Дві перемоги над "Динамо" і ще сім найкращих матчів "Фіорентини" у єврокубках
Свою єврокубкову історію сьогоднішній суперник київського «Динамо» почав писати ще у 1950-х, тільки-но започаткувався Кубок чемпіонів. Зокрема у 1957-му році «Фіорентина» дійшла до фіналу турніру, і лише там склала зброю перед феноменальним «Реалом» Ді Стефано і Хенто. Таким чином «фіалки» назавжди увійшли в історію як перша італійська команда, що пробилася у фінал Кубка чемпіонів.
А вже у сезоні 1960/61 флорентійці здобули свій перший і поки що останній євротрофей – Кубок кубків (Кубок Мітропи-1966 ми не враховуємо). На шляху до титулу «Фіорентина» розтрощила швейцарський «Люцерн» (3:0, 6:2), а також здолала загребське «Динамо» (3:0, 1:2). Фінальне протистояння у ті часи складалося із двох матчів. Спочатку «фіалки» поїхали на «Айброкс», де при ворожій аудиторії у 80 тисяч глядачів забили два «сухі» м’ячі у ворота «Рейнджерс». Матч-відповідь ставав, по суті, формальністю, але, забивши у дебюті матчу на «Артеміо Франкі», італійці розслабилися, дозволивши у Скотту і скотам відновити інтригу. З полегшенням 50-тисячна публіка зітхнула аж після голу великого Курта Хамріна – 2:1. Кубок оселився у Флоренції.
17 травня 1961. «Рейнджерс» - «Фіорентина» - 0:2 (Мілан, 12, 88)
Склад: Альбертозі, Кастеллетті, Джонфянтіні, Мічелі, Роботті, Мілан, Орзан, Рімбальдо, Да Коста, Хамрін, Петріс. Тренер – Нандор Хідегкуті
27 травня 1961. «Фіорентина» - «Рейнджерс» - 2:1 (Мілан, 13, Хамрін, 86 – Скотт, 60)
Склад: аналогічний, що й у першому матчі.
У наступному сезоні «Фіорентина» отримала змогу захистити титул, і спочатку все йшло доволі гладко. Наприклад, у першому раунді італійці навіть не помітили віденський «Рапід» - після домашніх 3:1 «фіалки» розтрощили суперника на «Пратері», а ця перемога (напару із 6:2 проти «Люцерна») досі залишається найкрупнішою в євроісторії «Фіоре». Попри це, із кубком довелося попрощатись: у фінальному двобої Хамрін і Ко не витримали натиску мадридського «Атлетіко» (1:1, 0:3).
22 листопада 1961. «Рапід» (Відень, Австрія) – «Фіорентина» - 2:6 (Шмід, 85, 89 – Мілані, 28, 59, 70, Дель’Анджело, 42, Йонсон, 50, Хамрін, 65)
Склад: Альбертозі, Марчезі, Кастеллетті, Малатразі, Ферретті, Орзан, Хамрін, Дель’Анджело, Петріс, Мілані, Йонсон
Після здобуття другого (і поки що останнього) Скудетто у своїй історії «Фіорентина» стартувала у Кубку чемпіонів. Вибивши шведський «Естер», італійці потрапили на київське «Динамо», яке упродовж трьох поспіль сезонів ставало найсильнішою командою Союзу. Щоправда, у чемпіонаті-1969 команда Маслова не зуміла захистити чемпіонський титул. Тож на домашній поєдинок із «Фіоре» кияни вийшли дещо пригніченими і пропустили ще в першому таймі від К’яруджі.
Бруно Песаола перехитрив Маслова
Після перерви справжній шедевр сотворив Віктор Серебряников, який зі штрафного, призначеного поблизу штрафного майданчика гостей, ризикунув закрутити м’яч із дуже гострого кута під ближню стійку. Суперкі очікував на подачу, тож не встиг перебудуватися і зупинити кулю, яка плавно опустилася у сітку його воріт. Та вже через три хвилини Мараскі встановив осточний рахунок у матчі – 1:2. А вже в Італії «фіалки» вміло засушили гру, відстоявши зручну для себе нульову нічию. До слова, недовго музика грала – у чвертьфіналі флорентійців обіграв «Селтік».
9 листопада 1969. «Динамо» (Київ) – «Фіорентина» - 1:2 (Серебряников, 57 – К’яруджі, 36, Мараскі, 60)
«Динамо»: Рудаков, Медвідь, Соснихін, Вол. Левченко, Сабо (Боговик 35), Круликовський, Мунтян, Серебряников, Пузач, Бишовець, Трошкін. Тренер – Віктор Маслов
«Фіорентина»: Суперкі, Роґора, Лонґоні, С. Еспозіто, Уґо Ферранте, Бріцці, К’яруджі, Мерло, Мараскі, де Сісті, Амарілдо. Тренер – Бруно Песаола
Нагода взяти реванш за ту дошкульну поразку трапилася аж через двадцять років. В 1/8 фіналу Кубка УЄФА, волею жереба, «Динамо» перший матч проводило на виїзді, а відповідь належало зіграти на Республіканському. Зі статегічної точки зору така послідовність ігор нас влаштовувала, до того ж, «Фіорентина» була позбавлена можливості прийняти динамівців на домашньому стадіоні через реконструкцію, а тому скористалася лише ареною «Ренато Курі» у Перуджі.
