Найгірший клуб АПЛ отримує з трансляцій більше, ніж чемпіон Німеччини – чому Бундесліга не може конкурувати з англійцями

Англійські фіналісти Ліги чемпіонів вибили в 1/8 фіналу дві найкращі німецькі команди, чемпіон АПЛ познущався з Коноплянки та партнерів, а Челсі в Лізі Європи пройшов Айнтрахт, який став головним відкриттям сезону в Бундеслізі. Розбираємо один з чинників, чому Англія настільки принизила Німеччину.

У цьому сезоні англійські клуби домінують в Європі. Тоттенхем і Ліверпуль зустрінуться у фіналі Ліги чемпіонів, Арсенал і Челсі – в Лізі Європи. Висока конкурентність внутрішнього чемпіонату більше не вважається перепоною для хороших результатів на континентальному рівні. Клуби АПЛ навчилися розподіляти сили, а топ-матчі кожен другий тиждень стали перевагою.

"Король помер, хай живе король!" – 5 причин, які дозволили клубам АПЛ підкорити футбольну Європу

Це спричинило безглузді дискусії, чи можна вважати АПЛ найсильнішою лігою. Правильної відповіді не існує, як і об'єктивного мірила рівня чемпіонатів. Однак ніхто не заперечить, що англійські клуби почуваються найкомфортніше в плані фінансів, а це один з показників сили.

Доходи від трансляцій – скарб для клубів АПЛ

Англійська першість – найприємніша для середняків і бідних клубів. Причина – розкішні доходи для всіх представників АПЛ від трансляцій.

Розподіл грошей за бродкаст-контрактом спрощено можна зобразити так:

– перший пункт: однакова частка всім (по 79,4 млн фунтів), куди входить плата від закордонних і внутрішніх трансляторів, а також централізований комерційний дохід (ЦКД);

– другий пункт: приз за підсумкове місце в турнірній таблиці (останнє – 1,9 млн, кожне наступне на стільки ж більше);

– третій пункт: виплата за кількість матчів кожної команди, показаних у прямому ефірі (топ-6 отримує в межах 30 млн, популярні середняки – в межах 20 млн, інші – від 12 до 15 млн).

На наочності – очікувані виплати АПЛ в сезоні-2018/19 за тур до фінішу (вони дещо не відповідають підсумковим):

За нинішній сезон найбільше заробив віце-чемпіон Ліверпуль – 149 мільйонів фунтів. Манчестер Сіті, попри завоювання титулу, отримав трішки менше – 147,5 млн. У топ-6 всі виплати дуже щільні – розрив не більше 10 мільйонів.

Однак важливо інше – великі гроші заробили усі клуби. Ключовою тут є гарантована виплата в розмірі 79,4 мільйона фунтів. Останній у таблиці Хаддерсфілд своїми виступами та глядацьким інтересом заробив лише 14,1 млн – мізер від загальної отриманої суми в 93,6 мільйона.

Ньюкасл поклав у гаманець всього лиш на 23,3 млн більше за "тер'єрів" (116,9 млн), хоча посів 11-те місце та був показаний у прямому ефірі на 11 разів частіше (19 матчів проти 8). Тобто потрібно тільки потрапити на вечірку, а запалювати там не настільки важливо. Бродкаст-контракт АПЛ сприяє підтриманню високого середнього рівня чемпіонату. Навіть найбідніші з року в рік б'ють свої трансферні рекорди, сміливо підписуючи гравців по 20 млн і пропонуючи значно вищі зарплати, ніж на континенті.

Дві сотні для Гвардіоли та Клоппа, фактор Зінченка, "диявольський" провал і такі різні португальці – підсумки сезону АПЛ

Бундесліга солідно поступається

У цьому сезоні в єврокубках від АПЛ найбільше постраждала Бундесліга. Баварія, Борусія Д і Шальке без особливих шансів влетіли Ліверпулю, Тоттенхему та Ман Сіті. Хоффенхайм навіть не вийшов з групи, двічі поступившись тому ж Сіті. Айнтрахт на межі можливостей стримав Челсі, але все одно вилетів від лондонців.

Погляньте на бродкаст-контракт Бундесліги – і ви зрозумієте, що такі результати більш ніж закономірні.

По-перше, клуби Бундесліги зароблять за сезон-2018/19 приблизно 878 мільйонів євро, тоді як клуби АПЛ – приблизно 2,77 мільярда євро (2,4 мільярда фунтів). Різниця космічна.

Чинний чемпіон та лідер Бундесліги Баварія за цей сезон заробить близько 64,5 мільйона євро. Найгірша команда АПЛ Хаддерсфілд – на 43,5 мільйона євро більше.

