"Подарували тренеру булаву, він – отаман "Зорі". Юрію Вернидубу – 50!
"Футбол 24" додзвонився до п’яти відомих людей нашого футболу з нагоди класичного ювілею головного тренера "Зорі" .
Владислав Гельзін, президент і нападник «Олімпіка»:
Бажаю, що Юрій Миколайович ніколи не припиняв бути оптимістом і вірив у свій успіх. Навіть коли трапляються не зовсім вдалі дні у житті та футболі. Щоб проходив ці випробування з легкістю і добивався максимального результату, як він це, зрештою, зараз і робить. Це людина, яка заслуговує на повагу – за роботу на своїй посаді і позитивні людські риси.
Сильні сторони Вернидуба? Він вміє знаходити мотивацію для футболістів, щоб обігрувати не лише ті клуби, які слабші, але й відбирати очки у найсильніших команд чемпіонату України. Ну а про те, який може бути максимум у його «Зорі», потрібно запитати президента клубу. Все залежить від того, який у Вернидуба карт-бланш, і як він може розпоряджатися ресурсами.
Кар’єра в «Шахтарі»? Робота з легіонерами – важча, ніж з українцями. Їх потрібно пестити, вони – капризні. Тим паче, такого рівня легіонери, як у донецькому клубі. Зате на пост майбутнього головного тренера збірної України Вернидуб – один з гідних претендентів. Ми бачимо, що його команда постійно прогресує, а кістяк складають українці.
Микита Шевченко, голкіпер «Зорі»:
Найголовніше, чого хочу побажати нашому тренеру, - це здоров’я. Ну і досягнення всіх цілей на тренерській ниві. Юрій Миколайович вміє працювати з молоддю. Знаходить підхід до кожного. Ну і має фарт – це також немаловажливо у футболі, я вважаю.
Вернидуб дуже емоційний, але швидко відходить. Коли перемагаємо – може похвалити. Коли програємо – критика. Словом, сповідує принцип батога і пряника. Зараз намагатимемося фінішувати на третьому місці у чемпіонаті України. Згодом, можливо, ще на щось замахнемося.
Василь Сачко, головний тренер «Ворскли»:
Хочу передати привіт своєму колезі (Сміється). Здоров’я, миру, взаєморозуміння і в колективі, і поміж керівництвом! З величезною повагою ставлюся до цієї людини. Вернидуб – великий молодець. Найголовніше – в таких складних умовах, у яких зараз перебуває український чемпіонат (до того ж «Зоря» грає не в рідних стінах), його колектив не тільки тримається на плаву, а ще й прогресує. За це – подвійний респект!
У Вернидуба є свій почерк, людина він вимоглива. Я це знаю не з чуток, адже сам часто з ним перетинаюся. Футболісти чітко розуміють, що від них вимагає тренер. Характер, вимогливість, дисципліна – ось його сильні сторони.
Бронза-2016? Ви ж розумієте, це залежить не тільки від тренера, а й від стратегії і можливостей клубу. Вернидуб – цілеспрямований, ставить перед собою складні завдання. Тому думаю, що його головні перемоги ще попереду.
Микита Каменюка, капітан «Зорі»:
Хочу побажати Юрію Миколайовичу, щоб здоров’я у нього було міцне. Кар’єрного росту, сімейної злагоди і мирного неба над головою.
Він дуже хороший організатор. Продумує до дрібниць тренувальний процес. Відчуває, коли варто похвалити, а коли – покритикувати. Розуміє команду, добре розбирається у футболістах. Перемога чи поразка, тренер завжди каже свою коронну фразу: потрібно зробити висновки, забути цю гру і рухатися далі.
Від мене, як капітана, Вернидуб не вимагає вдвічі більшого. Я такий же член команди, як і всі інші. Немає якогось виокремлення в колективі. Ми - єдине ціле. Звичайно, що багато розмовляємо із наставником, аналізуємо ігрові моменти. Нормальні робочі стосунки.
Сьогодні, перед ранковим тренуванням, усім колективом подарували ювіляру козацьку булаву ручної роботи. Юрій Миколайович багато часу проводить у Запоріжжі, а булава – це символ влади. Він – отаман нашої команди (Сміється). Побажали, щоб влада і надалі знаходилася в його руках.
Юрій Дячук-Ставицький, в.о. генерального директора «Карпат»:
З Юрієм Вернидубом мене об’єднують багато справ. Він у мене грав в Івано-Франківську, у «Прикарпатті» (кінець 80-х, - «Футбол 24»), був одним із основних гравців. Я йому допоміг отримати квартиру. Пізніше ми попрацювали ще й у Запоріжжі. Продовжуємо спілкуватися досі.
Це людина, яка слів на вітер не кидає. Скромний чоловік, на відміну від нашого тренера Йовічевіча, який бозна-де давав інтерв’ю і його показували по сто разів. А Вернидуб тим часом підняв команду на третє місце. Я йому хочу побажати, щоб він став у цьому сезоні бронзовим призером, потрапив у Лігу Європи і достойно там представив нашу державу. Здоров’я йому, його дружині і дітям. Здоров’я і фарт – це найголовніше, що потрібно головному тренеру. Між іншим, чудово знаю його дружину і сина, Віталія, який зараз виступає в Азербайджані. Пам’ятаю його зовсім маленького, як він лежав на ліжечку в Івано-Франківську. Дуже порядна сім’я.
Чи цікавилися Вернидубом «Карпати»? Звичайно, мені б дуже хотілося, щоб такий тренер працював у «Карпатах». Я його поважаю і люблю – це мій хороший вихованець. Він буде прогресувати й надалі. І я би хотів бачити Вернидуба на посту головного тренера збірної України.
Олег Бабій, Футбол 24
Читайте також:
"Він - король пенальті, нехай допомагає "Динамо" ще 5 років". Олександру Шовковському - 41!
показати приховати