Аталанта і Мілан – претенденти на чемпіонство: шестеро найкращих, легендарний експерт проігнорував Маліновського
Аталанта прийматиме Мілан в рамках 7-го туру Серії А. Колишній півзахисник обох команд Деметріо Альбертіні проаналізував стан справ напередодні ключового матчу.
Центральний поєдинок 7-го туру Серії А повинен відповісти на чимало питань: чи справді криза Аталанти позаду; наскільки серйозні чемпіонські амбіції Мілана; як Джан П'єро Гасперіні подолає кадрові проблеми; чи вдасться Стефано Піолі струснути команду після скандальної несправедливості в Лізі чемпіонів.
"Россонері" влітку не вражали активністю на трансферному ринку, але змогли досягти прогресу завдяки внутрішнім резервам. На новий рівень вийшли Тоналі, Діас, Леау, Ребіч та Салемакерс. Наслідок – поки інші команди (крім Наполі) буксують, Мілан стабільно набирає очки. Натомість Аталанта почала кампанію проблемно. Для команди Гасперіні вкрай важливі передсезонні збори, які цього літа не вдалося провести повноцінно через участь багатьох лідерів у Євро-2020. Відтак, бергамаски надолужують згаяне вже упродовж сезону.
Прогрес Аталанти справді помітний. Погляньте хоча б на гру Маліновського. Руслан поступово знову стає тим гравцем, який розривав Серію А минулої весни. Однак тепер у команди нова проблема – травми. Сапата та Мурієль лише нещодавно покинули клубний лазарет. Луїс досі не встиг набрати потрібні кондиції. Найгірше, що випали системоутворюючі гравці. Посеред тижня до Ханса Хатебура приєднався Робін Госенс. Обох не буде досить довго.
У Мілана теж не все гаразд із кадрами. Бакайоко, Круніч, Ібрагімовіч, а тепер ще й Флоренці... Щоправда, Стефано Піолі вже довів, що його команда здатна чудового обходитися й без цих виконавців. Глобально для "россонері" навіть поразка на Атлеті Адзуррі д'Італія не стане катастрофою. Аталанті ж бажано перемагати, адже існує ризик солідно відстати від топ-4.
Дві футболки. Одна легенда
Деметріо Альбертіні мав можливість пограти у складі обох команд. Однак легендою вважається лише у Мілані. Це й не дивно. Вихованець клубу з чотирма сотнями матчів у активі, 17 трофеїв, серед яких три Кубки/Ліги чемпіонів. Справжній лідер приголомшливої команди 90-х. В Аталанті Альбертіні опинився у 2004-му переди тим, як зіграти свою "лебедину пісню" у Барселоні. Зрештою, половини сезону Деметріо вистачило, аби полюбити Бергамо: "Швидкий, але знаменний досвід. В позитивному сенсі. Чудове місто, якщо говорити про людей. Виключне почуття приналежності, цілковита ідентифікація з уболівальниками. Це те, що за ці кілька місяців мені вдалося засвоїти".
Оцінюючи перспективи команд в Лізі чемпіонів, Альбертіні говорив передусім про Мілан. В Аталанти становище цілком прийнятне, а от "россонері" буде складно після двох прикрих поразок на старті. "1/8 фіналу все ще в межах досяжності. Матч проти Атлетіко завершився з великим жалем, тому що Мілан заслужив на перемогу. Також він змусив фанатів "россонері" забути про негаразди пандемії. Я був на Сан -Сіро у вівторок, гімн Ліги чемпіонів викликав мурашки та великі емоції у всіх уболівальників. Я побачив сильну та боєздатну команду. Після матчу я спілкувався з президентом мадридців Енріке Сересо, який сказав мені, що знає, як це – перебувати в таких ситуаціях: вони програли фінал Ліги чемпіонів в аналогічних умовах. Футбол вчить тому, що можна зробити практично все. Зброя Мілана – це усвідомлення власних можливостей".
Претенденти на Скудетто
Зрештою, у словах Альбертіні не помітно, щоб котрійсь із команд він симпатизував більше. Італієць однаково засипав компліментами Мілан та Аталанту. А ще – обох головних тренерів. "Це не команди, сформовані на основі розрахунку. Буде дуже інтенсивний матч, попри тиск турнірних завдань. Мілан бореться за Скудетто. Теж саме можна сказати про Аталанту. Вона готова боротися за титул. На сто відсотків. Готова до боротьби і готова до цього. Цьогоріч за чемпіонство змагаються кілька команд. Бергамаски серед них по праву.
