Лаша Джакобія: Якщо команда Саакашвілі повернеться до Грузії, мене посадять
В ексклюзивному інтерв'ю "Футбол 24" екс-футболіст харківського "Металіста" та київського "Арсенала" Лаша Джакобія розповів, як купував машину у Максима Шацьких і перепродував її Джабі Канкаві, повідав про ставлення до Михайла Саакашвілі і зізнався, що гуляв під час кар'єри так, що реалізував свій потенціал тільки на 30%.
"В Грузії розвивають не футбол, а регбі"
- Лашо, після закінчення кар'єри ви осіли в Грузії, зараз займаєте пост спортивного директора клубу "Колхеті" з Поті. Чому не захотіли працювати тренером?
- Так склалось. Після того, як закінчив, цілий рік нічим не займався. Потім став працювати агентом, працевлаштовував молодих грузинів у Європі. А відносно недавно мені запропонували зайняти пост спортивного директора "Колхеті". Ця робота мені більше до душі, ніж тренувати. Я більше схильний до менеджменту і працевлаштування футболістів.
- Деякі чемпіонати колишніх країн Союзу пішли вгору - це Азербайджан, Казахстан. Чому грузинський футбол, який завжди пістрявив талантами, перестав розвиватися?
- Ви самі знаєте, які гроші вкладаються в Казахстані та Азербайджані. Звичайно, рано чи пізно результат це принесе. Власне, плоди цього ми спостерігаємо зараз - "Астана" грає в Лізі чемпіонів, "Карабах" і "Габала" - у Лізі Європи. У Грузії ніхто не вкладає гроші у футбол. Зараз Федерацію футболу Грузії очолив Леван Кобіашвілі. До нього є велика повага серед еліти, зараз планується створити нову програму розвитку футболу. Дуже важливо, щоб влада вклала гроші в грузинський чемпіонат. Для початку треба звести нормальну інфраструктуру. Також треба шукати інвесторів. Зараз чемпіонат не привабливий для спонсорів.
- Що собою являє чемпіонат Грузії?
- Дуже слабкий чемпіонат. Деяких молодих 18-19 річних хлопців, які заграли в чемпіонаті Грузії, я возив до Бельгії на перегляд. І відразу стало ясно, що хлопцям потрібно час, щоб перебудуватися на їх ритм - у Бельгії зовсім інші швидкості. У чемпіонаті Грузії зараз нормально існують тільки дві команди - "Діла" і "Динамо" (Тбілісі). На більш-менш пристойний рівень може вийти "Сабуртало" (Тбілісі), у яких є своя академія. В інших клубах низькі зарплати. Якщо держава не допоможе, ні про який прогрес мова не піде. Сподіваюся, з наступного сезону програма розвитку набуде чинності, і футбол потихеньку оживе. За приклад треба взяти Україну - привезти кілька хороших легіонерів, тому що тільки через них можна підняти рівень. І, звичайно, піти за принципом того, що зробили з регбі в країні. Держава вклала гроші, побудувала стадіони і є результат - Грузія виступала на чемпіонаті світу з регбі!
- Найкращим бомбардиром останнього чемпіонату Грузії став Іраклій Модебадзе, екс-форвард запорізького "Металурга". В Україні він мало забивав, а в Грузії клепає голи "пачками". Це і є показник різниці в класі чемпіонатів?
- Абсолютно правильно. Модебадзе вже за тридцять, він пограв в Україні, набрався досвіду. Плюс, він у хорошій формі. До речі, в "Ділі" він складає тандем форвардів з екс-динамівцем Отаром Марцваладзе. Ще одна біда Грузії - це те, що звертають увагу тільки на молодих гравців, на кому можна заробити.
"Середня зарплата в клубах 700-800 доларів"
- Чув, 38-річний Олександр Іашвілі підписав контракт з тбіліським "Динамо"...
- Іашвілі - професіонал. У "Динамо" зараз часто-густо молодь. Їм потрібен був такий дядько, як Іашвілі, який поведе їх за собою. Іашвілі вже встиг забити один м'яч.
- Більше ніхто із зіркових ветеранів не дограє в Грузії?
- Тільки він. Торік заїжджав Зураб Хізанішвілі, який пограв в "Рейнджерс", "Блекберні", "Ньюкаслі". З нинішнього сезону він грає в "Інтері" (Баку).
- Ліміт на легіонерів є?
- Він є, але формальний.
- Як це?