По-друге, навіть в самій Бундеслізі доходи від трансляцій розподілені між клубами нерівномірно, що спричиняє зниження середнього класу першості.

Очікувані виплати Бундесліги за сезон-2018/19:

В абсолютних значеннях розрив між Баварією та Фортуною, яка отримає найменше за цей сезон БЛ (25,4 мільйона) складає 39,1 млн євро. Це менше, ніж в Англії між "полярними" Ліверпулем і Хаддерсфілдом – 63,9 млн євро. Втім, для розуміння ситуації потрібні відносні значення. Фортуна заробляє 39% доходу Баварії, а Хаддерсфілд – 62% доходу Ліверпуля.

Аналогічні проблеми є і в Прімері. За минулий сезон Барселона, Реал і Атлетіко втрьох отримали 31% всіх грошей від трансляцій чемпіонату. А Жирона, якій виділили найменше (43,3 млн євро), заробила 28% доходу Барселони (154 млн євро).

Розподіл коштів від трансляцій у Бундеслізі відбувається на основі чотирьох чинників: два різні рейтинги коефіцієнтів клубів, відповідно до їхніх виступів за останні 5 років; рейтинг коефіцієнтів клубів за останні 20 років; кількість зіграних хвилин в сезоні футболістами U-23, які були виховані клубом з регіонального рівня.

Наступного сезону клуби першої та другої Бундесліг разом зароблять на трансляціях 1,24 мільярда євро – все одно далеко від АПЛ. Ситуація Бундесліги загалом патова. Змінити перерозподіл на користь слабших клубів – лідери чемпіонату стануть ще менш конкурентоздатними на євроарені. Збільшити розрив на користь грандів (щоб вони отримали більше ресурсів для конкуренції в Європі) – середній рівень чемпіонату погіршиться.

Єдиний вихід стати значно багатшими – впустити у Бундеслігу великих інвесторів. Однак поки що клуби вперто цьому опираються, зберігаючи правило 50+1. Воно унеможливлює появу космічних грошей у лізі.

Стоп, невже в АПЛ все так чудово?

Не зовсім. АПЛ продала телеправа на наступні 3 сезони (2019-2022). На внутрішньому ринку бродкастери заплатили менше, ніж за попередньою угодою, однак за кордон права збуті значно дорожче (4,05 мільярда фунтів проти 3,3 мільярда). Відповідно, збільшаться виплати клубам, але нерівномірно. З наступного сезону за першим пунктом клуби отримають неоднакову суму (в цьому сезоні вона для всіх складала 79,4 млн фунтів; 40,7 млн з них – від закордонних трансляцій).

Тепер виплати від закордонних трансляцій не розподілятимуться рівно між 20 клубами АПЛ. Свої 40,7 мільйона всі отримають, однак залишок (який забезпечило зростання вартості прав з 3,3 млн до 4,05) буде розкинутий між клубами, залежно від їхньої підсумкової позиції в турнірній таблиці. Останнє місце отримає додаткові 1,19 млн фунтів, десяте місце – 13,09 млн, а чемпіон – 23,8 млн.

Таким чином наступного сезону чемпіон Англії заробить приблизно 105 мільйонів фунтів за першим пунктом (64,5 млн від закордонного бродкасту + близько 40 млн від внутрішнього та ЦКД), а остання команда ліги за цим пунктом – приблизно 82 мільйони фунтів (41,89 млн від закордонного + близько 40 млн від внутрішнього та ЦКД).

Оскільки за другим та третім пунктами доходи по контракту і досі відрізнялися для команд на інших кінцях таблиці, то розрив у заробітках стане відчутним. За приблизними оцінками загальний дохід чемпіона АПЛ-2019/20 від бродкасту буде майже 175 млн фунтів, а 20-ї команди першості – 96 млн. Тобто головний аутсайдер отримає 55% доходу тріумфатора. Все одно класно в порівнянні з іншими лігами, але гірше, ніж є зараз в АПЛ (62%).

У будь-якому випадку це шлях на користь грандів. Ініціаторами змін розподілу доходів була топ-6 АПЛ. Їхні аргументи зрозумілі – закордонні транслятори купують права заради грандів, тому вони заслуговують більший шмат пирога.

Різниця між заробітками топів і середняків поступово зростатиме, Ман Сіті та Челсі не так боятимуться фінансового фейр-плей, девіз "кожен може обіграти кожного" втрачатиме актуальність, але ліга не ставатиме слабшою. Прості-смертні англійські клуби все одно зможуть заробляти значно більше за простих-смертних в Німеччині та Іспанії.