Барселона розгромила Вільяреал: симпатичний дебют Кумана, Мессі залишається в топі, але Фаті затьмарює Ліонеля
Вільяреал у поєдинку 3-го туру Прімери зазнав нищівної поразки від Барселони на Камп Ноу (0:4).
Рональд Куман дебютував на чолі Барселони у Ла Лізі домашнім матчем проти Вільяреала. Суперник був той, що треба, адже тренером "жовтої субмарини" є Унаї Емері – в його активі жодної перемоги на Камп Ноу. На такого солодкого суперника голландський тренер кинув усіх зірок – Мессі, Коутінью, Фаті, де Йонга та інших. Лише П'яніч залишився у запасі, а замість травмованого тер Штегена вийшов Нето.
Барселона підтвердила інтерес до Зінченка та готова підписати українця за однієї умови
Поєдинок розпочався з обережної розвідки. Обидві команди непогано рухалися, але до 10-ї хвилини стало помітно, що Барселона захопила контроль над грою. Вже на 14-й це могло вилитись у гол Мессі з передачі Фаті, однак Ліонель не зміг влучити по м'ячу. За хвилину Ансу дав аргентинцю урок із замикань: Альба прорвався лівим флангом і прострілив на ближню стійку, а Фаті у дотик метрів з десяти вистрілив у дев'ятку – 1:0!
Барселона продовжила тиск. Вже на 17-й хвилині внаслідок відскоку після флангової передачі від Фаті з меж штрафного пробивав Роберто, але м'яч полетів на трибуни. На 20-й же Вільяреал пропустив вдруге: Коутінью протягнув м'яч та віддав передачу на Фаті, а той увірвався на лівий край карного майданчика й пробив у ближній кут – 2:0!
Після цього на полі залишилась тільки одна команда. Розгублений Унаї Емері стояв на бровці мовчки, його футболісти не могли зробити більше трьох-чотирьох передач, а Барса продовжила тиск, відверто знущаючись над обороною гостей. На 26-й хвилині це вилилось у подвійний момент: спочатку Мессі увірвався в штрафний і вистрілив у суперника, а потім Альба отримав передачу на лівий край, хитнув захисника й пробив з гострого кута з мінімальної дистанції – Асенхо парирував!
Зрештою, низка небезпечних маневрів на 35-й хвилині завершилась вриванням Фаті у карний майданчик, контактом з Гаспаром, падінням і пенальті – його реалізував Мессі. 3:0! На 40-й хвилині Коутінью внаслідок фантастичної комбінації міг забивати четвертий гол, але його удар з-під поперечини витягнув Асенхо.
Втім, під самий свисток на перерву сталося те, що мало статись: Мессі спокійно дійшов до штрафного та виконав навіс на лінію воротарського, куди вривався Бускетс, а Пау Торрес у спробі перервати передачу зрізав її у власні ворота – 4:0.
На початку другого тайму Вільяреал зробив спробу забити бодай гол престижу. Гості почали накривати суперника високим пресингом, завантажували м'яч у штрафний, а на 54-й хвилині Морено навіть закотив "круглого" в сітку – втім, взяття воріт не зарахували через офсайд, а високі позиції левантійців лише сильніше розкривали їх. Кілька разів Барселона могла покарати підопічних Унаї Емері на контратаках, однак на заваді ставали або спини захисників, або брак при передачах.
Середина другого тайму виявилась рівною. Вільяреал старався загострити ситуацію, однак нічого цікавішого за удар Морено метрів з 20-ти з-під Альби (в руки Нето) та дальній постріл Гаспара вище воріт створити не вдалося. Барселона також особливо вперед не лізла, але моменти у каталонців були значно конкретнішими: так, на 66-й хвилині Мессі вистрілив з лінії штрафного під поперечину (Асенхо парирував), а на 72-й він же головою замикав подачу Альби на 11 метрів – неточно. Рональд Куман, тим часом, проводив заміни, кинувши у бій Дембеле, Педрі, П'яніча та Трінкау.
Останні хвилини зустрічі мало відрізнялися від того, що було після перерви. Барса могла забити п'ятий гол на 86-й хвилині внаслідок потужного пострілу Мессі з лінії штрафного, однак його з-під поперечини дістав Асенхо. Вільяреал отримав шанс розмочити рахунок на 89-й – це Кубо хитнув захисника й пробив у напрямі дальньої дев'ятки. Нето парирував. Це був перший удар "жовтої субмарини" в площину, адже постріл Морено в середині другого тайму пройшов з офсайду.
Зрештою, ще одного голу побачити так і не вдалося. Фінальний свисток зафіксував перемогу Барселони з рахунком 4:0.
Симпатичний дебют Кумана
Дебют Кумана однозначно вдався, але робити якісь далекоглядні висновки, опираючись на шалені цифри в статистиці, поки що не варто. Це всього лишень перший матч, в якому суперник відверто розвалився після другого забитого м'яча, а другий тайм виявився занадто рівним та експериментальним. Втім, деякі особливості нової Барселони вже викристалізувались.
Куман прогнозовано розпочав зі схеми 4-2-3-1 з високими позиціями фулбеків, де Йонгом і Бускетсом в центрі, Фаті та Грізманном в якості лівого / правого вінгера та Коутінью в ролі "десятки". Мессі отримав вільну позицію на вістрі атаки – здебільшого Ліонель зміщувався вправо. Загалом, система виглядала раціонально, але не мала якогось революційного значення. Рональд просто переставив футболістів з урахуванням їхнього досвіду та схильностей.
Першою явною особливістю нової Барси стала збалансованість. При Вальверде та Сетьєні часто можна було побачити фантастичні цифри в одному аспекті та повний провал в іншому – у першому матчі Кумана все інакше. Ну, майже все – у поєдинку з Вільяреалом аж 47% атак пройшли лівим флангом, де діяла більш агресивна пара Альба-Фаті (вона стане найкращою у матчі). У центрі та справа було по 26%.
