Історії великих футболістів: Сергій Ребров
Небагатьом футболістам України довелося виховуватися в академії донецького "Шахтаря", але стати легендами київського "Динамо". Сергій Ребров - уродженець донецької Горлівки, пережив у своїй довгій і захоплюючій кар'єрі чимало злетів і падінь, перемог і поразок, емоційних тріумфів і гучних фіаско.
Перші кроки
Батьки Сергія відчайдушно підтримували свого нащадка в прагненні стати професійним футболістом, не шкодуючи грошей для свого сина. Кожного дня Ребров сідав на автобус "Горлівка - Донецьк" і проїжджав 40-ка кілометровий шлях до обласного центру. Тоді проїзний квиток до Донецька коштував 1 рубль, а помножений на тридцять днів він серйозно бив по бюджету родини.
Втім, Сергій ще будучи старшокласником подавав величезні надії, а його безумовний талант в майбутньому відзначить Валерій Яремченко, який зробив величезний внесок у розвиток футболіста. Не дивно, що за дубль "гірників" Ребров почав грати ще в 11-му класі. Ну а дебютний матч Сергія у великому футболі відбувся в останньому чемпіонаті СРСР 1991 року. Сергій вийшов на заміну в матчі проти "Арарату", забивши єдиний м'яч у програному донеччанами поєдинку (2:1).
У першому ж повноцінному сезоні в "Шахтарі" Ребров відзначився десятьма м'ячами у ворота суперників, ставши третім бомбардиром першості після Тімерлана Гусейнова та Юрія Гудименка. Донеччани завершили чемпіонат на четвертому місці, поступившись у матчі за "бронзу" дніпропетровському "Дніпру".
Київський прорив
Талант Реброва не пройшов повз грандів російського та українського футболу - московського "Спартака" та київського "Динамо". Ребров відмовитися не міг - перехід в "Динамо" будь-якого українського футболіста в ті часи був на кшталт польоту в космос.
За його словами Сергія, адаптуватися в "Динамо" було досить важко, адже в ті часи київська команда переживала тотальну зміну поколінь - клуб покинули Валерій Лобановський, Олексій Михайличенко та Олег Саленко. Клуб потребував адміністративної та командної перебудови, багато чого довелося починати з нуля.
Сезон 92 /93 Ребров провів як основний виконавець поряд з такими майстрами атакуючого цеху, як Віктор Леоненко та Павло Шкапенко. Сім голів Сергія допомогли динамівцям здобути Кубок України і титул чемпіона країни. У фіналі Кубка були обіграні львівські "Карпати", ну а в чемпіонаті боротьба між киянами і "Дніпром" тривала до останнього. Перед заключним туром у обох команд було по 42 очки. "Динамо" зустрічалося з "Кременем", "Дніпро" - з "Торпедо" із Запоріжжя. І ті, й інші перемогли, і при рівній к-сті очок все вирішила різниця м'ячів, яка у "біло-синіх" була краще.
Непогано розпочався і наступний сезон для Реброва. Він приніс перемогу "Динамо" в серпневому матчі з "Металістом". Кияни з кожною грою набирали хід, відриваючись від своїх основних переслідувачів у тому році - "Шахтаря" і "Чорноморця". А от у Сергія ближче до зими почалися великі проблеми - хрящ в коліні давав про себе знати, необхідна була операція.
На щастя, Ребров повністю відновився до початку нового сезону. У сезоні 94/95 Сергій остаточно затвердився у ролі незамінного гравця "Динамо". Підопічні Йожефа Сабо без проблем утримували перше місце в чемпіонаті (вигравши його вже під керівництвом Миколи Павлова), а от справи в Лізі чемпіонів йшли геть погано. Свою групу зі "Спартаком", "Баварією" і ПСЖ динамівці закінчили на останньому місці, вигравши лише домашній матч з москвичами.
Після закінчення того футбольного року Сабо повернувся на тренерський місток киян, щоб провести ще півтора роки біля керма "Динамо" перед третім пришестям Валерія Лобановського. Сезон 95/96 запам’ятався через скандал з підкупом судді у матчі ЛЧ з грецьким "Панатінайкосом". Місце українського клубу зайняв данський "Ольборг". Результативність Реброва в тому році залишилася на колишньому рівні - 10 м'ячів у всіх турнірах.
