Ліверпуль – Атлетіко: катастрофічне невезіння "червоних", характер мадридців і такі різні перформанси Облака з Адріаном
В рамках матчу-відповіді 1/8 фіналу Ліги чемпіонів Ліверпуль програв Атлетіко й покинув турнір.
Ліверпуль у першому матчі зазнав мінімальної поразки, тож вдома потрібно було відігруватись і при цьому не пропускати – один гол Атлетіко на Енфілді означав необхідність забивати тричі. Юрген Клопп виставив максимально потужний склад, кинувши у бій навіть Хендерсона, який тільки-но відновився від пошкодження. "Чоло" Сімеоне, своєю чергою, вирішив довіритись у атаці Дієго Кості та Фелішу, залишивши Морату в запасі. Також на фланзі з'явився Корреа. Перед початком матчу над стадіоном полила рясна злива, що автоматично підвищувало кількість дальніх ударів.
Ліверпуль – Атлетіко – 2:3 – відео голів і огляд матчу
Від Ліверпуля очікувався стартовий штурм, однак вже на 1-й хвилині Атлетіко міг закрити інтригу розрізним пасом Феліша на Дієго Косту – нападник виходив сам на сам з Адріаном, але вирішив вистрілити без зближення у правий кут. Неточно. Мерсисайдці відповіли градом моментів: на 5-й хвилині головою з меж штрафного пробивав Вейналдум (в руки Облаку), на 10-й Салах метрів з 20-ти крутив над дальньою дев'яткою, на 11-й неточний удар завдав Хендерсон, а на 14-й Окслейд-Чемберлейн з краю карного майданчика відправив м'яч під ліву стійку – Облак врятував мадридців.
"Матрацники" огризалися стандартами. Так, ще на 9-й хвилині після розіграшу одного з них пішла діагональ на край штрафного на вільного Тріпп'єра, але Кіран не встиг нормально прострілити чи пробити. На 18-й же Феліпе налякав Енфілд, замкнувши навіс з кутового ударом головою під ближню стійку – м'яч просвистів за сіткою. Ліверпуль також мав шанс забити після кутового на 21-й хвилині, але замикання Мане прийшлося у голову захиснику, а далі сталася низка стиків. Епізод перевіряли на пенальті (його не було), хоча мали б перевірити фаталіті Трента ногою у Феліша. Там могла бути червона.
Середина першого тайму пройшла в доволі рівній боротьбі. Атлетіко вдавалося тримати Ліверпуль на дистанції й відповідати контратаками – ініціатива все одно залишалася за "червоними", однак моментів біля воріт Облака не виникало. Публіка на 20-х і початку 30-х хвилин навість почала посвистувати, адже гра проходила за вигідним для "матрацників" сценарієм. Тиск трибун несподівано подіяв на футболістів – в останні 10 хвилин Ліверпуль підвищив оберти, загнавши Атлетіко в його штрафний.
Перший гольовий момент стався на 34-й хвилині, коли Салах відібрав м'яч у Лоді на фланзі й викотив пас на лінію штрафного під удар Мане – Облак парирував перед собою й одразу ж накрив "круглого". На 36-й голкіпер врятував вдруге, відбивши простріл на ближню стійку, побачивши сферу в останню мить – хоча Фірміно міг замикати з метру! Крім того, Ян виніс кілька кросів, а на 42-й хвилині Окслейд-Чемберлейн пробивав метрів з 23-х – повз правий нижній кут! Зрештою, мерсисайдці добилися свого на 43-й: Окса загубили на правому фланзі, Салах віддав йому пас під навіс у штрафний, а той подав точно на голову Вейналдуму – Джіні спрямував м'яч у лівий верхній. 1:0! Саме з цим рахунком команди й відправились на перерву.
На початку другого тайму перевага Ліверпуля стала приймати загрожуючий характер. За шість стартових хвилин "червоні" завдали чотири небезпечних удари: на 48-й після вривання Салаха на правий край штрафного (Облак врятував), на 50-й після діагоналі Окслейда-Чемберлейна на Мане (Облак+офсайд), на 52-й після розрізного пасу Салаха на Окса (неточно) та на 54-й з дистанції – знову бив Окс і знову парирував Облак. На 60-й з мінімальної дистанції після передачі Трента міг забивати і Фірміно, однак Облак знову врятував.
