Чемпіонат африканських націй-2018: що за турнір, чим відрізняється від КАН, хто зіграє в цьому році
"Футбол 24" розповідає про незвичайний турнір, який незабаром відбудеться на африканських полях.
Що за турнір
Чемпіонат африканських націй – турнір, в якому можуть брати участь країни-члени Африканської футбольної конфедерації (КАФ). У фінальній частині грають 16 збірних, матчі проходять за звичним для континентальних форумів з такою кількістю учасників сценарієм: груповий етап (4 групи по 4 команди) та раунд плей-офф від чвертьфіналу до фіналу.
Кожна з шести регіональних зон КАФ має визначені квоти: Північна – 2, Західна А – 2, Західна В – 3, Центральна – 3, Центрально-Східна – 3 та Південна – 3 (господар турніру автоматично отримує місце). Всередині цих зон команди проходять кваліфікацію в один або два етапи.
ЧАН проводиться в січні-лютому в ті роки, коли відсутній Кубкок африканських націй. Відповідно, якщо немає реформ КАНу (наприклад, перехід з парних років на непарні в 2012-2013) – кожні два роки.
В чому відмінність від КАН
Як можна зрозуміти з попереднього абзацу, ЧАН – другорядний турнір. На відміну від Кубка, де можуть грати усі найсильніші футболісти з паспортом певної країни, у Чемпіонаті африканських націй кольори своєї батьківщини мають право захищати лише ті гравці, які виступають у внутрішній першості країни. Ні представники європейських клубів, ні представники інших африканських ліг не можуть бути заявлені.
Якби існував подібний європейський турнір, Україна в ньому грала б без Ярмоленка, Коноплянки, Маліновського, Зінченка та інших легіонерів. Бельгія б недорахувалась всієї основи, а беззаперечним фаворитом вважалась би Англія, де всі провідні футболісти виступають вдома.
На "чорному континенті" ситуація схожа: Камерун, Сенегал, Марокко, Кот-Д'Івуар виступають відверто другим складом, Туніс і Єгипет мають можливість виставити напівосновні склади, а Судан взагалі не відчуває жодних втрат від такого обмеження.
Для чого створений
У 2007 році Африканська футбольна конфедерація створила ЧАН для популяризації континентального футболу. Багаторічний президент організації Ісса Хаяту пояснив:
"Ми прагнемо надати місцевим африканським гравцям можливість демонструвати свої таланти та навички. А також підвищити рівень африканських чемпіонатів та збільшити їхнє значення."
Втім, задумка сумнівна. Такий турнір не надто привертає увагу вболівальників, натомість скаути європейських клубів отримали хорошу можливість для моніторингу найкращих представників місцевого футболу. Відтік футболістів продовжується, а значення африканських чемпіонатів майже не збільшується.
Плюси і мінуси
Мінуси очевидні. Низький рівень кваліфікації команд, відсутність телевізійного інтересу з-за меж Африки, і, як наслідок, невисока престижність. У 2014 році ЧАН приймала Південна Африка: за декілька днів до старту місцеві вболівальники на форумах лише починали запитувати, що це взагалі за турнір і чому вони досі не знають, що в їхній країні проходить КАН. Мінімальний ажіотаж.
Головним плюсом є незалежність. КАН мусить орієнтуватися на чемпіонат світу і переходити на непарні роки, щоб не завантажувати збірників двома великими турнірами з інтервалом у декілька місяців. А також йти на повідку в європейських клубів, які взимку в розпал чемпіонатів не хочуть відпускати провідних виконавців, та змінювати час проведення (з 2019 року Кубок африканських націй проходитиме в червні замість січня).
Організатори ЧАН, у свою чергу, такого клопоту позбавлені. Все залежить від місцевих ліг, з якими легше вирішуються такі справи. Існують, звичайно, винятки: Єгипет відмовився їхати на ЧАН-2018, мотивуючи це "перевантаженим календарем внутрішнього чемпіонату".
Важливо, що з 2014 року результати команд на цьому турнірі визнаються ФІФА, як повноцінні матчі національних збірних. Тобто це шанс для африканських країн покращити свої позиції в рейтингу ФІФА.
Хто зіграє у 2018 році
13 січня стартує п'ятий Чемпіонат африканських націй, фінал заплановано на 4 лютого. Господарем мала бути Кенія, однак недостатній рівень підготовки стадіонів змусив організаторів змінити місце турніру. Право на проведення ЧАН-2018 перейшло до Марокко, матчі прийматимуть 4 міста: Касабланка, Танжер, Марракеш і Агадір. Ель-Магріб отримала своєрідну компенсацію за КАН-2015, коли відмовилася від проведення континентального форуму через вірус Ебола.
Туніс і Кабо-Верде не проходили кваліфікацію, а Єгипет (не пройшов кваліфікацію, але отримав право поїхати на чемпіонат через зміну господаря) вирішив не їхати у фінальну частину. Однак єдиний дворазовий чемпіон – Демократична Республіка Конго – в бою, як і сенсаційний переможець ЧАН-2014 Лівія.
Список учасників:
Нечисленні знайомі прізвища в заявках команд можна пошукати тут.
Цікавий факт – в плей-офф цього турніру вперше в Африці буде використано систему відеоповторів (VAR).
Відеопомічник арбітра (VAR). Як працює система відеоповторів майбутнього
показати приховати