фігура Моурінью.
Жозе став першим тренером, якому вдалося взяти три чинних єврокубки – Лігу чемпіонів, Лігу Європи та Лігу конференцій. Крім того, португалець першим повторив рекорд Джованні Трапаттоні, завоювавши аж 5 єврокубків. При цьому Моурінью виграв усі свої міжнародні фінали, а загалом в його активі вже 27 трофеїв у шести клубах (тільки Бенфіка, Лейрія та Тоттенхем залишились без кубків). Втім, тріумф у Лізі конференцій – перший з того самого 2017 року.
Моурінью у 2014 році говорив, що не бажає перемагати у Лізі Європі, а нині він зі сльозами та красивими промовами святкує виграш Ліги конференцій. Це мало б виглядати сумно, але трофеї у випадку із Жозе вже давно перестали відігравати ключову роль. Важливий лишень той факт, що Моур знову перемагає у Європі. Він знову може хизуватися й відчувати себе "Особливим". Він знову нагадав, що є великим тренером.
показати приховати