"Люди, які працювали у той вечір, не могли стримати сліз". Яким у нашій пам’яті залишиться Сергій Панасюк

25 листопада 2016 5307 278 Читать на русском
"Люди, які працювали у той вечір, не могли стримати сліз". Яким у нашій пам’яті залишиться Сергій Панасюк
Сергій Панасюк запам'ятається таким

"Футбол 24" поспілкувався із п'ятьма дуже відомими тележурналістами, які близько знали коментатора. Сьогодні йому виповнилося б 35 років.

Він вийшов на футбольний майданчик, як робив це сотні разів. У якусь мить впав і більше не підвівся. Його серце зупинилося у віці 33 років.

Сьогодні ще один привід згадати Сергія Панасюка – його День народження. Найкращим подарунком для коментатора, що відійшов у Вічність, стануть зворушливі слова від колег, які переконують: Сергій у їх серцях – назавжди. Щирий, відкритий, добрий, спокійний, грунтовний, відповідальний. Це все про Панаса, Арнічку. Це все про Панасюка.

Віктор Вацко

– Сергій був дуже доброю, світлою, щирою людиною. Кажуть, що всі товстуни – добряки. Він дійсно таким був. Не знаю, він муху хоча б раз у житті вбив, чи боявся її образити? (Усміхається) Ніколи і ні з ким не конфліктував. Людські якості Панасюка – просто феноменальні. Інших таких людей я не знаю. Як правило, всі мають якісь конфліктні ситуації, перетин інтересів, які доводиться відстоювати. У Сєрого такого ніколи не виникало. Мені здається, що більш компромісну людину в цьому житті знайти важко.

Він дуже любив футбол. Жив футболом. Грав у футбол на пристойному любительському рівні. Хоча, здавалося, з його вагою футболістів не буває. Сергія іноді доброзичливо "травили", але він на це реагував із прекрасним почуттям гумору.

У Панасюка були дуже хороші мізки і чудова пам’ять. Він – коментатор і журналіст, тому вмів знайти цікаву інформацію. Дуже освічена і начитана людина.

Якщо б ви мене запитали зараз: "Скажи щось погане про Панасюка" я б не відповів, бо не можу згадати. Такого не було. Для мене особисто це стало дуже болючою втратою. Зараз час пройшов – вже можу про це говорити і більш-менш спокійно складати слова у речення. А був період, що я не міг цього зробити – навіть коли ми на каналі записували матеріал. Думаю, для кожного з нас, а для мене – точно, Сергій залишиться в пам’яті назавжди.

Я не можу сказати, що ми були найближчими друзями. Але як колегу, як людину я його дуже любив. Зараз хочеться не словом, а ділом доводити своє ставлення до нього. Ми на телеканалі "Футбол" будемо знову проводити футбольний турнір пам’яті Сергія Панасюка. Запрошуємо усіх.

Роберто Моралес

– Сергій – спокійний і ґрунтовний. Ось який він був зовні, статурою, таким виявився і за характером та поведінкою. Як би там не було у людей позитивні емоції чи негативні – Панасюк залишався осередком стабільності і поміркованого позитиву.

Мені поталанило з ним попрацювати в парі. Навіть Ель Класіко ми відкоментували свого часу. Робота в парі – це дуже складна річ. Вона не завжди комфортна. Якщо працює коментатор і якийсь експерт, колишній футболіст – там простіше. Коли ж поєднуються два коментатори – це важче і не завжди виправдано. Пригадую два поєдинки такого формату, які мені було комфортно коментувати. Один із них – якраз із Сергієм. Ель Класіко.

Пам’ятаю нашу останню зустріч… Він відкоментував ранній матч і йшов з роботи. А я прийшов і очікував на свої пізні поєдинки. Ми перекинулися кількома словами – вже й не згадаю, про що саме. Страшну звістку про його смерть я отримав у той же вечір, перед одним із своїх матчів, мабуть, чемпіонату Бразилії. У це було важко повірити. Ось ти буквально щойно бачив людину, яка прекрасно виглядала, усміхалася…

...Понеділок, коли з ним прощалися. На канал приходили люди, багато людей. У той день я готував свою передачу і було дуже важко. Насамперед, належало відволікатися самому від гнітючих думок. Але найважче було працювати із колегами, які допомагали готувати програму. Вони всі також про це думали. Аби відсторонитися від цієї ситуації, я заходив у порожню коментаторську кімнату, вимикав світло і сидів у темряві, щоб трішки розвантажитися. Ти усвідомлюєш, що повинен говорити не про трагічні речі, а виконувати свою роботу. З іншого боку розумів людей, які працювали у той вечір і не могли стримати сліз.

