Неповторний Лідс у півфіналі ЛЧ – молода команда Девіда О’Лірі
У 2001-му році скромний Лідс грав у півфіналі Ліги чемпіонів. Згодом були невдачі у чемпіонаті і глобальні фінансові проблеми. Однак той Лідс Девіда О’Лірі назавжди увійшов у історію європейського футболу.
17 липня 2020 року Лідс святкував особливу подію – повернення у Прем'єр-лігу. Довгих 16 років страждань завершилися тріумфом міцної команди Марсело Б'єлси.
У 70-х "павичі" перебували серед провідних європейських команд. Однак монетизувати цей статус у вигляді трофею команда не змогла. У 1973-му програла у фіналі Кубка володарів кубків УЄФА, а через два роки поступилася в ключовому матчі всього сезону – у фіналі Кубка чемпіонів. Мине 26 років і Лідс буде дуже близьким до повторення видатного досягнення. У 2001-му команда із Західного Йоркшира гратиме у півфіналі Ліги чемпіонів. А зовсім скоро переживе страшенні фінансові проблеми і клінічну смерть.
Насолоджуватись топовими матчами Ліги чемпіонів краще із коктейлями на основі преміальної Żubrówka Czarna! Не стримуй емоцій від легендарних моментів в історії футболу. Дізнатись більше про Zubrowka Czarna та коктейлі тут.
У вересні 1996-го Лідс очолив Джордж Грем, який залишив Арсенал для Арсена Венгера і переїхав на "Елланд Роуд". Якщо у першому сезоні "павичі" фінішували 11-ми, то наступного року стали 5-ми. Однак у вересні 1998-го Грем очолив Тоттенхем, куди незабаром особисто кликатиме Сергія Реброва. Лідс намагався залатати пробоїну на тренерському містку шляхом запрошення Мартіна О'Ніла, який тренував Лестер, та він відповів відмовою. 1 жовтня офіційно Лідс очолив асистент Грема, Девід О’Лірі, видатний у минулому гравець Арсенала.
Грем (праворуч) та О’Лірі / фото Лідс
Той сезон Лідс закінчив на високій четвертій позиції в АПЛ, а наступного року – на третій. Це означало, що хлопці О’Лірі гратимуть у Лізі чемпіонів. Не стала перешкодою для Лідса і втрата найкращого бомбардира команди (і ліги загалом) – у сезоні 1998/1999 Джиммі Флойд Хассельбайнк забив 18 голів у 36 матчах. Нідерландець перебрався у мадридський Атлетіко за майже 17 мільйонів євро. "Павичі" використали ці гроші з користю і придбали молодих Майкла Дюберрі, Денні Міллза та Ейріка Бакке.
Впевнений крок Лідс зробив і у єврокубках. У 2000-му англійці поступилися у півфіналі Кубка УЄФА майбутньому переможцю – Галатасараю з Мірчею Луческу на чолі. Напередодні старту у Лізі чемпіонів "павичі" продовжили якісно працювати на трансферному ринку. "Елланд Роуд" залишив Альф-Інге Холанд (приблизно за місяць-другий у сім'ї норвежця радітимуть появі сина Ерлінга). Натомість гравцями Лідса стануть ті, хто формуватиме обличчя молодої команди: Ріо Фердінанд, Олів'є Дакур, Домінік Маттео та Марк Відука.
Серія травм (зокрема, лідерів Джонатана Вудгейта, Девіда Бетті і Харрі К'юелл) та гра на два фронти виснажила команду (варто згадати, що у тому сезоні клуб нестиме іміджеві втрати через скандал із побиттям студента поруч із пабом лідерами команди Вудгейтом та Бойєром). У Прем'єр-лізі Лідс нерідко втрачав очки і не міг виграти у чотирьох турах поспіль. Зате зумів пробитися у групу ЛЧ. Перемоги над Мюнхен 1860 (2:1 та 1:0) завдяки двом голам Алана Сміта та влучному удару Іана Харта наблизили Лідс до зустрічей з Барселоною, Міланом та Бешикташем.
