Киримли у футболі: форвард отримав квартиру за гол у Лізі чемпіонів, хавбек шокував Луческу дублем, екс-агент Яремчука
Ми не дамо вам забути про Крим. Сьогодні "Футбол 24" згадує п'ять найвідоміших футболістів серед кримських татар, які грали в чемпіонатах України.
5. Різван Аблітаров
Захисник
Різван народився 18 квітня 1989 року в Узбекистані. Майже всі наші сьогоднішні персони з'явилися на світ саме там. Причина – депортація їхніх батьків, дідусів і бабусь радянською владою у 1944 році. Більшість киримли були насильно вислані з рідної землі саме в Узбекистан і лише наприкінці існування СРСР отримали дозвіл повернутися до Криму.
Різван почав займатися футболом у місті Судак. Уже 2003 року, у 14-річному віці, переїхав до Училища олімпійського резерву (УОР), що розташоване в Сімферопольському районі. У 2006 році, коли йому було 17, підписав контракт із Дніпром. Проте за три роки перебування в клубі так і не зіграв жодного матчу за основний склад дніпрян. У 2009-му перейшов до Маріуполя, але й у місцевому Іллічівці не отримав ігрової практики в першій команді.
У 2012 році повернувся до рідного Криму, де підписав контракт із Севастополем. Проте й тут не зумів закріпитися в основі, тож розпочалася серія оренд. Сезон 2012/13 провів у Чернівцях, граючи за Буковину (26 матчів, 2 голи), а сезон 2013/14 – у Титані з Армянська (23 матчі). Після окупації Криму поїхав до Латвії, де виступав за Даугаву (9 матчів). У 2015-му повернувся до України та став гравцем столичної Оболоні-Бровар, що тоді змагалася у Другій лізі. У його дебютному сезоні команда посіла друге місце, що дозволило підвищитися до Першої ліги. А вже у стартовому сезоні на новому рівні Оболонь-Бровар виборола бронзові нагороди.
Після двох успішних років (47 матчів, 1 гол) Аблітаров підписав контракт із одеським Чорноморцем, що дало йому змогу дебютувати в УПЛ. Це сталося 11 березня 2017 року в матчі проти кам'янської Сталі. Провівши за одеситів 12 матчів, улітку того ж року переїхав до Казахстану, де підписав контракт із Атирау (73 матчі, 5 голів). У 2019 році перейшов до іншого казахського клубу – Кайсар. Однак через пандемію не зіграв жодного матчу і вже у вересні 2020 року повернувся до України, ставши новачком донецького Олімпіка.
За донеччан Аблітаров провів лише два матчі, після чого знову взяв курс на Казахстан – цього разу в Жетису, за який зіграв 15 матчів. У 2022-му Різван переїхав до Узбекистану, там приєднався до Бухари. Минулоріч Аблітаров повернувся до Криму, ставши гравцем Інкомспорту зі селища Куйбишеве (Албат) Бахчисарайського району. У вересні того ж року перейшов у бахчисарайський Кизилташ, який виступає в кримській Прем'єр-лізі. Варто згадати, що Аблітаров провів один матч за збірну України U-18 і вісім матчів за U-19.
4. Арсен Абляметов
Півзахисник
Арсен народився 10 серпня 1984 року. Він намагався пробитися до основи Таврії протягом трьох років, але йому вдалося зіграти лише один матч за сімферопольців – проти Дніпра у 2004-му. Абляметов – вихованець сімферопольського клубу, у 20-річному віці став гравцем дублюючого складу першого чемпіона України. А не зумівши закріпитися в основній команді, виступав в оренді за ялтинський Ялос і Хімік із Красноперекопська (Яні Капу).
У 2007 році переходить до Кримтеплиці зі селища Молодіжне, що в Сімферопольському районі. Тут Арсен, як то кажуть, знайшов свою команду. Наступні п'ять років були незабутніми: Кримтеплиця грала в Першій лізі України, а хавбек провів у її складі 139 матчів, забив три голи. У 2013 році переїхав на північ півострова, де приєднався до Титана з Армянська. Провів 19 матчів, але покинув клуб після його розформування через російську окупацію.
Футбольна Україна: найяскравіші таланти Кримського півострова
Та все ж залишився у Криму і невдовзі влився у сімферопольський Скіф. Нагадаємо, що у 2014-15 роках у Сімферополі існував клуб, створений колишнім гендиректором Таврії та Металіста Олександром Бойцаном. Він планував брати участь у чемпіонаті Росії, але швидко зник. У 2015-му Абляметов приєднався до так званої Таврії, яка до повномасштабного вторгнення мала назву ТСК-Таврія. Після 2022-го керівники цього утворення змінили назву на Таврія, використовуючи емблему першого чемпіона України.
Абляметов (ліворуч) на сімферопольському Локомотиві
Якщо раніше вважалося, що ТСК-Таврія заснована у 2014 році, то тепер росіяни безсоромно експлуатують історію української Таврії та її емблему. Абляметов досі грає в цьому клубі. За 10 років він провів 258 матчів і забив 4 голи.
3. Редван Мемешев
Півзахисник
Народився 15 серпня 1993 року в місті Джанкой, АР Крим. Його першим професійним клубом стала Кримтеплиця у 2011 році. Мемешев провів у передмісті Сімферополя два роки, поки в клубу з Молодіжного не почалися фінансові проблеми. У 2013-му команда припинила існування, а Редван перебрався до луцької Волині, де провів чотири роки, зіграв 91 матч і відзначився шістьма голами (два з яких – у ворота Шахтаря, коли лучани перемогли 2:0). Того ж року гравець отримав виклик до молодіжної збірної України, ставши першим кримським татарином у її історії. За збірну Редван провів 12 матчів і забив два голи.
