Барселона обіграла Наполі: Сетьєн – другий Вальверде, Гаттузо не стрибнув вище голови, геній Мессі та суперечливий Чакир
В рамках матчу-відповіді 1/8 фіналу ЛЧ Барселона завдяки прагматичному стилю та неоднозначним рішенням Джюнейта Чакира перемогла Наполі.
Барселона у першому матчі проти Наполі здобула виїзну нічию (1:1), що можна було б вважати епоганим результатом, але ігрові проблеми каталонців, помножені на втрату дискваліфікованих Бускетса та Відаля, змушували "кулес" нервувати. У неаполітанців були серйозні питання по здоров'ю Маноласа та Інсіньє, однак обидва розпочали в основі. Загалом, обидва тренери випустили всіх наявних лідерів.
Наполі одразу зі стартовим свистком здивував фанатів і футболістів Барси, захопивши ініціативу й вже на 2-й хвилині ледь не відкривши рахунок – це Мертенс отримав передачу на лівий край штрафного від Інсіньє й вистрілив метрів з п'яти в ближній кут. Каталонців врятувала стійка! В наступні хвилини Кальєхон, Мертенс та Інсіньє невдало пробивали з лінії карного майданчика, а Руй навіть спробував перекинути тер Штегена з 40 метрів – неточно. За марнотратство покарали на 10-й хвилині з кутового, який заробив Мессі (пробив у Кулібалі), але воно було з присмаком скандалу. Ракітіч виконав подачу, Лангле у стрибку замкнув в дальній кут, але перед цим грубо відштовхнув Демме в Кулібалі. Арбітр Джюнейт Чакир послухав помічників і вказав на центр. 1:0!
Lenglet goal! #BarcaNapoli #campnou #UefaChampionsLeague pic.twitter.com/IRHZXhuOX5
— Devi (@devitian10) August 8, 2020
Наполі намагався перехопити ініціативу й навіть заробив кілька перспективних стандартів, однак нічого цікавішого за удар Інсіньє зльоту в небо на 21-й хвилині створити не вдавалося. Барса мала лише дальній постріл Ракітіча повз ворота, але на 23-й хвилині подвоїла перевагу. Тут потрібно подякувати Мессі: Лео отримав поперечний пас на правий фланг від Суареса, обіграв двох захисників у штрафному, впав, підвівся, встиг відклеїтись від третього й пробив ще з-під двох – точно в дальній кут! За дві хвилини добити неаполітанців міг Суарес, який хитнув ді Лоренцо й пробив під праву стійку, але уругвайцю трішки забракло точності.
Ще за п'ять хвилин каталонці таки забили третій гол. Альба отримав передачу по флангу від де Йонга й прострілив на Суареса в дотик, а той у дотик же потужно пробив – Оспіна парирував! Втім, Френкі отримав відскок і красиво закинув мяч на дальню стійку, де Мессі прошив Руя й з мінімальної дистанції переграв Оспіну. Бути б дублю, якби не Чакир – турок побачив у Лео гру рукою. Повтори не переконували.
У Наполі в атаці взагалі нічого не виходило, а от у Мессі виходило все. На 40-й хвилині Лео вирвався з-за спини Кулібалі, а той, вибиваючи м'яч, врізав Лео по нозі. Епізод став у штрафному, тож Чакир, переглянувши повтор, призначив пенальті – схоже, що все справедливо, хоча у фанів та футболістів Наполі на це була своя думка.
Суарес з "позначки" довів рахунок до розгромного, однак у компенсований до першого тайму час Ракітіч у необов'язковій ситуації зніс Мертенса на вході в карний майданчик. Це був залізний пенальті – його реалізував Інсіньє. 3:1! Саме з цим рахунком команди й пішли на відпочинок.
