Айнтрахт переміг Барселону в драматичній битві з п'ятьма голами, прорвавшись у півфінал Ліги Європи
Барселона в рамках матчу-відповіді 1/4 фіналу Ліги Європи була близькою до овертаймів, але врятуватись від поразки Айнтрахту не змогла. Звіт читайте на "Футбол 24".
Після жеребкування чвертьфіналів ЛЄ фанати Барселони зітхнули з полегшенням, адже їхній команді не дістались Аталанта, РБ Лейпциг чи Ліон – каталонці отримали в пару Айнтрахт. Щоправда, "блаугранас" у попередніх раундах турніру продемонстрували досить неоднозначний футбол, але після Ель Класіко ніхто не сумнівався у звитязі підопічних Хаві Ернандеса. Тим більш неочікуваною стала заслужена нічия у Франкфурті – 1:1.
Барселона – Айнтрахт – 2:3 – відео голів та огляд матчу
На Камп Ноу "орли" приїхали з 30-тисячною армією власних фанатів. Вони заповнили вулиці Барселони й створювали атмосферу на Камп Ноу. Очікувалось, що ця перевага у матчі-відповіді стане єдиною для Айнтрахта, а Барселона одразу зі стартовим свистком закриє німців на їхній третині поля – втім, у гостей були свої плани.
Вже на 1-й хвилині Борре наважився на удар метрів з 45-ти (вийшло неточно), а на 2-й підопічні Олівера Гласнера заробили штрафний. При боротьбі за подачу з нього Гарсія звалив Ліндстрьома у власному карному майданчику – це був пенальті! Костіч впевнено його реалізував. 0:1.
Барселона спробувала швидко відновити інтригу й навіть створила два моменти. Так, на 9-й хвилині Дембеле накрутив Н'Діка на краю штрафного й виконав навіс вздовж лінії воротарського під замикання Обамеянгу. П'єр-Емерік пробив головою над воротами. На 18-й же хвилині Араухо прийняв відскок після подачі Альби й бахнув метрів з 11-ти під поперечину – втім, потужний постріл з правої парирував Трапп.
Цей момент став останнім для Барселони в першому таймі. Айнтрахт і до нього тримався на рівних, тримаючи компактність при обороні й звужуючи простір між лініями. Господарі, не маючи простору, банально катали м'яч з флангу на фланг, а будь-яка спроба просування наражалась на агресивний пресинг "орлів". При цьому франкфуртці використовували будь-яку можливість, аби вискочити в контратаку.
Як наслідок, Айнтрахт в другій половині першого тайму почав серйозно переважати каталонців у гостроті. Так, на 26-й хвилині Костіч відкрився під передачу Камади й стріляв з лівого кута штрафного (точно в руки тер Штегену), на 29-й Туре п'яткою замкнув крос Костіча зі стандарту (неточно), а на 35-й Кнауфф змістився з правого флангу на лінію карного майданчика й пробив під ближню стійку – тер Штеген спіймав м'яч.
На 36-й же Марк-Андре не виручив свою команду, та і шансів у нього практично не було. "Орли" завдяки пресингу в центрі відібрали м'яч і розігнали швидку контратаку, в завершенні якої Борре несподівано бахнув метрів з 30-ти – вийшло точно в ліву дев'ятку! 0:2. Це вже була вагома заявка на перемогу.
До перерви Айнтрахт міг ще й розгром влаштувати, однак постріл Якіча метрів з 15-ти після передачі від Костіча припав у руки тер Штегену, а удар Кнауффа з правого краю штрафного пролетів над поперечкою. Барселона ж так нічим і не відповіла. Відпочивати команди відправились за явної переваги німців.
У роздягальні Хаві замінив Педрі на Френкі де Йонга. Його поява допомогла "блаугранас" в першій третині другого тайму – господарі захопили ініціативу й були дуже близькими до гола у відповідь. Вже за хвилину після відновлення гри його міг забити Обамеянг, який летів на замикання прострілу Дембеле – втім, габонець не встиг підставити ногу. На 55-й хвилині Дембеле знову опинився в центрі уваги, накрутивши Хінтереггера й виконавши неприємну подачу. Вона впала на сітку воріт із зовнішнього боку. Ще за хвилину біля воріт Траппа почалася метушня, однак ні Альба, ні Обамеянг, ні Педрі не змогли вистрілити з близької дистанції.