Після непоганого періоду у Волині Мемешев у 2017-му перейшов до львівських Карпат, але зіграв за "зелено-білих" лише два матчі. Наступного року він став новачком амбітного СК Дніпро-1, проте і там не зміг закріпитися. Провівши 11 матчів і забивши два голи, Редван вирушив підкорювати Білорусь. За Славію-Мозир Мемешев зіграв вісім матчів і забив один гол.
У 2019 році вирішив повернутися до Криму, який уже п’ять років перебував під російською окупацією. Став гравцем Кримтеплиці, але й там не затримався – поїхав до казахського Кирану. Десятого березня 2022 року повернувся на півострів, підписавши контракт з Євпаторією. А провівши у клубі рівно три місяці, переїхав до Бахчисарая, де грає за Кизилташ до сьогодні.
2. Сефер Алібаєв
Захисник
Сефер Енверович Алібаєв народився 5 травня 1968 року в Намангані, Узбекистан. З раннього дитинства він займався спортом. Спочатку це було плавання, але любов до футболу виявилася сильнішою. Його мати була проти того, щоб хлопчик присвятив себе футболу, незважаючи на те, що тато Сефера був дитячим тренером. В 11 років Алібаєв все ж таки потрапив до ДЮСШ, де його першим наставником став... рідний батько.
Події розвивалися стрімко. У 15-річному віці юнак дебютував у дорослому футболі за Автомобіліст (нині – Новбахор) з рідного міста, який грав у Другій лізі СРСР. У 1990 році разом із клубом здобув право виступати в Першій лізі. За команду з Намангана грав до 1991-го (117 матчів, один гол), після чого отримав запрошення від Анатолія Заяєва приєднатися до сімферопольської Таврії. Алібаєв погодився – і не прогадав.
У дебютному сезоні 1992 року разом із Таврією став чемпіоном України та отримав можливість дебютувати в Лізі чемпіонів. Ще рік тому Сефер радів виходу до Першої ліги СРСР, а тепер опинився у найпрестижнішому європейському турнірі. Йому вдалося взяти участь у трьох із чотирьох матчів сімферопольців у ЛЧ.
У 1994-му Таврія була за крок від другого трофею, але поступилася у фіналі Кубка України одеському Чорноморцю в серії пенальті. Після завершення сезону Алібаєв разом із одноклубником Толятом Шейхаметовим перейшов до кременчуцького Кременя. За два роки в Таврії він зіграв 41 матч.
Згодом у кар’єрі оборонця настав спад, і він довго не затримувався в жодному клубі. З 1994 по 1996-й виступав за Кремінь (10 матчів), російський Уралмаш (один матч) та узбецький Трактор (12 матчів). Після сезону 1996 року Сефер Алібаєв завершив кар’єру. На той момент йому було лише 28 років.
Достеменно невідомо, чим він займався після цього. Але на початку 2010-х Алібаєв запустив агентську діяльність і взяв під своє крило багатьох українських футболістів (Несмачний, Шацьких, Шелаєв, Кернозенко, Яремчук та ін.). Він і досі працює футбольним агентом.
1. Толят Шейхаметов
Нападник
Толят Абдулганійович Шейхаметов народився 24 квітня 1966 року в місті Шахрисабз, що в Узбекистані. Сімнадцятирічним дебютував у Другій лізі чемпіонату СРСР за Хисар із рідного міста. Через два роки перейшов до Геолога (нині Насаф) з міста Карші, а в 1989-му став гравцем найсильнішої команди Узбекистану – Пахтакора. Справи йшли непогано, Шейхаметов майже пробився до основного складу. За підсумками сезону-1990 клуб із Ташкента здобув право грати у Вищій лізі чемпіонату СРСР.
Але того ж року його батькам зателефонували з Криму та попросили вплинути на Толята, щоб той переїхав до Таврії. Шейхаметов не хотів покидати Ташкент і переходити до першолігової команди, але його батько таки наполіг на переїзді. Так Шейхаметов опинився в Сімферополі. Наприкінці 1990-го він отримав серйозну травму, через яку пропустив увесь 1991 рік. А у 1992 році дебютував вже у новому турнірі – Вищій лізі чемпіонату України. Як відомо, Таврія стала переможцем тієї історичної кампанії.
На жаль, Шейхаметов не брав участі у золотому матчі проти Динамо через травму. Однак йому вдалося зіграти у матчах Ліги чемпіонів і навіть відзначитися голом у воротах ірландського Шелбурна (за цей гол отримав квартиру в Сімферополі). Наприкінці 1993 року переїхав до ізраїльського Гакоаха з Рамат-Гану, а згодом – до Маккабі з Герцлії. За останні чотири роки своєї кар’єри Толят змінив вісім клубів. Найбільш успішним був сезон 1997/98, який він провів за СК Миколаїв – команда здобула золото Першої ліги України.
Завершував кар’єру Толят Абдулганійович у нікопольському Металурзі в 1998 році. З 2007 року зайнявся тренерською діяльністю. Був помічником головного тренера у кримських Кримтеплиці та ІгроСервісі. Працював асистентом Олександра Головка в молодіжній збірній України (U-21), а також у Кремені та Діназі. Наразі без клубу.
Узбецький вектор, кримський Львів і гульки до світання. Як Таврія виграла перший чемпіонат України