Ігор Циганик

– Те, що його немає з нами – величезна втрата. Не можу сказати, що ми з Сергієм були близькими друзями, але – дуже хорошими товаришами. Від спілкування з ним ставало тепло на душі, тому що він – дуже позитивний. Абсолютно спокійний, виважений, дотепний жодної агресії.

Ми познайомилися із Сергієм на футбольному полі. Багато років тому навіть виступали в одній команді. Він дуже любив цю справу. Шкода, що такі люди відходять від нас. Він світлий, знаєте? "Сергію, потрібно те" "Добре". "Сергію, допоможеш?" "Звичайно". Ніколи не чув від нього слова "ні".

Ми зіграли багато матчів. Відкоментував в ефірі і в останній момент вривався на майданчик, щоб допомогти нашій команді, забивши 2-3 м’ячі. Пригадую, 3-4 роки тому ми виступали на одному з турнірів. Панасюк прибув на вирішальний матч проти "Маестро". Нас влаштовувала нічия, але ми поступалися. Віктор Володимирович Вацко, як завжди, не реалізував 122 виходи сам на сам із голкіпером. Я думав, що програємо. І тут Сергій на останніх секундах зрівнює – 1:1. Ми виграли турнір. Радість – понад край!

Панасюк дуже ретельно готувався до всіх своїх ефірів. Я навіть по-доброму заздрив. В ефірі нереально десь не помилитися, а от у нього практично не траплялося помилок. Те, що він говорив, можна було не перевіряти. Прекрасно готувався. Прекрасно вів ефір. Чудово розумів футбол. З тієї плеяди коментаторів, які розпочинали на початку 2000-х, він був зіркою.

Кирило Круторогов

– Таких людей, як Сергій – кажу без перебільшення і пафосу - дуже мало у сучасному житті. Він був справжній, щирий і відкритий. Особисто для мене Панасюк став одним із вчителів. Адже коли я тільки розпочинав свою кар’єру і прийшов на телеканал, Сергій був там одним із перших коментаторів з часу заснування. Мені, людині без досвіду, дуже допоміг і завжди підтримував у моменти, коли я цього потребував. Я знав, що можу до нього звернутися за будь-якою порадою.

Що я почерпнув у Сергія? Перш за все – ставлення до професії. Адже він до всього ставився з великою відповідальністю – не лише до коментаторства. Був людиною, яка не може підвести, не може не відповісти за свої слова і обіцянки. До речі, ніколи не поділяв для себе матчі на цікаві і нецікаві. Завжди намагався зробити їх цікавими для глядачів. А вболівав за "Мілан".

Мені пригадується його останній День народження. Я зайшов у ньюзрум, він там сидів і, побачивши мене, підвівся. Я не встиг виголосити побажань – ми просто довго тиснули один одному руки, обіймалися і плескали один одного по плечу. "Серьога!" "Кирюха!" Це була особлива мить.

Ніколи не забуваю про Сергія. Практично щодня про нього згадую і звертаюся подумки, як до найближчих мені людей, що відійшли у Вічність.

Алла Бублій

– Ми познайомилися вже на телеканалі "Футбол". А вперше розговорилися, коли їхали на роботу у маршрутці! Усю дорогу розмовляли про футбол (Усміхається). Сергій на мене справив хороше враження. Іншого враження він і не міг справити. Бо завжди був порядним, привітним, простим. З хорошим почуттям гумору. Любив футбол, італійський футбол (Усміхається).

Жодного разу я не бачила, щоб Сергій був знервований, роздратований чи метушливий. У нього завжди все було під контролем. Складалося враження, що він нікуди не поспішав. Але, тим не менше, всюди прибував вчасно.

Остання зустріч трапилася за день до того, як він пішов від нас. Сидячи за робочим місцем, ми розмовляли з колегами, і я запитала: "А де наш Сергій?" Ми його ще називали Панас, Арнічка. "Давно його не бачила", кажу. І звідки не візьмись, він підходить. Каже: "Я тут! Що, заскучали?" І пішов коментувати якийсь матч… Як виявилося, свій останній. Запам'ятається таким, яким він був світлим!

*******

У понеділок, 28 листопада, об 11:00, у Києві, в спорткомплексі "Меридіан" стартує другий футбольний турнір пам'яті Сергія Панасюка. Учасники команди телеканалів "Футбол 1/Футбол 2" та "2+2", а також ФК "Медіа" (збірна журналістів України) і збірна футбольних журналістів країни. Вхід вільний.

Сторінка автора у Facebook

"Немає слів – лише сльози". Життя і смерть найвідомішого фаната "Фейєнорда"

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
2
год
:
44
хв
Манчестер Сіті
14:30
Евертон
Вгадай результат матчу
Залиште відгук