Дієго Сімеоне швидко відреагував, знявши з гри пасивного Косту й кинувши у бій опорника Льоренте. На 57-й хвилині увімкнувся Феліш, пробивши низом по центру – Адріан з цим ударом проблем не мав. Куди більш небезпечним виявився постріл Феліша з-за меж штрафного в правий нижній на 61-й – Адріан парирував прямо на Корреа, але в останню мить встиг накрити м'яч. Крім того, на 63-й Сауль спробував перекинути голкіпера з центру поля. Вийшло невдало. Здавалося, Атлетіко почав вирівнювати гру, але дуже швидко Ліверпуль почав нову хвилю тиску.
Так, вже на 67-й хвилині після вривання Салаха та удару з рикошетом Робертсон пробивав головою метрів з восьми – поперечина врятувала гостей! На 68-й хвилині Облак помилився на виході, ледь не зрізавши м'яч у власні ворота, а на 69-й Ян парирував дальній постріл Трента в лівий нижній кут. До цього ж додалася низка стандартів та атак без ударів, а загалом до 75-ї хвилини мерсисайдці мали вже 20 пострілів по воротах (дев'ять у площину). Оборона Атлетіко в тріщала по швах.
"Червоні", однак, знову взяли невеличку паузу в активності, давши мадридцям трішки поатакувати. "Матрацники" наданим шансом не скористалися, по рівній грі зумівши витиснути лише неточний дальній удар Сауля зльоту. Після цього Ліверпуль загнав гостей назад на їхню половину поля: на 80-х хвилинах Робертсон стріляв метрів з 20-ти (над поперечиною), Мане двічі пробивав з центру штрафного в падінні через себе (вище воріт), Салах запускав м'яч над дальньою дев'яткою, а Вейналдум пробивав у неї ж з гострого кута – Облак парирував. На 90-й хвилині по воротах гостей з лівого краю карного майданчика завдав чергового удару Салах, але вийшло по центру в руки голкіперу.
Вже у компенсований час Атлетіко налякав господарів контрвипадом з фолом проти Феліша на лівому фланзі. Арбітр призначив штрафний, а подачу з нього ударом головою в ближню дев'ятку замкнув Сауль – всі на лаві запасних мадридців вилетіли на поле святкувати взяття воріт і перемогу, однак тут же пролунав сигнал про офсайд. Зрештою, перший тайм завершився з рахунком 1:0 на користь Ліверпуля, а значить на вболівальників чекали овертайми.
Ліверпуль продовжив тиснути і на старті додаткового часу. Вже на 92-й хвилині господарі могли забивати внаслідок подачі з правого флангу на голову Вейналдуму та його удару в дальній кут. Облак врятував Атлетіко, однак на 94-й момент повторився – тільки тепер подавав Джіні, а Боббі пробив у ліву стійку. Далі нападник зіграв на добиванні – 2:0! "Червоні" нарешті вийшли уперед за сумою двох матчів, при цьому домінуючи на футбольному полі.
Все йшло ідеально, однак дух Каріуса несподівано повернувся на Енфілд, нагадавши, чому без Аліссона Ліверпуль не той. На 97-й хвилині Адріан вибив м'яч точно на Феліша, який викотив проникний пас на Льоренте, а той потужно пробив метрів з 22-х точно в правий нижній кут – 2:1! Шоковані мерсисайдці провели низку істеричних закидань у штрафний, однак під самий свисток на міні-перерву для них все було завершено. "Матрацники" розіграли контратаку 3-в-2 з ударом Льоренте з дальньої дистанції у ближній для Адріана кут – 2:2. Це був вирок як для Ліверпуля, так і для Адріана.
Мерсисайдцям потрібно було забивати ще два голи, але сил у підопічних Клоппа вже не було. Мадридці впевнено відстояли нічийний рахунок, а у компенсований час Мората, який вийшов на заміну й асистував Льоренте, ще й забив третій м'яч у ворота Адріана – Альваро реалізував вихід сам на сам.
