Манчестер Сіті переграв Евертон, здобувши 17-ту перемогу поспіль: Канселу легко замінив Зінченка, а Бернарду Сілва – MVP
В рамках перенесеного матчу 16-го туру АПЛ Евертон зазнав безапеляційної поразки у рідних стінах, програвши Манчестер Сіті.
Зустріч між Евертоном і Манчестер Сіті на Гудісоні мала відбутись ще сім тижнів тому, однак тоді її зірвав спалах COVID-19. Тоді "містяни" йшли четвертими з відставанням у п'ять залікових балів від першої позиції, яку посідав Ліверпуль – нині ж підопічні Пепа Гвардіоли йшли в лідерах з відривом у 13 пунктів від мерсисайдців і в 7 очок від найближчого переслідувача. При цьому Ман Сіті виграв 16 матчів поспіль у всіх турнірах.
Здавалося, Евертон не матиме жодних шансів, хоча "іриски" протягом останніх тижнів розписали 3:3 з МЮ та 5:4 з Тоттенхемом. Втім, три дні тому команда Карло Анчелотті поступилася Фулхему, тож фаворит поєдинку на Гудісоні був очевидним. Пеп Гвардіола навіть притримав Олександра Зінченка на банці, хоча протягом восьми турів поспіль він виходив в основі.
Перший тайм не виглядав аж надто цікаво. Манчестер Сіті прогнозовано захопив контроль над м'ячем і швидко повертав його після втрат, однак реальних моментів це майже не приносило. За першу годину гри "містяни" мали лишень шість кутових та два нормальних удари – на 3-й хвилині Канселу з дистанції пробивав у лівий кут (Пікфорд парирував), а на 18-й Жезус стріляв метрів з 10-ти після розрізного пасу (вище воріт). Евертон же виходив у контратаки через фланги, але вони теж не приносили якоїсь гостроти. На полі не було нудно, але моментів явно не вистачало.
Важко було зрозуміти, як Сіті зламає настільки крутий захист, який навіть після втрати Міни на 20-й хвилині спокійно тримав штрафний на замку. Гості швидко звалилися до кросів й заробляли купу стандартів – і несподівано саме вони принесли успіх! Сьомий кутовий, проведений "містянами" на 32-й хвилині, завершився виносом прямо в ноги Фодену. Філ завдав удару з лету, а м'яч рикошетом від захисника пролетів повз Пікфорда. 1:0!
Втім, Евертон не знітився, а відігрався вже на 38-й. Вийшов дещо кумедний гол: Коулмен обігрався з Івобі на правому фланзі та увійшов у штрафний, звідки виконав подачу на дальню стійку – самотній Дінь одразу ж вистрілив у дальній кут. М'яч влучив у штангу й від неї зрикошетив у Рішарлісона, після чого залетів у ворота. 1:1! Більше у першому таймі команди не загострювали.
На старті другого тайму обидві команди почали працювати агресивніше. Так, Манчестер Сіті міг забити другий гол вже на 51-й хвилині, коли Бернарду Сілві дали пробити з правого краю карного майданчика у ближній кут – Пікфорд парирував. Евертон відповів на 53-й зміщенням Івобі з флангу та пасом на лінію штрафного, звідки Сігурдссон пробив другим дотиком. Удар встигли накрити в останню мить, а вже через дві хвилини Сіті огризнувся пострілом Жезуса з лівого краю штрафного в ближню дев'ятку – м'яч пройшов над поперечкою! Господарі не знітились, організувавши кілька непоганих атак, але загострити з них не вдалося через технічний брак.
Ближче до 60-х хвилин стало помітно, що манкуніанці більш інтенсивно працюють на останній третині поля й краще відкриваються. На 61-й наростаюча перевага "містян" могла вилитись у гол з кутового – це Родрі замикав подачу ударом головою в лівий кут. М'яч пройшов поруч зі стійкою. На 63-й же гості добилися свого: Бернарду Сілва відкрився перед карним майданчиком і виконав скидку на лінію під удар Марезу, а Ріяд у фірмовому стилі закрутив м'яч під дальню штангу – 1:2!
Карло Анчелотті одразу відповів атакувальними замінами, кинувши у бій Хамеса та Кінга, але жодного покращення у грі "ірисок" не сталося. Манчестер Сіті остаточно захопив ініціативу, за десять хвилин після голу тримаючи м'яч 84% часу. Щоправда, оборона господарів не дозволяла створити чогось цікавого біля власних воріт, однак на 77-й манкуніанці увімкнули клас: на правому фланзі пройшла дуже красива комбінація у три передачі з виводом Бернарду Сілви на ударну позицію перед штрафним, після якої португалець потужно пробив під ліву стійку – 1:3! Всі питання щодо переможця були зняті.
Евертон намагався щось організувати попереду, але страждав через технічний брак. Сіті час від часу ловив "ірисок" на контратаках, але особливого бажання бігати не демонстрував навіть де Брюйне, який відновився після травми й вийшов на останні десять хвилин. Зрештою, фінальний свисток зафіксував перемогу підопічних Пепа Гвардіоли – 17-ту поспіль у всіх турнірах. Безпрограшна серія "містян" досягла 24-х поєдинків.
Манчестер Сіті набрав 56 очок, збільшивши відрив від другої позиції до десяти залікових балів. Евертон, маючи в активі 37 пунктів, залишився на сьомій сходинці. До зони ЛЧ команді Карло Анчелотті не вистачає п'яти очок, однак вона має матч у запасі.
