Крупський нарозхват: як опинився між Шахтарем і Металістом 1925, кого варто обрати і чому наш ринок з'їхав з глузду
В українському футболі розгорілася справжня сага навколо захисника Ворскли та молодіжної збірної України Іллі Крупського. Ще півтора року тому мало хто знав про існування цього футболіста, а зараз він на слуху. Шахтар і Металіст 1925 готові платити за нього мільйони доларів.
Потрібно віддати належне агентам гравця, які провели дуже грамотну медійну кампанію. Останні два місяці Іллю пов'язували з різними клубами. Почалося все інтересом зі США, потім перемкнулися на Динамо. Називалися португальські клуби. А у підсумку боротьба ведеться між Шахтарем та Металістом 1925.
Клуби почали цікавитися Крупським не тому, що він там якось дуже неймовірно грав. Просто в інформаційному просторі його прізвище не зникало останнім часом. Це спонукало клуби проявити інтерес до правого захисника з Полтави. Адже якщо клуб МЛС готовий платити три мільйони євро, чи тобою цікавиться київське Динамо, то апріорі ти вже не можеш бути слабким. Це все нагадує аргентинський "мильний" серіал, коли газети пишуть про інтерес до якогось місцевого футболіста. Європейські скаути це все читають, а потім йдуть дивитися.
Серйозних футбольних передумов активізувати клаусулу Крупського не було. В якості основного гравця Ворскли Ілля не провів жодного повноцінного сезону. До національної збірної його не викликали. На рівні "молодіжки" почав стабільно викликатися восени. У наступному скликанні має всі шанси стати там гравцем основи. За юнацькі збірні України не грав ніколи. Я бачив матч Ворскла – Інгулець, де візаві Крупського Ілля Білоцерковець його просто знищив.
Ілля Крупський – талановитий, але ще несформований футболіст. Його потрібно розвивати, знадобиться час, щоб вийти на високий рівень. Сьогодні це гравець не для виконання серйозних завдань. Він до цього ще просто не готовий.
Український трансферний ринок з'їхав з глузду. Всі, хто можуть бити по м'ячу, апріорі коштують багато грошей. Причина дуже банальна – війна. Якісні легіонери не поспішають в Україну, тому доводиться працювати по косоварах, албанцях, грузинах. Це дуже маленькі країни, де, умовно кажучи, кожен другий-третій гравець – збірник або грав за юнацькі-молодіжні команди. Виконавці з Бразилії, Африки готові їхати в Україну лише тоді, коли не мають інших варіантів продовження кар'єри. Хто має якусь альтернативу, в Україну не приїде.
Тому попит на місцевих гравців дуже високий. У футбольних колах я не раз зустрічав інформацію, що Олексій Гуцуляк у Поліссі отримує в районі 50 тисяч доларів на місяць. Навіть Динамо, яке також проявляло інтерес до Гуцуляка, виявилося неготовим платити скільки.
Судячи з інформації, яка доходить із преси, Карпати заплатили за гравців Руху стільки, скільки б не заплатив жоден європейський клуб. Тут не тільки справа у поверненні ідентифікації "левів" та запрошенні місцевих футболістів, а й у тому, що посилення за кордоном знайти дуже важко. Тому потрібно переплачувати.
ЛНЗ, Карпати, Полісся готові давати хороші зарплати. Конкурувати з ними іншим клубам просто нереально. Вони легко перебивають особисті умови, даючи більшу зарплату.
Зараз аналогічно з Крупським. Футболіст молодий, перспективний, грає на не дуже популярній позиції. Але потрібно платити три мільйони євро, бо ринок обмежений. Гравця рівня Крупського можна придбати за умовний мільйон. Але він навряд чи зараз приїде в Україну.