О’Лірі та Бойєр / фото із соцмереж
Вже у першому турі стало зрозуміло, що англійцям доведеться несолодко – на "Камп Ноу" гості безапеляційно програли 0:4 за умов фантастичної гри Рівалдо та Патріка Клюйверта. Вже за три дні Лідс поступився вдома Іпсвічу. За команду О’Лірі ставало тривожно.
То була важка ніч. У нас було занадто багато травм. Я колупався у собі: "Це все через мене? Через ті навантаження, що я даю на тренуваннях?" Я їхав у Барселону з найгіршими очікуваннями. Вони справдилися, – згадував потім наставник Лідса.
"Девіде, чим ти годуєш своїх гравців? Вони носяться навколо як божевільні!" – дивувався Паоло Мальдіні. Того вечора ці хлопці здивували не лише Мальдіні Шевченка і компанію, а й усю Європу. Єдиний гол Лі Бойєра на 89-й хвилині приніс легендарну дощову перемогу над Міланом у другому турі.
Незабаром переможний настрій Лідс повторив у дуелі з Бешикташем – 6:0 і ще один сюрприз від банди О’Лірі. У стамбульській зустрічі на табло красувалися нулі, що можна було вважати цілком прийнятним результатом. Одразу 8 з 11 гравців старту Лідса були молодшими за 23 роки. "Мої діти", – називав підопічних О’Лірі і мав рацію.
У п'ятому турі "Елланд Роуд" вимагав помсти – вже на 5-й хвилині Барселона пропустила, втім змогла врятуватися перед самим фінальним свистком завдяки голу Рівалдо. Аналогічними 1:1 завершився і вояж англійців у Мілан. Сенсація – Лідс та Мілан крокують далі, а Барселона фінішує на третій сходинці.
На другому груповому етапі команду із Західного Йоркшира очікували Реал, Лаціо та Андерлехт. Поразка 0:2 від мадридців у першому турі змінилася серією з трьох перемог. Далі була невдача на "Сантьяго Бернабеу" (2:3) і епічна нічия в останньому турі з Лаціо 3:3.
У чвертьфіналі Лідс зустрічався з Депортиво. Кажуть, нападник іспанців Віктор Санчес невимовно радів такому жеребу і називав свого суперника найслабшим серед усіх чвертьфіналістів. Не зайвим буде нагадати, що у першому матчі чемпіон Іспанії програв на "Елланд Роуд" 0:3. Девід О’Лірі назвав ту гру найкращою у всій кампанії. У матчі-відповіді Депортиво переміг 2:0, втім Лідсу цього виявилося достатньо для того, щоб пробитися до четвірки найкращих команд Європи.
Алан Сміт забиває Депортиво / фото Лідс
Перший півфінальний матч відбувся в особливий день – 2 травня наставник Лідса святкував 43-й день народження. 0:0 і все вирішувалося на "Местальї". Через три дні "павичі" програли в Арсеналу в АПЛ, а тоді відважилися на особливий вчинок, який не сподобався О’Лірі – поголили голови (виняток становили Бойєр та Вудгейт, які повинні були зберігати здоровий глузд в контексті судових перипетій та Іан Харт, який готувався до весілля).
Валенсія не залишила шансів Лідсу – 3:0 і обірвала казку "павичів". Хоча перший гол Хуан Санчес забив із порушенням правил. Рефері Урс Майєр вважав інакше. Через багато років сам Санчес назвав частину тіла, якою забив той гол "грудною рукою". На додачу вилучення отримав Алан Сміт за грубий підкат на 90-й хвилині.
Урс Майєр і гравці Лідса / фото Лідс
Подейкують, що після матчу гості довго змушені були чекати на поліцію, яка мала супроводжувати команду в аеропорт. Вболівальники Валенсії святкували навколо автобуса, а футболісти Лідса прощалися зі своїми мріями.
"Ми нічого не виграли. Це правда і мені шкода. Але ми залишилися в пам'яті як команда, чи не так? І, можливо, спогади важливіші за трофеї", – по-філософськи підсумовував унікальну епоху Лідса півзахисник Олів'є Дакур. "Павичі" на початку тисячоліття закохали у себе своєю неповторністю – навіть через два десятиліття видатна команда Девіда О’Лірі залишається особливою.
показати приховати