П'ять причин, чому Динамо повинне подякувати Хацкевичу
Сергій Тищенко підсумував 2-річну каденцію Олександра Хацкевича у Динамо і знайшов чимало позитиву.
Після того, як Динамо не пройшло Брюгге у кваліфікації Ліги чемпіонів, історія взаємин Олександра Хацкевича з київським клубом завершилася. Білоруського спеціаліста відправили у відставку.
Я підтримую це рішення. Старт нового сезону був особливим для киян. Команді належало успішно пройти кваліфікацію Ліги чемпіонів. Брюгге не справив враження непрохідної команди. У наступному раунді чекав австрійський ЛАСК. Це точно не команди рівня минулорічного Аякса.
Але навіть попри те, що Динамо часів Хацкевича не змогло виграти в Україні нічого окрім Суперкубка, а в Європі зупинялося на стадіях першого дійсно сильного суперника, тренеру все одно є за що подякувати.
Взяв увесь негатив на себе
Хацкевич очолив Динамо в часи перебудови команди. Стало зрозуміло, що, враховуючи рівень чемпіонату та розвиток економіки країни, тримати високооплачуваних легіонерів вже немає сенсу. Зірка команди – Андрій Ярмоленко – сидів на валізах. Не залишалося нічого іншого, як перебудовувати колектив молодими гравцями. Так воно і сталося.
Пішли Віда та Ярмоленко. Про підписання рівноцінної заміни вже не йшлося. Гравці, на яких покладали сподівання, просто провалилися. Сидорчук отримав важку травму. Гармаш так і не став стабільним. Мбокані та Хачеріді демонстрували "вибрики" через складний характер.
Спочатку не вистачало вінгерів. Потім почалися проблеми з центральними оборонцями. У минулому сезоні – з форвардами.
Поповнення – тільки власна молодь та легіонери за невеликі гроші. Зрозуміло, що у таких умовах здобути результат було дуже важко. Ребров залишив своєму наступнику Циганкова, Шепелєва. Належало ще багато попрацювати, щоб вони стали лідерами команди. Почав своє сходження Шапаренко.
Денис Бойко
Здавалося, що Шовковський буде вічним, але нічого вічного немає. До відходу своєї легенди Динамо виявилося неготовим. Рудько відверто розчарував. Коваль показав, що він – невисокого класу. Сподобалася гра Бущана, але його травма змусила Динамо виходити на трансферний ринок.
Повернення Дениса Бойка вирішило всі аспекти воротарської проблеми. Тільки не потрібно думати, що Бойко прийшов у команду на 100 відсотків готовим кіпером. Європейська кар'єра у нього відверто не склалася. Нічого хорошого у Туреччині та Іспанії він не здобув. Певний час перебував без практики. Для того, щоб Денис знову став успішним, потрібно було чекати і терпіти.
Зрозуміло, що помилок (особливо на першому етапі) було не уникнути. Бойко дебютував з гольової помилки в першому ж своєму матчі. Але далі, крок за кроком, показував свій клас і вміння рятувати команду. Безперечно, що зараз Денис Бойко – один із лідерів Динамо.
Євген Хачеріді
Недарма говорили, що Євген Хачеріді – найсильніший захисник в Україні. Свого часу подейкували про інтерес до нього від Шахтаря, Челсі та інших клубів. Але до конкретики не доходило. Хачеріді залишався в Динамо. Тільки замість того, щоб ставати кращим, рухатися вперед (гра головою біля чужих воріт, початок атак), Хачеріді сидів на колишніх заслугах, показуючи тренерам свій крутий характер. Із Сьоміним, Блохіним, Ребровим були проблеми.
Перед початком сезону 2017/18 в обоймі Динамо залишилися три центральні захисники: Віда, Кадар та, власне, Хачеріді. Віда вже перебував на валізах. Хорват бився, не шкодуючи себе, але надійністю похвалитися не міг. Кадару ще не вистачало зіграності з партнерами. На Пантіча Хацкевич не розраховував відразу.
