Кривдив Україну в історичному матчі та ризикував залишитися без ноги – Давід Вілья завершує кар'єру

14 листопада 16:45 5801 Читать на русском
Кривдив Україну в історичному матчі та ризикував залишитися без ноги – Давід Вілья завершує кар'єру
Давід Вілья проти України на ЧС-2006 / Getty Images

Найкращий бомбардир в історії збірної Іспанії Давід Вілья завершує професіональну кар'єру. "Футбол 24" – про нападника, який виграв усі можливі титули, хоча міг взагалі жодного разу не вийти на поле.

Черговий знаменитий гравець прощається з футболом. Лише за останні декілька місяців бутси на цвях повісили чимало культових виконавців – Самюель Ето'О, Фернандо Торрес, Дімітар Бербатов, Бастіан Швайнтайгер та інші. Їхнім шляхом пішов і Давід Вілья – чемпіон світу та Європи, а також рекордсмен за кількістю забитих голів у складі збірної Іспанії (59 м'ячів у 98-ми матчах).

Давід Вілья оголосив про завершення кар'єри

Його професіональна кар'єра тривала 19 років. За цей час Вілья забив більше 400 голів та здобув 14 трофеїв. Окреме місце серед них займають нагороди, про які мріє кожен футболіст – Ліга чемпіонів, Кубок Європи та Кубок світу. "Ель Гуахе" ("дитина" з астурійського діалекту – прим.) забивав всюди, де грав – починаючи від хіхонського Спортінга, і закінчуючи Барселоною та збірною Іспанії.

Цікаво, що цього всього могло і не бути, адже ще в 4-річному віці маленький Вілья у зіткненні з іншим хлопчиком зламав праве стегно та провів у гіпсі близько 6 місяців. На щастя, батько майбутнього форварда відмінно розібрався в тій ситуації. Хосе Мануель зумів знайти лікаря, який за півроку поставив сина на ноги. Та й сам Вілья-старший допомагав синові, підкидуючи йому м'яч на ліву ногу, таким чином тренуючи її. Це дало свій результат в майбутньому, адже Давіду було байдуже, якою ногою завдати результативного удару.

До слова, батько Давіда ще до його народження вирішив, що син стане футболістом. Сам форвард згодом відзначав роль батька у своєму житті. "Він щодня ризикував задля того, щоб забезпечити сім'ю. Батько працював шахтарем і кожної зміни проїжджав під землею близько кілометра. Це було дуже ризиковано та важко, але таким чином він робив усе, щоб ми були забезпечені всім необхідним. Без нього я ніколи б не став тим, ким я став. Чорт забирай, я б навіть не зміг би правильно бігати, а одна моя нога була б коротшою за другу", – писав Давід у своїй колонці на The Players Tribune.

Саме батько переконав Давіда у давній істині – жоден талант нічого не вартий без роботи над собою та самовдосконалення. Вілья прислухався до слів батька та залишив вагомий слід всюди, де грав – у складі Сарагоси бив Реал у фіналі Кубка Іспанії, ставав найкращим бомбардиром Валенсії, застав підйом Ліонеля Мессі на футбольний Олімп.

Першим професіональним клубом Вільї став хіхонський Спортінг, в системі якого іспанець провів 4 роки. Пізніше після результативних сезонів вже у Сарагосі Валенсія без роздумів виплатила клаусулу нападника в розмірі 12 млн євро, а сам форвард отримав контракт із зарплатнею в 5 млн євро щорічно. Вілья, безумовно, відпрацював ці гроші – навіть з урахуванням як ігрової, так і фінансової кризи "кажанів" Давід поклав за левантійців більше 100 голів, після чого пішов на підвищення.

У 2010-му Барселона виклала за Вілью вже 40 млн. У Каталонії Давід продовжив забивати, але чи не вперше не виконував роль першої скрипки команди. Саме в той час розпочалася феєрія Лео Мессі, який став лідером Барселони на довгі роки. Втім, 33 голи Вільї у 77-ми матчах та 8 завойованих трофеїв – достойний доробок. Нападник робив те, що вміє найкраще – забивав. Чого тільки вартий дубль у ворота Реала в знаменитому матчі з перемогою каталонців 5:0! Саме так Вілья покарав Жозе Моурінью, який раніше заявляв, що вважає даний трансфер Барселони безглуздим.

