Баварія – найкраща команда світу, або Чому ПСЖ програв фінал Ліги чемпіонів
"Футбол 24" розбирає тактику і стратегію у фіналі Ліги чемпіонів 2019/20 ПСЖ – Баварія (0:1).
Це був практично ідеальний фінал Ліги чемпіонів. У вирішальному матчі на лісабонському стадіоні Да Луш зійшлися об'єктивно дві найкращі команди плей-офф. Додаткових барв до предматчевих розкладів додавало й протистояння найкращих оборони та атаки найпрестижнішого турніру Європи. До фіналу ПСЖ у десяти матчах пропустив лише чотири голи. Своєю чергою Баварія назабивала 42 голи, у середньому її результативність складала 4,2 м'ячі за гру.
Не дивлячись на те, що на папері чемпіони Німеччини виглядали фаворитами, спрогнозувати можливий перебіг подій було дуже складно. Команда Фліка ще не зустрічалася у цьому сезоні з суперником, який володіє настільки потужним потенціалом у плані швидких атак. Та й взагалі, незважаючи на думки скептиків, Томасу Тухелю вдалося зліпити з паризьких зірок справжнє сузір'я. Париж у цьому році приємно вразив своєю високою організованістю командних дій у всіх фазах гри, а Тухель довів, що є одним із найкращих тренерів у європейському футболі.
ПСЖ – Баварія – 0:1 – відео гола та огляд матчу
Баварія і ПСЖ – це ще й протистояння систем, двох полярних підходів та філософій. Якщо Флік робить ставку на тотальне та постійне домінування через свою гру, то Тухель вибудовує у Парижі універсальну команду і формує план на гру, враховуючи особливості опонентів.
Обидві команди підійшли до фіналу у всеозброєнні. У Баварії в порівнянні з півфіналом сталася лише одна зміна – замість лівого вінгера Перішіча у старті вийшов вихованець ПСЖ Коман, який свого часу виявився непотрібним у столичному клубі. У Тухеля кадрових питань було більше. Очікувано у ворота повернувся Кейлор Навас, який відновився від ушкодження, а ось Верратті не зумів переконати тренерів та фізіотерапевтів у тому, що здатен вийти у стартовому складі на фінал. Компанію Маркіньйосу та Еррері у центрі поля склав аргентинець Паредес, який чудово себе проявив у півфінальному матчі з РБ Лейпциг.
Баварія Ганса-Дітера Фліка завжди грає за схемою 4-2-3-1 і, звичайно, цей матч не став винятком із правил. А ось які формацію та план на гру запропонує Томас Тухель, – тут були питання. Наставник парижан не став вигадувати велосипед і зіграв у той футбол, який вивів його команду до фіналу. Якщо у чемпіонаті Франції ПСЖ часто грав за схемою 4-2-2-2, інколи 3-4-2-1, то в ЛЧ Париж майже всю турнірну дистанцію пройшов з модулем 4-3-3.
Матч можна поділити на кілька умовних відрізків. Перший – увесь перший тайм. Другий – перша половина другого тайму. Третій – остання чверть гри.
Теплова мапа фіналу чудово характеризує територіальну перевагу Баварії та її більшу активність на лівому фланзі атаки.
Треба віддати належне штабу Тухеля, який чудово підготувався до сильних і слабких сторін, об'єктивно, найкращої команди світу. Париж добре почав і, в принципі, на мій погляд, до перерви перегравав суперника.
На початку матчу ПСЖ застосовував якісний високий пресинг, провокуючи Нойєра грати на флангових захисників Кімміха та Девіса. На флангах вмикалися пастки. У кожній третині поля, у ближньому до м'яча півпросторі, усі гравці мюнхенського клубу були закриті. На фулбека здійснювався тиск по усіх напрямках можливих передач. Спрацьовували принципи Сover shadow.
Надалі Париж не здійснював великого тиску у фінальній третині поля, головною ціллю було скерувати позиційну атаку Баварії на фланг. Тоді вже вмикався інтенсивний колективний відбір. Взагалі, ця манера дій у фазі гри без м'яча нагадує методи Юргена Клоппа у Ліверпулі. Трійки нападників і хавбеків діють достатньо вузько і злагоджено. Ціль – максимально перекрити центральні зони, залишивши супернику простір на флангах. У більшості випадків опонент піддається на провокацію і потрапляє у флангову пастку.
Ця структура пресингу Тухеля добре працювала навіть у грі з таким монстром позиційних атак, як сучасна Баварія. У першому таймі Париж серйозно ускладнював німцям життя у початковій стадії атак. Баварія значно частіше ніж зазвичай вимушена була застосовувати довгі передачі. Взагалі, у цьому сезоні у протистояннях з командою Фліка ще ніхто так якісно не працював у фазі гри без м'яча. Завдяки структурі пресингу та своєчасному контрпресингу, не менш ефективним діям у позиційній обороні, Париж мав йти на перерву, ведучи у рахунку. Принаймні за гольовими моментами ПСЖ переважав і гра відбувалася під диктовку Тухеля.
Ще на початку зустрічі два удари з меж штрафного завдав Мбаппе, обидва постріли заблокували захисники. Згодом – перехоплення на своїй половині поля, довга передача на Мбаппе, Кіліан швидко розрізав лінію оборони і вивів Неймара один на один з воротарем Баварії, команду Фліка врятував суперсейв Нойєра. До перерви ще був убивчий момент у Мбаппе, який виник завдяки ефективним діям Неймара у пресингу. Пресинг по трігеру та швидкі атаки були головною зброєю команди Тухеля.
