Баварія третину сезону топила себе, але все одно взяла "золотий дубль" – коли в Німеччині буде новий чемпіон?
Мюнхенці достроково виграли Бундеслігу та яскраво завоювали Кубок Німеччини – тотальна домінація триває. Розповідаємо, чому ситуація не змінюється.
Баварію можна любити, Баварію можна ненавидіти, але до Баварії не можна ставитися байдуже. У Німеччині один суперклуб – так склалося історично.
Баварія наростила свою міць у другій половині минулого століття. Цьому посприяли як об'єктивні передумови: велика кількість талановитих футболістів з регіону (Франц Бекенбауер, Зепп Майєр, Герд Мюллєр, Пауль Брайтнер), мюнхенський Олімпіаштадіон, який приносив хороший прибуток від квитків. Так і грамотні дії керівництва, які полягали у вчасній реакції на комерціалізацію футболу.
Улі Хьонесс перейшов в управління клубу в 1979-му, відразу після завершення ігрової кар'єри. Він дуже багато зробив для становлення Баварії – і внутрішньо, і зовнішньо. Хьонесс поставив Баварію на рейки постійного росту. Клуб почав заробляти більше за інших, з часом розрив у доходах зростав. Зараз цей розрив грандіозний.
Баварія може викинути 80 мільйонів євро на Лукаса Ернандеса та провести весь сезон без нього. Баварія може за незначну суму продати Матса Хуммельса головному конкуренту, але налагодити якісну оборону. Під час карантину, поки інші німецькі клуби максимально скорочували витрати та оцінювали перспективу банкрутства, на Зебенер Штрассе спокійно перепідписували контракти та вели трансферні переговори.
8 поспіль чемпіонств Баварії – це не аномалія. Якби "ротен" віддавали суперникам кожен другий титул – це була б аномалія. У мюнхенців багато років склад значно сильніший, ніж у конкурентів. Що спричинено розміром гаманця. Баварія здатна втримувати своїх найкращих гравців – зарплатою, трофеями, амбіціями. Тоді як інші клуби змушені продавати зірок.
Навколо Дортмунда тільки й чуток: "Коли піде Санчо? Скільки заплатять за Холанда?" Гладбаху потрібна Ліга чемпіонів, щоб укріпити склад. Лейпциг взагалі не позиціює себе топ-клубом, дивно оголошуючи про трансфер Вернера. Байєр не вийшов у ЛЧ і втратив аргументи для того, аби переконати Хаверца. Конкуренти Баварії просто на нижчому рівні. В рази нижчому.
Для зміни ситуації (тимчасової зміни, що важливо) є два сценарії. Перший – тренер-геній в одному з конкурентів. Останнім титул у Баварії відбирав великий Юрген Клопп, хоча його Борусія тоді також поступалася мюнхенцям за ресурсами. Найближчі надії на Юліана Нагельсманна. Йому, як і його Лейпцигу, поки що бракує досвіду та мускулів. Однак 2-3 роки союзу можуть вивести РБ на вершину.
Другий сценарій – груба помилка самої Баварії. Тут за прикладом далеко йти не доведеться. Ніко Ковач подарував конкурентам півтора року слабкої Баварії. Недієві методи хорвата наклалися на безпечність керівництва, яке затягнуло з перебудовою. У підсумку Дортмунд отримав розкішний шанс взяти срібну салатницю. І якби з Ковачем у листопаді не попрощалися, мабуть, таки став би чемпіоном (саме на це ми сподівалися рік тому).
Шанс втрачено. Борусія та Лейпциг не були готові скористатися застоєм рекордмайстера. Коли з'явиться нова нагода – невідомо. Все зводиться до того, наскільки слабка Баварія, а в найближчі роки регрес малоймовірний. Зробивши ставку на Гансі Фліка, боси клубу зірвали джекпот. Командою керує тренер, який ставить видовищний ефективний футбол і перебуває в хороших стосунках з роздягальнею.
