"Лежу тут, як дон Корлеоне". Сергій Сидорчук – про відновлення від травми, атмосферу в роздягальні Динамо, маріупольські меми і фіаско збірної України

20 листопада 2017 5991 Читать на русском
"Лежу тут, як дон Корлеоне". Сергій Сидорчук – про відновлення від травми, атмосферу в роздягальні Динамо, маріупольські меми і фіаско збірної України
Сергій Сидорчук із донькою / Instagram

Інтерв’ю "Футбол 24" із капітаном київського Динамо, який прикований до лазарету через травму колінного суглоба.

Закінчується лише перша половина сезону, а Сергій Сидорчук вже встиг пережити усю гаму емоцій – від дуже позитивних до відверто негативних. Динамо не пробилося крізь кваліфікаційне сито Ліги чемпіонів, але вдало розпочало груповий етап Ліги Європи, що згодом посприяє достроковому виходу у плей-офф. Команда довірила Сидорчуку капітанську пов’язку, а національна збірна тим часом ефектно розібралася із Туреччиною і з оптимізмом дивилася на заключні матчі відбору до ЧС-2018.

Проте в якийсь момент усе пішло шкереберть. Поразки від Ісландії та Хорватії, серія непереконливих матчів Динамо і важка домашня гра із Янг Бойз, у якій 26-річний капітан зазнав травми коліна, вибувши на 2-4 місяці.

"Футбол 24" зателефонував Сергієві Сидорчуку, щоб розпитати, як відбувається його відновлення, а також обговорити результати Динамо і збірної України.

"Прочитав усі книги Дена Брауна"

– Сергію, розпочнемо з найголовнішого. Як почуваєтеся?

– Начебто нормально. Поки що сиджу в корсеті. Шви зняли наполовину.

– Фіксатор на коліні ще залишається?

– Так. Чекаємо, поки шви знімуть повністю.

– Який у вас наступний етап відновлення?

– Зараз я повинен добре розпрацювати ногу. Плюс – мені роблять стимуляцію на стегно. П’ятнадцятого грудня полечу у Барселону, де мене огляне доктор, який оперував. Подивимося, як поводитиметься моє коліно, наскільки я його розпрацював. Працюватиму без відпустки. Буду відновлюватися.

– Головною підтримкою вас забезпечує дружина, так?

– Дев'яносто відсотків підтримки – від дружини. Ще десять – від батьків, які зараз перебувають у нас, допомагають із дітьми, позаяк я, скажімо так, нетранспортабельний. Особливо нікуди не можу піти. От тільки тепер вийшов із донечкою, трохи прогулялись у дворі. Я вже це казав, що у суто чоловічому колективі, починаючи із 17 років, перебував постійно. Тож із таким тривалим періодом без команди зіштовхнувся вперше. Варто додати, що колектив мене також дуже сильно підтримує. Вдячний хлопцям за це.

Сидорчук

– "Звик до футбольного руху, а тут ніби порожнеча якась утворилась". Як себе відволікаєте від нудьги і невеселих думок?

– Хобі, як такого, я ще не випрацював. Але прочитав багато книг, наприклад. Це документальна і художня література, в основному, на східну тематику. З останнього – "Шантарам" у двох частинах, всі книги Дена Брауна, бестселер "Три чашки чаю". Лежу тут, як дон Корлеоне, всі до мене приходять, а я їх приймаю на дивані (Сміється). До речі, "Хрещеного батька" не читав. А ще мені подобаються настільні ігри – вони допомагають перемкнутися на позитив.

– Забивши Словаччині, Ярмоленко підтримав вас написом на своїй майці. Зворушило до сліз?

– Це був дуже особливий момент. Навіть не можу описати, наскільки жест Ярмоленка був для мене приємний і важливий. Я тільки-но прилетів, встиг прийняти душ і розібрати валізи. Разом зі мною матч дивилася дружина, її очі були вологими від зворушення (Усміхається).

"Не бачив, щоб Лужний у роздягальні кидався пляшками"

– У цьому сезоні Динамо важко без Ярмоленка?

