Перехід від системи Шевченка до Петракова завершений: секретна зброя Ярмоленка і тривога перед Боснією
Сергій Костенюк розбирає тактичні моменти переможного поєдинку у Гельсінкі і робить ключовий висновок: стилістично збірна України – це вже остаточно команда Олександра Васильовича.
Нарешті збірна України здобула першу перемогу у відбірковому турнірі до чемпіонату світу. "Синьо-жовті" на виїзді зустрічалася з національною командою Фінляндії. Розберемо основні тактичні нюанси протистояння.
Обидві команди очікувано зіграли за своїми базовими тактичними схемами. Суомі традиційно діяли за структурою 5-3-2, або 3-5-2, залежно від фази гри. Збірна України грала за формацією 3-4-3, чи точніше 3-4-2-1.
Фінляндія – Україна – 1:2 (1:2)
Голи: Пуккі, 29 – Ярмоленко, 4 (Яремчук), Яремчук, 34 (Циганков)
Фінляндія: Градецкі – Алхо (Хямяляйнен, 62), Тойвіо, Араюурі, Вяйсянен, Райтала (Нісканен, 77) – Лод, Лам (Ніссіля, 62), Камара – Пуккі, Пох'янпало (Ріскі, 77).
Україна: Пятов – Забарний, Кривцов, Матвієнко – Тимчик, Степаненко (Сидорчук, 77), Шапаренко, Соболь (Корнієнко, 46) – Ярмоленко (Булеца, 86), Циганков (Зубков, 77) – Яремчук (Довбик, 86).
Попередження: Кривцов
У фазі гри без м'яча гості перебудовувалися на структуру 5-2-3, зустрічаючи суперника у середньому блоці. Яремчук, Ярмоленко і Циганков створювали першу лінію захисту. Позаду центральну зону контролювала пара Степаненко – Шапаренко. Ця група гравців утворювала умовний п'ятикутник і перекривала центр поля та півпростір. Збірна України цією геометричною фігурою змушувала суперника розвивати свої позиційні атаки через фланги.
Суомі просували м'яч на латераля, який був вимушений опускатися досить глибоко, до кордону першої та другої третин поля. У цей момент на Алхо чи Райталу (залежно від флангу) активно висувалися наші крайки – Соболь та Тимчик відповідно. У другому таймі замість Едуарда, який, сподіваємось, отримав незначне ушкодження, на лівий фланг вийшов Корнієнко. Молодий гравець Шахтаря, як і у спарингу з чехами, каші зовсім не зіпсував.
Інші гравці збірної Фінляндії у момент активної дії нашого вінгбека, згідно структури, як правило у зоні взаємодій, вже перебували під контролем. У більшості випадків латераль фінів був змушений грати довгою передачею у напрямку форвардів чи у центр поля.
Удари (у площину) – 11(5):16(5)
Удари з меж штрафного – 7:10
Удари після стандартів – 5:0
Удари головою – 1:0
Володіння – 55%:45%
Точність передач – 84%:80%
Передач поспіль – 5:4
Довгі передачі – 54:57
Короткі передачі – 553:444
Передачі у першу третину – 150:104
Передачі у другу третину – 307:238
Передачі у фінальну третину – 150:159
Ключові передачі – 4:13
Повернення володіння – 38:50
Дриблінг (успішний) – 14(8):9(4)
Фоли – 13:12
Гравці збірної України у першому таймі та на початку другого підтримували досить високий темп взаємодій як у конструктивній, так і в деструктивній фазах. "Синьо-жовті" не мали за ціль контролювати м'яч. Головною зброєю моделі гри Петракова є швидкі атаки. Висока інтенсивність та пресинг по тригеру дозволяли гостям мати перевагу у перехідних фазах гри.
Перевага збірної України чудово помітна на мапі ударів по воротах з гри. Господарі в основному створювали небезпеку після стандартів. Саме після кутового команда Канерви забила гол. Також найнебезпечніший момент у другому таймі було створено господарями після подачі зі штрафного – Араюурі на добиванні з кількох метрів не влучив у площину воріт.
Не дивлячись на те, що гості досить вдало розбивали високий пресинг Суомі, свій перший небезпечний момент у грі вони створили саме після тиску на короткий розіграш.
У тому епізоді Циганков опустився на свою половину поля для допомоги партнерам, але навіть його присутність не завадила суперникам утворити чисельну більшість у зоні м'яча. Віктор помилився при передачі на Шапаренка і привіз гольовий момент на ворота Пятова, який, до речі, провів вже сотий матч за збірну і на даному етапі знову повернув собі статус найкращого воротаря країни.