Тож Хачеріді мав стати лідером захисту. Тоді команда дуже потребувала футболістів, які поведуть за собою. На противагу цьому Євген знову показав власний характер. Останньою краплею став матч із Лаціо, коли при травмі Кадара сталося непорозуміння на лаві запасних Динамо. Після того Хачеріді за першу команду Динамо вже не грав. Дочекався завершення контракту та пішов вільним агентом в грецький ПАОК.
"Заступився за Алієва, а він мене дятлом обізвав". Правила життя Євгена Хачеріді
Напевно, не так потрібно йти з команди, яка дала тобі в житті все. Динамо пішло далі, а от Хачеріді залишився на місці. Виявилося, що проблеми – не в клубі чи тренерах, а у ньому самому. Історія з ПАОКом це тільки підтвердила. Зараз Хачеріді вже 32. Враховуючи його проблеми, навряд чи знайдеться багато охочих бачити його у своєму складі.
Хацкевич зробив те, що мали зробити ще Блохін з Ребровим, хоча доволі сильно ризикував при цьому.
Микита Бурда
Хороший центральний захисник коштує мільйонів 10, не менше. У Динамо так склалося, що спочатку, ще за Реброва, пішов Драговіч. Згодом Віда став гравцем Бешикташа. Контракт хорвата завершувався, а новий ніяк не вдавалося підписати. Віді було під 30 років, тому він хотів для себе кращих умов. У Хачеріді – постійні проблеми. Пантіч не підходив під бачення тренерського штабу. Здавалося, що катастрофа вже близько. В обоймі – тільки Кадар та Шабанов, обоє – лівоногі. Взяли навіть Самбрано, який мав великі проблеми у попередніх клубах.
Але вистрелив (інакше не скажеш) Микита Бурда. За позицією Микита – центральний захисник, але спроможний зіграти і на флангах. В один момент (гра проти Лаціо) Бурда вийшов на поле і зіграв так, наче не один рік виступає за першу команду Динамо. Про Хачеріді одразу забули.
Чесно кажучи, я вже не вірив у Микиту Бурду. Взагалі. Думав, що не варто чекати нічого хорошого. Гравець мав постійні проблеми зі здоров'ям. Але любов до футболу та довіра тренера допомогли йому стати лідером оборони Динамо. Коли Микита пропускає матчі з тієї чи іншої причини, відразу відчувається його відсутність.
Віталій Миколенко
Якщо про Газзаєва згадують, як про тренера, який підняв у першу команду Хачеріді та Ярмоленка, то Хацкевич заслуговує не менших компліментів за те, що довіряв Бурді та Миколенку.
Перед початком минулого сезону на лівому фланзі оборони Динамо були Піваріч та Сідклей. Хорват став віце-чемпіоном світу, а за бразильця заплатили 5 мільйонів. Якби у липні 2018-го хтось мені сказав, що 19-річний Миколенко буде основним лівим захисником клубу та збірної, ніколи б не повірив.
Тут не йшлося про травми Піваріча чи Сідклея. Довіра до Миколенка була свідомим кроком колишнього тренерського штабу Динамо. Сідклей довго шукав себе у команді. На позиції захисника у нього не дуже виходило. Потім Хацкевич поставив його вище – у півзахист. На цій позиції бразилець провів свої найкращі матчі за Динамо. Піваріч помилився проти Яблонця, тому свій шанс отримав Миколенко. За вуха молодого захисника ніхто не тягнув. Він отримав свій шанс і скористався ним сповна. У матчі за збірну України зумів закрити самого Роналду.
Отже, при Хацкевичі Динамо отримало двох захисників та голкіпера доволі пристойного рівня, які на 5-6 років можуть закрити позиції в команді. Враховуючи обставини та економіку – цього вже немало.
показати приховати