Банда Ніколсона попереду часу: останній гучний успіх Тоттенхема в Кубку європейських чемпіонів

31 травня 10:30 1448 Читать на русском
Банда Ніколсона попереду часу: останній гучний успіх Тоттенхема в Кубку європейських чемпіонів
Білл Ніколсон / ФК Тоттенхем

У сезоні 2018/19 Тоттенхем вперше в історії вийшов у фінал Ліги чемпіонів. Перед цим вони опинились у півфіналі вперше за довгі 57 років, коли команду очолював легендарний "Містер Тоттенхем" Білл Ніколсон. "Футбол 24" вирішив пригадати шалену команду "шпор" та її шлях у Кубку європейських чемпіонів сезону 1961/62.

Сьогодні ми звикли дивитись на Тоттенхем, як на команду, яка не є слабкою, але і не може вибратись на вершину. Навіть у фільмі "Залягти на дно в Брюгге" головний герой сказав: "Чистилище наче посередині. Лайном ти не був, але і вершин не дістався. Як Тоттенхем".

Проте, були часи, коли команда дійсно діставалась вершин, і навіть майже вдалось це зробити у Кубку європейських чемпіонів. Тодішня банда "Містера Тоттенхема" (як його представляє офіційний сайт "шпор") завдяки його неймовірним тактичним умінням наводила жах на всю Європу, діставшись півфіналу КЕЧ.

Що це була за команда і яких шлях вона пройшла до свого історичного успіху?

Банда О'Лірі. Як Лідс опинився за крок від фіналу

99 999 фунтів за "забутого героя" Грівза – один з найдивніших трансферів в історії

Влітку 1961 року Ніколсон приведе в команду майбутнього чемпіона світу Джіммі Грівза. Тоттенхем заплатив Мілану 99 999 фунтів. Така дивна сума пов’язана із тим, щоб позбавити англійця тиску бути першим футболістом вартістю 100 тисяч фунтів. Цей трансфер і досі є одним з найбільш незвичайних у світовій історії.

Джіммі Грівз був одним з найшвидших та найтехнічніших футболістів свого покоління, якого можна було використовувати як на вістрі атаки, так і в глибині поля. Тренери використовували його вміння вдало вибрати позицію біля воріт суперника, а також вміння обігрувати один в один, що стане однією з запорук успіху на тріумфальному чемпіонаті світу-1966. Щоправда, його забудуть оцінити як одного з ключових героїв, захоплюючись Джеффрі Херстом.

Зірковий час талановитого нападника настане у сезоні 1962/63, а тоді головною зіркою був Боббі Сміт, у якого Грівз відбере звання найкращого бомбардира в історії клубу.

"Боббі забрав нас, десятьох, на червоному Ягуарі". Він отримував "Золотий м'яч" і працював у Ньюкаслі з повними лузерами

"Віддав, забігай", гра у "стіночку" і все, що ми любимо нині – тактичні традиції Тоттенхема

Тоттенхем Білла Ніколсона не був типовою британською командою із тактикою "бий-біжи". У 1949 році Артур Роув очолив "шпор" і почав нав’язувати філософію швидкого пересування по полю та обіграшів з партнерами. Футболіст повинен був швидко віддавати пас одноклубнику, а потім моментально забігати та відкриватись для зворотньої передачі. Або просто "грати в стіночку". Тоттенхем активно робив ставку на контроль м’яча та атакувальний футбол із загострюючими передачами.

Після Роува команду прийняв Пітер Маквільям, який і навчив цьому мистецтву безпосередньо Білла Ніколсона.

Тактичний геній фахівця змусив всю Європу з подивом дивитись на агресивний атакувальний футбол у виконанні лондонської команди. Тоттенхем був однією з найрезультативніших команд турніру.

Тактична революція: екс-зірка Барселони пропонує шалену схему 2-7-2 і зазіхає на посаду наставника ПСЖ

Негостинний прийом для Гурніка і торба голів на будь-який смак

У кваліфікаційному раунді Тоттенхем зустрівся з чемпіоном Польщі – Гурніком Забже. Варто зазначити, що тоді в Кубку європейських чемпіонів не існувало групового етапу, і всі раунди були на виліт.

У першому матчі один з найтитулованіших клубів Польщі здобув перемогу з рахунком 4:2, що зменшило шанси англійців на вихід у перший раунд.

