Голкіпер не витримав і попросив заміну, або Як Мілан та Аталанта влаштували божевілля, встановивши історичний рекорд
Сьогодні Мілан та Аталанта зіграють у рамках 19-го туру Серії А. Пригадуємо, як ці команди провели найрезультативніший матч в історії кальчо.
Італійці придумали катеначчо і на десятиліття закріпили за кальчо славу нудного і малорезультативного футболу. Проте, це твердження не завжди було справедливим. Останнім часом Серія А все більше його спростовує. Саме чемпіонат Італії був найрезультативнішим у європейській топ-п'ятірці за підсумками минулого сезону. На Апеннінах загалом забили 1154 голи, що на понад сотню більше, ніж у другої АПЛ. Нинішня кампанія теж регулярно дарує божевільні перестрілки.
Важлива заслуга у цьому процесі належить Аталанті. Команда Джан П'єро Гасперіні останніми роками здійснила справжню революцію в Серії А, зробивши ставку на видовищний атакувальний футбол. Діставалося і сьогоднішньому супернику бергамасків. Якихось 13 місяців тому Мілан пропустив у власні ворота п'ять "сухих" м'ячів. Помститись "россонері" ще не встигли, у другому колі розписавши лише нічию.
Матчі Аталанти та Мілана не завжди радували надрезультативністю. Найкращий у цьому аспекті період припав на межу тисячоліть, коли глядачі регулярно бачили по 5 м'ячів у їхніх протистояннях. Однак є досягнення, яким одні можуть безмежно пишатися, а інші хотіли б забути, як жахливий сон. Йдеться про найрезультативніший матч Серії А за всю історію.
Неділя, 15 жовтня 1972 року. В рамках третього туру чемпіонату Італії Аталанта приїхала у гості до одного із претендентів на титул – Мілана. Той день на Сан-Сіро став справжнім божевіллям. Фестивалем результативності з 12-ма голами і приниженням гостей.
Серія А-1972/73, 3 тур
Мілан – Аталанта – 9:3
Голи: Праті,16, 55, 90, Бігон, 30, 64, Рівера, 35, 52, Бенетті, 40, К'яруджі, 50, – Дівіна, 33, Гіо, 54, Кареллі, 88
Подібні речі завжди важко пояснити логічно. Команди елітного дивізіону вкрай рідко пропускають 9 м'ячів за матч. Навіть аутсайдери. Якщо погортати газети того часу і почитати огляд матчу, то можна знайти кілька закономірностей. Атакувальна лінія Мілана була бездоганною, а захист Аталанти ніяк не встигав за Праті та К'яруджі. Однак ключовим фактором репортери називають тактичну помилку головного тренера гостей.
Джуліо Корсіні зробив ставку на персональну опіку Данні Рівери. Закривати "золотого хлопчика" був покликаний Альберто Кареллі, а на підстраховці діяв Джанкарло Савоя. Однак володар "Золотого м'яча-1969" у той вечір був просто нестримним. Рівера сам забив двічі і ледве не кожну помилку суперника перетворював у гольовий момент для партнерів.
У голкіпера бергамасків П'єтро Піанти навіть не витримали нерви. Після сьомого пропущеного м'яча він попросив заміну. Замість нього лише на 56-й хвилині вийшов Марцело Грассі. "Піанта тремтів, як листок, він вже нічого не розумів. Залишити його на полі було неможливо. Однак команді, яка пропустила дев'ять м'ячів, немає виправдання", – бідкався Корсіні.
Варто зазначити, що у цьому епізоді благородно себе проявила міланська публіка. Коли кіпер Аталанти покидав поле, трибуни на Сан-Сіро нагородили його тривалими аплодисментами. Не подумайте, що це було знущання. Ні! Це був знак підтримки та солідарності. Біль, який пережив Піанта, знайома кожному, в кого теж були свої жахливі дні та чорні смуги. Своїми оплесками тіфозі Мілана намагалися втішити переможеного героя і розділити його особисту драму.
Після гри хавбек "россонері" Ромео Бенетті запевнив, що ніхто не мав на меті зневажати суперника: "Не думаю, що у когось могло виникнути враження, що ми насміхаємося над ними. Ми просто забивали голи кожного разу, коли з'являлася така можливість. Це був найкращий спосіб віддати належне супернику. Тобто продовжувати його боятися".
Легендарний Нерео Рокко, який проводив свій останній сезон після другого заходу на тренерський місток Мілана, не надто зважав на результат. Тренера більше хвилював стан Лучано К'яруджо, який покинув поле в середині другого тайму через ушкодження. А ще, звісно, майбутня дуель з Ювентусом (завершилася внічию 2:2). "Мені сподобалися голи: то Рівера, то К'яруджі, то Праті, то Бігон і так далі. Нічого сказати. Такий футбол. Сьогоднішня оргія – це вже спогади. І наші думки звернені до Турина", – філософствував Рокко.
Насамкінець зауважимо, що в тому сезоні Мілан так і не став чемпіоном. За тур до завершення чемпіонату "россонері" йшли першими, але програли Вероні, а Юве свій матч проти Роми виграв і завоював Скудетто. Зате найкраща атака сезону все ж була у Мілана – 65 голів у 30-ти турах, що на 20 м'ячів більше, ніж у другого місця. Що стосується Аталанти, то бергамаски вилетіли із Серії А, хоча ще три команди з такою ж кількістю очок (24) залишилися в еліті.
