Валенсія – Барселона: заслужена перемога "кажанів" у фіналі Кубка, уривчаста геніальність Мессі та крах "блаугранас"

26 травня 03:00 6945 Читать на русском
Валенсія – Барселона: заслужена перемога "кажанів" у фіналі Кубка, уривчаста геніальність Мессі та крах "блаугранас"
Валенсія втримала перемогу над Барселоною, ставши володарем Кубка Іспанії

Валенсія завдяки голам Кевіна Гамейро та Родріго Морено переграла Барселону у фіналі Кубка Іспанії.

Каталонці розпочинали матч без травмованих Суареса та тер Штегена, однак навряд чи лише їх втратою можна пояснити жахливий старт Барселони. Чемпіони Іспанії спробували одразу взяти м'яч під власний контроль, щоб подовгу вишукувати шпарини в обороні суперника, але вже на 5-й хвилині Жерару Піке довелося виносити м'яч з лінії власних воріт – це Морено вирвався віч-на-віч з Сіллесеном, обіграв його та пробив у порожній кут. "Блаугранас" були дещо спантеличені цим випадом, тому по-справжньому гострих епізодів вони не створювали аж до 18-ї хвилини, коли Мессі увірвався в штрафний та вистрілив з правої поруч зі стійкою.

Барселона – Валенсія: онлайн-трансляція фінального матчу Кубка Іспанії – як це було

Загалом, Валенсія дуже ефективно оборонялася у своїй компактній схемі 4-4-2, не даючи Барселоні вільних зон та регулярно загрожуючи контратаками. На 21-й же вони наважились піти уперед великими силами, однак підопічні Вальверде, здавалося, розвернули затяжний наступ назад. Парехо вже відступив на свою половину поля, віддав на Паулісту, а той несподівано помітив на лівому фланзі ривок Гайї. Туди одразу був відправлений лонгбол, який прийняв Хосе, після чого пішов простріл на лінію штрафного. Гамейро підхопив м'яч, прибрав Альбу та потужно зарядив у дев'ятку – 0:1!

Каталонці нічим на цей епізод не відповіли – хіба що Альба виконав кілька неточних подач. Левантійці впевнено захищались, йдучи вперед обмеженими силами. Тим більш несподіваним став гол Валенсії на 33-й хвилині: Солер отримав передачу на хід по правому флангу і виграв спринт у Альби (в якого ще й була фора), після чого увірвався у штрафний та прострілив на лінію воротарського точно на голову Морено – Родріго замкнув ударом з відскоком від газону. 0:2 – це був шок для каталонців.

Вальверде – про фінал Кубка Іспанії: Всі думають, що Барселоні легко перемагати у всіх турнірах – це помилка

Тут вже Барселона почала атакувати, намагаючись завершити епізоди хоч-як небудь. Першим загорівся Ракітіч, який вистрілив з дистанції на 35-й хвилині та замкнув простріл з лівого флангу на 37-й – в обох випадках м'яч пролетів поруч з каркасом воріт. Перед перервою слово взяв Мессі: на 44-й його удар з правого краю штрафного виявився слабеньким, а от на 45-й постріл аргентинця метрів з 25-ти пішов прямо під праву стійку – Хауме у красивому стрибку парирував. Вже у компенсований час з лінії карного майданчика знову пробив Ракітіч, але рикошет від Гарая допоміг голкіперу – м'яч полетів слабенько і по центру точно в руки Хауме.

По перерві Ернесто Вальверде зняв з гри Семеду та Артура, кинувши в бій Малкома та Відаля. Барселона притиснула суперника і створила перший напівмомент вже на 47-й хвилині – Мессі пробив з кута штрафного, м'яч зрикошетив і вилетів на кутовий, а при подачі з нього Піке поштовхався з Гараєм та став вимагати пенальті. Ундіано Мальєнко не повівся на хитрощі Жерара, а на 49-й Гедеш ледь не закрив матч пострілом з дальньої дистанції – поруч зі стійкою. Барса відповіла шаленим тиском та двома штрафними Мессі (погано виконаними), а на 55-й Лео ледь не створив шедевр: аргентинець обігрався з Малкомом на правому краю карного майданчика, обіграв півкоманди та зовнішньою стороною стопи опорною ногою пробив у дальній кут – стійка врятувала Валенсію!

