Інтрига імені Ліверпуля та Манчестер Сіті, косовський бомбардир, провал на 100 млн фунтів – підсумки першого кола АПЛ
У четвер завершується 19-й тур сезону 2018/19 в англійській Прем'єр-лізі. Екватор чемпіонату є чудовою нагодою відзначити головні тенденції та особливості цьогорічної першості.
Головною окрасою першого кола англійської Прем'єр-ліги стала заочна боротьба чинного чемпіона Манчестер Сіті та Ліверпуля під керівництвом Юргена Клоппа за першу сходинку на Різдво. Недарма, адже у понад половині випадків "зимовий" чемпіон АПЛ зрештою попивав шампанське в травні. Упродовж тривалого часу і Сіті, і мерсисайдці йшли без поразок, добряче відірвалися від решти опонентів і, здавалося, збираються встановити кілька нових рекордів. Навіть в очному поєдинку команди розписали нульову нічию, зберігши, таким чином, для обох колективів 0 у графі поразок.
Ще на початку грудня цілком імовірним виглядав сценарій, за яким обидва претенденти на чемпіонство зустрінуть Новий рік непереможеними. Та в останній місяць року несподівано до ігрової ями потрапив Манчестер Сіті. Команда Хосепа Гвардіоли програла 3 матчі з п'яти й не тільки відстала від Ліверпуля вже на 7 очок, а й пропустила поперед себе Тоттенхем. І якщо поразка від Челсі (0:2) скидалася на нещасний випадок, то невдачі в матчах із Крістал Пелас (2:3) і Лестером (1:2) оголили кілька проблем "містян" у нинішньому сезоні. У манкуніанців суцільна біда з крайніми оборонцями (Менді часто травмується, Вокер втратив форму, а Даніло, Делф і наш Олександр Зінченко не дотягують до рівня Сіті), вони стали Фернандіньюзалежними (Гюндоган не може в повній мірі замінити травмованого бразильця), а також не можуть покластися на Габріеля Жезуса, коли не йде гра у ветерана Агуеро. Влітку Гвардіола здійснив лише один трансфер "під основу" – підписав одного з лідерів Лестера Мареза. Узимку ж іспанський фахівець обіцяв взагалі обійтися без покупок, але якщо хоче продовжити гонитву за трофеями, то витрачати доведеться.
Натомість Ліверпуль неймовірно перетворився. "Червоні", ахіллесовою п'ятою яких упродовж багатьох років була оборона, цього сезону збудували справжній мур біля власних воріт. Аліссон додав класу на останньому рубежі, а лінія захисту зі своїм лідером ван Дейком лише 7 разів (за 19 матчів) дозволила вразити ворота мерсисайдців. Цей результат став повторенням рекорду Челсі зразка сезону 2008/09. При цьому, краща гра в обороні не змінила справ попереду – ліверпульська атака є другою за результативністю у лізі. Крім того, Лівер нарешті почав набирати максимум там, де раніше спотикався. Підопічні Клоппа навчилися дотискати міцних середняків і аутсайдерів (матчі з мінімальними перемогами над Брайтоном, Хаддерсфілдом і Евертоном "старий" Ліверпуль цілком міг і програти). Нинішній склад мерсисайдців виглядає збалансованішим, ніж у попередні роки, й, схоже, "червоні" ще мають неабиякий запас міцності. Він їм знадобиться, адже вже 3 січня Салаха та Ко чекає екзамен на Етіхаді, який може стати або черговою сходинкою до омріяного чемпіонства, або обернутися новою інтригою у боротьбі за "золото".
Команди, що приємно здивували
Гра лондонського Тоттенхема під керівництвом Маурісіо Почеттіно з року в рік радує око вболівальників по усій планеті. Молода, по-доброму нахабна команда, яка грає в яскравий футбол, важко входила в сезон. Через фінансові труднощі "шпори" не підписали жодного (!) гравця влітку й змушені були шукати внутрішні резерви. Віднайти їх вдалося – Тоттенхем в останніх 9-ти матчах АПЛ програв лише раз і через осічку Ман Сіті в Boxing Day зумів вийти на другу сходинку. Наразі лондонців можна назвати "темною конячкою" чемпіонських перегонів: у них ніхто не вірить, а це козир у боротьбі з бувалими гравцями на кшталт Ліверпуля і Сіті.
