Кріштіану Роналду. Як ніколи не здаватись і стати найкращим гравцем у світі
Січень 2013-го, Ліонель Мессі отримує свій четвертий Золотий м’яч поспіль. Роналду щоразу проводив аргентинця поглядом і спостерігав за тим, як конкурент отримує звання найкращого гравця у світі. Це не в природі Роналду, найгірше, що він може собі уявити – це друге місце. Але він зміг відповісти двома Золотими м’ячами поспіль, і щойно виграв 4-ту нагороду за останні 3 роки. Чому йому це вдалось? На це є кілька причин.
Цілеспрямованість
"Я не можу прийняти поразку, я стаю дуже злим. У своїх думках я завжди найкращий. Думаю, що це ключове для всіх людей, які хочуть бути найкращими", – так говорить сам Роналду. Він – максималіст, і з самого дитинства ставить перед собою найвищі цілі. Для нього є лише перше місце, і це – його найвища мотивація.
Роналду – приклад людини, що зробила себе сама. У світі є багато футболістів і успішних людей, які, як і він, у дитинстві жили в бідності, але змогли досягнути чогось значимого завдяки своїй праці і наполегливості. Проте більшість з них на якомусь етапі зупиняються, вдовольняються тим, що мають. Тим паче, якщо згодом зазнають невдачі. Більше того, якщо ці негаразди йдуть один за одним, то це вибиває з колії переважну більшість людей.
Кріштіану ж виокремлює постійний і невпинний рух уперед. Як би високо він не забрався, він намагається йти ще вище та бити рекорд за рекордом. Яких би болючих поразок він не зазнавав, він намагається ставати ще кращим після них. Віддавати всього себе заради результату, докладати максимум зусиль, щоб потім ні про що не жалкувати – це про Роналду.
Конкурентноздатність
Одна з найважливіших рис Кріштіану Роналду. Він завжди був готовий до конкуренції і сприймав її, як виклик. Це те, що змушує його працювати ще більше і не дає часу для того, щоб розслаблятись. Усе це почалось з конкуренції, яку він повинен був вигравати, щоб грати спочатку у "Спортінгу", а потім, роблячи свої перші кроки в МЮ. Атмосфера і високі вимоги в Англії суттєво вплинули на Роналду. Гарі Невілл так пригадує ті часи:
"Він перейшов у МЮ не у якості того, хто задає тон для інших. Це не був той випадок, коли всі, побачивши його, почали покращувати свою гру.
Він став тим, ким є, завдяки роздягальні МЮ. Над Кріштіану глузували і "підколювали" його впродовж перших 2-х років в "Манчестер Юнайтед". Але сьогодні він сам каже, що це зробило його чоловіком.
Він став тим, хто раніше всіх приходить на тренування, і пізніше всіх йде з нього. Але справа в тому, що у нас було 20 таких гравців, які робили це щодня протягом 15 років.
Клуб, сер Алекс і гравці – усі задають тон один одному. Якщо подивитися на його виступи в перші сезони, його зрілість, прийняття рішень, фізичну форму, дратівливість, то все це було згладжено протягом 3-4 років в клубі.
"У двох сезонах 2007/08 і 2008/09 я не міг повірити, що фани МЮ коли-небудь бачили щось подібне. Він був просто не з цього світу, а ніби з іншої планети."
Пізніше його почала мотивувати конкуренція з найкращими гравцями у світі. Адже бути не просто "одним із", а саме тим, хто знаходиться на вершині – те, про що завжди мріяв і до чого прагнув Роналду.
Ось що говорив сам португалець у 2014-му, після того, як отримав свій другий Золотий м’яч поспіль і третій загалом:
"Звичайно, конкуренція допомагає мені прогресувати. Але не тільки конкуренція з Мессі, але і з іншими висококласними гравцями, як у Прімері, так і в інших лігах, наприклад, з Луїсом Суаресом, Іньєстою, Неймаром, Бейлом, Дієго Костою і Фалькао. Вони постійно підвищують рівень своєї гри, тому мені теж необхідно це робити".
Одержимість тренуваннями
Роналду – найкраще втілення професійного ставлення спортсмена до справи, якій він присвячує своє життя. Він надзвичайно трудолюбивий і неймовірно уважний до деталей. Він і сам говорить:
"Талант без наполегливої праці нічого не значить".
Кріштіану по-справжньому одержимий тренувальним процесом. Одна із важливих частин його роботи і секретів успіху португальця полягає в бездоганному дотриманні режиму та його індивідуальній роботі з персональними фізіотерапевтами, фітнес-тренерами і дієтологами. Мінімум 8-годинний сон – обов’язкова складова. "Я рано лягаю спати і рано встаю. Сон допомагає м’язам відновлюватись", – розповідає Роналду. Наступний і не менш важливий етап – це харчування, в якому португалець чітко дотримується раціону з акцентом на овочі та рибу.
Кріштіану проводить за спеціально розробленими тренуваннями по 3-4 години 5 днів у тиждень. Але й у вихідні дні не дає собі спуску. Для цього, окрім шикарних умов на базі "Реала", він має і власний тренажерний зал вдома. Його тіло – його зброя. Менше, ніж через 2 місяці Роналду виповниться уже 32(!), але він перебуває у надзвичайній формі. Складається враження, що він може виступати на високому рівні, щонайменше, до 40 років.
Характер
Роналду – справжній боєць, хто б що не говорив. Зовсім нещодавно він яскраво продемонстрував це на Євро-2016, будучи капітаном своєї збірної. Звідусіль говорили, що португальці показують нудну гру, що вони далеко не дійдуть. Але він просто вів за собою Португалію. У матчі, в якому вирішувався вихід з групи проти Угорщини, він двічі зрівнював рахунок. У півфіналі забив перший гол. Усі чудово пам’ятають те, як він до кінця намагався бути корисним команді, отримавши пошкодження, а потім заряджав партнерів з лави запасних у фіналі.
Найкраще в цьому плані Роналду загартував період в "Манчестер Юнайтед" у сера Алекса Фергюсона, де він пройшов справжню школу молодого бійця. Наприклад, партнер португальця в МЮ Даррен Флетчер вважає, що саме це і зробило його найкращим гравцем у світі.
Коли на початку кар’єри в МЮ Кріштіану часто загравався, йдучи в обіграш на кількох суперників, падав і вимагав пенальті, Фергюсон не витримував: "Цим ти не допомагаєш команді, тому не виходитимеш на поле". Так Роналду вчився відповідати. Відповідати на справедливі зауваження тренерів, на критику у пресі, на поразки, на кращі результати та індивідуальні перфоманси суперників і конкурентів. У МЮ він навчився тримати удар і після кожної невдачі виходити ще сильнішим. А ще ніколи не здаватися. Так сам Роналду згадує роль сера Алекса у своєму житті:
"Для мене сер Алекс Фергюсон – батько. Всі тренери в моїй кар'єрі важливі для мене, але коли я приїхав в "Манчестер Юнайтед", то був хлопчиком. Коли ж я приїхав в "Реал" – був чоловіком".
"Він жбурнув телефон об стіну і розбив його". Маловідомі історії про сера Алекса Фергюсона
показати приховати