"Нова Зеландія в УПЛ боролася б за найвищі місця": дебютант збірної України – про асист на Зінченка і віру дружини
Інтерв'ю "Футбол 24" з Олександром Мартинюком, захисником Олександрії, який вдало дебютував за національну збірну України у спарингу проти Нової Зеландії (2:1).
00:00
– Ваш дебют у національній збірній припав на товариський матч із Новою Зеландією. Чи відчувався мандраж перед виходом і як швидко вдалося його позбутися?
– Можливо, до початку матчу він трішки і був, але як тільки я вийшов на поле – відразу мандраж зник.
– Яким був інструктаж перед виходом на заміну? Існував чіткий тактичний акцент від тренерів, чи давали свободу у виборі рішень?
– Я вийшов при рахунку 1:1, і цей результат не був для нас хорошим. Тому сказали більше грати вперед та доставляти м’яч у штрафний майданчик.
– Ваша передача на Зінченка виглядала виваженою та дуже точною. Відпрацьовували такі комбінації на тренуваннях? Чи це швидке рішення по ситуації?
– Так, на тренуваннях часто відпрацьовую подачі з флангу. Тим більше, було завдання доставляти м’яч у штрафний. Тож іншого рішення, як подати, в голові тоді не було.
– Деякі експерти назвали Нову Зеландію слабким суперником. Якщо гіпотетично порівняти: на якому рівні (місці) вони були б в УПЛ?
– Я б не сказав, що це дуже слабкий суперник. Так, він слабший за Канаду, але є хороші гравці. Не можу сказати, на якому місці вони були б, адже наш чемпіонат дуже специфічний. Але думаю, боролися б за найвищі місця.
– Що найбільше здивувало в самому темпі, фізиці чи рівні гри – у порівнянні з клубним футболом?
– Звісно, рівень гри зовсім інший. У збірну приїжджають найкращі гравці, вони виступають у топ-чемпіонатах, тому дуже цікаво потренуватися і пограти разом на такому рівні.
– Якими були перші хвилини після матчу – в роздягальні, у телефоні, серед рідних? Хто першим зателефонував або написав?
– Першою привітала дружина – вона дивилася гру і вірила, що я дебютую саме в цьому матчі. А так, звісно, було багато повідомлень від друзів і рідних.
– Ребров вас привітав і сказав, що далі все залежить від того, як себе проявите. Що для вас означає "проявити себе" у збірній? Це стабільність, універсальність, чи певні статистичні показники?
– Я думаю, в збірній найголовніше – це стабільність. Коли гравець стабільний, тренер буде впевнений у ньому, що той виходитиме на кожен матч і показуватиме хорошу гру.
– Канада – новий досвід у багатьох сенсах. Що найбільше здивувало в країні чи побуті команди у цих умовах?
– Спочатку було важко перелаштуватися в часі. Десь тільки на четвертий день зміг звикнути лягати спати і прокидатися вчасно. А так, звісно, Канада – дуже красива країна.
– Яку атмосферу відчули в роздягальні збірної? Хто став найближчим у спілкуванні, з ким пішов перший "контакт"?
– Атмосфера в роздягальні й у команді – хороша. Спілкувався зі всіма, а найближче – з Михайленком і Калюжним.
– Яку внутрішню планку ставите собі після цього дебюту? Є конкретна мета, пов’язана зі збірною?
– Так, звісно. Тепер завдання – закріпитися і викликатися до збірної на постійній основі.
– У попередніх сезонах ви рідко відзначалися результативними діями, але після того, як забили яскравий гол Італії у складі олімпійської збірної, почали додавати і в асистах. Що змінилося у вашій грі чи у підході?
– Напевно, частіше підключаюся до атаки і роблю те, що просить тренер.
