Злого генія України та інших зірок звинуватили у договірняку – потім вони зруйнували мрію цілого покоління українців
Колишній гравець збірної Аргентини Оскар Руджері розродився сенсаційним зізнанням про матч, який передував Чемпіонату світу 1994. Дієго Марадона та Давор Шукер начебто домовилися про договірний поєдинок між своїми національними командами.
Хорватія та Аргентина в червня 1994 року вирішили провести товариський матч у рамках підготовки до Мундіалю останньої. Той спаринг мав нечистий характер, переконує чемпіон світу-1986, захисник Реала, який встиг взяти золото Прімери за єдиний сезон у Мадриді. Руджері колись програвав Дніпру, а тепер досі входить у топ-10 за кількістю матчів у складі збірної Аргентини (97), випереджаючи Серхіо Ромеро і того ж Марадону. Абсолютно легендарний футболіст вирішив розкрити таємне минуле, заплямувавши не одну світову суперзірку.
Аргентина, яку ми втратили: останній бій команди Марадони
Оскар взяв участь у телешоу "90 хвилин футболу". Коли разом з ним у віртуальному ефірі виступив знаменитий екс-форвард збірної Уругваю (більше за нього у цій команді забили тільки Суарес та Кавані) Дієго Форлан, обох запитали про матчі сумнівого характеру, які ті пам'ятають. Зокрема, йшлося про гру відбору ЧС-2002 між уругвайцями та аргентинцями, коли нічия 1:1 влаштувала обидві сторони. Колишній снайпер Атлетіко і Манчестер Юнайтед запевнив, що нічого про це не знає, мовляв, не грав тоді. Дієго відповів зустрічним питанням до Руджері, і той не втримався.
Хорватія – Аргентина, відео товариського матчу, 1994 рік
На дворі був буремний 1994-й. Не лише збірна України не мала права грати у відборі до американського Чемпіонату світу після розвалу імперії. Схожу ситуацію переживала Хорватія, яка до певного часу не була самостійним членом ФІФА, а лише частиною Югославії. Тому тогоріч форвард іспанської Севільї Давор Шукер міг тільки мріяти про офіційні матчі своєї країни. "Скільки у нас було таких підозрілих матчів? Я пам'ятаю лише один. Проти Хорватії", – несподівано випалив Руджері.
Севілья була останньою зупинкою великого Дієго Армандо в Європі. Після скромного доробку кубкових титулів у Барселоні та італійського домінування з Наполі аргентинець перебрався в Андалусію. Там Марадона і познайомився з Шукером. Найкращий бомбардир в історії збірної Хорватії тоді ще не знав, що далі його чекає Реал, а конкретніше – перемога у фіналі ЛЧ, золото чемпіонату Іспанії та боротьба з Роналдо за звання снайпера сезону в Прімері. Він ще не оформив дубль у матчі відбору Євро-1996 проти України (4:0), але вже забивав нашим у товариській зустрічі (3:1).
Педерсени: 5 арбітрів, які відверто вбивали українські команди
І так, ще не взяв участь у двобоях плей-офф ЧС-1998, які поставили хрест на мріях Йожефа Сабо і цілого покоління "синьо-жовтих" поїхати на великий турнір. Лужний, Головко, Дмитрулін, Косовський, Скрипник, Попов, Михайленко, Калітвінцев, Беженар, Кривенцов, Ателькін, Максимов, Гецко... Ну, і відклав похід Шевченка з Ребровим, які за 10 днів до того розірвали Барсу в Лізі чемпіонів (4:0). Злий геній збірної України поступився нашим тільки 1 раз, але тим подарунком команда Конькова скористатися ніяк не могла, адже дарувала очки наліво і направо – навіть Словенія та Литва відібрали 8 балів.
Виграшна нічия у Києві відкрила Шукеру шлях на Чемпіонат світу 1998, де він виграв не лише командну бронзу, а й індивідуальний Золотий бутс як єдиний, хто забив 6 голів на турнірі. Для когось фатальне фіаско, для інших – піковий момент кар'єри. Та це все буде потім, а тоді Давор вирішив зіграти в закулісні ігри, якщо вірити Руджері. Аргентина приїхала в Загреб після виснажливого турне. Еквадор, Ізраїль – то була ще та підготовка до Мундіалю. Які імена завітали до столиці Хорватії. Дієго Сімеоне, Габріель Батістута, Клаудіо Каніджа, Нестор Сенсіні, Аріель Ортега. І, звісно, герої нашої історії Руджері та Марадона
Але ж і Хорватія не ликом шита. "Я пам'ятаю, у них тоді була страшна команда. Бобан, Шукер, блондин з Реала Просінечкі – усі вийшли грати. А ми були мертві після дороги, ледь трималися на ногах, адже грати потрібно було наступного дня. Дієго грав разом з Шукером у Севільї, вони добре знали один одного. Пройшов обмін ударами, поки ми не сказали: "Давайте не нападати один на одного. Ми мертві". Так вони домовилися не атакувати. Той матч взагалі не потрібно було проводити з огляду на час".
Після зізнання Руджері Шукеру довелося реагувати. Президент Хорватського футбольного союзу категорично заперечив усі звинувачення. Мовляв, він справді розмовляв з Марадоною, але єдиною темою було організувати похід на могилу хорватського баскетболіста Дражена Петровіча, якого Дієго шанував як спортсмена. Якщо той матч і мав договірний характер, то гравці хитрували дуже вміло – вимоглива хорватська публіка (на гру завітали 38 тисяч глядачів) не пробачила б відвертої клоунади.
Руджері з іронічною посмішкою відповів, чи не боїться переслідування прокурорів: "Звісно, з такою кількістю проблем, які вони мають тут, зараз ще візьмуться за той матч проти Хорватії". Як бачимо на нечисленних відео, що збереглися, команди створили не один гострий момент, який міг закінчитися голом, хоча промахи у порожні ворота чи з близьких відстаней насторожують. Цікаво, що з тієї команди лише 3 хорвати не взяли бронзу ЧС-1998 через 4 роки після дивного матчу з аргентинцями – Турковіч, Єркан і Юрчевіч.
Сенсаційна Хорватія – бронзовий призер Кубка світу-1998. Де вони зараз?
показати приховати