Прихід Валерія Лобановського відбувся в січні 97-го року, коли "Динамо" вже вилетіло з Кубка України та Ліги чемпіонів, і звичним ходом йшло до чергового чемпіонства України. Лобановський не тягнув із завоюванням трофеїв - тієї ж зими київське "Динамо" виграло Кубок Співдружності. Чемпіонат динамівці очікувано закінчили на першому місці, а наш герой відзначився рекордними для себе на той момент 20-ма голами.
Легендарний дует
Повернення Метра не могло не позначитися на успіхах киян у Лізі чемпіонів - уже в першому повноцінному сезоні 97/98 під керівництвом Лобановського розкрилися Шевченко, Белькевич, Ребров. "Динамо" дійшло у Лізі Чемпіонів до чвертьфіналу вигравши групу з "Барселоною", "Ньюкаслом" і ПСВ. Саме перемога над "Барсою" із загальним рахунком 7:0 стала окрасою кар'єри Реброва, який провів два м'ячі, один з яких став воістину шедевральний - після пасу Андрія Гусіна Ребров увійшов у штрафний майданчик і з гострого кута блискуче вразив ворота Вітора Байї.
Зупинити "Динамо" судилося туринському "Ювентусу" - після нічиєї в Італії команда Зідана, Дешама і Індзагі рознесла "Динамо" у Києві 1:4. Єдиний гол "Динамо" провів Ребров. Результативність Сергія в тій ЛЧ вражала - 8 голів забив наш герой у підсумку. Додамо до цього 22 м'ячі в ЧУ і 7 в Кубку України.
Наступна єврокубкова кампанія стала ще більш легендарною для "Динамо" в цілому, і для Реброва зокрема. Не без проблем пройшовши в кваліфай-раунді празьку "Спарту" у серії пенальті, "Динамо" розпочало груповий етап програвши "Панатінайкосу" і зігравши внічию з "Арсеналом" і "Лансом". Щоб продовжити боротьбу в плей-офф підопічні Лобановського повинні були перемагати в усіх матчах, що залишилися. Своїх фанатів "Динамо" не підвело, розібравшись з англійцями, греками і французами - 3:1 , 2:1 і 3:1 відповідно. Ребров відзначився трьома голами. У чвертьфіналі киянам попався мадридський "Реал" Гуса Хіддінка. Лобановський переграв свого візаві завдяки легендарній зв'язці Шевченко - Ребров. Андрій забив всі три м'ячі динамівців, а Сергій віддав дві чудові гольові передачі на партнера.
Півфінальна зустріч з мюнхенською "Баварією" стала справжнім трилером. Ведучи в першому матчі з рахунком 3:1, кияни втратили свою перевагу, дозволивши Еффенбергу і Янкеру привезти до Німеччини нічию 3:3. В Мюнхені боротьба продовжилася на рівних, але один єдиний м'яч Маріо Баслера вирішив долю півфіналу. Як би там не було, лідерів "Динамо" запримітили гранди європейського футболу. Сергій Ребров продовжив забивати голи на стабільно високому рівні - 22 м’ячі за сезон.
В травні 99-го Андрій Шевченко перейшов в "Мілан" підкорювати Італію, тому основна бомбардирська функція лягла на плечі Сергія Реброва.
Англія
По закінченні наступного сезону все більше назрівали чутки про відхід Сергія в іноземний клуб. Головними претендентами були два англійські клуби - "Тоттенхем" і "Арсенал". "Шпори" запропонували за трансфер Сергія 18 мільйонів доларів. Київський клуб встояти не міг. "Арсенал" стільки заплатити був не готовий.
"Тоттенхем" в ті роки, на відміну від київського "Динамо", про Лігу чемпіонів міг тільки мріяти, в основному перебуваючи в середині турнірної таблиці АПЛ. Сезон 2000/01 з Сергієм "шпори" провели як і більшість попередніх - все так само кочуючи в середині таблиці. Ні про які єврокубки і мови бути не могло. Сергій забив за свій перший сезон у "Тоттенхемі" 12 м'ячів у всіх турнірах.