При всій повазі, останній рік Ворскла грає у відверте "бий-біжи". Така побудова гри за Сергія Долганського продовжилася і при Максимову. У позиційній атаці полтавці виглядають дуже слабко. Фланговий захисник повинен бути надійним при позиційній обороні та вміти використовувати простір для швидкого переходу в атаку. Шахтар і Металіст 1925 грають у трохи інший футбол.
Історія Крупського має показати дорогу, якою потрібно рухатися Ворсклі. Гравець, якого ще не знали два роки тому, сьогодні коштує три мільйони євро. Треба шукати, розвивати таланти, вдосконалювати власну школу, а не брати другорядних легіонерів чи ветеранів. У Ворскли є всі шанси побудувати власну систему на основі молоді. Зараз тягатися з ЛНЗ, Поліссям, Карпатами у плані бюджету та завдань сенсу нема. Можна сконцентруватися на розвитку вихованців.
Куди зараз перейде Крупський?
Я не дуже розумію, навіщо Ілля Шахтарю? "Гірники" мають на цій позиції двох – Юхима Коноплю та Вінісіуса Тобіаса. Перший – гравець збірної України. У нього завершується контракт через півтора року. Але ми всі знаємо, що Шахтар дуже важко відпускає гравців. Навряд чи за Юхима хтось багато заплатить, а дешево продавати клуб просто не буде.
На Вінісіуса Тобіаса покладали величезні сподівання. Недарма його запросив до себе сам Реал після початку великої війни і був готовий заплатити понад 10 млн євро. Вінісіусу тільки 20 років. Йому потрібно ще адаптуватися в Україні. Але потенціал – величезний.
Крім того, у Шахтаря в молодіжній команді є Антон Дрозд. Я вважаю, що за потенціалом навряд чи він гірший від Крупського. Платити великі гроші, маючи в системі свого талановитого гравця на цій же позиції, якось не дуже правильно. Дрозд прекрасно себе показав у Юнацькій Лізі УЄФА. Єдине, що йому потрібно – адаптуватися до дорослого футболу. Десь пограти рік на правах оренди.
Чи готовий сьогодні Крупський конкурувати із Коноплею та Тобіасом? Думаю, що ні. Навряд чи Ілля може зараз витримати тиск відповідальності на рівні Шахтаря. Йому потрібна довіра та можливість постійно грати.
Уже є досвід, коли Шахтар купив талановитого воротаря Колоса Кирила Фесюна. Пів року він міцно сидить на лаві запасних. Хоча було заплачено в районі тих же трьох мільйонів доларів.
Щодо наставника "гірників" є питання. Маріно Пушіч поки не дуже успішно працює та у будь-який момент може піти у відставку. Я не можу назвати жодного гравця Шахтаря, який би спрогресував за час роботи із боснійсько-хорватським тренером. У будь-який момент прийде новий керманич зі своїм баченням складу команди.
Металіст 1925 виглядає амбітним проектом. Клуб працює на перспективу. Крупський там матиме час на адаптацію перед виходом в УПЛ. Це не є добре для розвитку грати пів року у Першій лізі. Але це також не є і якоюсь катастрофою. Можна спокійно зігратися з партнерами та максимально підготуватися до наступного сезону.
Патрік ван Леувен – тренер, який вміє формувати молодих гравців. Нідерландський спеціаліст якраз спеціалізується на роботі з молодими гравцями. Крупський може розраховувати не тільки на стабільну ігрову практику, але і на тренера, який спроможний йому допомогти і вивести на новий рівень. Особисто я вважаю, що варіант із Металістом 1925 точно виглядає привабливішим у плані розвитку. Вже наступного сезону харків'яни можуть боротися за єврокубки.
У будь-якому випадку, підписання контракту із Шахтарем чи Металістом 1925 ставить під сумнів європейські перспективи Крупського. Обравши один із цих клубів, про Європу потрібно забути. Зі Шахтаря дуже важко кудись піти в принципі. Металіст 1925 поки не такий відомий клуб, щоб розраховувати на серйозний перехід за кордон. У харків'ян немає коштовних трансферів "на вихід".