Таким чином, Атлетіко пройшов у чвертьфінал Ліги чемпіонів. Англійська Прем'єр-ліга залишається без другого представника в найпрестижнішому турнірі Європи – за дві доби вилетіли минулорічні фіналісти.
Ліверпулю не пощастило
Можна багато говорити про тактичні перебудови, підраховувати xG та малювати теплові карти, доводячи заслуженість перемоги Атлетіко. Можна говорити про вдалу заміну Кости на Льоренте, про прекрасно поставлений удар Маркоса, про перехід мадридців на 5-4-1, про фантастичні дії Сауля та Партея (24 повернення м'яча) – всі ці плюси мадридців не мали б жодного сенсу, якби Ліверпуль забив хоча б десяту частину того, що створив до пропущених голів.
На 97 хвилину, до першого голу Атлетіко, "червоні" мали 30 ударів по воротах, 22 з яких були проведені з меж штрафного – 12 разів м'яч летів у площину, двічі за гостей грав каркас, а ще кілька моментів не потрапили в статистику через офсайди. Також мерсисайдці вели з рахунком 20:5 за гострими передачами та 20:5 за обіграшами на дриблингу, 62:7 за кросами. 34% ігрового часу пройшло на третині поля гостей!
За очікуваними голами команда награла на мінімум три м'ячі, а "матрацники" навіть при трьох ураженнях воріт Адріана ледь-ледь дотягнув до 1,07 xG. Таймлайн переваги Ліверпуля красномовний.
Ліверпуль провів найкращий матч у сезоні, помноживши на нуль низький блок мадридців. Гостей втиснули в штрафний, а будь-яка їхня спроба зіграти повище призводила до моментального закидання за спини захисникам, куди регулярно відкривалися плеймейкери. При цьому "червоні" не дали "матрацникам" уникнути стандартів, як це було на Ванда Метрополітано – самих тільки кутових подали шість за перший тайм, в той час як в Іспанії їх було сім за весь матч. Мерсисайдці змусили Атлетіко відбиватися більшу частину матчу – а коли цей колектив переходить до тотальної оборони, забити стає неймовірно складно. "Червоні" провели два голи, але цього виявилось замало.
Пропущені голи також були не по грі. За виключенням виходу Кости сам на сам на 1-й хвилині та пострілу Феліша в дальній кут на 61-й, Атлетіко не мав нічогісінько до самого пасу Адріана в ноги Жоао на 97-й – і навіть тоді нічого критичного не сталося, адже до воріт була солідна дистанція, а за лінією м'яча стояло чотири захисники. Льоренте пощастило з дальнім ударом – а потім пощастило ще раз. Загалом, з шести влучань мадридців у площину три завершились голами.
Підопічним Юргена Клоппа просто тотально не щастило біля чужих воріт, а у команди Чоло Сімеоне в останні 24 хвилини залітало усе. Так буває. Колись Ліверпулю сильно щастило в матчах проти Манчестер Сіті в 1/4 фіналу ЛЧ 2017/18, Барселони в півфіналі ЛЧ 2018/19, з Наполі в групі і з купою інших суперників – рано чи пізно Фортуна мала б повернутися боком.
Прохід Атлетіко невипадковий
Ліверпуль провів фантастичний матч і лише дивом не розгромив суперника за тайм, але це не значить, що прохід "матрацників" у чвертьфінал – простий збіг обставин. Атлетіко за сумою двох матчів знову довів, що в режимі позиційної оборони команді досі немає рівних на планеті. Так, "червоні" знищили її на Енфілді, але лише в другому таймі – в першому та в екстратаймах мадридцям вдавалося вирівнювати хід зустрічі.
Якщо детально переглянути гру до перерви, можна помітити, як важко було Тренту та Салаху – їм не давали простору та варіантів для передач, при цьому змушуючи йти в обіграш. Те ж саме стосувалося Робертсона та Мане. Фулбеки мерсисайдців недостатньо технічні для таких речей, а вінгери постійно залишалися на дистанції. Ліверпулю вдалося подолати цю проблему в останні десять хвилин до перерви завдяки підвищенню мобільності центрхавів – зокрема, гол прилетів після вривання Окслейда-Чемберлейна на правий фланг, до якого гості виявились просто неготовими. Те ж саме стосується переміщень Вейналдума.