Проте, після цього Тоттенхем видав свій найкращий матч на турнірі. Підопічнні Білла Ніколсона закрили гостей на їхній половині поля і розривали оборону своїми фірмовими "стіночками". Лондонці забивали голи на будь-який смак, а деколи просто знущались над захисниками. Підсумок – 8:1. Хет-трик вінгера Кліффа Джонса, дубль Боббі Сміта, а також по голу в кожному з матчів забив інший вінгер – Террі Дайсон. Головний атакувальний потенціал Ніколсона спрацював на повну.

Тотальний футбол проти голландців і впевнена звитяга на де Кюйп

У першому раунді Тоттенхем зійшовся з роттердамським Фейєноордом. Тоді ще і близько не було мови про знаменитий тотальний футбол, а от Тоттенхем приїхав на арену де Кюйп зіграти в своєму стилі.

Можливо, атакувальна манера Ніколсона стала одним із факторів, які надихнули Нідерланди на створення одного з найпотужніших стилів гри в історії футболу.

Тоттенхем використовував високий пресинг і не давав господарям швидко перейти із оборони в атаку, а фантастичний гол Рейніра Креєрмаата не врятував Фейєнорд від домашньої поразки. Дубль Френка Саула та гол Террі Дайсона – Тоттенхем однією ногою у чвертьфіналі. На Уайт Харт Лейн команда з Північного Лондона зіграла у вигідну для себе нічию і пройшла далі, де зустрілась із чехословацькою Дуклою.

Не страшний і сніг – сувора зима для Дукли

Празька Дукла була однією з базових команд для збірної Чехословаччини, яка сенсаційно проб’ється у фінал чемпіонату світу-1962 у Чилі, де її зупинять лише бразильці з Гаррінчею.

Тодішньою атакувальною силою Дукли був нападник Рудольф Кучера, який, щоправда, не проявив себе належним чином у національній команді. Саме він став автором переможного гола у Празі. Але в Лондоні нічим допомогти не зміг.

Тоттенхем вміло використав стандартні положення на засніженному полі Уайт Харт Лейн і розбив суперника із рахунком 4:1. По дублю від Сміта та Маккея. Тоттенхем показав свої вміння грати у звичайному британському стилі при стандартах і в умовах зими використов їх належним чином.

Вишуканість не перемогла вишуканість – надія вмирає останньою

Півфінальне протистояння Тоттенхема та Бенфіки – це зустріч двох неймовірних стилей гри. Бела Гуттманн тоді ще не прокляв "орлів" і вони були однією з домінуючих сил у Європі, а попереду діяв неймовірний Ейсебіу, з яким асоціюються перші серйозні успіхи португальського футболу.

Про прокляття Гуттмана

У поєдинку в Лісабоні у "шпор" не виходило за рівним рахунком нічого. Бенфіка не залишила шансів "шпорам" і перемогла з рахунком 3:1.

Після цього Білл Ніколсон провів роботу над помилками, і в Англії вже Тоттенхем намагався диктувати свої умови, а вболівальники стали свідками матчу, який випередив свій час. Темп, у якому грали колективи, вже більше схожий на сучасний футбол. М’яч дуже швидко рухався по полю, як і гравці. Тоттенхем до фінального свистка не залишав надій на підсумковий тріумф, але цього разу доля посміхнулась Белі Гуттманну.

У фіналі "орли" у суперматчі переграють мадридський Реал, а потім наставник не порозуміється із керівництвом і висловить своє знамените прокляття. Бенфіка вже 8 разів після цього виходила у фіналі єврокубків, і всі 8 разів програвала.

Тоттенхем 50-60-х років став справжнім каталізатором для розвитку футболу. Вишуканий стиль "шпор" поставив на коліна всю Англію, а у 1963 році виграв Кубок володарів Кубків і став першою англійською командою, яка виграла єврокубок.

Білл Ніколсон вдало поєднав британський "бий-біжи" зі швидкими комбінаціями та змінами позицій. Можна сміливо заявити, що "шпори" випередили час і стали яскравим представником футболу майбутнього.

Тепер Тоттенхем отримав шанс радикально переписати власну історію і відродити переможні традиції Ніколсона.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
19
год
:
41
хв
Вулверхемптон
22:00
Манчестер Юнайтед
Вгадай результат матчу
Залиште відгук