– Не можна сказати, що ми почали грати простіше. Але десь зникла та гострота в атаці, яка була при Ярмоленку. Такого футболіста важко замінити. Зараз в Україні рівних йому точно немає. Проте в Динамо є молоді перспективні гравці. Дасть Бог, вони виростуть у таких же футболістів, як Ярмоленко.

Сидорчук Ярмоленко

– Тепер у вас з’явилося значно більше часу для перегляду матчів?

– Я завжди намагаюсь дивитися телетрансляції – не нарізки найкращих моментів, а повноцінні матчі. Мене цікавлять чемпіонати Англії, Німеччини. Але останнім часом дуже уважно слідкую за Наполі. Ще тоді, коли ми грали проти них у Лізі чемпіонів, звернув увагу на високу культуру пасу неаполітанців, на їхні переміщення, високі швидкості. Мені не доводилося грати проти Барселони чи Баварії, але вважаю, що Наполі дуже близький до цього рівня. У Німеччині обов'язково дивлюся ігри Шальке, дортмундської Борусії і Баварії. В Англії подобається, як грає Тоттенхем.

– Матч Шахтар – Олександрія також дивилися? Що скажете? Суперники "гірників" постійно роблять для Динамо приємні сюрпризи…

– Я не прибічник того, щоб давати якісь оцінки. Матч, звісно, дивився – я ж зацікавлена персона (Усміхається). Але не коментуватиму гру Шахтаря. Можу лише сказати, що справді – не лише Олександрія, а й багато інших команд робили нам такі подарунки. Найголовніше – зуміти ними скористатися. Динамо перемогло у Кропивницькому, тож інтрига оживає.

– Останніми днями обговорювалися меми у виконанні прес-служби Маріуполя. Ви бачили ці картинки, більшість із яких адресована Динамо?

– Я не розумію, для чого йде такий тиск. Є органи, які повинні розбиратися: зараховувати Динамо технічну поразку, чи не зараховувати. Натомість бачимо жорсткий тролінг на адресу Динамо (Київ). Навіщо ця людина (маю на увазі Журавльова, голову федерації футболу Маріуполя) таке робить? Начебто дорослий чоловік, але тролить на рівні… я навіть не знаю. Як на мене – це просто непорядно.

"Де Динамо, де?" Як Маріуполь диктує українському футболу моду інтернет-мемів, з яких багатьом вже не смішно

– У цьому сезоні Динамо вже неодноразово демонструвало камбеки після невдалих перших таймів. Є припущення: тренерський штаб, насамперед, Олег Лужний, влаштовує команді серйозну чоловічу розмову у роздягальні. Це так?

– У нас підібрався харизматичний тренерський штаб (Усміхається). Якщо чесно, то буває по-різному. У матчі зі Скендербеу справді довелося "заводити" команду у перерві. Але є такі матчі, де навпаки – потрібно заспокоїти. У Сербії програвали Партизану 0:2, проте були дуже заряджені на гру. Тренери спокійно спрямували нас у потрібне русло і ми вирвали перемогу. У цьому полягає суть наставника – робити підказки вчасно, саме тоді, коли потрібно. Щодо Олега Романовича, то я ще ні разу не бачив, щоб він у роздягальні кидався пляшками чи ще чимось. Так, іноді є розмова на підвищених тонах, але не більше.

Хацкевич Лужний Шацьких

– Ви, на правах капітана, також можете прикрикнути, завести партнерів?

– Я прихильник того варіанту, коли потрібно все показувати на власному прикладі. Не обов'язково при цьому забивати голи. Йти у відбір м'яча, працювати – на полі це відчувається і передається команді.

– Кого вважаєте найкращим капітаном в історії Динамо?

– Ох, багато було видатних лідерів… Перший, хто спадає мені на думку, це Віктор Колотов. Якось переглянув про нього документальний фільм і залишився під враженнями.