Баварія освіжила склад і пережила пік перебудови. Серж Гнабрі та Кінгслі Коман не дають приводу ностальгувати за Роббері, плюс з'явився Лерой Сане. У центрі поля запалює молодий дует Кімміх-Горетцка. Жером Боатенг в порядку, але його відхід не стане катастрофою через наявність Бенжамена Павара. Альфонсо Девіс знайшов свою позицію та став найкращим лівим захисником сезону.
У Мюнхені дуже продуктивно провели коронавірусну паузу, продовживши контракти з Мюллєром і Нойєром (наразі не вдалося ще перепідписати Алабу та Тьягу, що є великим мінусом). Ману повністю оговтався від невдалого періоду та повернувся на елітний рівень. Томас знову розцвів з Гансі Фліком, побивши рекорд за асистами в Бундеслізі.
Обоє ще декілька сезонів можуть грати у футбол найвищого рівня, а за цей час підготують собі наступників. Нойєр вже отримав у розпорядження Алєкса Нюбеля, під крило Мюллєра може потрапити Кай Хаверц, якщо дочекається пропозиції від Баварії наступного літа.
Кімміх, Сане, Горетцка, Гнабрі, Зюле, Хаверц, Нюбель – лідери нового німецького покоління, яким є що доводити, які не скоро втратять мотивацію. І всі вони збираються в одному клубі. Вернер минулого року також був за крок був Мюнхена. Баварія скуповує Бундеслігу? Так, ніхто навіть не приховує, що "ротен" маю на меті запрошувати найкращих німецьких футболістів. Але ж самі гравці рвуться у Баварію – це єдине місце в Німеччині, де можна реалізувати найвищі амбіції.
Домінація Баварії негативно впливає на популярність Бундесліги? Частково. Сучасні тренери, оригінальні ігрові ідеї, перспективні футболісти... Більшості іноземних вболівальників все одно цікава боротьба за чемпіонство. Однак є важливий нюанс – інтрига повинна досягатися прогресом інших команд, а не падінням Баварії.
Мюнхенці стабільно стоять серед фаворитів у Лізі чемпіонів і тим самим демонструють обличчя Бундесліги. Навряд чи багатьох зацікавить чемпіонат, а якому за титул боротимуться 5 слабких команд. Уявіть на секунду "ідеальний" німецький футбол без Баварії – ви б частіше вмикали матчі Бундесліги?
Для глобальних змін потрібні значні фінансові вливання в інші клуби. Втім, кому вони потрібні та чи потрібні взагалі? Німецький футбол – річ у собі. У пріоритеті комфорт внутрішньої аудиторії, а для фанів важливішою є незалежність їхнього клубу від інвесторів, а не трофеї.
Їм не хочеться мати справу з примхливими іноземними власниками, які можуть підняти ціну на квитки чи змінити клубні кольори. Правило 50+1 свято бережеться. І навіть Хоффенхайм і Лейпциг, які дуже грамотно та помірно інвестували "гроші зі сторони", зазнають булінгу.
Певні зрушення все ж є. Наприклад, Ларс Віндхорст вливає сотні мільйонів у Герту (нещодавно узгодили новий транш – 150 мільйонів євро), що не викликає страшного масового обурення. По-перше, він німець. По-друге, люди більш-менш погоджуються, що в столиці має бути топ-клуб. Можливо, з часом це прийде в інші регіони. Можливо, нове покоління фанів змінить пріоритети.
А в нинішніх реаліях Баварія зможе й надалі до середини чемпіонату мучитися, скандалити, маринувати Мюллєра в запасі, а потім різко додати, виграти 16 з 17 матчів другого кола та достроково оформити чергове чемпіонство. Поки не з'являться клоппи в конкурентів чи ковачі у Мюнхені.
Футбол – як у Гвардіоли, атмосфера – як у Хайнкеса. Флік зробив Баварію найсильнішою командою Європи
показати приховати