Влітку 2013-го Вілья все ж покинув Барселону та перейшов до лав Атлетіко. У Мадриді "Ель Гуахе" провів лише рік, але дійшов із "матрацниками" до фіналу Ліги чемпіонів. Далі були США (Нью-Йорк Сіті), оренда в Мельбурн Сіті та перехід у Віссел Кобе. Саме японський клуб став останнім у кар'єрі нападника – наприкінці року Давід офіційно попрощається з футболом. Він забивав усюди і робив це красиво – чого вартий лише цей шедевр в MLS.

Окремо слід пригадати кар'єру Давіда Вільї у складі збірної Іспанії. Саме з ним на вістрі атаки "Фурія Роха" зуміла нарешті вийти на топ-рівень, ставши переможцем чемпіонату Європи-2008, а також чемпіонату світу-2010. Саме Вілья з 59-ма голами залишається найкращим бомбардиром в історії національної команди – у найближчі роки досягнення астурійця точно ніхто не перевершить.

У складі національної команди нападник дебютував 9 лютого 2005 року у відборі до ЧС-2006 проти Сан-Маріно, а влітку наступного року Луїс Арагонес взяв форварда на Мундіаль у Німеччину. В стартовому матчі чемпіонату світу Іспанія розтрощила збірну України, а Вілья оформив дубль, по разу забивши зі штрафного та пенальті. В 1/8 фіналу Давід вразив ворота Франції, але Іспанія поступилася 1:3 та припинила боротьбу за Кубок світу.

Євро-2008 став моментом слави для Вільї. Нападник Валенсії став найкращим бомбардиром команди на турнірі, потрапивши у символічну збірну чемпіонату. Вілья хет-триком поховав Росію у стартовому матчі, після чого забив переможний гол у ворота Швеції та реалізував пенальті в серії 11-метрових проти Італії. Фінальний поєдинок проти Німеччини "Ель Гуахе" пропустив через травму, але гол Фернандо Торреса дозволив Іспанії здобути довгоочікуваний титул!

Через 2 роки – на ЧС-2010 – Вілья став одним із 4-х найкращих бомбардирів турніру, а команда Вісенте дель Боске завоювала золоті медалі. У екстра-таймі фінального матчу гол Андреса Іньєсти приніс Іспанії Кубок світу.

"Навіть коли мене замінили, я був упевнений в перемозі Іспанії, хоча думав, що ми виграємо в серії пенальті. Тренери вже готувалися до неї. Гол Андреса – один з найкращих моментів мого життя, адже ми досягли того, чого не змогло досягти жодне покоління в історії Іспанії", – згадував Вілья.

На Євро-2012 Вілья не поїхав – на заваді став перелом стегна у півфіналі Клубного чемпіонату світу(та ж травма, що у дитинстві, тільки на іншій нозі). До слова, тоді ж форвард взагалі міг втратити ногу – за словами лікаря, переліт з Японії в Іспанію в тих умовах був дуже ризикованим, але в підсумку все обійшлося, а Давід згодом повноцінно повернувся на поле.

На ЧС-2014 нападник вже не вважався основним форвардом. Саме цей турнір став останнім для "Ель Гуахе" в національній команді – чемпіонат Європи-2016 пройшов уже без Давіда.

"Я багато працював для того, щоб досягти успіху. Але без людей, які мене оточували, я б не впорався – мені дуже допомогли мої близькі. Також я дуже вдячний тренерам, з якими працював", – заявляв Ель Гуахе. Він був на провідних ролях в усіх командах, де виступав – винятком можна назвати хіба що Барселону, але й там про нього тепло згадують досі.

У найкращі свої роки Вілья вважався чи не найкрутішим форвардом світу, але попри шалену популярність зумів зберегти природну скромність та залишитися людиною. Він віддає належне всім, хто допомагав йому – від батьків до тренерів. Таких не дуже любить жовта преса, адже він ніколи не давав приводів для будь-яких скандалів. Давід Вілья – один із прикладів того, як стати топ-футболістом без втрати людських чеснот. Вже скоро він востаннє вийде на футбольне поле, але пісня фанатів на його честь лунатиме ще довго – таких швидко не забувають.

Історичний подвиг в Україні, акробатичний гол декади та ще 8 головних моментів у кар'єрі Фернандо Торреса

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
20
год
:
0
хв
Кальярі
21:45
Лаціо
Вгадай результат матчу
Залиште відгук