При всій активності "блаугранас", матч не став одностороннім. Айнтрахт відповідав на кожну атаку своєю контратакою, що ледь не вилилось у гол на 58-й хвилині. Його мав забивати Ліндстрьом, який вийшов віч-на-віч з тер Штегеном і пробив у дальній кут, однак Марк-Андре парирував ногою. Хаві відреагував замінами Обамеянга й Мінгеси на Траоре та Деста.
На жаль для господарів, цей хід аж ніяк не допоміг вирішити проблему контрвипадів "орлів". Покарання прилетіло на 67-й хвилині: Камада із зони перед штрафним викотив передачу на лівий край за спину Десту, а Костіч звідти вистрілив під дальню стійку – 0:3!
На 70-х же хвилинах справа могла дійти і до четвертого гола, але Ліндстрем при замиканні подачі на кут воротарського не зміг влучити у площину воріт, а пізніше не зміг нормально замкнути небезпечний простріл. На 78-й же шикарний лонгшот міг залетіти у Камади – втім, м'яч пройшов у сантиметрах від каркасу.
Здавалося, що це кінець, але Барселона не здалась. Хаві випустив Люка й Депая, а каталонці, навалившись, забилои на 83-й хвилині внаслідок метушні в карному майданчику. Френкі Де Йонгу вдалося пробити метрів з 11-ти, а Бускетс підправив сферу у сітку. Айнтрахту пощастило, адже Серхіо опинився у офсайді. Гол скасували. Ще за шість хвилин гостей врятував Хінтереггер, який після подачі з кутового виніс м'яч із лінії воріт.
На 1-й компенсованій хвилині Барса таки розмочила рахунок завдяки фантастичному дальньому удару від Бускетса. 1:3! Після цього господарі змарнували ще одну хорошу атаку, в якій Н'Діка заблокував постріл Араухо з центру штрафного, а Люк Де Йонг пробив з відскоку у зовнішній бік сітки. Зрештою, на 9-й компенсованій хвилині Барса заробила пенальті, який реалізував Депай. 2:3!
Тим не менш, часу на камбек вже не було. Фінальний свисток зафіксував важку перемогу Айнтрахта. Франкфурт виходить у півфінал Ліги Європи!
Концептуальне фіаско Барселони
Виліт від дев'ятої команди Бундесліги з пропуском трьох м'ячів на Камп Ноу (і мало бути значно більше) – це, звісно ж, фіаско. Та і загалом кампанія Барси у Лізі Європи виявилась провальною. Від Хаві очікували тріумфу у лайт-режимі, але "блаугранас" вилетіли вже в 1/4 – хоча із жеребом в останніх двох раундах каталонцям дуже щастило. При цьому вони провели всього один матч з тотальним виносом суперника – на виїзді у Неаполі. На такому тлі існує велика спокуса зацькувати Хаві та його команду.
Барселона дійсно має проблеми, за які Айнтрахт і покарав, однак підсумкова статистика у матчі-відповіді виявилась дуже пристойною. Команда награла на 1,66 очікуваних голів без урахування пенальті (проти 0,66 у гостей), видали 2,27 xT (дуже високий показник гостроти пасів), виконали 20 просувань м'яча у штрафний і зробили в ньому 53 дотики (проти 17-ти у "орлів"). Крім того, каталонці продемонстрували дуже високу інтенсивність пресингу, внаслідок чого точність пасів німців склала 66%.
Підопічні Хаві напрацювали на овертайми, однак не пощастило з дрібними офсайдами та реалізацією. Втім, існують питання щодо того, чи заслужила Барса на овертайми – левова частина прекрасних статистичних показників була набита вже після третього пропущеного гола, а до нього каталонці створили критично мало. Щонайбільш важливо, "блаугранас" до 80-х хвилин не домінували над Айнтрахтом в ігровому плані.