При Ходлі Ребров не заграв, переважно виходивши на заміну або зовсім не потрапляючи у заявку. Лише один гол він забив у Прем'єр-лізі. Після завершення сезону і Сергій, і сам клуб, який продовжував пливти за течією зрозуміли, що продовжувати співпрацю марно. На горизонті з'явився турецький "Фенербахче", який радісно прийняв до себе Реброва на правах оренди.
Туреччина і оренди
Два роки в Туреччині теж не стали успішними для форварда. Результативність залишилася на низькому рівні, а в перемозі "Фенербахче" у внутрішньому чемпіонаті Сергій не прийняв активної участі. П’ять голів за два роки - явно не те, на що розраховували затяті шанувальники українця.
Термін дворічної орендної угоди закінчився і Сергію довелося повертатися до Англії. "Тоттенхем" віддав Реброва у ще одну оренду - до "Вест Хема" Алана Пардью. Форвард допоміг "молотобійцям" вийти в Прем'єр- лігу. В кінці сезону у Сергія завершився контракт зі "шпорами".
Повернення в "Динамо"
На повернення Сергія в "Динамо" довго чекали і дочекалися. Ребров як у старі добрі часи почав багато забивати, але "Динамо" вже не було настільки грізним на міжнародній арені.
У сезоні 2006/2007 "Динамо" в черговий раз зробило "золотий дубль" і вже звично для тих років повністю провалило Лігу Чемпіонів посівши останнє місце в групі зі "Стяуа", "Реалом " та "Ліоном".
Не став винятком і наступний єврокубковий сезон - 0 очок у дуелях зі "Спортінгом", МЮ і "Ромою" поставили крапку в роботі Анатолія Дем'яненка з киянами. Ребров вважав, що може ще якийсь час пограти на вищому футбольному рівні. Новий головний тренер "Динамо" Юрій Сьомін хотів залишити форварда в команді, але пропозиція переїхати до Росії виявилася більш привабливою для нашого героя.
Росія
Перший рік Реброва в "Рубіні" вийшов дуже успішним - не будучи гравцем основного складу Сергій забив п'ять важливих м'ячів у лізі і допоміг казанцям завоювати російське "золото". В наступному сезоні Сергій вже відверто догравав. У червні відбувся незрозумілий перехід в київський "Арсенал", з яким Ребров довго домовлявся по трудовій угоді.
У підсумку контракт з "Арсеналом" так і не був підписаний, а 20 липня Ребров оголосив про завершення кар'єри футболіста. Того ж дня Сергій був призначений помічником тренера дублюючого складу київського "Динамо", а з роками він тільки піднімається в посаді - зараз Ребров виконувач обов’язків головного тренера "Динамо".
Виступи у збірній
Кар'єра Сергія у збірній України тривала з 1992-го до 2006 року. Ще "гірником" Ребров приміряв синьо-жовту форму, а основним виконавцем став в 97-му році. Як і безліч його друзів та партнерів, форвард пережив образливі осічки у кваліфікаційних раундах ЧС - від хорватів, ЧЄ - від словенців, пізніше від міцних німців. Ребров багато забивав у збірній - він довго тримав рекорд скорострільності - 11 м'ячів у перших 30 матчах за Україну.
Незважаючи на постійні невдачі у відборах, прорив "синьо-жовтої" дружини рано чи пізно повинен був трапитися. Вигравши кваліфікаційну групу до ЧС-2006, Україна поїхала на свій перший Мундіаль у Німеччині. Гол Сергія у ворота Саудівської Аравії став одним з найкрасивіших в груповому етапі Мундіалю.
Ребров запам'ятався всім як боєць і трудоголік. Він багато сперечався з головними тренерами, але як тільки він виходив на поле, всі готові були пробачити йому важкий характер. Бо саме характер зробив його таким, яким він є - сильним, напористим і міцним.
Андрій Бешлей, Футбол24
показати приховати