Мессі оцінив вину Вальверде у фіаско Барселони в Лізі чемпіонів та прокоментував майбутнє фахівця

На цьому проблеми для левантійців не завершились. На 61-й хвилині вони провели класну атаку та заробили штрафний, при виконанні якого травмувався капітан Дані Парехо. Щоправда, це і Барсі дещо порушило плани: Альба не просто так підганяв лікарів Валенсії, адже внаслідок паузи каталонці втратили темп – якість моментів впала, а Мессі зовсім зник. На 67-й хвилині з дистанції по центру воріт вистрілив Коутінью (Хауме спіймав м'яч), однак на 69-й Валенсія провела широку атаку з прострілом з правого флангу – в останній момент врятував підкат Лангле. Це вже завело Піке, який пішов уперед і на 71-й замкнув проникну передачу Малкома потужним, але неточним ударом низом з меж штрафного.

Втім, тиск "блаугранас" просто так пройти не міг. На 73-й хвилині вдруге за матч наважився на активні дії Коутінью. Він пробив з далекої відстані вище воріт, однак м'яч зрикошетив від одного із захисників. Арбітр призначив кутовий, подачу з якого ударом головою в стійку замкнув Лангле – а Мессі тут же зіграв на добиванні. 1:2 – Барса повернулася у гру, а на 78-й чемпіони могли і зрівняти рахунок. Втім, Артуро Відаль, вистріливши з кількох метрів вище воріт, автором голу все одно б не став через зафіксоване положення поза грою.

Мессі виграє "Золотий бутс" 2018/19 – завадити аргентинцю може лише диво

В останню декаду поєдинку Барселона спробувала піти в істеричну навалу на ворота Валенсії. Піке вже не виходив зі штрафного "кажанів", а подачі туди йшли щохвилини – одну з них на 85-й хвилині замикав Мессі, однак вийшло неточно. Втім, такі високі позиції "блаугранас" дозволяли левантійцям тікати у контратаки й тягнути в них час. Барсі постійно збивали темп, а оригінальніість її атак падала з кожною секундою.

Чимось це нагадувало завершення півфіналу ЛЧ 2011/12 проти Челсі – і матч ледь не завершився схожим чином. Вже у компенсований час Гедеш вирвався віч-на-віч з Сіллесеном, пробігаючи півполя у повній самотності, однак удар Гонсалу просвистів поруч зі стійкою. На 90+5-й же Гедеш після кутового Барси розігнав контратаку на порожні ворота Сілессена, запустивши м'яч з центру поля – і знову не влучив! Тим не менш, це вже не мало значення, адже фінальний свисток зафіксував важку і красиву перемогу Валенсії у фіналі Кубка Іспанії!

Блискуча Валенсія заслужила на трофей

Після перемоги середняка над Барселоною – а тим паче у фіналі Кубка – перші думки крутяться навколо ідеї про те, що це не суперник виграв, а каталонці програли. Дійсно, в епоху гегемонії великих клубів будь-який успіх більш скромних колективів є історією про героїзм та везіння, але ж щастить тому, хто для цього щось робить. Не можна сказати, що Валенсія у фіналі видала все, що могла, загнавши "блаугранас" за Брандербурзькі ворота, однак те, що "кажанам" вдавалося, виглядало вкрай ефективно.

В першу чергу, слід відзначити оборону команди. Марселіно грає за схемою 4-4-2, яка ідеально підходить під такі матчі – вона покриває велику площину поля, зручна для пресингу й у ній доволі просто рухатись. Потрібно лише тримати правильну дистанцію між ланками, однак за наявності технічних футболістів у складі суперника це часто і стає проблемою. Мессі дуже любить робити хитрі переміщення й швидко проходити лінії, руйнуючи всю їх стрункість, однак сьогодні аргентинець бився об стіну. Достатньо подивитися на його статистику ударів – Лео пробив 12 разів, однак 7 пострілів було заблоковано.

Ситуацію міг би покращити Суарес, який класно грає по останніх захисниках, однак без нього доводилось сподіватися на Коутінью – футболіста, який вже й сам не радий приїзду до столиці Каталонії. Валенсія доволі впевнено оборонялась, у власному штрафному допустивши лише геніальний прорив Мессі та постріл Піке повз ворота – в обох випадках все відбувалося під шаленим тиском "кажанів". Барселона за весь матч змогла лише підвищити темп, однак прямого рішення щодо того, як же наблизитись до воріт, так і не знайшла. 23 блокування, 36 виносів, 23 успішних відбирання (з 38 спроб), 15 верхових м'ячів – за такий гігантський та успішний об'єм роботи підопічним Марселіно слід поаплодувати стоячи.

