"Пишуть, що через весілля я відмовився від збірної. Це брехня!" Марко Девіч – про Луческу, розмову із Шевченком і бажання грати за Україну

18 жовтня 2016 7331 Читать на русском
"Пишуть, що через весілля я відмовився від збірної. Це брехня!" Марко Девіч – про Луческу, розмову із Шевченком і бажання грати за Україну
Марко Девіч

Відверте інтерв’ю "Футбол 24" із форвардом "Рубіна", в якому він заперечує кілька популярних версій своєї 2-річної відсутності у збірній України.

Після розвалу "Металіста" і трансферу у "Рубін" форвард потрапив у круте піке. Вже понад 2,5 роки Девічу не вдається стабільно закріпитися в основному складі казанського клубу, а оренда у катарський "Аль-Райян" стала лише короткочасним просвітлінням у сірих буднях резервіста. Іноді Марко нагадує всім про свій непересічний бомбардирський талант, забиваючи то "Ліверпулю", то "Спартаку", але на його статус у команді це не впливає. Причому, незалежно від того, хто біля керма – Рінат Білялетдінов чи іспанець Хаві Грасія.

Про виклик у збірну України також довелося забути. Зважаючи на досить скромні можливості українських нападників, відсутність Девіча викликала подив – навіть попри його обмежену ігрову практику в Казані. Виникали різноманітні чутки та версії…

"Футбол 24" вдалося дізнатись позицію самого Марко. Ми зателефонували йому в Росію і поцікавилися думкою щодо оновленої збірної України, принагідно розпитавши і про плани на найближче майбутнє. Контракт Девіча із "Рубіном" близький до завершення.

"Якщо б я був Мессі…"

Марко, як справи? Судячи з того, що граєте нечасто, справи – не дуже…

Справи? Справи – добре. Стараюся, тренуюсь. Хочеться, звичайно, більше ігрового часу, але на сьогоднішній день ситуація така. Працюю і прагну довести, що тренер повинен довіряти мені на полі більше часу, ніж я отримую.

Чому ви не потрапляєте в основний склад? Як ви самі собі відповідаєте на це запитання?

Як відповідаю? (Після паузи) Напевно, якщо б я був Мессі, то грав би – 100 відсотків. У "Рубіні" непогана конкуренція. Але найголовніше, що той час, який я отримую на полі, використовую з максимальною користю для команди. Забити гол, зробити корисну дію – це для мене дуже важливо.

На фото: Хаві Грасія

Що змінилося з приходом в "Рубін" Хаві Грасії замість Білялетдінова?

Грасія – це європейський тренер, який прийшов з одного із найкращих чемпіонатів континенту. Зараз ми більше уваги приділяємо тактиці і техніці, а не "фізиці", як раніше.

Вже понад рік ви граєте дуже нерегулярно. Як це позначилося на вашій фізичній формі?

Дякувати Господу, фізична форма у мене завжди в порядку. Я багато тренуюся упродовж цілого року. Виконую не лише те, що нам задають. Я розумію, що буду потрібен клубам високого рівня доти, поки перебуватиму у хорошій формі. Звісно, краще регулярно виходити на матчі. Але якщо я сиджу на лаві, це не означає, що опускаю руки. Просто працюю вдвічі більше – планую ще пограти у футбол (Усміхається).

Як щодо психологічної форми? Впевненості у своїх силах не поменшало?

Ні, я завжди впевнений у власних силах. Вірю в себе завдяки життєвому досвіду. Колись пройшов через різні ситуації, які мене зробили сильнішим, досвідченішим. Розумію, що в будь-який момент, що б не трапилося, ти маєш бути готовий – фізично і психологічно. Вийшов на хвилину-дві, отримав м’яч і розпорядився ним правильно.

Втомилися від ролі запасного?

Втомився від сидіння, звичайно. Хочеться грати. Задоволення від гри ні з чим не порівняєш.

"Переписуємося з Даріо Срною"

Ви нещодавно зустрічалися із Мірчею Луческу. Про що розмовляли?

Тривалої розмови не вийшло. Перетнулися у Петербурзі на матчі "Рубіна" із "Зенітом". Я привітався з Містером, як і з усіма його помічниками. Він запитав: "Як справи? Чому не граєш?" Я відповів, що не знаю, і сподіваюся виходити в наступних матчах. Побажали один одному успіху і все.