В другому таймі був Сталінград, в якому Мадрид відскочив, хоча Чоло Сімеоне зробив дуже грамотну заміну, наситивши центр поля моторним опорником Льоренте й перейшовши на 5-4-1. Особливого ефекту до овертаймів це не дало, але кілька хвилин мадридці атакували – зокрема, могли забивати Феліш та Корреа. До речі, Феліш постійно проявляв вміння опинитися в потрібному місці в потрібний час, не втрачаючи голови – в його активі два постріли в площину, дві передачі під удар та три повернення м'яча. Крім того, саме португалець заробив штрафний на останній хвилині основного часу, після якого Атлетіко забив з офсайду.
Сімеоне вгадав не тільки із заміною Кости на Льоренте (вона напрошувалась), а й з виходом Морати в овертаймі. На двох ця парочка знищила Ліверпуль за 23 хвилини – у Маркоса дубль та асист, у Альваро гол та гольова передача. При цьому останній асистував всього через три хвилини після появи на полі. Це називається клас.
Загалом, Атлетіко на Енфілді довів просту істину: якщо дуже довго не забивати у топ-матчі, суперник проявить клас і реалізує достатню кількість моментів для перемоги. Крім того, мадридці нагадали, що футбол – це не лише тактика, контрпресинг та xG. Іноді в ньому просто потрібно бути мужиком, який терпить і робить свою справу попри всі негаразди.
Голкіпери вирішили долю протистояння
Звісно, така заява виглядає трішки пафосно й не дуже справедливо, адже голи забивали нападники, а не воротарі. Втім, кількість і напрям цих голів визначили саме голкіпери. Саме їхня гра уособила всю різницю між Ліверпулем та Атлетіко в цьому матчі.
В першу чергу, потрібно відзначити Облака. Не те, щоб він раніше не вважався одним з найкращих голкіперів світу, але в кар'єрі йому не вистачало чогось справді легендарного. Матч на Енфілді, схоже, стане таким – в активі словенця дев'ять сейвів, що є рекордом для цьогорічного розіграшу Ліги чемпіонів. При цьому шість пострілів по його воротах пройшли з меж карного майданчика, а ще один порятунок не увійшов до статистики через офсайд Мане.
Для Яна це вже не перший подібний перформанс. У поєдинку з Сельтою в 2017-му році та в півфіналі ЛЧ 2015/16 проти Баварії він видав аналогічну кількість сейвів, але матч проти Ліверпуля виглядав набагато яскравіше – тут без Облака Атлетіко точно б отримав повну торбу. Словенець при цьому за весь матч допустив лише одну явну помилку на виході, а в двох пропущених голах його вини немає – ворота розстрілювали впритул.
Зовсім інша ситуація в Адріана. Відсутність Аліссона мерсисайдці відчули ще у матчі проти Челсі в Кубку, коли Адріан відбивав удари перед собою й припустився результативного ляпу на старті зустрічі, а в матчі з Борнмутом лише відчайдушний ривок Мілнера до власних воріт врятував від другого голу "вишневих" – іспанця перекинули. Запасний воротар "червоних" і до того мав репутацію привізного, тож його називали найслабшим місцем в основі Ліверпуля.
Адріан повністю підтвердив своє реноме. В площину воріт Ліверпуля прилетіло шість ударів – три з них завершились голами. Перший став наслідком пасу в ноги Фелішу, другий прилетів з дистанції в ближній кут, і лише у третьому важко звинуватити воротаря – там був вихід сам на сам на останній хвилині. Втім, ще в основний час Атлетіко міг прибити "червоних", адже Адріан вибив дальній постріл Феліша на 61-й хвилині прямо на Корреа (Анхель не встиг на добивання буквально на мить).
В цьому й полягала різниця між командами. У Атлетіко грав герой, який рятував у найважчі хвилини, а у Ліверпуля був Адріан. Так буває.
показати приховати