Усі гравці Барселони в чомусь переважали своїх партнерів, але по більшості статистичних показників йшли на одному рівні. Особливо це помітно по єдиноборствах: раніше Мессі за їхньою кількістю мав стабільний відрив у 15-20 епізодів, а тепер їх стало всього вісім – як у Фаті та Коутінью, з невеликим відривом від інших футболістів "блаугранас". Щоправда, єдиноборств в принципі було мало (43:38), але і за кількістю обіграшів, пасів під удар, відбирань чи підхоплень вся команда трималась певного загального рівня. Враховуючи бажання Кумана придати Барсі більшу організованість, можна занести цю особливість в "плюс".
Втім, Барселона точно не грала нудно – особливо в першому таймі. Каталонці старалися якомога швидко просувати м'яч уперед, часто використовуючи вертикальні передачі між лініями. Одну з найкращих і показових видав Бускетс вже на старті зустрічі.
Так может только Бускетс. Никакие Родри о таком и не мечтали. pic.twitter.com/tFSe4XY7Dm
— Георгий Кодзаев TEMPO 14 (@GKodzaev) September 27, 2020
Барселона раз за разом прошивала лінії такими передачами. Проникних пасів у штрафний було аж 17 (високий показник), але і старий добрий дриблінг каталонці не полишали – у Фаті та Коутінью по три успішних обіграші (з трьох спроб), у Мессі та Альби по дві. Барселона грала яскраво й агресивно. Можливо, навіть занадто агресивно для Вільяреала, який виявився просто неготовим.
Героєм матчу, звісно ж, став Фаті, але розгрому не сталося б без активності Альби. Зі свого лівого флангу Жорді віддав три передачі під удар, сам одного разу пробив у площину, а за показниками участі в атаках фулбек взагалі став найкращим – при його допомозі каталонці награли на більш, ніж два очікуваних голи.
Загалом, футбол Кумана виявився не таким вже і суворим, як він сам про це розказував. Так, у каталонців поменшала кількість окремих феєрій – тепер команда більш збалансована, однак ставка на використання індивідуального класу виконавців залишається. До певної міри вони вільні у своїй творчості, а від команди вимагається тільки заповнювати зони та проривати лінії. Велика кількість розрізаючих передач і високий темп – поки що головні "родзинки" Кумана в Барселоні. І ці "родзинки" подобаються.
Фаті затьмарив Мессі
І це вже не звучить, як перебільшення. Два голи за 20 хвилин, зароблений пенальті на 35-й, вища кількість перемог у єдиноборствах (6:5) та передач під удар (2:1), менша кількість втрат (12:16, але у Мессі більше дотиків), більше обіграшів (3:2) і загальна яскравість у першому таймі на тлі пасивного Ліонеля зробили Фаті героєм іспанської преси. Всюди його оцінка вище, ніж у аргентинця.
Після перформансу Фаті розгром збірної України в Іспанії став сприйматися спокійніше. Схоже, Фаті все одно, кого принижувати – Гаспара чи Кривцова з Тимчиком. Ансу просто неможливо було стримати, а він і не збирався зупинятися. 17-річний юнак сміливо вривався у штрафний, обігрував та стріляв у дотик, даючи уроки замикань самому Мессі – навіть і не скажеш, що цей форвард ще мав би сидіти за шкільною партою.
Дубль Фаті став рекордним: Ансумане став наймолодшим футболістом у топ-5 європейських чемпіонатів, якому вдалося забити 10+ голів з початку минулого сезону. При цьому Фаті в дев'яти останніх матчах за клуб і збірну забив сім м'ячів з дев'яти ударів, а також заробив два пенальті.
Ліонель же залишався непомітним до 35-ї хвилини, коли 17-річний нападник заробив для нього пенальті. Потім Мессі розігрався, але після такого шикарного перформансу Ансу потрібно було зробити щось більше, ніж гол з "позначки" та пас під автогол Гаспару. Іспанська преса у своїх звітах здебільшого загострювала увагу на конфлікті Лео з керівництвом, але суто у футбольному плані Фаті затьмарив Мессі. І у звітах, і на полі.
Лео залишається на топ-рівні
Втім, критика Ліонеля не зовсім справедлива. Так, він виявився менш яскравим за Фаті у цьому матчі, а статистика аргентинця за мірками самого Мессі досить скромна – чотири спроби обіграшу, вісім єдиноборств, один пас під удар. Та і сім пострілів по воротах для Лео – нормальний середній показник. Втім, все це не означає, що Мессі зіграв погано.
Із семи ударів по воротах чотири пройшли у площину й були дуже складними для Асенхо. За показником очікуваних голів Ліонель навіть без урахування пенальті обставив яскравого Фаті – 1,36 проти 0,45. За статистикою залученості до атак, які завершились ударами, аргентинський нападник перебуває у топ-3 футболістів, а за атаками без ударів чи ключових пасів Мессі видав показник в 1,7 очікуваних голів – це шосте місце, але це значно вище за показник Фаті (0,9). Словом, Мессі у матчі проти Вільяреала хоч і не став стрижневим футболістом, але був значно активніше інтегрований у чорнову роботу, при цьому створивши гол, забивши з пенальті і награвши ще мінімум на один забитий м'яч.
До речі, гол Ліонеля з пенальті став рекордним. Мессі забив вже у 17-му сезоні чемпіонату Іспанії поспіль, порівнявшись за цими показниками із Серхіо Рамосом та Карлосом Алонсо. До рекорду 50-х років, який належить баску Агустіну Гаінсі, залишається ще два сезони.
показати приховати