Агресивний тиск господарів поля оголював зони між їхніми групами атаки і захисту. На скріншоті вище помітно, що у подібних ситуаціях, як правило, вільними залишалися наші флангові гравці (у білих зонах). У такому випадку ефективніше було розбивати пресинг середніми та довгими передачами на Соболя і Тимчика.
Тим не менше, команда Петракова часто вдало виходила у швидкі атаки через короткі передачі. Важливу роль у цих виходах грав Шапаренко, який чудово просував м'яч та своєчасно віддавав на хід партнерам.
Щодо вертикальних зон, наша команда досить відчутно завалювалася на правий бік. Практично половина від усіх активних дій була створена саме на правому фланзі, де ефективно працювали Ярмоленко, Тимчик та Яремчук. Андрій вкотре підтвердив свій статус лідера команди. Крім великого об'єму роботи, Ярмоленко завдяки індивідуальній майстерності зробив перший гол. Фіни явно не очікували, що легіонер Вест Хема здатен так технічно покласти м'яч у кут воріт своєю неробочою ногою.
Останні півгодини матчу пройшли за переваги Фінляндії. Вже не вперше наша збірна підсіла фізично і віддала ініціативу суперникові нижчого рівня. На цьому відрізку команда Петракова поступилася за ударами – 3:6 та мала лише 34% володіння м'ячем з 71% точності передач. У матчі з боснійцями подібний спад у рівні інтенсивності дій може дорого коштувати.
Дуже важка перемога для нашої збірної, але Україна заслужила на цей результат. Команда Петракова більшу частину ігрового часу контролювала ситуацію на полі та була більш ефективною в атакувальних діях. Хоча, не можна сказати, що ця гра увійде до умовного "золотого фонду" нашої національної команди. Недоліків та питань вистачає. Вже, мабуть, можна стверджувати, що перехід від принципів штабу Шевченка до системи гри Петракова завершений. Стилістично це вже остаточно команда Олександра Васильовича.
У новій збірній є свої переваги і недоліки. На жаль, ми остаточно відійшли з того курсу, якого намагалася триматись національна дружина останнє п'ятиріччя. Головна команда країни вже не старається дотримуватись тактичних трендів і домінувати на полі. Загалом, збірна значно менше стала використовувати проактивні методи оборони, такі як пресинг та контрпресинг. У деструктивній фазі Україна в основному зустрічає суперника середнім блоком. Лінія оборони сідає глибше, ніж раніше.
Як і у юнацьких збірних, Олександр Петраков робить акцент на швидкі атаки. З одного боку ця модель гри є досить ефективною, особливо на рівні збірних. З іншого – тренер суттєво обмежує діапазон розвитку своєї команди. За великим рахунком, вимоги нового тренера змушують збірну країни повернутися на шість років назад. У випадку з чинним відбірковим циклом – це нормально, у глобальному сенсі – не дуже. Не схоже, що вже давно сформований віковий спеціаліст буде намагатися урізноманітнювати тактичний арсенал команди. Петраков має свою модель і, судячи з усього, він буде використовувати її у протистоянні з суперниками різного рівня та характеристик.
У матчах з Францією та Фінляндією система гри виконувача обов'язків головного тренера збірної спрацювала, але це не означає, що так буде завжди. Наступний опонент збірної класом вищий за Суомі та має інші ігрові характеристики. До того ж, в усіх чотирьох поєдинках збірної України вона відкривала рахунок. Команда повинна бути готовою до різних сценаріїв розвитку подій.
У вирішальних матчах групи з Боснією навіть за теорією вірогідності цілком може скластися сюжет, у якому команді знадобиться відігруватися, розкривати компактний низький блок чи, наприклад, зіштовхнутися з ситуацією, у якій суперник перекриє півфланги у переході від атаки до оборони. Звичайно, у збірної дуже мало часу на вдосконалення свого тактичного арсеналу, але амбітна команда повинна постійно намагатися прагнути цього. Дуже важливо мати відносно налагоджену структури гри у позиційних атаках.
Загалом, гра збірної України у матчах під керівництвом Петракова не викликає критики. Команда має свою модель гри та дисципліновано виконує тренерську настанову. Дивно було чути від Олександра Васильовича перед жовтневим збором слова про якусь жахливу критику. Взагалі, якщо й була якась критика, то вона стосувалася винятково публічних висловлювань головного тренера, які, м'яко кажучи, не сприяли ефективному тімбілдингу.
Група автора у Facebook "Тактика футболу з Сергієм Костенюком"
показати приховати