Арсенал перебуває на стадії перебудови після відходу легендарного Арсена Венгера, але часом команда Емері демонструє неймовірно якісний і результативний футбол. "Канонірам" варто додати стабільності, а також надійності при грі біля власних воріт, і вже на наступний рік у ролі прихованого претендента на чемпіонський титул можна буде побачити клуб із Емірейтс. Обмежені фінанси, суперники-грошові "мішки", гравці з когорти молодих і перспективних – з усім цим Унаї Емері вже мав справу, коли працював із Севільєю. Тому долати подібні проблеми для нього не вперше.
Вихід Вулверхемптона до АПЛ за підсумками минулого сезону не став сенсацією. За іменами команда була далеко попереду всіх суперників у Чемпіоншипі, тому набрані 99 очок виглядали навіть меншим доробком, аніж очікувалося. А ось уже у рамках Прем'єр-ліги "вовкам" прогнозували труднощі. Серед причин, і відсутність досвіду гри на цьому рівні для більшості гравців, і фігура головного тренера – Нуну Ешпіріту Санту. Бородатий португалець провалився у Валенсії та Порту й ледь не став збитим льотчиком, якби не дружба із суперагентом Жорже Мендешем. Останній прилаштував товариша на Молінью, а Санту вчепився у шанс стати зіркою на Туманному Альбіоні. Наразі справи Вулвз ідуть добре. Вони гарно зарекомендували себе в матчах із грандами, непогано виглядають і в поєдинках із рівними за силою командами, але мають трохи проблем, коли потрібно грати першим номером. Місце в середині таблиці від команди з Мідленда вже нікуди не дінеться, тому друга частина сезону стане хорошою нагодою попрацювати над помилками.
Відкриття серед гравців
Улітку більшість не зрозуміла, для чого Джердан Шакірі перейшов до Ліверпуля. Швейцарцю пророкували глибокий запас, а "червоним" – безповоротну втрату 13,5 млн фунтів. На ділі ж вийшло інакше. Уродженець Косова став головною опцією підсилення в ході матчів для Юргена Клоппа. Він забив важливий м'яч у ворота Фулхема в 12-му турі, а в 17-му йому вистачило 20-ти хвилин, щоб оформити дубль у надпринциповому поєдинку з Манчестер Юнайтед і забезпечити перемогу Ліверпулю. Наразі Шакірі – третій бомбардир команди (6 м'ячів), а також має 2 асисти.
Найкраще ж атакувальне тріо, схоже, зібралося в Борнмуті. На Віталіті Стедіум солістами виступають Каллум Вілсон, на якого вже поклав око Челсі, Джошуа Кінг, а також Раян Фрейзер. На трьох вони набрали 32 очки за системою гол+пас – солідний результат, враховуючи, що "вишні" йдуть на 11-му місці в таблиці. Вілсон (8 м'ячів і 5 асистів) заслужив на виклик до збірної Англії, а Фрейзер перебуває в топі асистентів АПЛ (8 результативних передач). Вже невдовзі Борнмуту важко буде втримати не тільки свого керманича Едді Хау, а й згадану трійку. Попит на них точно буде.
Ще двох гравців можна віднести до категорії "творців". Італієць Жоржінью приїхав разом із новим наставником Челсі, щоб апробувати т. зв. Саррібол. Поки на Альбіоні точаться дискусії, чи така система взагалі існує, центрхав конструює всі атаки "синіх" і є осьовим гравцем тактичної побудови команди Саррі. Дати йому простір для думки – рівне смерті, а переграти Челсі зуміли лише ті, хто знайшов спосіб забрати м'яч у Жоржінью. Тільки похвали заслуговує і півзахисник Лестера Джеймс Меддісон. Він щойно влітку перебрався до АПЛ із Чемпіоншипа, хоча вже тоді вважався ледь не найперспективнішим англійцем, а культовий журнал FourFourTwo прогнозував його дебют за збірну до весни 2019-го. Поки він ще має в запасі півроку, тому може зосередитися на виступах у лізі. Тим більше, що в 22-річного вихованця Ковентрі тут усе добре – 5 голів і 3 асисти. На трибунах Кінг Пауер уже й забули, хто такий Ріяд Марез...