Небезпечні моменти біля воріт Наваса виникали в основному після флангових подач і прострілів. Дві найкращи нагоди були у Лєвандовскі, але костаріканський голкіпер намагався відповідати заданим високим стандартам воротарської майстерності свого колеги з Баварії.
Загальновідомо, що Баварія є носієм найінтенсивнішого пресингу у Європі, принаймні, за статистичними показниками. Але у протистоянні з ПСЖ Флік був відносно обережним. Структура тиску обох команд виявилася дещо схожою. Принаймні мюнхенці теж скеровували розвиток позиційних атак опонента на фланги. Але команда Фліка у цій стадії гри втрачала компактність. За великим рахунком, четвірка гравців групи атаки максимально високо накривала воротаря, захисників і хавбеків. Решта футболістів займали значно глибші позиції та залишали суперникам трохи простору.
Ширину позиційних атак Баварії за традицією підтримували флангові захисники. Вінгери частіше діяли у півфлангах, атакуючи кишені між фулбеком і центрбеком суперника. Один з опорних – Алькантара, як правило, діяв глибше за Горецку. Тьяго виступав диригентом атак, з нього все починалося, іспанець регулював темп та напрям атак. Горецка був ближчим до штрафного суперника, куди постійно зміщувався при флангових атаках. На скріншоті вище – червоним кольором виділений маневр форварда Лєвандовскі. Це не разова акція. Поляк часто зміщувався саме у лівий півпростір.
Ось ще один схожий епізод. Цього разу Роберт тимчасово обмінявся позиціями з Команом.
А тут залишає свою зону і вільно отримує м'яч у зоні, яку для нього звільнив все той же Коман.
По перерві Баварія перехопила ініціативу і взяла гру під свій контроль. Гол Кінгслі Комана був цілком логічним. Париж діяв глибше і часом притискався до воріт. Чемпіони Німеччини отримали час і простір для розіграшу м'яча на своїй половині поля і, звісно, більш якісно вибудовували позиційні атаки. За таким перебігом подій гол був лише справою часу. Баварці так заколихали оборону суперника, що гравці ПСЖ почали системно втрачати контроль над простором у стратегічно важливих зонах. Саме гол Комана є показовим епізодом у цьому плані. Кімміх вільно виконував гольову передачу з півпростору перед штрафним.
Другий відрізок матчу був найгіршим для ПСЖ. Команда Тухеля надала супернику забагато свободи і часом діяла в позиційному захисті за схемою 4-3-2-1 середнім і 4-5-1 низьким блоком.
Після пропущеного голу і замін гра поступово знову вирівнялася. Третій відрізок матчу – найефектніший для уболівальників. Париж ішов ва-банк, Баварія навіть не думала притискатися і грати на утримання рахунку. Часом йшла відкрита гра – швидка атака на швидку атаку. ПСЖ знову почав активно пресингувати.
Продовжує вражати Неймар. У Тухеля головна бразильська зірка сучасності перетворилась із некерованого вінгера, який постійно зловживав піжонством та симуляціями, в універсального гравця, який може виконувати різні, важливі тактичні завдання тренера, старанно пресингувати, звільняти зони для партнерів, жертвувати собою заради команди та битися на футбольному полі. Безумовно, Неймар став одним із найкращих гравців у цій Лізі чемпіонів.
Я недаремно зробив цей скріншот. Епізод дуже добре характеризує нового Неймара. Лідер зібрав навколо себе усю середню лінію для швидкого обговорення найефективніших методів злому оборони Баварії. Подивіться на вираз облич. Що це, як не лідерство?
Коли потрібно, Неймар грає на партнера в один дотик, коли ситуація дозволяє – йде у дриблінг. Подивіться на мапу цієї техніко-тактичної дії. У Неймара майже ідентичні показники з усією Баварією.
Швидкі атаки ПСЖ були найнебезпечнішою зброєю для Баварії на шляху до свого шостого титулу чемпіонів Європи. І якби Флік трохи не підлаштувався під особливості суперника, то результат фінального матчу міг бути дещо іншим. Німецький спеціаліст, який виграв з Баварією її другий требл в історії, часто тримав фулбеків глибше.
Коли була необхідність, один із них підіймався вгору, при втраті командою м'яча швидкі Девіс та Кімміх допомагали опорним і центрбекам гасити небезпечні контратаки Парижа.
Якщо говорити про найкращих гравців матчу – то, на мій погляд, у складі переможців це Нойєр, Алькантара і Коман.
Це була гра двох найкращих команд на даний момент. Вони гідні одна одної. Результат матчу залежав не від системи гри, дій в окремих аспектах футболу, а лише в реалізації моментів та суддівських рішень. Відверто кажучи, арбітр мав підстави ставити два-три пенальті. Звичайно, ми розбираємо тактику і не будемо обговорювати суддівство, але одне рішення людини на VAR, чи один трохи точніший удар по воротах – і все могло завершитися по-іншому.
На мій погляд, ПСЖ Тухеля знову блискуче підготувався до сильного суперника і за грою не поступився. У рівній боротьбі перемогла більш досвідчена команда, яка має ДНК Ван Гала, Гвардіоли, Анчелотті, Хайнкеса та... Фліка. Баварія Фліка підірвала європейський футбол. Безумовно, трофей виграла найкраща команда Німеччини, Європи і світу, але фінал показав, що й ПСЖ нарешті став справжнім топ-клубом.
Сергій Костенюк, спеціально для Футбол 24
показати приховати