Рекордний Срна, валідольний Кучер і "дубль" Феррейри. Головні висновки з матчу "Шахтар" - "Брага"
"Футбол 24" аналізує окремі моменти із чвертьфінального дійства на "Арені Львів".
«Шахтар» добре засвоїв історію
Перед матчем існувало певне скептичне припущення, що у «Шахтаря» можуть виникнути проблеми. Базувалося лихе передчуття виключно на історичних паралелях. Свого часу «Динамо» здобувало на виїзді перемоги над данським «Ольборгом» та ірландською «Дрогедою» з аналогічним, начебто комфортним рахунком 1:2, а потім у матчі-відповіді лише ціною героїчних зусиль рятувалося від ганьби – 2:2. Але «Шахтар» - не «Динамо». Суперник із Португалії був розібраний на дрібні запчастини із педантичністю механіка, закоханого в свою справу.
Відчутна різниця у класі
Перші хвилини поєдинку змусили напружитися, адже господарі віддали ініціативу «Бразі», якій належало забивати двічі. Кілька разів португальці були близькими до того, щоб полоскотати нам нерви, але «пронесло». Натомість «Шахтар», який зайняв у дебюті вичікувальну позицію, розпрямив пружину атаки у середині тайму і зразу ж здобув право на пенальті. Все, що відбувалося після голу Срни із «позначки», підпадає під кліше «гра в одні ворота». «Шахтар» насолоджувався своєю перевагою, атакував і забивав, забивав…
Кучеру потрібна вуздечка
А тепер давайте пограємо у гру під назвою «А що було б, якби?». При рахунку 0:0 Кучер у власному штрафному відверто зніс Хассана. Чеський рефері Краловец грубо помилився, вказавши на кутовий, хоча наш захисник м’яча навіть не торкнувся – зіграв прямісінько в ноги опонента. При рахунку 0:1 на користь «Браги» гра могла б піти зовсім іншим руслом. «Валідольні» вчинки центрбека «Шахтаря» вже стають неприємною традицією. У період вирішальних ігор сезону це не може не турбувати.
Срна – гвардієць клубу №1
Вчорашня гра мала ще й величезний особистий мотив для капітана «Шахтаря» Даріо Срни, який провів свій 486 поєдинок за «гірників». Арена тепло привітала хорвата, розтягнувши на секторах величезне полотно у формі футболки капітана, а також банери із словами вдячності за вірність клубу. Даріо (як і сам потім зізнавався) не зумів приховати зворушення. Зате впорався із хвилюванням, коли довелося реалізувати пенальті у ворота «Браги». Увесь матч Срна провів з особливим натхненням. Такі моменти не забуваються. До речі, авторитетний портал Whoscored.com визнав Даріо найкращим гравцем матчу, виставивши йому високий бал 8.6.
Феррейра не забив, бо забив... Феррейра
Хто серед гравців «Браги» вчора страждав найбільше? Гадаєте, голкіпер Матеус, який чотири рази виймав м'яч із власних воріт? Та ні. З кожним новим голом португальський страж продовжував зберігати монументальну незворушність. А єдиною людиною, якій дійсно хотілося по-людськи поспівчувати, став центрбек Рікарду Феррейра. Опікун свого однофамільця – Факундо Феррейри – двічі переправляв м'яч у сітку власних воріт, на якусь мить випереджаючи форварда «Шахтаря». А що, відзначитися опоненту не дозволив? Не дозволив. Отже, із завданням частково впорався :)
Донецьк – це Україна
Кілька слів про атмосферу на «Арені Львів». Вчора вона була особливою, бо поєдналися кілька факторів: максимальна заповненість трибун, історичне досягнення Срни, високий статус поєдинку і, зрештою, якісна, видовищна і результативна гра господарів поля. До щирого футболу львівський вболівальник завжди небайдужий, тож саппорт і віддяка «гірникам» були гарантовані. Кілька разів на трибунах масовано заряджали «У-кра-ї-на» і це стало символічним апогеєм всього дійства. Донецьк – українське місто, і прихильникам псевдореспублік, які вчора дивилися трансляцію, про це вкотре нагадали.
Ми у півфіналі
Своя сорочка, звісно, ближча до тіла, але в плані інтриги львівський матч міг зрівнятися хіба що із поєдинком між «Спартою» та «Вільяреалом», де все остаточно вирішилося ще в першому таймі. Сьогодні Європа обговорюватиме ті трилери, які відбулися у Севільї і Ліверпулі, а також очікуватиме на результати жеребкування.
Кого б вам хотілося у півфіналі? «Вільяреал» значно краще проводить сезон Прімери, ніж «Севілья», тому, напевно, подякуємо і відмовимося: якщо вже зустрічатися, то лише у фіналі. Команда Коноплянки має нездоровий апетит до кубків Ліги Європи – і це теж не найкращий варіант. Нехай на шляху до фіналу ці команди з'ясують сильнішого поміж собою.
А нам сюди, до Львова, будьте такі ласкаві подати «Ліверпуль». Культовий клуб, божественний гер Юрген і свіжий в пам'яті камбек проти «Борусії». Послухайте, та місто Лева просто з'їде з глузду від футболу! І такий варіант вашому автору подобається найбільше.
Олег Бабій, Футбол 24
Ракицький: Можливо, Донбас мені сниться не щоночі, але я думаю про нього кожен день
показати приховати