На що розраховує Динамо в "справі Маріуполя", щоб уникнути технічної поразки
Футбол 24 намагається розібратися, які доводи є у київського клубу, щоб уникнути покарання за неявку до Маріуполя.
Київське Динамо програло "справу Маріуполя" в Контрольно-дисциплінарному комітеті ФФУ. За неявку до Маріуполя на матч 7 туру чемпіонату України Маріуполь – Динамо, який повинен був відбутися 27 серпня, КДК присудив киянам технічну поразку з рахунком 0:3.
Попереду – апеляція до Апеляційного комітеті ФФУ, а можливо – і в Спортивному арбітражному суді в Лозанні.
Футбол 24 намагається оцінити можливі аргументи Динамо в футбольному суді в цьому питанні. Нумерація – не за важливістю даних пунктів, а просто перерахування доводів.
1. Маріуполь входить в зону АТО
За що було покарано Динамо? За неявку до Маріуполя на матч УПЛ, яку КДК ФФУ визнав неповажною і згідно Дисциплінарних правил ФФУ покарав технічною поразкою.
Відповідно – ключове завдання київського клубу довести і показати, що причина неявки поважна, об'єктивна, а не просто небажання їхати на календарну гру.
Один з головних доводів Динамо – місто Маріуполь досі де-юре входить в зону антитерористичної операції (АТО). Це легко довести, надавши офіційні документи або відповіді на запити з відповідних відомств (де-юре за проведення АТО відповідає СБУ).
У зоні АТО "червоний" рівень терористичної загрози, що також документально легко довести.
Сильна сторона аргументу: документальне підтвердження терористичної загрози.
Слабка сторона аргументу: в Маріуполі успішно і без ексцесів проводилися матчі Першої ліги минулого сезону і матчі УПЛ цього сезону. У місті якраз через АТО підвищені заходи безпеки.
2. Близькість до зони бойових дій
Зона проведення АТО досить велика, але одним з аргументів Динамо може стати те, що Маріуполь знаходиться не більше ніж в 20 км від населених пунктів, де йдуть (або йшли на той момент) бойові дії.
Документально це також легко підтвердити – досить обзавестися щоденними звітами СБУ з переліком бойових зіткнень.
Якщо Динамо буде керуватися принципом "на війні всі засоби хороші", то клуб може привести приклад обстрілу Маріуполя 24 січня 2015 року, в якому загинули понад 30 людей, поранено більше 100 чоловік.
Сильна сторона аргументу: Маріуполь близький до зони бойових дій. 20 км від противника досить для використання РСЗВ (реактивних систем залпового вогню).
Слабка сторона аргументу: з 2015 року не було випадків атак на Маріуполь з використанням РСЗВ.
3. Застереження правоохоронних органів
Кожна зі сторін протистояння (Динамо і ФФУ) заручилася документами від правоохоронних органів, щоб підкріпити свою позицію. Динамо на офіційному сайті виклало документи від СБУ, МВС і УДО.
Якщо коротко, МВС і УДО не тільки вказали на "червоний" рівень терористичної загрози, а й рекомендували перенести матч з Маріуполя в інше місто. У листі МВС також вказана така деталь: в Міністерстві звернули увагу, що матч запланований на дні святкування Дня Незалежності України (базова дата матчу була 26 серпня), і це збільшує ризики проведення матчу в місті.
СБУ ж попередила про загрозу, але прямо не написала про рекомендації перенесення матчу в інше місце. Що цікаво, СБУ направила цей лист і до Федерації футболу України.
Сильна сторона аргументу: рекомендація МВС про перенесення матчу в інше місце (УДО також дає таку рекомендацію, але ця структура відповідає за держохорону чиновників, тобто фактично VIP-ложі, а не всіх уболівальників, тому рекомендації УДО залишимо за дужками).
Слабка сторона аргументу: ФК Маріуполь надав свої документи з правоохоронних органів (управління СБУ в Донецькій області, ГУ Нацполіціі в Донецькій області), в яких обіцяно забезпечити всі необхідні заходи безпеки. Крім того, від СБУ надійшов лист у ФФУ, в якому є попередження про загрозу, але немає прямого прохання про перенесення матчу.
4. Міжнародна практика
Одним із потужних аргументів Динамо теоретично може стати міжнародна практика перенесення (або скасування) матчів через терористичну загрозу.
Теоретично – тому що поки неясно, як сприймуть в АК ФФУ (і можливо, в Лозанні) застосування такої практики для внутрішніх змагань. Міжнародні матчі дійсно переносилися: з недавнього можна згадати гру Киргизія – М'янма цього року (матч не відбувся) і матч Албанія – Ізраїль 2016 року (перенесений зі Шкодера в Елбасані).
Регламент ФІФА з безпеки стадіонів в статті 62 "Матчі високого ризику" зазначає, що "в основному відповідальність у визначенні матчу високого ризику покладено на національну асоціацію".
Також Динамо може посилатися на статті 7 і 11 Регламенту: стаття 7 "Оцінки ризиків стадіону" і стаття 11 "Тероризм".
У статті 7 пункті 3 Регламенту ФІФА з безпеки стадіонів присутній перелік факторів, що впливають на оцінку ризиків. Підпункт b говорить про "терористичні загрози повинні бути ідентифіковані національної та місцевою владою". Стаття 11 "Тероризм" говорить про підвищені заходи безпеки, які повинні бути у випадку загрози терактів.
Сильна сторона аргументу: факти перенесення матчів в разі реальної терористичної загрози.
Слабка сторона аргументу: інтерпретація регламенту ФІФА з безпеки стадіонів, де мова йде про те, що матчі високого ризику визначає національна асоціація (у випадку України це ФФУ).
Висновки
Ще раз акцентую увагу на тому, що ключове завдання Динамо довести, що причина неприбуття до Маріуполя була поважною. Тобто, в цілому довести небезпеку проведення матчів в Маріуполі, який знаходиться в межах зони АТО і поряд з проведенням бойових дій.
Братися передбачити підсумкове рішення по "справі Маріуполя" не так вже й просто. Хоча б тому, що якщо справа дійде до Лозанни, складно передбачити, як в Спортивному арбітражному суді поставляться до допуску стадіону в Маріуполі до проведення матчів. Якщо CAS підтвердить, що ухвалою загрози у внутрішніх змаганнях займається національна асоціація, шанси Динамо на успіх значно впадуть.
Федерація футболу України вчинила досить грамотно з юридичної точки зору, убезпечивши себе низкою прийнятих рішень по Маріуполю. Крім внесення стадіону в Маріуполі в реєстр стадіонів УПЛ перед сезоном 2017/18, незадовго до дати матчу на засіданні Комітету з питань стадіонів та безпеки ФФУ Маріуполь був схвалений ще раз, а Виконавчий комітет ФФУ затвердив це рішення.
показати приховати