Македонія. Вони програвали навіть Андоррі
"Футбол 24" представляє наступного суперника збірної України.
Другий тур у нашій відбірковій групі подарував гучну сенсацію у Словаччині і був близьким до того, щоб зафіксувати щось подібне у Македонії. "Червоні леви", як прозвали свою національну команду македонці, горіли після першого тайму, пропустивши одразу два м'ячі від Люксембурга. Після перерви все стало на свої місця. Фаворит поставив вискочку на місце. Однак так було не завжди. Іноді відверті аутсайдери змушували "червоних левів" червоніти від сорому.
"Црвені лавові" молодші від збірної України на два роки, адже македонська федерація стала членом ФІФА та УЄФА лише у 1994 році, встигнувши застрибнути у потяг за маршрутом "Євро-1996". В історичному для себе відборі македонці виступили доволі непогано, як для першого разу, фінішувавши четвертими у групі з шести команд. У наступному циклі - до французького Мундіалю - молода балканська команда знову була четвертою. Як і у кваліфікації до Євро-2000. Назагал у десяти відбіркових кампаніях Македонія шість разів посідала четверту сходинку, наживши реноме такого собі худорлявого середняка, який лише зрідка спроможний на сенсацію зі знаком плюс, тож ні на що особливо не претендує. Ось "суха" статистика.
ЧЄ-1996. 4 місце із шести ЧС-2006. 5/7
ЧС-1998. 4/6 ЧЄ-2008. 5/7
ЧЄ-2000. 4/5 ЧС-2010. 4/5
ЧС-2002. 4/6 ЧЄ-2012. 5/6
ЧЄ-2004. 4/5 ЧС-2014. 6/6
Як бачите, зараз македонський націонал переживає, напевно, найгірші часи у своїй історії. Попередній цикл "леви" закінчили на безпрецедентному для себе останньому місці в групі, де, щоправда, пропустили поперед себе доволі сильні колективи - Бельгію, Хорватію, Сербію, Шотландію та Уельс.
Англія - Македонія - 2:2
Македонія - Хорватія - 2:0
Золоті часи Македонії припадають на минуле десятиліття, коли "леви" добряче покусали трьох визнаних лідерів єврофутболу. У відборі до Євро-2004 балканці зіграли у бойову нічию 2:2 на полі самих родоначальників - англійців. У них же відібрали ще два очки у кампанії до ЧЄ-2008 (0:0). Тоді ж македонці розбили на власній території збірну Хорватії (2:0), яка у підсумку таки фінішувала на першій сходинці.
Ну а найфеєричнішою видалася кампанія відбору на ЧС-2006. "Червоні леви" двічі (!!!) відбирали очки у беззаперечного фаворита групи - збірної Голландії (2:2 у Скоп'є і 0:0 в Нідерландах). Проте ще дивовижніше, що після такого гучного успіху Македонія не зуміла у двох матчах забити бодай гол одвічному євроаутсайдеру - Андоррі (0:0 і 0:1). Ось така вона, збірна Македонії, - команда, зіткана із контрастів.
До речі, македонці не завжди були такими непереконливими із командами-карликами. Приміром, у 1996 році "Црвені Лавові" зробили те, що не вдавалося навіть таким монстрам, як Німеччина чи Іспанія. Вони розтрощили збірну Ліхтенштейну з рахунком 11:1. Ця перемога досі залишається найбільшою в історії македонської націоналки. А ось найрозгромніших поразок було чотири: 0:5 від Бельгії (1995), Словаччини та Угорщини (обидві - у 2001), а також 1:6 від Чехії (2005).
Ви будете здивовані, але в особистих зустрічах зі збірною України македонці мають статистичну перевагу. Команди зустрічалися у своїй історії двічі - обидва рази це сталося в тренерську епоху Олега Блохіна. У жовтні 2003-го суперники розписали у Києві нульову нічию (цим спарингом Блохін дебютував на посту наставника "синьо-жовтих"). А вже у березні 2004-го ще один товарняк закінчився мінімальною перемогою Македонії (гол забив Гроздановскі).
