"Лобановський стукає у двері, а ми пиво розливаємо". Шість байок про Саленка та алкоголь
Найкращий бомбардир ЧС-1994 Олег Саленко не заперечує, що випивка в його житті відіграє помітну роль. "Футбол 24" зібрав кілька таких фактів.
"Пивка для ривка"
На зорі 90-х, коли Союз доживав свої останні місяці, молодого форварда Олега Саленка зі скандалом проганяли із олімпійської збірної СРСР. Причина – порушення режиму.
"Там із мухи слона роздули, – вважає Саленко. – Показовий процес провели. Комісію зібрали, мене викликали. Я сказав: так, мовляв, після ігор дозволяю собі пиво. У той час в Союзі такі речі не розуміли і вкатали мені кілька матчів дискваліфікації. Щоправда, умовно. Ще, пам'ятаю, стаття вийшла – "Саленко: пивка для ривка".
"Присіли з ветеранами у Колі-чобота"
У той час Саленко встиг пограти за київське "Динамо" під керівництвом Валерія Лобановського. І тут – ситуація! Метр спіймав нападника на гарячому.
"Одного разу зіграли, присіли з ветеранами у Колі-чобота в будці – була така раніше на базі "Динамо", – пригадує Саленко. – Чекали Андрюху Баля. Стукіт у двері. "Хто там?" – "Валерій Васильович Лобановський". Ми ж знаємо приколи Баля. Посміялися і далі рибку чистимо, пиво розливаємо. Через хвилину знову стук. Відкриваємо – дійсно Васильович. Роззирнувся і вказав пальцем на мене: "Якщо з молодим будете пити – вижену одразу!"
"Пили, гуляли"
Перший чемпіонат незалежної України виявився видовищем дуже скромного рівня. Саленко не знаходив для себе мотивації і очікував моменту, щоб покинути "Динамо".
"Після Ліги чемпіонів грати десь в Охтирці – задоволення нижче середнього, – переконує Олег Анатолійович. – У нас на тренуваннях іноді заруби були серйозніші, ніж в матчах того чемпіонату! Як гравці, ми тоді почали деградувати: весь сезон клеїли дурня, приїжджали на ігри – просто відпочивали. Пили, гуляли…"
"Запросто можеш "зірватися"
Опинившись закордоном, а саме – в Іспанії, форвард із задоволенням вдихнув аромат свободи:
"Життя є життя. Одні можуть грунтовно "запалювати", інші не дозволяють собі нічого подібного. Ось в цьому і є головна відмінність нашого футболу від західного. Коли тебе тут замикають на базі, а потім на день відпускають на свободу, запросто можеш "зірватися". На Заході ж саме життя виключає таку потребу. Ніхто не зважає, скільки пива ти п'єш, не вдирається ночами в твою квартиру, щоб упевнитися, чи спиш ти в своєму ліжку. Ти – вільна людина і сам себе контролюєш".
"Президент клубу приніс мені ящик вина"
У скромному іспанському "Логроньєсі" Олег Саленко виступав упродовж 1992-94 років. Це був найкращий період його кар’єри, результативність форварда трималася на солідному рівні.
– Іспанія навчила розумітися у вині?
– Так! Я ж грав у Логроньєсі, це столиця Ріохи. 5-7 євро там коштують молоді вина, смачнішого від яких немає у світі нічого. Президент нашого клубу тримав винний завод. Приносив мені ящик: "Бери, це найкраще! Пий!"
– Своєму футболісту?
– А що такого? Ми всією командою у день перед грою збиралися – м'ясо з кров'ю, келих вина... Тільки додавалося сили.
…Якось після чергової вдалої гри президент заявив, що відтепер я буду пити благородний напій виключно його власного виробництва. З того часу я й став розбиратися у винах, після чого інформація про рік врожаю вже не була для мене порожнім звуком. В автономії Ріоха, адміністративним центром якого був Логроньо, вино – це ідеологія. Коли ти заходив до ресторану, тебе судили не по одягу, а виключно по замовленому напою. Моєю улюбленою маркою стала "Арданца" – класичне вино одного з найзнаменитіших винних погребів Ріохи.
"Сиджу з прокурорами. Як не випити?"
Згодом відбулося перенасичення алкоголем. Саленко йшов у "зав’язку”, відновлювався мінеральними водами. Але від слави і спокуси втекти важко. Тож таки доводиться брати активну участь у застіллях.
"Коли багато набігаєшся, спітнієш, потім в хорошій компанії 7-8 пляшок пива можна випити, – оцінює свою норму Олег Анатолійович. – Але зараз у мене перерва, їду пити водичку в Трускавець.
Років зо два не торкався алкоголю. Вирішив відновитися. Бо мотаєшся з ветеранами, всюди бенкети – може засмоктати. Граємо, наприклад, фінал прокуратур України. Сиджу з прокурорами. Як не випити – для спілкування-то?"
показати приховати