- До заявки дозволяється вносити тільки трьох легіонерів. Це безкоштовно. За інших іноземців потрібно доплачувати.
- Отакої! Скільки?
- А ніхто не знає. Просто ніхто більше трьох легіонерів в команді не має (сміється). Якщо мені пам'ять не зраджує, ні в одній команді навіть більше двох іноземців немає.
- Які зарплати в грузинських клубах? Футболісти в Грузії забезпечені люди?
- Та де там. Тільки в трьох командах хороші зарплати. У решти - біда. У нас же ларі до долара, як і гривня, сильно впав. Середня зарплата у команд, крім тої трійки, що я називав, приблизно 700-800 доларів. Тільки у деяких, може, є гравці, які 1500 доларів отримують.
- Хто зараз найбільш високооплачуваний футболіст в Грузії?
- Це точно хтось із гравців "Динамо" чи "Діли". Можливо, Марцваладзе.
- Скільки у нього ставка?
- Думаю, до десяти тисяч доларів. На менші гроші він би не пішов. "Діла" мріяла пройти кваліфікацію в Лізі чемпіонів і взяла деяких іменитих гравців, включаючи Марцваладзе і Наваловського, який в Росії грав. Але в першому ж раунді "Ділі" не пощастило - потрапили на "Партизан" і вилетіли з ЛЧ.
- Українці є в Грузії?
- По-моєму, тільки в "Ділі" воротар Олексій Шевченко. У минулому чемпіонаті було більше гравців. Знаю, що в "Гурії" (Ланчхуті) і "Торпедо" (Кутаїсі) були українці, але по прізвищах не пам'ятаю.
"Поки не буде легіонерів, не буде й сильної збірної"
- Як Тбілісі провів Суперкубок УЄФА? Бачив ажіотаж, який у вас був з купівлею квитків. Це правда, що були кілометрові черги і люди ночували біля кас?
- Збиралися продавати квитки через інтернет, як це прийнято в цивілізованих країнах. Але в Грузії це зіграло "проти". Ось і довелося людям вартувати добами біля кас, створюючи величезні черги. Але в цілому організація матчу пройшла на високому рівні. Чиновники УЄФА залишилися задоволені. Сам матч вийшов не тільки найбільшим видовищним, але й зібрав найбільшу кількість глядачів в історії - понад 50 тисяч.
- На Євро вже 24 команди, але Грузія навіть при таких розкладах далека від потрапляння. Чому?
- Поки легіонерів не буде в нашому чемпіонаті, нікуди збірна не потрапить. Так, є пару молодих потенційно сильних хлопців, але на них далеко не виїдеш. Хоча, коли команду прийняв Кахабер Цхададзе, треба визнати, результати і сама гра грузинів стали іншими. Обіграли Шотландію 1:0, з Німеччиною майже на рівних грали, поступилися тільки 1:2.
- Зараз капітаном збірної Грузії є Джаба Канкава. Він зараз номер один за популярністю в Грузії?
- Є у нас ще молодий гравець "Вітесса" Валерій Казаїшвілі. Він багато забиває в чемпіонаті Голландії. Ось вони удвох з Канкавою лідери збірної.
- І зараз, напевно, вся Грузія за "Вітесс" вболіває, де не тільки Казаїшвілі, але й Кашія грає?
- І українець Олійник. До речі, Кашія і Казаїшвілі вже довго в "Вітессі", напевно, роки чотири. Грузини стали вболівати за "Вітесс".
- Що сталося з неймовірно перспективним Леваном Кенією?
- Травми. Дуже багато травм. Шкода, що не заграв. Зараз за празьку "Славію" виступає.
"Саакашвілі розплачується за свої діяння і не може в'їхати до Грузії"
- Що в Грузії говорять з приводу того, що Саакашвілі подружився з Порошенком?
- Я далека від політики людина. Але те, що робив Саакашвілі в Грузії, мені дуже не подобається. Те, що він побудував дороги і готелі - це показушність. Усі це знають. Він багато шкоди приніс. Чесно кажучи, 80% грузинського народу щасливі, що його політичної команди більше немає у владі. І було б добре, щоб вони ніколи не повернулися. А якщо вони повернуться, я думаю, відповім за свої слова, і мене відразу посадять. Я не жартую!
- Футбольна частина Грузії недолюблює Саакашвілі за історію з Деметрадзе?
