"Червона доріжка" для Реала

27 травня 2018 2252 Читать на русском
"Червона доріжка" для Реала
Плач Каріусе, плач

Реал переміг Ліверпуль у Києві та підкорив свою третю поспіль Лігу чемпіонів. Чи закономірно Мадрид захистив титул найкращої команди Старого Світу, з'ясовує "Футбол 24".

Лео Мессі рідко говорить на камеру, а ще рідше робить якісь резонансні заяви. Однак незадовго до фіналу Ліги чемпіонів у Києві аргентинця прорвало і він випалив дуже цікаву фразу на адресу Реала. Суть її полягала в тому, що мадридський гранд має унікальну, навіть історичну здатність перемагати, не демонструючи хорошого футболу. Погодьтесь, щось в цьому є. Принаймні, якщо ми подивимось на увесь турнірний шлях "вершкових" аж до київського подвигу.

Реал – Ліверпуль: Клопп і Зідан закономірні, трагедія Каріуса і Салаха, найкращий гол року, вічні рекорди і сенсаційне зізнання Роналду

Восени пересічному фанату було важко повірити, що Реал зможе виграти третю поспіль Лігу чемпіонів. Навіть зараз це звучить по-хорошому дико. "Королі" доволі сумно виглядали у Прімері та непереконливо подолали груповий етап найпрестижнішого клубного турніру Європи, посівши другу сходинку після Тоттенхема. Реал страждав, Реал боровся із самим собою та, зрештою, Реал вкотре довів, що перемагати можна і без видатного футболу. Лео був правий, чи не так? Звісно, багато хто скаже, що Мессі та його партнерам слід повчитись якраз у свого найлютішого ворога, як вигризати перемоги, коли все на світі складається проти тебе. Однак давайте також не заперечувати доволі очевидний факт – команді Зідана дійсно сильно щастить...

Фарт Мадрида, наче уособлення якоїсь потойбічної сили, ламає головних зірок команд-суперниць, зводить з розуму голкіперів та закриває очі арбітрам на очевидні фоли. У кожному матчі раунду на вибування все складалось на користь Реала. Абсолютно усе. Спочатку "вершкові" якось нелогічно перемогли на Бернабеу Парі Сен-Жермен, а на матч-відповідь французи втратили Неймара. Такі гравці роблять різницю та становлять навіть не 50, а 80 відсотків командного потенціалу. Хоча, заради справедливості слід зазначати, що на Парк де Пренс підопічні Зідана продемонстрували, можливо, найкращу гру в сезоні.

Після цього був Ювентус, сльози Буффона та багато розмов, що на боці Реала перебувають арбітри. Я сильно сумніваюсь, що навіть серед прихильників королівського клубу знайшлося б багато Майклів Оліверів, які б наважались призначити пенальті на 93-й хвилині матчу, коли Турин видає фантастичний камбек та заслуговує щонайменше на овертайм. "Чисто по-людськи" (с). Але найцікавіше попереду...

Баварія була сильнішою за Реал у двох матчах, принаймні про це говорила статистика, а цифри, як полюбляє говорити Кріштіану, ніколи не брешуть. Команда Хайнкеса була дуже близька до камбеку, але у найвідповідальніший момент Ульрайх ніби від помаху якоїсь чарівної палички втратив розум та припустився фейлу століття. Ви часто пропускали такі голи у своєму дворі? Дуже сумніваюсь. А це, на секундочку, рівень півфіналу Ліги чемпіонів. Ах, точно, ще була очевидна гра рукою Марсело та несподівана "сліпота" Чакира. Далі справа техніки – Мадрид у фіналі.

Фанати Ліверпуля заполонили центр української столиці. Не лише англійці, здавалось, що більшість українців також підтримують команду Клоппа. Мерсисайдський рок-н-рол був до душі як малим, так і набагато старшим уболівальникам, які сьорбаючи біля телевізора міцний зелений чай, переглядали свій 70-й фінал Ліги чемпіонів. Київ перефарбувався у червоне... наче готуючи Реалу розкішну доріжку, якою прямують голлівудські зірки на церемонію вручення премії Оскар.

Напевно, я нікого не здивую, якщо скажу, що фінал нічим не вразив. Це була класична перемога Реала: терпіння, фарт та дух переможців. "Вершкові" розуміли, що їм потрібно вистраждати старт поєдинку, коли Ліверпуль, зазвичай, намагається провести швидкий гол. На довгій дистанції у команди Клоппа не було жодних шансів. А тут ще й травма Салаха... Ну хіба це не фарт, коли твій суперник втрачає найкращого гравця вже на 30-й хвилині матчу? Чи, можливо, щось пішло не так під час обряду сім'ї Мохамеда, яка начебто збиралась заколоти трьох телят перед фіналом... Окей, визнаю, занесло... Останнє – з розряду фантастики.

Салах у сльозах покинув поле НСК Олімпійський, Ліверпуль був приречений. Мало хто вірив, що команда Клоппа буде спроможна виграти фінал, коли оператор дуже доречно показав лаву запасних "червоних". Лаллана, Джан, Соланке... Хіба з таким резервом можна розрахувавати на щось серйозне у матчі проти найбільш конкурентної команди світу? Реал у будь-який момент були готові підсили Бейл, Асенсіо чи Васкес, тоді як за спиною у Клоппа сиділи Лаллана, Джан та Соланке. Сподіваюсь, ви зрозуміли, що повторився я не випадково.

Каріус... Після Салаха був Каріус... Його сльози не викликають у мені жодного жалю чи співчуття, як і вибачення Ульрайха. Обоє виявились неготовими до виступів на такому рівні, обоє просто обісрались. Будьмо чесними, у фіналі Ліги чемпіонів жоден футболіст не має права на такі фейли. Хіба-що їх підкосило якесь миттєве запоморочення, викликане неймовірним фартом Мадрида... Каріус став одним з тих, хто почав стелити для Реала "червону" доріжку. А першим на неї вступив Гарет Бейл. Валлієць – це космос.

Мадрид знову виграє Лігу чемпіонів. Мадрид знову доводить, що стати чемпіоном Європи можна і без красивого футболу. Мадрид – щасливий та фартовий. Але хіба без цього можна перемагати у футболі?

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
8
год
:
29
хв
Нідерланди
21:45
Німеччина
Вгадай результат матчу
Залиште відгук