"Блаугранас" весь цей час або безцільно розкатували м'яч з флангу на фланг без просування, або збивалися до індивідуальних проходів Дембеле – саме на дриблінгу та кросах Усмана трималася вся гострота (він награв аж на 0,73 xT). Розкрити простір у щільній побудові Айнтрахта через переміщення та комбінації підопічні Хаві не змогли. Навіть фінальна навала не подарувала вболівальникам на Камп Ноу розрізних передач чи виходів віч-на-віч.
Ця проблема періодично простежується по ходу сезону, хоча загалом Барса навчилась трощити "автобуси" – навіть такі, як у Атлетіко. Заковика полягає в тому, що Айнтрахт не ставив "автобус". Франкфуртці вели активну оборону в рамках компактного середнього блоку, але вони не зосереджувались на захисті території – "орли" при втраті м'яча провокували епізоди з можливістю організувати контратаку.
Для цього німці активно накривали лінії передач на ближнього, створювали чисельну більшість у зоні м'яча й дозволяли собі сміливі неочевидні ходи на кшталт проходу центрбека від штрафного до штрафного. В одному з таких епізодів Н'Діка втратив м'яч на чужій половині й привіз контратаку на свої ворота, але Айнтрахту саме це і було потрібно.
Кількість оборонних дій Айнтрахта на флангах показова – німці часто затискали суперника у цих зонах і відбирали м'яч.
Контратаки – це хаос, в якому "орли" сильні. Вони навіть у Бундеслізі провокують подібні епізоди. Вони готові до перестрілок. Головне – не дозволити супернику розкатувати позиційну атаку.
Такий підхід мав величезні перспективи при зустрічі з Барселоною, адже каталонці мають вкрай сумнівну оборону. Їй дійсно не вистачає класу, що показав дуже дурний фол Гарсії у штрафному, гол Борре (Араухо занадто довго не вступав у відбирання, надавши простір і час для пострілу) й низка пасів за спину в штрафний під удар. Також їй не вистачає швидкості, однак не меншою проблемою виступає підтримка з боку центрхавів – вони регулярно не встигають повернутись і надають забагато простору в центрі. Як наслідок, Айнтрахт забив три голи й мав купу можливостей для четвертого та п'ятого.
Показово, що минулими вихідними Барселона провела схожий матч із Леванте, отримавши три необов'язкових пенальті у своєму штрафному, пропустивши вихід віч-на-віч і дозволяючи стріляти по власних воротах з шести метрів. А Леванте – це команда, яка проведе наступний сезон у Сегунді. Той поєдинок виявився надзвичайно схожим на те, що сталося у матчі-відповіді проти Айнтрахта.
Барселона шикарно вміє притискати суперника в позиційному наступі за класичних умов. Більшість колективів не готові до гри з "блаугранас" на зустрічних курсах – завдяки цьому оборона каталонців може розташовуватись аж за центральним колом, починаючи атаки звідти й дозволяючи центрхавам перевантажувати необхідні зони. В цей же час Обамеянг маніпулює схемою суперника через зміщення в глибину.
Коли ж опонент демонструє сміливий футбол, звичні механізми Хаві перестають працювати. Показово, що притиснути Айнтрахт вдалося аж на 80-х хвилинах, коли гості сіли захищати результат – тільки тоді Барса повернулася в звичну стихію розгрому "автобусів".
Звісно, це не означає, що Хаві – фізрук. Він дійсно оживив Барсу, перетворивши її на дуже потужний колектив, але він працює з командою лишень півроку. Знайти стабільну й ефективну модель йому вдалося лишень у 2022-му, тож немає нічого дивного у сирості "блаугранас". Поразка від Айнтрахта стала навіть корисною, адже вона серйозно підсвічує стелю можливостей команди при такій слабкій обороні.
Реал у тотально провальних матчах ЛЧ витримує шалений тиск, перемагаючи завдяки єдиній геніальній дії в атаці – все завдяки захисту, який навіть не претендує на статус потужного. Він просто нормальний. В той же час, величезна кількість геніальних дій Барселони втрачає будь-який сенс, адже команда все одно пропустить більше. Саме над цим клубу потрібно попрацювати влітку. Лєвандовскі міг би й почекати.
показати приховати