- Звичайно. Його посадили ні за що. За таке нікого до цього не садили. Це був прямий удар по Касі Каладзе, який набирав обертів в політиці. Демі - друг Каладзе. Ось зараз Саакашвілі розплачується за свої діяння і не може в'їхати до Грузії.
- Через Саакашвілі настрій до українців у Грузії не зміниться?
- Ні, звичайно. Грузинський народ з українським завжди дружили. Нашій дружбі нічого не загрожує. Усі з подивом в Грузії ставляться до того, що йому довірили таке місце в Україні.
- Чим зараз займається Деметрадзе?
- Працює у Федерації футболу Грузії. Цілком можливо, що незабаром він переключиться на клубну діяльність.
- Як успіхи Каладзе на політичній ниві? Може, в президенти піде?
- Не думаю. У Грузії прем'єр-міністр має більший статус, ніж президент. А Каха зараз віце-прем'єр і одночасно міністр енергетики. В принципі, ставлення до нього з боку народу вельми позитивне.
"Після гри з "Евертоном" Філ Невілл зайшов до нас у роздягальню"
- Канкава зізнавався, що може випити за вечір три літри вина. Який у вас рекорд?
- Я не люблю пити, чесне слово. Коли я грав в Україні, всі думали, що я бухав. Але це не правда. Так, я любив "фестивалити" по нічних клубах, каюсь, навіть перед іграми, але я не зловживав. Можу пару келихів вина випити, не більше. Стосовно випивки до мене претензій в "Металісті" не було. Тільки через розваги.
- Яке грузинське вино порадите?
- На Новий рік я купую тільки домашні вина. Рекламу я нікому не хочу робити.
- Яка доля "Мерседеса", який ви перекупили у Шацьких?
- Я перепродав його Джабі Канкаві. Він ще років п'ять на ньому їздив. Після того я машин 10-15 змінив.
- Як взагалі так вийшло, що ви купили автомобіль у гравця "Динамо"?
- Я шукав машину. Дружив з Сашком Максимовим. Запитав у нього, чи ніхто в Києві не продає машину? Часу займатися пошуком не було. Через пару днів у мене вже був "Мерседес" Макса. Сам він його і пригнав.
- За Україною ностальгія велика?
- Дуже сумую. Серце кров'ю обливається, коли бачу, що відбувається в Україні. Дев'ять років в Україні провів, багато друзів здобув. Сподіваюся, скоро у вас буде мир.
- З кар'єри Джакобії в Україні відразу на думку спадають два матчі: коли "Дніпру" програли 0:6 і "Евертону" 2:3. Що ви додасте?
- Ту поразку від "Дніпра" мені досі боляче згадувати. Рахунок не по грі, звичайно. У них що не удар - гол, у нас - все мимо. Чорний день! Вони 7 разів вдарили - 6 забили, ми 5 разів - 0 голів! "Евертону" програли через недосвідченість. Перша гра в єврокубках. Але ми билися, вели в рахунку 1:0, 2:1, на жаль, програли 2:3. Але той "Евертон" у складі мав таких футболістів, що мало хто сьогодні має в Прем'єр-лізі. Що й казати, якщо після гри до нас в роздягальню підійшов їхній капітан Філ Невілл і потиснув усім руки, подякувавши за гру.
- Вас дуже сильно любили харківські фанати. А бувало таке, що вони погрожували вам, може, за ту поразку 0:6?
- Вони були злі, але меншою мірою злилися на мене. Після поразки я вийшов до них, поговорив і пояснив, що нам важко пережити таке. Мене в Харкові дуже любили. Я кілька разів відмовляв іншим командам, настільки мені подобалося грати в "Металісті".
- Як розлучилися з "Металістом"?
- У мене в житті сталася чорна смуга. Помер батько і щось надломилося. З дна мене витягнув Олександр Анатолійович Заваров, запросив в "Арсенал". Але моє серце все одно з "Металістом". Серце щемить, коли читаю ці новини, що команда може зникнути і що зарплату не платять 11 місяців.
- Якщо все підсумувати, власною кар'єрою залишилися задоволені?
- Звичайно, ні. Дякувати Богу, що хоч щось зробив. Але як я можу бути задоволеним, якщо в 16 років подавав мало не найбільші надії серед грузинів. Мене тоді взяли в бельгійський "Стандард". Але завадили травми. В Україні я сам собі завадив, не завжди ставився до футболу належним чином. Але це тільки моя вина. Розкрив я себе тільки на 30%. Але Слава Богу, що і це є.
Валерій Пригорницький
показати приховати