Команди, що неприємно здивували
Після сезону 2017/18 було зрозуміло, що Бернлі нескоро вдасться повторити свій результат (7-ме місце). "Бордовим" пророкували падіння через коротку лаву запасних і швидкий старт сезону в кваліфікації Ліги Європи. На щастя для себе, Бернлі рано вилетів із єврокубків, але форсування підготовки до сезону досі дається взнаки. Підопічні Шона Дайча йдуть у зоні вильоту, від рятівної позиції відстають на 3 пункти, а в останніх 12-ти матчах чемпіонату перемогли лише одного разу. Вагома заявка на виліт? Навряд. Зимове трансферне вікно може покращити справи на Терф Мур.
Інша справа – Фулхем. Новачок АПЛ солідно попрацював на ринку влітку, підписавши гравців на понад 100 млн фунтів, але завершив перше коло в зоні вильоту, та ще й з найгіршим у лізі захистом. Та й перша відставка сезону сталася саме на містку "коттеджерів". Але й період під керівництвом досвідченого Клаудіо Раньєрі поки складно назвати успішним. Лише одна перемога в 7-ми стартових матчах під орудою італійця, вочевидь, не те, на що розраховували власники Фулхема в хвилину відставки Йокановіча.
Після успішної роботи з Блекберном в середині 2000-х валлійця Марка Х'юза продовжують за інерцією вважати сильним тренером. Однак, усі його наступні проекти були провальними. Тим же шансом "усієї кар'єри" – роботою із Манчестер Сіті – він безславно не скористався. Можливість почати все заново з'явилася навесні. Х'юз очолив Саутгемптон, зберіг для "святих" прописку в еліті й у літню паузу мав закласти фундамент нового Сотона. Та усе пішло шкереберть, коли лідер команди Душан Тадіч вирішив перебратися на континент і одягнув футболку Аякса. Новачки (та й уся команда загалом) виглядали надто слабко й до початку грудня Саутгемптон мав лише одну перемогу в активі. Звільнення валлійського тренера за такої ситуації подиву не викликає. Новий тренер – Ральф Хазенхютль – зумів струсонути команду, яка здобула 2 перемоги поспіль і навіть вибралася із зони вильоту. Та перспективи "святих" залишаються туманними, бо незрозуміло, де вони опиняться, коли додадуть інші.
Топ-3 розчарування серед гравців
Влітку форвард Манчестер Юнайтед Ромелу Лукаку допоміг збірній Бельгії здобути "бронзу" Мундіалю. Фанати манкуніанців чекали повернення свого гренадера спраглим до нових перемог, але натомість отримали чергового вичавленого лимона – таких у команді ще Жозе Моурінью було вдосталь. Неозброєним оком помітно зайву вагу 25-річного бельгійця, а його 6 голів у чемпіонаті виглядають неймовірним здобутком з огляду на те, що на полі він постійно перебуває у затінку.
Зате Месут Озіл швидко попрощався спочатку з ЧС-2018, а потім і зі збірною Німеччини. Та лондонському Арсеналу це не дуже допомогло. Потенційний (враховуючи всі здібності) лідер "канонірів" так і не зумів ним стати за п'ять років на Емірейтс. Навесні він довго погрожував піти вслід за Венгером, але лише "вибив" для себе новий контракт із фантастичними умовами. Тепер це тягар для команди Емері. Озіл не вписується в тактичні задуми іспанця, а його виходи на поле, здається, лише шкодять командній грі. Якщо взимку німець не піде з Арсенала, то лондонці банально втратять зайві мільйони, які б можна було використати на нового гравця.
Ще одним розчарування півріччя в АПЛ став Джек Вілшер. Талановитий англієць помпезно перейшов до Вест Хема, за який уболівав із дитинства, влітку й мав стати лідером команди Мануеля Пеллегріні. Те, що хавбек може робити різницю він яскраво продемонстрував у Борнмуті, в якому провів в оренді з Арсенала сезон 2016/17. Саме тоді з'ясувалося, що Вілшер може обійтися без прописки в лазареті впродовж тривалого часу та бути лідером на полі в команді АПЛ, хай і другого ешелону. Та у Вест Хемі все пішло за старою схемою – 5 матчів, нова травма і ось уже лікарі не беруться навіть прогнозувати, коли 26-річний хавбек повернеться на поле.
Зідан, Моурінью, Венгер та інші найгучніші тренерські відставки 2018 року
показати приховати