Зараз - зовсім інший час та інші команди, тож історія писатиметься з чистого аркуша. Македонія змушена навчитися грати без свого багаторічного лідера і найкращого бомбардира Горана Пандєва, який, зважаючи на немалий футбольний вік (31 рік), вирішив зосередитися лише на клубному футболі - виступає за "Галатасарай". Проти Люксембурга на поле виходили такі виконавці:
- голкіпер Томіслав Пачовскі із бельгійського "Мехелена".
- правий бек Стефан Рістовскі, що представляє "Парму".
- ліворуч розташовувався Адріан Цуцулі ("Партізані", Тірана, Албанія). У другому таймі замість
нього вийшов Ежджан Аліоскі із швейцарського "Шаффхаузена".
- центральну ділянку оборони цементують Даніель Мойсов із норвезького "Бранна" і "наш" Ванче Шиков, екс-гравець "Волині", що зараз опинився в "Аустрії". Цементують - занадто гучно сказано. Адже, наприклад, люксембуржець Турпель забив у ворота Пачовскі після грубого непорозуміння центральних захисників.
- опорний стержень македонців формують два виконавці - Мухамед Демірі ("Санкт-Галлен", Швейцарія) та Аріжан Адемі із загребського "Динамо".
- надзвичайно пильно потрібно стерегти Александара Трайковскі ("Зульте-Варегем", Бельгія). Цей прудкий лівий хавбек/вінгер забив у четвер надзвичайно породистий гол, просочившись крізь центр оборони Люксембурга, мов ніж у масло. Праворуч нагнітає напругу Муарем Муарем, який невдовзі гратиме проти "Дніпра" у Лізі Європи за "Карабах".
Атакує Александар Трайковскі
- під єдиним чистим форвардом розташовується Агім Ібраїмі з "Марібора". На цій же позиції виступає Бешарт Абдурахімі, який зовсім нещодавно зіграв проти "Металіста" за "Локерен". У цього чоловіка дуже пристойний удар, в чому мав змогу переконатися люксембурзький голкіпер на останніх хвилинах матчу.
- залежно від ситуації, Македонія грає з одним або й одночасно двома наконечниками. І якщо про Йована Костовскі із бельгійського "Льовена" відомо небагато, то можливості Адіса Яховіча знаємо чудово. Ще вчора цей бомбардир не без успіху грав за полтавську "Ворсклу", а сьогодні кладе голи в російській ФНЛ, чи як там її, за "Крилья Совєтов". Що-що, а нудьгувати він нашим захисникам не дозволить.
Окрім перелічених вище гравців Бошко Джуровскі, наставник збірної Македонії, викликав на жовтневі матчі таких гравців...
голкіпери: Андрея Єфремов ("Металург", Скоп'є, Македонія), Дарко Тофіловскі ("Кошіце", Словаччина)
захисники: Дарко Велковскі ("Работнічкі", Скоп'є), Дарко Глішіч ("Вардар", Скоп'є), Александар Дамчевскі ("Бреда", Голландія)
півзахисники: Мар'ян Радескі ("Металург", Скоп'є), Нікола Глігоров ("Вардар"), Стефан Спіровскі ("Берое", Болгарія)
нападники: Крсте Велкоскі ("Сараєво", Боснія), Мірко Івановскі ("Клуж", Румунія)
Творець найсильнішого клубу Сербії
Бошко Джуровскі, який диригує національним оркестром, починаючи з листопада 2013-го, має за плечима не лише солідну ігрову, а й тренерську кар'єру, хоча йому лише 52 роки. Упродовж 1970-80-х хавбек Джуровскі виступав за "Црвену Звезду", з якою став багаторазовим чемпіоном Югославії. Другим і останнім клубом Джуровскі-гравця став швейцарський "Серветт", з яким талановитий македонець також святкував чемпіонський титул.
Найвидатнішим тренерським досягненням Бошко стало сербське "золото"-2007, до якого він привів все ту ж "Црвену Звезду", паралельно здобувши ще й національний Кубок. А ось упродовж останніх п'яти років спеціаліст працював у тренерському штабі японської "Нагої Грампус". Він набрався достатньо досвіду, щоб спробувати разом із збірною рідної країни переписати історію, стрибнувши вище четвертого місця.
Олег Бабій, Футбол 24
показати приховати