Втім, без якісної гри попереду такий закритий стиль Валенсії не приніс би успіху. Характерно, що Марселіно до цього провів 20 матчів проти Барселони, не вигравши жодного, однак тепер він прибив її одразу в фіналі. Це стало можливим завдяки злагодженій роботі усієї групи атаки: нападники разом з фулбеками та центрхавами грамотно пресингували каталонців у першій фазі їх атак, заганяючи захисників "кулес" у мертві зони – саме так стався вихід Родріго віч-на-віч вже на 5-й хвилині. Гамейро та Морено прекрасно відчували позицію, знаючи, де потрібно звузити, а де розширити фронт атаки, а якісна підтримка реактивних Гайї та Солера тільки посилила їх ефективність.

"Синьо-гранатові" особливо вразливі на флангах. Навіть Леганес грамотно розігрував контрвипади через паси за спину фулбекам – і сьогодні це повторилося знову. Голи Гамейро та Морено прийшли саме після ривків латералів за спину Семеду та Альбі, хоча не слід забувати і про вплив Парехо. Дані грамотно розвертав атаки Валенсії та розтягував лінії суперника своїми переміщеннями або передачами, відкриваючи зони на чужій половині воля. В них часто вривалися з флангів, заробляючи штрафні (як опорник Кондогбія) або завдаючи потужних ударів (як вінгер Гедеш).

Всі дії Валенсії у першому таймі проходили на височенній швидкості, до чого Барселона виявилась просто неготовою. Підопічні Вальверде взагалі довго запрягають, набираючи оберти ближче до перерви й вилітаючи у космос після неї, тому шанс у "кажанів" був один – викластись на максимум і забити в першому таймі. Завдання було виконано успішно, що разом з грамотною системою оборони та банальністю "блаугранас" принесло першу за 11 років перемогу в Кубку Іспанії. У рік сторіччя клубу.

Уривчасті старання Мессі

Окремо слід виділити Лео Мессі. На адресу аргентинця часто закидають відсутність лідерських якостей та невміння вести команду за собою у скрутний момент – на відміну від того ж Роналду. Даний образ підкреслюється флегматичним характером Ліонеля, однак вболівальники, експерти і особливо іспанська преса люблять забувати про матчі, коли капітан реально витягував Барсу з дна. Так, наприклад, було в тому ж поєдинку проти Валенсії на "Камп Ноу", коли "кажани" вигравали з рахунком 0:2 вже на 32-й хвилині – тоді Лео оформив дубль, врятувавши партнерів від поразки.

Втім, бувають дні, коли Барса зазнає історичних поразок – і, як на зло, саме в них Мессі не феєрить. Так було і проти ПСЖ на "Парк де Пренс", і з Ромою на "Стадіо Олімпіко", і на "Енфілді", і ось тепер на "Беніто Вільямарін". Щоправда, несправделиво говорити про відсутність бажання кепа повести команду за собою: 12 ударів, 12 спроб обіграшу один-в-один, 115 дотиків до м'яча, 19 єдиноборств (10 виграно), 1 відбирання, 1 перехоплення – "блоха" за увесь сезон не був настільки активним. І магія була при ньому, про що говорить фантастичний удар на 55-й хвилині. Зрештою, Мессі забив гол – вже шостий у фіналах Кубка Короля.

Якщо хтось і тягнув Барселону за собою, то це був Лео – втім, є одне але. Вся геніальна статистика Мессі була набита окремими спалахами активності, між якими були значні відрізки часу, коли нападника взагалі не було помітно. Так, перший незаблокований удар Мессі завдав на 18-й хвилині, а другий – аж на 44-й. Після 75-ї аргентинець пробив по воротах всього раз – та й то це було неточне замикання високого навісу. З дриблінгом у Ліонеля схожа історія: у аргентинця величезний пробіл між 19-ї та 44-ю хвилинами, 46-ю та 55-ю, 68-ю та 83-ю, тощо.

Це багато говорить про уривчастий характер активності Мессі. Крім того, лише 2 з 22 передач під удар належали йому, в той час як резервіст Малком за 45 хвилин віддав вдвічі більше. Навіть Коутінью виконав більше гострих пасів, хоча його на полі майже не було видно.

Гіршим футболістом від цього Мессі не став, але у матчі проти Валенсії його постійні розчинення стали однією з головних причин поразки – хоча це також сигналізує про слабкість Барси, яка нічого не може без допомоги свого бога. Саме через це виріс міф про відсутність лідерських якостей футболіста, який сам узгоджує тренерів "блаугранас". Якщо так піде і далі, то в боротьбі за Золотий м'яч у Ліонеля виростуть конкуренти.