І все ж «Динамо» не встояло проти колективу, в якому тоді вже «запалював» молодий Роберто Баджо. Саме він своїми діями спровокував Івана Яремчука на грубий фол, тож німецький рефері Трішнер без зайвих роздумів показав динамівцю червону картку ще в першому таймі. Отримавши кількісну перевагу, господарі поля таки дотиснули найтитулованішу команду Союзу наприкінці матчу. Пенальті, призначений за фол Безсонова на Ді К’ярі, впевнено реалізував все той же Баджо.
У Києві «фіалки» зіграли «по нулях», тож вдруге в історії залишили «Динамо» за бортом турніру. Підопічні Бруно Джорджі у тому сезоні дісталися фіналу, проте там у двоматчевій дуелі поступилися «Ювентусу» - 1:3, 0:0.
22 листопада 1989. «Фіорентина» - «Динамо» - 1:0 (Баджо, 78, з пен.)
«Фіорентина»: Ландуччі , Пін, Баттістіні, Вольпечіна, Піолі, Кубік, Дунґа, Дж. Якіні (Дзіронеллі 78), Р. Баджо, Дертіція (Дель Лама 88), Ді К’яра. Тренер – Бруно Джорджі
«Динамо»: Чанов, Баль, Лужний, О. Кузнєцов, Шматоваленко, Заєць, Безсонов, Михайличенко, Литовченко, Яремчук , Саленко (Нікіфоров 88). Тренер – Валерій Лобановський
У першій половині 90-х «Фіорентина» пройшла очищення Серією В, тож перемоги, якими команда під керівництвом Раньєрі устелила свій шлях в еліту, а також тріумф у фіналі Кубка Італії сприймалися з величезним ентузіазмом. У Кубку УЄФА 1996/97 «фіалки» також наробили галасу, вибивши, зокрема, у чвертьфіналі, потужну «Бенфіку». Особливо вдався італійцям перший матч у Лісабоні, де за «фіалок» феєрив Габріель Батістута – асист + гол. Після домашніх 0:2 португальці ще спробували посмикатися у Флоренції, забивши єдиний м’яч, але на більше їх не вистачило. У півфіналі, тим не менше, «фіалки» програли «Барселоні».
6 березня 1997. «Бенфіка» - «Фіорентина» - 0:2 (Баяно, 45, Батістута, 90+2)
«Фіорентина»: Тольдо, Серена, Аморузо, Фальконе, Падаліно, Шварц, Кошта (Роббіаті, 78), Сандро, Баяно (Пускедду, 88), Батістута, Олівейра (Пяцентіні, 46). Тренер – Клаудіо Раньєрі
Рік 1999-й був найврожайнішим для фанатів «Фіорентини» на незабутні матчі. Команда Джованні Траппатоні на одному подиху пройшла перший груповий етап ЛЧ і гідно поборолася у другому, подарувавши супернічию із «Барселоною», а також перемоги над «МЮ» і «Арсеналом».
У п’ятому турі «Вемблі» став свідком битви за другу путівку від групи В. Першу сходинку забронювала за собою «Барса», а от «Фіорентина» та «каноніри» мали приблизно рівні шанси. Де-юре. Бо де-факто перевага була на боці команди Венгера – після домашнього матчу з «фіалками» лондонці у завершальному турі їхали до аутсайдера – АІКа, тоді як «Фіоре» змушена була приймати «Барселону». Єдиний гол Батістути перевернув усе з ніг на голову.
27 жовтня 1999. «Арсенал» - «Фіорентина» - 0:1 (Батістута, 75)
«Фіорентина»: Тольдо, Ржепка, Фірічано, Батістута, Кошта, Россітто, Сандро (Адані, 46), Ді Лівіо, Хайнріх, К’єза, П’єріні. Тренер – Джованні Траппатоні
В останньому турі «Фіорентині» достатньо було не програти на своєму полі каталонцям – і команда гарантовано проходила в наступний етап. «Фіалки» досягнули потрібного результату, видавши напару із суперником супервидовищну гру із шістьма голами на будь-який смак. А божевільний гол хавбека Мауро Брессана визнаний одним із найкращих шедеврів Ліги чемпіонів за підсумками двох останніх десятиліть.
2 листопада 1999. «Фіорентина» - «Барселона» - 3:3 (Брессан, 14, Бальбо, 56, 69 – Фігу, 20, Рівалдо, 43, 74)
«Фіорентина»: Тольдо, Адані, Фірічано, Кошта, Россітто (Амор, 90), Ді Лівіо, Хайнріх, Бальбо, К’єза (Окон, 34), Брессан, П’єріні. Тренер – Джованні Траппатоні
У другому груповому етапі Флоренція потрапила у квартет до «МЮ», чинного володаря трофею на той момент, «Валенсії», а також «Бордо». Стартували «фіалки» просто прекрасно – із домашньої перемоги над «червоними дияволами». Голи Батістути і Бальбо декласували манкуніанців. Щоправда, на фініші етапу команда Траппатоні пригальмувала, зайнявши лише третю сходинку.
23 листопада 1999. «Фіорентина» - «МЮ» - 2:0 (Батістута, 24, Бальбо, 52)
«Фіорентина»: Тольдо, Ржепка, Торічеллі, Фірічано, Батістута, Кошта, Сандро, Ді Лівіо (Россітто, 67), Хайнріх, Бальбо (Брессан, 79), П’єріні (Адані, 79). Тренер – Джованні Траппатоні
Олег Бабій, Футбол 24
показати приховати