У перерві Дженнаро Гаттузо зняв з гри Демме, кинувши у бій Лоботку. Станіслав рязом з партнерами зробив спробу притиснути Барсу на старті другого тайму: неаполітанці заробили низку стандартів, які замикав Кулібалі, а на 53-й хвилині Мертенс пробивав після навісу від Кальєхона – його удар накрили, а Інсіньє з рикошету добив головою. Тер Штеген спіймав м'яч! Втім, натиску італійців вистачило хвилин на десять, після чого Барса поступово відвела гру від власних воріт. Щоправда, господарі й самі не загострювали.
На 60-х хвилинах ініціатива остаточно перейшла до "блаугранас", але загалом на полі нічого не відбувалося. Стало відверто нудно. Тоді на 70-й хвилині Гаттузо додав до атаки Лосано та Політано – і вже на 71-й Ірвінг ударом головою замикав подачу Інсіньє. Вище воріт. І все. Наполі не мав нічого, крім відра кутових, а Барселона і не намагалася загострювати гру. Сетьєн навіть замін не проводив, а от Гаттузо не зупинявся – на 80-й хвилині він випустив Ельмаса й Міліка. На 81-й хвилині Аркадіуш таки забив гол, головою спрямувавши м'яч під ближню стійку, але його не зарахували через офсайд.
На 85-й відродити інтригу міг Лосано, який пробивав головою в красивому польоті й поцілив у стійку, а потім ще й сам слабенько стріляв після обіграшу Мессі в штрафному – в обох випадках тер Штеген контролював ситуацію. Сетьєн, тим часом, випустив на поле юного Мончу, але наказу йти вперед своїм підопічним не віддав. Наполі ж атакував до останніх хвилин, однак забити вдруге італійці не змогли. Зрештою, фінальний свисток зафіксував перемогу "блаугранас" – 3:1.
Таким чином, Барселона вийшла у чвертьфінал Ліги чемпіонів. Там на каталонців чекає Баварія.
Тінь Вальверде над Сетьєном
Ернесто Вальверде жорстко критикували за прагматичний стиль без купи комбінацій та націленості на атаку від першої до останньої хвилини. Зрештою, після серії невдач його звільнили, призначивши тренера з "ДНК Барселони" – Кіке Сетьєн на першому етапі дійсно тішив фанів 71% володіння м'ячем та тисячею передач, однак поступово гра каталонців знову відійшла до прагматизму. Тінь Вальверде дедалі сильніше нависала над Камп Ноу, однак те, що зробили "синьо-гранатові" з Наполі, навіть "Мурасі" було не до снаги.
Барса (ну або Мессі) провела потужний перший тайм, забивши три голи, однак у другому вимкнулась, не завдавши жодного удару по воротах і лише зрідка перебігаючи за центральне коло – на половині поля каталонців команди провели 31,6% ігрового часу (проти 19,2% на половині Наполі). Господарі зосередились на обороні, виконавши 12 виносів (проти двох у суперника) та 12 блокувань (проти п'яти). Щоправда, навіть в цей період "блаугранас" частіше обігрували італійців на дриблінгу (11:8) – причому на чужій частині поля – однак загалом підопічні Сетьєна не були націленими на атаку. Також цікаво, що Кіке не зробив жодної заміни до 84-ї хвилини.
Зрозуміти такий хід Сетьєна можна. Команда вела в рахунку, але всього один пропущений гол змушував би його підопічних нервувати. Крім того, зв'язати гру в атаці без Бускетса та Відаля проблематично, та і сили потрібно економити – попереду Баварія, а там, можливо, і Манчестер Сіті з ПСЖ чи Атлетіко. Зрештою, Наполі просто добряче забігав по перерві, тож більше часу довелося провести в обороні.
Все це, звісно ж, так, але є кілька "але". По-перше, Кіке Сетьєна гукали в Барселону для того, щоб повернути "дух Кройфа", красиві комбінації, ефектну гру в атаці від першої до останньої хвилини та орієнтованість на власну гру – підлаштовуватись під суперника може зіданівський Реал, але не ідеальна Барселона. І немає значення, наскільки міг бути небезпечним Наполі – рівно як і немає значення, чи грає Бускетс. По-друге, італійці, так чи інакше, повинні були розкриватися, але Барселона майже не тривожила суперника контратаками – команда Вальверде хоча б в цьому була сильною.
