"Немає слів – лише сльози". Життя і смерть найвідомішого фаната "Фейєнорда"

20 жовтня 2016 3180 130 Читать на русском
"Немає слів – лише сльози". Життя і смерть найвідомішого фаната "Фейєнорда"
Рудий Марк

"Футбол 24" розповідає зворушливу аж до болю історію про Рудого Марка, яким захоплювалися всі 630 тисяч мешканців Роттердама.

Споконвіків, а якщо відкинути пафосні кліше, то з початку ХХ століття, футбольні симпатії роттердамців розподілялися поміж двома місцевими клубами – "Спартою" та "Фейєнордом". "Спартачі", хоч і є найстарішою командою Нідерландів, поступаються "Фейє" за кількістю титулів. Коли у 13-річному віці Рудий Марк, який тоді також був рудим, однак ще не мав цього легендарного прізвиська, постав перед вибором – "Спарта" чи "Фейєнорд", то без роздумів віддав своє серце "Гордості Півдня". Назавжди.

Він ще застав на трибунах "Де Куйп" той час, коли футбольний хуліганізм був тут дуже нечастим гостем, а всі сили роттердамці спрямовували на вокальну та візуальну підтримку улюбленої команди. Так тривало недовго. У 1974-му Роттердамом пронісся лондонський смерч. Хули "Тоттенхема", які прибули сюди, щоб провести матч-відповідь фіналу Кубка УЄФА, розгромили місто, підпалили стадіон і поранили дві сотні місцевих. Все це відбувалося на очах Рудого Марка. Англійці лютували, бо євротрофей дістався "Фейєнорду". Разом з тим вони інфікували частину фанатів "Гордості Півдня" пристрастю до мордобою. Саме з 1974-го бере початок організований траблмейкерський рух "Фейєнорда". Зараз це найнебезпечніший фан-двіж Голландії та один із найнебезпечніших у всій Європі.

Чотири чемпіонських титули, сім Кубків та два Суперкубки Голландії, два Кубки УЄФА. Кожен титул ставав мегаподією в житті Рудого Марка. Він незмінно перебував на трибунах, коли за улюблену команду виступали неймовірні Руд Гулліт, Йохан Кройфф, Рональд Куман, Хенрік Ларссон, Рой Макаай, Робін ван Персі.

Двотисячні, за невеликими винятками, – це період застою в історії улюбленого клубу. І хоча фанатські ряди не здавали позицій, звичайної "кузьми" на трибунах ставало все менше. Класичний обиватель поруч із командою лише в часи перемог, цим українців не здивуєш. Однак для Рудого Марка такий стан справ був неприйнятним. Чоловік взявся писати про проблему в газети, особисто закликав на домашні матчі родичів та друзів, популяризував "Фейєнорд" серед школярів, травлячи їм різноманітні байки про старі перемоги і свої фанатські пригоди. Народ потихеньку повертався на "Де Куйп", а Марк удостоївся поваги у клубі і серед мешканців Роттердаму. Його знали і впізнавали навіть ті, кому футбол був байдужий.

…У червні 2013-го на сторінках "Лунатік Ньюз", одного із фензінів "Фейєнорда", з’явилося повідомлення під заголовком "Нема слів – тільки сльози". Це була новина про Рудого Марка. Страшне повідомлення миттю облетіло Роттердам: легендарному фанату лікарі відміряли один місяць життя, в кращому випадку. Діагноз, як вирок – рак. І це не той випадок, коли ще можна поборотися із смертельним спрутом на "морально-вольових". Марк був приречений…

На 26 червня у "Фейєнорда" було заплановане перше передсезонне тренування у межах "Де Куйп". Збори команди перетворилися на одне з найвеличніших та найсумніших дійств в історії клубу. Рудий Марк приїхав попрощатися…

Його вивезли на медичній каталці, коли команда вже розпочала тренування. Марк затягувався цигаркою і напружено вдивлявся у протилежний бік арени. Туди, де провів практично все своє життя. Де милі серцю фан-сектори. А в секторах – 6 тисяч старих друзів. Найкращі у світі пісні, вогонь, дим і чорно-червоно-біло-зелені полотнища.

Між верхнім та нижнім ярусами розгорнули грандіозний банер. Із полотна на смертельно хворого дивився Рудий Марк у розквіті сил. Із характерним шипінням спалахнули десятки фаєрів. Зазвучало "You will never walk alone", тільки рідною, нідерландською. Марк заплакав.

Дуже теплий прийом надихнув знаменитого фана. Рудий Марк, зібравши рештки усіх сил, підвівся і зробив кілька реверансів, висловлюючи повагу торсиді. А потім, не без сторонньої допомоги, попрямував до фан-секторів. На півдорозі його перестріли футболісти команди. Кожен потиснув руку мужньому чоловіку. Форвард Лекс Іммерс подарував Марку зелену футболку. Саме в таких "Фейєнорд" мав стартувати у сезоні 2013/14 – вже без найвідданішого фана.

Позаду – понад 100 метрів. Практично марафонська дистанція для онкохворого, який перебуває на порозі Вічності. Віддихався. Взяв слово:

"Зараз я не відчуваю ніякого болю, бо у свою останню годину перебуваю серед своєї сім’ї і друзів".

Повернувся спиною до рідної трибуни. Розкинув руки. Заплющив очі. Подумки прокрутив найяскравіші моменти, подаровані життям упродовж 41 року. Так прощаються, коли назавжди.

Через три дні Рудого Марка не стало. А місцева газета отримала від нього на прощання лист із останніми словами. "Друзі, хочу подякувати вам за той прекрасний час, який я провів разом із вами, ту дружбу і увагу, які отримав від вас, – написав легендарний фанат "Фейєнорда". – Акція на мою честь глибоко розчулила мене, справила сильне враження. Не тільки на мене, а й на мою подругу Меріон, сина Джоуї, багатьох знайомих і навіть незнайомців. Я вирушаю у свій новий кращий світ, будучи благословенним вами, як найщасливіша людина. Дякую вам усім. Прощавайте!"

Провести Рудого Марка прийшла величезна кількість роттердамців. Домовину із тілом вболівальника привезли під стіни "Де Куйп", де кортежу влаштували живий коридор. Фанати "Фейєнорда" прощалися із побратимом, як належить: запаливши червоні та зелені фаєри. А на банері вивели вдячне: "Ти всіх нас об’єднав у цей складний час".

Головний, культовий хіт торсиди "Фейєнорда" має назву Hand in Hand – Рука в Руці. Найяскравіше цей принцип проявився в історії Рудого Марка.

Сторінка автора у Facebook

"Мені казали, що проживу півтора місяця – це максимум". Як перемоги "Лестера" допомагають боротися із раком

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
12
год
:
20
хв
Аргентина
21:15
Уругвай
Вгадай результат матчу
Залиште відгук