Ці дві команди схожі одна на одну, коли йдеться про тактичні та концептуальні характеристики. У обох тренерів є взаємозамінні гравці, при цьому Діас та Пессіна можуть грати як між лініями, так і чудово діють у центрі. Це дві команди, які грають у європейський футбол, особливо в півзахисті: м'яч – щоб ним володіти, футбол – щоб атакувати.
Найкраще у Аталанті – тип корпоративного та командного організаційного зростання. Вони демонструють неймовірні показники стійкості. Це зразковий клуб. У Мілані я бачу фундамент команди, навіть реконструкцію. Бачу більше спокою і безтурботності у всіх аспектах. Мені цікаво зрозуміти, наскільки послідовним у своєму прогресі буде Тоналі. Вірніше: я очікую цього, це необхідно. Діас дивує мене своєю якістю навіть в індивідуальній грі. З іншого боку, мені подобається спостерігати за Пессіною. Сучасний і цікавий тип гравця. Справді дуже якісний.
Гасперіні репрезентує увесь свій шлях, який став зрілим з роками. Ми говоримо про людину, яку експерти визнали найкращим тренером сезону, хоча він не виграв чемпіонат. Це повинно щось значити. Для нього це, я б сказав, більше, ніж посвята, консолідація. Ми оцінюємо Піолі таким, яким він є сьогодні, але попередня робота не може бути забутою. Робота на очах у всіх. Якщо повернутися в минуле, ми побачимо, що про неї говорили багато. Проте, він зумів надати спадкоємність і неймовірне почуття цінності цій команді".
Players to watch
Окрім прогнозів та оцінки поточного стану команд, Альбертіні попросити обрати по три найцікавіших гравці, на його думку, в складі Мілана та Аталанти. Легендарний півзахисник радить нам стежити за футболістами такого ж амплуа. У списку італійця шестеро хавбеків, за своїми характеристиками не схожих один на одного. На жаль, місця для нашого Руслана Маліновського не знайшлося.
Мартен Де Рон. Агресивний гравець, безумовно, більш агресивний, ніж Фройлер. Разом їм вдається забезпечити необхідний баланс для команди у зоні своєї відповідальності, на важливих ділянках поля.
Ремо Фройлер. Як уже згадувалося, він і Де Рон дуже добре компенсують і доповнюють один одного. У Фройлера трохи краща культура пасу, ніж у його товариша по команді. Він має ту перевагу, яка допомагає уникати втрати м'ячів. У такій команді, яка, як і Аталанта, націлена на атаку, вони два важливих гравці.
Маттео Пессіна. Він не справжній атакувальний півзахисник, але у нього є здатність знаходити простір там, де його мало. Для цього потрібно бути дуже розумним, однієї лише техніки недостатньо. У Пессіни чудова здатність розташовуватися між лініями. Подібне вдається лише тоді, коли ви здатні тривалий час залишатися сконцентрованим.
Ісмаель Беннасер. Сучасний гравець, якого можна охарактеризувати як ресивера. Щось на зразок провідника. Важко підібрати термін. Ключовий гравець у побудові гри. Беннасер добре ладнає з іншим півзахисником "россонері". Це не дивно, бо ми говоримо про півзахисників, у яких усіх різні характеристики. Мілан прекрасно укомплектований у цій зоні.
Сандро Тоналі. Зараз я бачу його більш активним. Він більше не обмежений рамками. Сандро розумів, що спорт судить вас, особливо у його становищі. Однак я не розумію, чому зовсім молодому хлопцю, який грав у провінції, не можна дати рік на адаптацію. Тепер Тоналі інший гравець, він знає, що настав час дістати свої козирі. Зрештою, попереду однаково ще довгий шлях.
Франк Кессьє. На цьому етапі своєї кар'єрі він – старомодний півзахисник, що володіє відмінною фізичною підготовкою і схильністю до голів. Сподіваюся, його не відволікають інші фактори, але в цих випадках складно стояти осторонь. Тоді продуктивність страждає. Вихід можна знайти і якось усе вирішити. Потрібно зрозуміти, справа в грошах чи амбіціях. Хай там як, немає сенсу сперечатися – на гравця впливає перебіг переговорів щодо контракту. Можливо, ви думаєте, що можете нівелювати це, оскільки знаєте, що сильні як особистість. Але насправді, коли ви виходите на поле, ви не безтурботні, обов'язково є певний тиск.
показати приховати