По-третє, до гри в обороні таки виникають певні питання. Наполі провів 13 ударів по воротах, 11 з яких пройшли з меж штрафного – дев'ять заблокували, майже всі інші пройшли з незручних позицій, але в кількох епізодах італійці опинялися в кількох метрах від тер Штегена. Той же Лосано чи Інсіньє пробивали головою з мінімальних дистанцій, та і Політано на останніх хвилинах пробивав зблизька – їх підвело виконання та загальна банальність атак, однак у Баварії та Сіті з цим проблем не буде.
Втім, у першому таймі перемога Барси була заслуженою. Каталонці руйнували оборону суперника вже на одному лише дриблінгу (14 успішних спроб проти однієї у Наполі), провели сім ударів по воротах, забили тричі й ще один гол не зарахували. При цьому команда діяла доволі стильно, хоча старт зустрічі залишився за гостями, а заточеність на Мессі та Суареса все так же тривожить.
В будь-якому разі, правильність чи неправильність стратегії Сетьєна покажуть наступні матчі ЛЧ. Поки що він на коні, але якщо в подібному стилі команда вилетить від Баварії – йому неодмінно згадають весь цей прагматизм та вальвердеподібність.
Наполі не здивував
Прикро, однак перший і єдиний по-справжньому гольовий момент Наполі вболівальники побачили вже на 2-й хвилині зустрічі – і в його створенні сильно допомогли захисники Барси. Всі інші епізоди оборона "блаугранас" так чи інакше накрила, хоча в другому таймі господарі надали італійцям повну свободу дій. При цьому в першому таймі, коли Барса була активною, неаполітанці провалилися капітально.
Важко звинувачувати неаполітанців в якомусь провалі в атаці. Ні, вони зіграли саме так, як і завжди – швидко, активно, через фланги, з коротким розіграшем. Інсіньє традиційно зміщувався в центр, Кулібалі все так же вигравав повітря, команда продовжувала тримати компактність, але... Не було нічого такого, що могло б здивувати Барсу.
"Партенопеї" страшно не вистачало ідей, як довести м'яч до штрафного – команда 78% атак провела через фланги, звідки виконувались подачі (19 кросів), або ж стріляла по воротах при першій можливості без підготовки, в купу захисників. Італійці домінували в другому таймі, але не могли розірвати оборону Барси – а ті моменти, які господарі дозволили, гравці Наполі не використали.
В обороні неаполітанців кілька разів красиво розірвали прямо в штрафному, та й 25 каталонських проходів на дриблінгу (переважно, на власній половині) не варто забувати. В другому голі взяти участь примудрилися всі футболісти Барси – це називається "декласація".
Втім, треба пам'ятати про форму захисників – Максімовіч мав проблеми й залишився в запасі, а Манолас тільки-но відновився після перелому ребер. В таких умовах італійці пропустили тричі, але лише епізоди з голами Мессі стали відвертим провалом. Два інших м'ячі стали наслідком нещастя – Чакир виявився занадто ліберальним на 10-й хвилині, а на 41-й Кулібалі просто не бачив ривка Мессі з-за спини (але чому йому ніхто не підказав?). Як би там не було, оборона Наполі не стрибнула вище голови – в Італії вона також пропускала практично в кожній зустрічі.
Прикро, але Наполі просто зіграв на своєму рівні. Цей рівень нині відповідає сьомому місцю в Серії А. Ріно Гаттузо не вистачило досвіду та навичок вигадати щось особливе, тож виліт з ЛЧ справедливий – втым, його команда все одно дуже симпатична.