– Найкраща і найгірша гра Динамо в цьому сезоні. Ваша версія…

– Найкраща гра – перемога над Шахтарем у Харкові. А найгірша – проти Янг Бойз, коли ми вилетіли з Ліги чемпіонів.

– Ваша команда достроково пробилася в 1/16 фіналу Ліги Європи. З яким суперником хотілося б зіграти там?

– Якщо чесно, я ще про це не думав. Наскільки розумію, на цьому етапі команди, які вилетіли з Ліги чемпіонів, і ті, які посядуть у своїх квартетах перші сходинки, нам не випадуть. Але хочеться, щоб суперник був із якоїсь футбольної країни – Англії, Німеччини тощо.

"Думаю, нас би не відпустили у Росію"

– Навідміну від Динамо, збірна України нікуди не пробилася – чемпіонат світу пройде без нас. Чого не вистачило в боротьбі за путівку на Мундіаль?

– Якщо брати до уваги турнірні розклади, то не вистачило однієї перемоги. Якщо ж заглиблюватися і робити аналіз… Із Туреччиною втратили перемогу, хоча вели після першого тайму і виглядали дуже непогано. Виїзд у Хорватію – вчисту програний матч. А от за поразку від Ісландії – дуже прикро. У першому таймі нічого не віщувало лиха. Але потім на гру вплинув швидкий гол, який вони забили після перерви. Ось це та гра, де нам забракло позитивного результату, щоб вийти на чемпіонат світу.

Юрій Вернидуб висловив цікаву думку: на збірну України вплинула відсутність чіткої мети. Мовляв, команда не знала, чи поїде вона на чемпіонат світу, якщо здобуде заповітну путівку.

– Люди є різні. Напевно, кожен з гравців команди сприймав цю ситуацію по-своєму. Особисто для мене було б краще, якби ми здобули путівку, а вже потім із чистою душею очікували на рішення Федерації. Можливо, хтось із гравців дійсно думав так, як каже Юрій Миколайович.

збірна україни

– Особисто ви були за чи проти поїздки в Росію?

– Це така важка тема. Ми – люди підневільні. Як військові – куди пошлють, туди і поїдемо (Усміхається). Але, відверто кажучи, я думаю, що нас би туди не відпустили.

– Натуралізація Марлоса, зараз йде мова про Ісмаїлі. Чи не є така тенденція перебором? Адже у національній команді повинні грати, насамперед, свої хлопці…

– Щодо Марлоса… У нас завжди був дефіцит таких атакувальних гравців, справжніх "десяток". Поки не виростили свого гравця, можна скористатися послугами такого хорошого футболіста, яким є Марлос. Це стовідсоткове підсилення для збірної України. А от Ісмаїлі… Він також є висококласним футболістом, який підсилив би нашу команду. Але разом з тим у нас вистачає своїх дуже якісних захисників – це і Соболь, і Матвієнко. Варто також згадати про Сухоцького із Зорі, Бацулу з Олександрії. Вирішуватиме Федерація, але я вважаю, що з лівими захисниками у нас проблем немає.

– Ви ефектно дебютували у збірній України, забивши два важливі м’ячі у ворота Білорусі та Македонії. Але після цього – 19 матчів за національну команду без голів. Суха серія затягнулася?

– Так виходило, що не виходило забити (Усміхається). Дуже хочеться знову відзначитись у футболці національної збірної. Але спершу потрібно повернутися на поле.

– Чи є серед ваших глобальних планів намір продовжити кар'єру в топовому європейському чемпіонаті?

– Ви далеко заходите (Усміхається). Звичайно, що хочеться спробувати свої сили на такому рівні. Але це – у майбутньому. Зараз я про таке не думаю. Просто хочу одужати.

Сторінка автора у Facebook

"Перед моїм відльотом відбулася тривала розмова з Лобановським". Андрій Шевченко – про золоту епоху в Мілані, містичну поразку від Ліверпуля та історичний гол збірній Росії

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
16
год
:
52
хв
Литва
21:45
Сербія
Вгадай результат матчу
Залиште відгук