Найгучніші тренерські відставки-2019 – тріумфатор та фіналіст ЛЧ, скандал в Іспанії, провал у Лондоні
"Футбол 24" пригадує найрезонансніші тренерські відставки року, що минає. У списку присутні декілька іменитих фахівців, серед яких – переможець Ліги чемпіонів.
2019 рік видався не надто багатим на гучні звільнення тренерів. Втім, декілька іменитих фахівців все ж втратили роботу. Хтось пішов сам, когось банально звільнили за незадовільні результати команди, а деякі відставки стали справжнім скандалом – достатньо згадати збірну Іспанії.
"Футбол 24" пропонує пригадати найгучніші тренерські відставки року, що минає. Спойлер – Олександра Хацкевича та Паулу Фонсеки тут немає :).
Маурісіо Почеттіно (Тоттенхем)
Аргентинський фахівець працював головним тренером "шпор" з 2014 року, а в сезоні 2018/19 привів команду до фіналу Ліги чемпіонів. На шляху до вирішального матчу євротурніру Тоттенхем вибив з ЛЧ Борусію Д, Манчестер Сіті та Аякс. Лише Ліверпуль зумів перервати успішну ходу лондонців у найпрестижнішому клубному турнірі Європи.
Непогано все йшло і в АПЛ – Тоттенхем 4 сезони поспіль завершував чемпіонат у топ-4, отримуючи право на участь у Лізі чемпіонів. Втім, у сезоні 2019/20 щось пішло не так. Класично – після злету настає болюче падіння. "Шпори" відверто здали, опустившись у другий десяток турнірної таблиці чемпіонату. 19 листопада керівництво клубу прийняло рішення звільнити аргентинця з посади головного тренера Тоттенхема. На той момент команда посідала 14 місце в турнірній таблиці АПЛ після 12-ти турів, а наступником Маурісіо став одіозний Жозе Моурінью.
Наразі Почеттіно перебуває без роботи, проте немає сумнівів, що наступний виклик для тренера настане вже незабаром. Маурісіо виконав відмінну роботу в Лондоні, витискаючи пристойні результати в умовах обмеженого бюджету. Навіть відсутність бодай одного трофею не зменшує здобутків Почеттіно, який протримався на посаді 2002 дні.
Карло Анчелотті (Наполі)
Карлетто класно почав у Неаполі, але завершення вийшло сумним – одіозний Ауреліо Де Лаурентіс прийняв рішення звільнити алленаторе після непереконливих результатів у Серії А 2019/20. Анчелотті не пробачили безвиграшну серію тривалістю в 9 матчів у рамках всіх турнірів. Цікаво, що відставка колишнього тренера Андрія Шевченка відбулася після перемоги над Генком та виходу Наполі у плей-офф Ліги чемпіонів.
Анчелотті втратив контроль над роздягальнею, гравці сварилися з президентом та не виконували його вказівок, а лідери Наполі не демонстрували звичного рівня гри. Відставку Карло важко назвати сенсаційною, але його заміну на Дженнаро Гаттузо зрозуміти відверто складно.
До слова, Анчелотті довго без роботи не залишався – триразовий переможець ЛЧ очолив Евертон та виграв два стартові матчі АПЛ.
Мауріціо Саррі (Челсі)
Італієць провів у Лондоні лише один сезон, привівши Челсі до перемоги в Лізі Європи та третього місця в АПЛ. Втім, влітку Саррі розірвав контракт з клубом за обопільною згодою і повернувся в Італію, очоливши Ювентус. Туринці заплатили Челсі компенсацію, сума якої склала 1 млн євро.
В Англії 60-річний тосканець виграв перший титул у тренерській кар'єрі, але його лондонський вояж склався далеко неоднозначно. Постійні чутки про звільнення, конфлікти з суперниками, капітаном команди Гарі Кехіллом, а особливо запам'яталася перепалка тренера з голкіпером Челсі Кепою Аррізабалогою.
У фінальному матчі Кубка англійської ліги іспанський воротар отримав пошкодження на останніх секундах екстра-тайму, але відмовився залишати поле, чим неабияк розлютив Саррі. В підсумку Кепа залишився на серію пенальті і програв її, а цей інцидент в Англії обговорювали ще кілька тижнів.
Роберт Морено (збірна Іспанії)
Влітку Луїс Енріке покинув збірну Іспанії, мотивувавши це сімейними обставинами. Як з'ясувалося згодом, причина дійсно була поважною – донька тренера страждала серйозною хворобою. Замість Енріке головним тренером "Фурії Рохи" став його асистент Роберт Морено, який успішно завершив відбір на Євро-2020.