Крах легендарної Барселони

Важко в це повірити, але всього за 15 днів Барселона перетворилася з локомотива, що мчав до требла, на команду-невдаху, зовсім не страшну для суперників будь-якого класу. Каталонці програли три з п'яти останніх поєдинків (Сельті, Ліверпулю та Валенсії) із загальним рахунком 1:8, а також зіграли внічию з Ейбаром та перемогли у дуже невиразному поєдинку Хетафе. Це повністю змазало враження від загалом сильного сезону – жодній команді б не поставили у провину виліт з півфіналу ЛЧ та програш у фіналі національного Кубка, якби це все не сталося так епічно і якби за цю команду не грав найкращий футболіст планети.

У фіналі Кубка на стадіоні "Беніто Вільямарін", де ще зовсім недавно вболівальники Бетіса стоячи аплодували голам Мессі у ворота власної команди, Барселона зазнала цілковитого краху. В першу чергу, це був крах Ернесто Вальверде: прагматичний спеціаліст, який не вписується у кройфівську філософію "блаугранас", міг покинути клуб ще після минулорічного фіаско у Римі, а мав – після ганьби в Ліверпулі.

Рік тому, два тижні тому і навіть сьогодні вночі керівництво захищало тренера, а також за нього заступився Мессі – втім, після такого провалу жодна підтримка не врятує "Мураху". Вальверде ще після "Енфілда" ненавиділа вся Каталонія (крім тієї частини, яка вболіває за Еспаньйол) й нещадно критикував увесь футбольний світ, а поразка від Валенсії просто поставила крапку в цій історії. Принаймні, саме так повинно бути.

Схоже, це був крах легендарної Барселони 2010-х. Вже у поточному сезоні було помітно, що іспанські середняки й навіть аутсайдери дуже впевнено грають проти каталонського суперклубу – а Бетіс так і взагалі забив 4 голи на Камп Ноу. На ньому ж не програвала і Валенсія (2:2), тому фінал Кубка особливо не здивував фанатів Ла Ліги. "Блаугранас" вже давно перестали домінувати на футбольному полі, дозволяючи супернику атакувати великими силами й граючи виключно від сильних сторін своїх лідерів – в першу чергу Мессі, Суареса та Альби. Мессізалежність стала настільки великою, що якби терміну "Мессілона" не існувало – його б вигадали зараз. Це більше не системна команда-домінатор, а просто театр одного актора.

Про оборону вже й говорити нічого, адже вона привозила протягом усього сезону й завжди виглядала слабко у матчах проти швидких і технічних нападників. Валенсія атакувала лічену кількість разів, однак майже всі випади левантійців завершувались або голами, або штрафними і кутовими. Втім, якщо від Піке та Лангле ще можна було очікувати щось подібне, то провал Альби перед другим голом здивував. Він був найкращим латералем Європи протягом сезону – та і в фіналі Кубка виглядав непогано – однак те, як легко Жорді програв спринт Солеру, маючи фору в кілька метрів, наштовхнуло на сумні думки.

Жорді вже 30 років, Мессі скоро виповниться 32, Суарес та Піке вже відсвяткували цей вік. Не можна сказати, що поступове старіння зірок епохи якось вплинуло на їх форму – в поточному сезоні атакувальні гравці виглядали навіть сильніше, ніж раніше. Втім, фізика все одно бере своє: Луїс пропустив фінал через чергову травму, Мессі при феноменальній статистиці вмикався лише спалахами, а супершвидкий Жорді з форою програв спринг 22-річному пацану. Далі ці проблеми будуть загострюватись, тому керівництво каталонського клубу, при всьому своєму бажанні залишити все, як було, змушене буде поступово прощатись з іконами. В цьому плані поразка від Валенсії стала і їх крахом.

Можливо, фіаско у фіналі Кубка стане кінцем і для нинішнього керівництва. Масштаб хейту до Жозепа Бартомеу наростає, результати погіршуються, а сам він при цьому намагається йти проти мас, постійно заявляючи про підтримку Вальверде. На цьому фоні вже замайоріла персона Жоана Лапорти, з яким пов'язано піднесення клубу наприкінці нульових. Він ставить вимоги про звільнення Бартомеу і робить заяви, які приходяться до смаку широкій публіці, а поразка від Валенсії лише покращить його позиції. Словом, фінал Кубку став для Барси фіналом в усіх сенсах.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
46
хв
Уругвай
02:00
Японія
Вгадай результат матчу
Залиште відгук