Як оцінюєте початок роботи Луческу у "Зеніті"?

Містер дуже-дуже добре розпочав у новому клубі. Я й не сумнівався, що так буде. Це спеціаліст високої кваліфікації. Я у цьому впевнився, коли грав у нього в "Шахтарі". Самі знаєте, який він результат встиг зробити для донецького клубу.

"Зеніт" стане чемпіоном?

Важко сказати. Чемпіонат Росії настільки складний, що боротьбу за чемпіонство ведуть багато команд. В Україні за титул борються тільки "Динамо" і "Шахтар". Натомість тут – ЦСКА, "Зеніт", "Спартак", той же "Краснодар". У минулому сезоні вистрелив "Ростов". Словом, багато клубів мають хороших гравців і солідний бюджет. Чемпіонство "Зеніта" гарантувати не можу.

З ким із старих знайомих по чемпіонату України ви продовжуєте спілкуватися, перебуваючи в Росії?

З голкіпером "Ворскли" Богданом Шустом. Старих знайомих залишилося чимало, але ні з ким спеціально не зідзвонююся. Хіба що із Даріо Срною переписуємося.

Ваш контракт із "Рубіном" до кінця 2016-го. Що далі?

Далі – не знаю. Поки що залишається близько 2,5 місяців. Чемпіонат закінчується 5 грудня. Що буде потім – не знаю.

Які у вас пріоритети?

Пріоритети? Хочу ще пограти у футбол на високому рівні років зо два. От і все. А там побачимо.

У чемпіонат України повернулися б зараз?

Я готовий повернутися в Україну. Якщо буде хороша пропозиція від хорошої команди, то я згідний.

Свого часу ви відхилили пропозицію київського "Динамо". Зараз клуб страждає від нестачі забивного форварда. Якщо б кияни звернулися до вас знову?

Розумієте, в чому справа. Я тоді справді мав пропозицію від київського "Динамо". Президент клубу поважає мене, як гравця. Але паралельно мене хотів "Шахтар". Між двома варіантами я обрав "гірників". Що можу сказати зараз… "Динамо" один із двох лідерів чемпіонату України. Якщо б знову надійшла пропозиція від "Динамо", то так – я б подумав над нею і обговорив би її.

"Мені 33 роки, а я сиджу і очікую виклику"

Ви висловили припущення, що у збірну України вас не викликають через те, що граєте у чемпіонаті Росії

Не впевнений, але думаю, що доля правди в цьому є. Я не сумніваюся у своєму футбольному рівні. При всій повазі до сьогоднішніх форвардів збірної України (я їх усіх чудово знаю, ми разом грали), вважаю, що міг би допомогти. На хвилину, на дві, на десять, але збірній я б не завадив. Це однозначно.

Чому я не там? Це запитання до головного тренера, яке йому вже ставлять. Така перша причина. Друга – політична площина. Можливо, політична, бо не можу цього стверджувати напевно.

Інших причин я не бачу. Жодних конфліктів у мене в збірній України не було. Можу вас запевнити, що ніколи і нікому нічого поганого у збірній я не зробив. Мене також ніхто не кривдив. У жодному з моментів я там не почувався, як інопланетянин, хоча й походжу з іншої країни. З перших днів старші гравці мене прийняли, і ніколи я не мав відчуття, що є чужим.

Бачу, що іноді пишуть про якісь конфлікти, "понятія". Це все нісенітниці. Повірте, у мене ніяких конфліктів у збірній України ніколи не було. І не могло бути. А ще пишуть, що я через весілля відмовився від збірної, коли ми грали з Чорногорією. Це такі дурниці, що я навіть не уявляю, як можна вигадати таку брехню. Мовляв, я людина, яка спочатку організовувала своє весілля, а потім дивилася, коли грати за збірну. Нонсенс! Весілля я міг перенести на день, на два, на три…

Правда ж така. У мене була травма, якщо не помиляюся, внутрішньої зв’язки. Вона перебувала в такому стані, що я б грав цей поєдинок з дуже високим ризиком. Грати було практично неможливо. Ось правда. Я б ніколи в житті не відмовився грати за збірну України! Якби така справа – то вже б давно "зав’язав". Написав би листа, сказавши, що більше не хочу грати. Натомість мені 33 роки, а я сиджу і очікую виклику.

