"Мені страшно, що може розпочатися війна". Золота клітка Кадирова, або Куди зник Ярослав Годзюр?
"Футбол 24" згадує про українського голкіпера "Терека", який припинив відповідати на дзвінки журналістів і видалив свій аккаунт у соцмережі.
З усього українського десанту у чемпіонаті Росії Ярослав Годзюр займає місце десь посередині. Він далекий від крайнощів – не такий розкручений, як Олександр Зінченко чи Марко Девіч, але й не такий дражливий чи навіть ненависний, як Євген Селезньов. Завжди тримався осторонь провокативних запитань журналістів, намагаючись відповісти якомога обтічніше. Воно й не дивно. Коли твоя доля в руках Рамзана Кадирова – тут не до відвертих інтерв’ю чи патріотичних пасажів.
Як він туди потрапив?
Уродженець Івано-Франківщини розпочинав свою кар'єру у друголіговій «Чорногорі», два роки виступав за стрийський клуб «Газовик-Скала». Маючи ідеальну антропометрію і хорошу реакцію, Годзюр швидко привернув увагу на російському ринку. З першої спроби вояж у Росію провалився. Упродовж 2006-07 років українець не зміг вибороти місце в основному складі самарських «Крильєв» - грав лише за «дубль». Тим не менше, доля подарувала йому шанс спробувати сили в київському «Динамо». У січні 2008-го Годзюр став новачком українського гранда, але знову ж таки – вище «дубля» стрибнути не спромігся.
"Так склалося, це вже історія. Мене брали в першу команду, а не в "Динамо-2", але я не зумів закріпитися в компанії Шовковського", - підвів підсумок Ярослав Годзюр.
Ну а далі відбувся другий, тепер вже успішний вояж у російську Прем’єр-лігу. Влітку 2008-го, після певної паузи в активній тренерській діяльності, «Терек» очолив В’ячеслав Грозний, який вже в ті часи полюбляв закинути вудочку у київське «Динамо» в пошуку парочки непотрібних Суркісу гравців. Годзюр одразу привернув увагу тренера і невдовзі перейшов у грозненський клуб. На довгих вісім років. Попереду – ще, як мінімум, рік.
Як себе проявив?
«Терек» - типовий середняк РПЛ. За час перебування Годзюра в клубі, найбільшого успіху грозненці досягнули у сезоні 2012/13, коли фінішували на 8 сходинці. Саме тоді українець став №1 у воротах команди і значним чином доклався до такого результату. Згодом брав пенальті від самого Халка...
Цікаво, що почесний президент клубу Кадиров розкидається грошима, незважаючи на посередні результати команди. Наприклад, у 2011-му він дозволив собі запросити на посаду головного тренера Руда Гулліта. Це хороший піар-хід, але не більше. При голландцеві «Терек» перемагав вкрай рідко.
За окремий вдалий матч Рамзан любив «позолотити ручку». Про себе Годзюр розповідати не захотів, зате охоче пригадав випадок із одноклубником:
Рамзан Ахматович - людина щедра, може подарувати навіть автівку. От, зокрема, після перемоги над московським "Динамо" один з героїв того поєдинку (Мацей Рибусь) отримав від Кадирова новенький автомобіль.
Тоді, у 2012-му, коли ваш автор розмовляв із Годзюром «на диктофон» для «Футбол 24», Ярослав дуже привітно відгукувався не тільки про Кадирова, але й про ставлення росіян (кадирівців) до «бандерів» і навіть схвалював ідею спільного україно-російського Кубка. Чотири роки потому, після стількох непоправних подій, читати ці уривки дивно і смішно.
- Ви українець, та ще й "західняк". Чи відчували в Росії негатив на свою адресу?
- Та ні, ніхто цієї теми навіть не зачіпає. "З України?" - "З України!". Та й все. Раніше, пригадую, кілька разів запитували: "А що ви там, не любите русскіх?" Я відповідав, що люди є різні. Є патріоти, а є фанатики. Такі зустрічаються в кожній нації.
- Зараз чимало розмов довкола спільного для України та Росії футбольного Кубка. Ви "за" чи "проти"?
- Я думаю, що це було б дуже цікаво - як для російських клубів, так і для українських. Кубок сам по собі не є дуже цікавим турніром, справжня інтрига з'являється вже ближче до фіналу. А ось тут кожна гра створювала б ажіотаж, переповнені трибуни. Принципове протистояння, як-не-як.
У березні 2014-го, коли Крим вже відкусили по повній програмі, а на Донбасі заварювалася кривава каша, Ярослав Годзюр дав інтерв’ю виданню izvestia.ru, в якому назвав українців і росіян «дружніми народами»: «Тяжело наблюдать за событиями на Украине. Я очень переживаю. Мне страшно, что может начаться война. На дворе XXI век, надо как-то договориться, не применяя оружия. Выйти на какие-то общие знаменатели. Война дружеских народов — это абсурд».
Багато хто з цього матеріалу, до речі, вперше дізнався, що у Годзюра – подвійне громадянство…
Чому і куди зник?
У червні 2015-го Годзюр продовжив контракт із «Тереком» ще на два роки. На той момент він був основним голкіпером, тож таке рішення мало логічне підґрунтя, якщо, звісно ж, абстрагуватися від політичного підтексту, який вимагав від Ярослава припинити будь-яку співпрацю із окупантом своєї країни.
Приблизно в той же час автор цих рядків набрав номер Годзюра, щоб запропонувати йому дати інтерв’ю для «Футбол 24». Максимально відверте, з поясненням особистої позиції щодо україно-російської війни, яка тоді досягнула піку. Ярослав підняв трубку, але, заледве дозволивши відрекомендуватись, ввічливо, проте категорично відмовив: «Я не даватиму інтерв'ю. Зрозумійте мене». На цьому короткий діалог закінчився.
Паралельно Годзюр прикрив свій аккаунт у Вк. Щоб не діставали запитаннями. Обрубав усі мости.
Але недовго грала музика. Розпочавши сезон 2015/16 в якості основного голкіпера, українець став жертвою матчу із «Уралом», який закінчився з рахунком 3:3 і начебто попахував договірняком. Після трьох пропущених Годзюр засів на «банці», місце у воротах зайняв Євгєній Городов. Повернутися на поле Ярослав має не так вже й багато шансів – колега пропускає мало, а «Терек» після 19 турів посідає високу шосту сходинку.
Днями офіційний сайт «Терека» опублікував відео, де Городов і Годзюр тестують м'яч Євро-2016. Ярослав живий-здоровий, російською розмовляє без жодної нотки акценту – не те що Рамзан Цуцулаєв, тренер воротарів клубу.
Сьогодні Ярославу Годзюру виповнюється 31 рік. Для голкіпера це – не вік. Можливо, коли контракт із «Тереком» закінчиться, уродженець Франківщини спробує свої сили в іншому клубі, в іншому чемпіонаті. Тоді і поговоримо – максимально відверто.
Олег Бабій, Футбол 24
Ярослав Годзюр: Якщо приверну увагу Блохіна, буду лише радий
показати приховати