На жаль, 9-річна донька Луїса Енріке згодом померла, а тренер скористався опцією можливого повернення в національну збірну та знову очолив команду. 42-річний Морено вирішив покинути тренерський штаб збірної Іспанії та розпочати самостійну кар'єру. Це спричинило серйозний скандал в країні – Енріке заявив, що не хоче бачити колишнього асистента у своїй команді. Сам Морено зазначив, що було б справедливо дати йому можливість попрацювати з командою на Євро-2020 у статусі головного тренера.
Хто правий, хто винен – знають лише Морено, Енріке та керівництво Федерації футболу Іспанії. Саме ця відставка стала чи не найскандальнішою у 2019 році.
Массіміліано Аллегрі (Ювентус)
Після 5-ти років на посаді головного тренера "Старої синьйори" Аллегрі вирішив взяти паузу в кар'єрі та перевести подих попри ще рік чинного контракту. За період, проведений у П'ємонті, Массімо здобув 11 трофеїв та вивів Ювентус у фінал Ліги чемпіонів. Гегемонія туринців у Серії А продовжилася, забракло лише європейського титулу. Безглуздо заперечувати, що саме за час роботи Аллегрі туринський клуб вийшов на абсолютно новий рівень, повернувши собі звання європейського гранда.
Клуб та тренер розійшлися мирно, без жодних претензій один до одного. Сторони продемонстрували відмінну взаємоповагу, якої так бракує в сучасному світі. Проте, зрозуміло, що відхід такого іменитого тренера, як Аллегрі, не міг не потрапити у наш рейтинг.
Ніко Ковач (Баварія)
Флагман німецького футболу попрощався з хорватським тренером, який привів комаду до чемпіонства та перемоги в Кубку країни. Втім, у Мюнхені такі речі вважаються банальними, а у Лізі чемпіонів 2018/19 Баварія під керівництвом Ковача вилетіла вже в першому раунді плей-офф, поступившись Ліверпулю.
Поточний сезон розпочався для "ротен" важкувато, але ситуація виглядала контрольованою – на момент відставки Ковача Баварія відставала від лідера чемпіонату лише на 4 очки, а також гарантувала собі вихід у плей-офф Ліги чемпіонів. Цікаво, що, по суті, хорват втратив роботу через свій колишній клуб – франкфуртський Айнтрахт, який розбив мюнхенців з рахунком 5:1.
Чутки про відставку Ковача активно лунали ще рік тому. Непереконлива гра команди та регулярні чутки про конфлікти з лідерами команди, які мало не відкрито натякали на невідповідність тренера займаній посаді. "Тут тобі не Франкфурт", – фраза Хамеса Родрігеса фактично відображає всю кар'єру хорвата в Мюнхені. По суті, Ковач був приреченим чи не одразу після приходу в Баварію.
Унаї Емері (Арсенал)
Баск не став новим Венгером для "канонірів", провівши у Лондоні лише півтора року. Емері не зумів повернути Арсенал у Лігу чемпіонів, а у фіналі улюбленої для тренера Ліги Європи лондонці без шансів поступилися своїм землякам із Челсі.
Провальний старт сезону 2019/20, напружена атмосфера в роздягальні, та жахлива безвиграшна серія, по суті, вирішили долю Емері. У листопаді керівництво "канонірів" прийняло рішення про звільнення фахівця, який провів на посаді 516 днів. У поточному сезоні Арсенал перетворився на справжнього середняка АПЛ, хоча після відходу Емері ситуація не покращилася – команда опустилася у другу половину таблиці.
Сантьяго Соларі (Реал)
Аргентинець минулого року замінив на посаді головного тренера Реала Хулена Лопетегі, який відверто провалився в Мадриді. Втім, і роботу Соларі в таборі "бланкос" важко назвати блискучою – саме під його керівництвом команда вилетіла з Ліги чемпіонів та Кубка Іспанії, а також втратила практично всі шанси на чемпіонський титул. Аргентинський фахівець провів у статусі наставника Королівського клубу лише 28 матчів.
Замість Соларі Реал очолив Зінедін Зідан, який погодився повернутися в клуб. Безумовно, сама по собі фігура Соларі не привертає значної уваги, але зміна на тренерській лаві Реала – завжди подія.
показати приховати