З Фоменком у мене також не виникало ніяких конфліктів. Він обрав свого форварда, який його влаштовував. Все інше – вигадки.

Збірна грала на чемпіонаті Європи-2012. Блохін поставив мене в основний склад, а Шевченко сидів у запасі. Я вдячний за тодішню довіру. Адже ви самі розумієте, хто такий для України Андрій Шевченко, а хто – Марко Девіч. Але тренер тоді вважав, що я готовий краще, і мене поставив. Я дуже пишаюся повагою, яку відчув від більшості українців.

У ЗМІ іноді піднімають питання, що Марко Девіч гідний запрошення в збірну. Виклику немає досі. Образливо?

Якщо ви запитуєте про мене – я вже пишаюся цим. Якщо журналісти і вболівальники згадують про Девіча, отже я на правильному шляху. Ви ж не пишете про мене, бо я вам подобаюся, чи вас проплатив. Такого не може бути. Ви запитуєте, бо бачите, що я перебуваю у хорошій формі, а у збірній мене немає. Інтерес до моєї персони – це нагорода за мою роботу.

Звичайно, що мені образливо не отримувати виклик. Прикро було через те, що пропустив чемпіонат Європи-2016. Я не гратиму у футбол все життя. Такі моменти – унікальні. Я грав на Євро-2012, забив Англії гол, який не зарахували. У Франції, можливо, теж мав би шанси відзначитися. Коли ти пролітаєш повз такі форуми, а знаєш, що міг би там бути, це дуже-дуже образливо. Такі речі ти за гроші не купиш…

"Із Шевченком зустрілися в ресторані"

Коли ви востаннє спілкувалися з Андрієм Шевченком?

Це сталося, коли я перебував із "Рубіном" на зборах в Іспанії. У тому ж готелі зупинився Шевченко з друзями. Ми зустрілися у ресторані і поспілкувались, запитали один в одного, як справи. Він мені сказав: "Не знаю, Марко, чому тебе не викликають. Продовжуй працювати". І побажав мені успіху. Я відповів: "Дякую. Тобі також успіхів на тренерській роботі". Після цього у нас не було жодних контактів.

Це сталося влітку?

Ні, взимку. Десь у січні.

Чи переглядали ви матчі збірної України під керівництвом нового тренерського штабу? Які ваші враження?

Звичайно, дивився всі матчі і вболівав. Не можу сказати, що гра збірної України дуже вражає. Знаю потенціал цих футболістів, і розумію, що вони можуть зіграти значно краще. Сподіваюся, так буде вже в найближчому майбутньому. Аналізувати тренерську роботу Шевченка немає великого сенсу, бо зіграно лише три матчі. Час потрібен всім – і йому, і журналістам.

Є кілька молодих гравців, які лише починають грати на такому рівні. Попри те, хочеться, щоб команда показала значно більше. Потішив мене своїми голами Кравець. Дуже добре, що він почав забивати. Сподіваюся, продовжить в тому ж дусі. Хочеться побачити у збірній Ракицького. Він є для мене одним з найкращих захисників не тільки в чемпіонаті України, а й у Європі. Не можу не відзначити лідерські якості Ярмоленка, який зараз є найкращим гравцем збірної – тут без варіантів. Він демонструє класну гру, незважаючи на не найкращий моральний стан через те, що знову залишився в "Динамо".

Якими вам бачаться збірна України і Марко Девіч через два роки? Їхні шляхи перетнуться?

Сподіваюся, що Марко через два роки продовжуватиме грати у футбол за якусь із хороших команд. У мене є бажання увійти в склад збірної України на чемпіонаті світу-2018 у Росії. Чекатиму свого шансу.

Сторінка автора у Facebook

Рауль Ріанчо: В Україні немає Мессі, немає Роналду – сила збірної у команді

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
21
год
:
5
хв
Україна U-21
18:30
Данія U-21
Вгадай результат матчу
Залиште відгук