Зінченко поза основою, але все нормально
Олександр так і не вийшов на поле, а на його місці зіграв Канселу – найбільш небезпечний конкурент українця, який гратиме завжди. Рішення точно не пов'язане з формою Зінченка чи вимогами до матчу – просто українець у суботу зіграв з Тоттенхемом, а попереду ще один матч АПЛ та Ліга чемпіонів. Вісім турів поспіль Сашко виходив у старті, а у трьох топ-матчах його відзначали особливо. Очевидно, Пеп вирішив провести ротацію.
Вона очікувалась. Вокер відновився після COVID-19 і сидів на банці під Канселу, а Ляпорт не міг пробитись у старт через якість і зіграність пари Діаш-Стоунз. Аймеріка випустили проти Бернлі, але не в центрі, а на лівому фланзі. Таким чином, Гвардіола позначив непорушність основної пари центрбеків – але на Евертон він несподівано поставив Ляпорта разом із Діашом. Це явно говорить про експериментальність складу, а не про обдуману ідею. Зрештою, Ляпорту та Вокеру просто необхідно було дати час та перевірити перед Лігою чемпіонів.
Внаслідок появи Кайла позицію лівого фулбека закрив Канселу, який виконував роль фальшивого фулбека. Як і Олександр, він зміщувався у центр, що відповідає новій моделі Пепа – Манчестер Сіті перевантажує центр поля, щоб відкрити зони в останній третині. Він здорово відчував поле – так, перед голом Мареза під передачу Бернарду в ударній зоні відкривався ще й Жоау.
Канселу на позиції Зінченка нижче свого рівня не опустився: в його активі удар у площину з дистанції, одна передача під удар, три обіграші на дриблінгу (із шести спроб), чотири точних довгих передачі (з шести) та 90% точності пасів загалом.
У порівнянні з Олександром він був значно активніше залучений до загострення – за залученістю до атак з урахуванням ударів та пасів під них португалець став третім у складі Сіті ( допоміг награти 0,39 очікуваних голів), а без них – взагалі найкращим (0,30 очікуваних голів підготовчими пасами). При цьому Канселу не поступився за кількість дотиків (120) та передач (90) – за цими показниками він у лідерах матчу з Евертоном.
В обороні Жоау був далеким від ідеалу. В його активі – два відбирання (з чотирьох спроб) та одне перехоплення, а із 17 єдиноборств португалець програв 12 (причому чотири з п'яти провальних епізодів сталися у повітрі). Зінченко в цьому аспекті виглядав перспективніше (особливо на другому поверсі). Головною ж претензією став гол Евертона, забитий саме завдяки помилці Канселу – він висмикнувся на Івобі, з яким грав Стерлінг, і залишив за спиною Коулмена. Саме він і виконав подачу під удар Діню.
Загалом, Канселу в черговий раз довів Гвардіолі, що у Манчестер Сіті є два крутих лівих фальшивих фулбека – Зінченко та Жоау. Обидва прекрасно працюють у позиційному наступі, однак українець на дещицю кращий у захисті, а Канселу сильніше орієнтований на завершальну фазу. При цьому дуже якісний матч провів справа і Вокер, який має схожі з Канселу показники на правому фланзі. Таким чином, маємо по два футболісти на кожні з позицій фулбека.
Тепер настала черга Олександра. У наступному матчі АПЛ чи в ЛЧ він точно повинен вийти в основі й показати аналогічний рівень гри. Опускатися нижче ніяк не можна. В цьому і полягає суть виступів за топ-клуб.
Бернарду Сілва – красень
Якось так повелося, що у найпотужніші відрізки розвитку Манчестер Сіті гру "містян" повинен вести Сілва. Раніше це був Давід, тепер настала черга вибухнути Бернарду. Щоправда, вплив португальця не настільки одноосібний, як у екс-капітана, однак його грамотні переміщення у центрі поля дедалі частіше стають помітними в першу чергу.
Ось так він у матчі проти Тоттенхема змістився в центр і вікдрив зону для Стерлінга справа (а зліва те саме робить Зінченко).
А ось так Бернарду відкрив зону для Гюндогана в тому ж поєдинку:
Схожий маневр з розкриттям зон на флангах у грі з Евертоном:
Взагалі, у поєдинку з "ірисками" основне завдання Бернарду Сілви полягало в тому, щоб постійно створювати варіанти для передач і заповнювати вільні зони. Португалець ні на секунду не зупинився, постійно залишаючись відкритим. Як, наприклад, у першому таймі, коли створився трикутник з можливістю довести м'яч Сілві в ударну зону.
В ситуації перед голом Мареза хавбек зреагував на ривок Ріяда на фланг, залишившись у вільній зоні за спиною. Далі він притримав м'яч, дочекався повернення Мареза й викотив йому пас під удар у дальній кут, хоча під передачу також відкривався і Канселу.
А тут португалець відкривається під просуваючий пас від центрбека. В один дотик долається 30 метрів поля – все завдяки своєчасному вікдриванню.
Перед своїм голом Бернарду Сілва також грамотно оцінив ситуацію, створивши трикутники, покрутивши головою й вигадавши комбінацію ще під час першої передачі в ній. Бернарду вже біг у зону перед штрафним. Хоча, вірогідно, він нічого не вигадував, а просто інтуїтивно заповнював вільну зону – у найгіршому випадку він все одно б витягнув на себе двох гравців у центрі, залишивши вільним Родрі.
Всі переміщення португальця підкріплювались відсутністю браку. Бернарду завдав три удари (всі – у площину), віддав три передачі під удар (дві – з гри) й 60 точних пасів з 62-х загалом, зробив шість дотиків у штрафному й шість разів повертав м'яч команді. Весь цей перформанс вилився у гол та асист, а також персональну відзнаку від Пепа на прес-конференції. Браво!
Манчестер Сіті – чемпіон?
Так.
показати приховати