Мессі – геній
Насправді, за мірками Лео матч проти Наполі виявився доволі посереднім. Аргентинець всього три рази пробив по воротах і не віддав жодної передачі під удар партнерам, а по перерві його взагалі не було помітно – як і заповідав Дані Алвес, без м'яча в ногах протягом хоча б двох хвилин Мессы вимикається безповоротно. Втім, навіть такого звичайного для капітана матчу вистачило, щоб стати найкращим на полі й наблизитись до чергового рекорду.
В своїх діях Лео був неймовірно ефективним. З дев'яти спроб обіграшів Мессі проходив суперника сім разів, а з трьох ударів він забив два голи – один з них став шедевральним, а інший відібрав Чакир. Крім того, Лео виграв 14 з 20 єдиноборств, причому навіть у повітрі він діяв безпомилково (але лише раз) – саме це вміння принесло пенальті. Наздогнати Кулібалі може кожен, а от поставити йому корпус і відібрати м'яч дано одиницям і лише по великих святах.
Наполі для Мессі став 35-ою жертвою в Лізі чемпіонів – це на два клуби більше, ніж у Кріштіану Роналду. Втім, набагато жирніше виглядає рекорд Рауля – іспанський нападник забивав у цьому турнірі протягом 17 років, а аргентинець настрілює протягом 16-ти. Очевидно, що скоро і це досягнення Лео поб'є.
Неоднозначна робота Чакира
З арбітрами в ЛЧ після карантину відбувається щось дивне. Спочатку Цвайєр насудив у Турині два дуже сумнівних пенальті, а тепер Джюнейт Чакир влаштував перформанс. Щоправда, колишні іспанські арбітри по-різному оцінюють рішення турка – так, Хаун Андухар Олівер заявив, що гол Лангле не можна було зараховувати, а Іттуральде Гонсалес вважає, що для ЛЧ все було в межах контактної боротьби.
Варто визнати, що андалусієць Андухар завжди судить епізоди не так, як хочеться каталонцям, на відміну від баска Іттуральде.
У скасованому голі Мессі обидва також розійшлися: Андухар говорить, що це рука (а будь-яка рука в атаці = фол), а Іттуральде не бачить її, а навіть якщо вона була – вона сталася після відскоку від тіла.
How on earth is this a hand ball...? Messi is still the #BarcaNapoli pic.twitter.com/kLDvTIQfdR
— ֆɦʊʋǟ ɢɦօֆɦ (@shuvaghosh) August 8, 2020
Цей епізод чимось нагадує гол Бензема у ворота Сосьєдада, який ці ж арбітри оцінили інакше – Андухар заявив, що руки не було, а Гонсалес сказав, що не може сказати про гандбол однозначно.
Арбітр Естрада Фернандес тоді зарахував м'яч. Він впав на плече або передпліччя, після чого ще й пройшла певна кількість кроків – за новими рекомендаціями це не гандбол. Щоправда, вони не вступили у дію, а за чинними правилами немає чіткого розуміння руки, часових рамок та кількості дотиків, після яких гандбол в атаці не рахується. Арбітр сам вирішує, зіграв футболіст рукою чи ні.
Якщо опиратися на той гол Бензема і чинне трактування, то гол Мессі можна було не зараховувати суто заради перестраховки, адже однозначно сказати, що там не було гри рукою, неможливо. За новими рекомендаціями це був би чистий гол, адже навіть якщо там було влучання в руку – м'яч торкався передпліччя. Втім, важко зрозуміти, де тут була рука? Візьмемо на себе відповідальність не погодитись з рішенням Чакира.
І лише в моментах з пенальті Андухар і Іттуральде дійшли згоди, назвавши рішення чіткими. Тут з ними важко сперечатись.
Так чи інакше, робота Джюнейта Чакира виявилась занадто суперечливою, як для таких важливих матчів. У матчах ЛЧ суддя повинен бути непомітною фігурою, а турок став однією з головних дійових осіб. Це – не круто.
показати приховати