6 головних підсумків гри збірної України в товариських матчах проти Саудівської Аравії та Японії

28 березня 2018 2180 Читать на русском
6 головних підсумків гри збірної України в товариських матчах проти Саудівської Аравії та Японії
Україна – Японія / ФФУ

"Футбол 24" виділяє головні моменти в грі "синьо-жовтих" у березневих товариських матчах.

1. 4-1-4-1 поки що не виглядає ідеальною схемою

Андрій Шевченко чітко дав зрозуміти, що хоче бачити у збірній України схему 4-1-4-1 з трикутником у центрі поля. Виходячи з підбору виконавців, це виглядає логічним рішенням. У розпорядженні тренерського штабу є лише один опорник високого рівня (Степаненко) і багато центральних атакувальних хавбеків пристойного рівня (сюди відносимо і Марлоса, але про це згодом). Втім, у грі "синьо-жовтих" така схема поки що виглядає не дуже органічно.

Україна обіграла Японію завдяки дебютному голу Караваєва: огляд матчу

Справа в тім, що атакувальні півзахисники знаходяться високо, там їх щільніше прикривають, м'яч до них доставити важче, а тому атаки нашої команди починають формуватися в обороні. Тобто пас Ракицького, по суті, має бути не просто першим, а головним. Після нього відразу має виникати гострота. Ярослав мусить виконувати роль "дуже глибинного" плеймейкера.

Звичайно, цю ситуацію можна використовувати на свою користь: атакувальні півзахисники сідають нижче, витягують на себе опонентів, внаслідок чого з'являються нові варіанти для передач з глибини (на центрфорварда, на фланги). І так – Україна проти аравійців і японців час від часу це використовувала завдяки дисперчерським здібностям Ракицького.

Ракицький став найкращим гравцем матчу з Японією за версією InStat

Однак:

1 – у нас єдиний (навіть у найближчій перспективі) гравець задньої лінії з пасом, без якого уявити таку гру неможливо;

2 – збірна України не привчена до динамічного руху під постійні відкривання. Навіть проти Японії у Ракицького виникали затримки через відсутність варіантів розвитку атаки;

3 – суперник хорошого рівня увімкне пресинг і закриє вільні зони, що призведе до втрат. Японці та саудити, нехай і в статусі учасників ЧС-2018, не здатні показати, чи вирішили "синьо-жовті" питання виходу з-під якісного пресингу.

2. Зінченко в збірній не реалізовує себе повністю

На цьому всі проблеми цієї схеми не завершуються. Зінченко, який розглядається основним (відіграв основну частину двох матчів), дуже страждає без роботи з м'ячем. На лівому фланзі захисту Манчестер Сіті він постійно в грі – найкращий футболіст команди в цьому сезоні за середньою кількістю передач за матч, постійно має екшн: паси, відбір, ривки по бровці. На позиції атакувального хавбека в збірній Олександру дуже важко грати "навколо" м'яча, вичікувати пасу, спостерігати за відбором партнерів.

Зінченко неодноразово опускався на лівий фланг оборони для відбору та низько відкривався для Ракицького під пас, але отримував від партнерів на горіхи, оскільки ламав структуру.

Олександр у найсильнішій на цей момент команді світу виріс і вдосконалився, однак реалізувати це в збірній на іншій позиції наразі не може.

3. Марлос у збірній – не фланговий гравець

Це стало зрозуміло ще восени, тепер – підтвердилося. Навіть за відсутності травмованого Ярмоленка натуралізований бразилець не виконував ролі крайнього хавбека. Проти Саудівської Аравії він номінально вийшов у центрі, а проти Японії діяв там по факту, хоч і в тому поєднанні гравців (Зінченко+Маліновський) нібито мав би відповідати за правий фланг.

"Марлос розчарував, Пятов начудив". Чому перемога України над Японією не принесла естетичного задоволення

З одного боку, це дуже розумний хід Андрія Шевченка. Немає сенсу зараз награвати Марлоса на бровці, якщо туди все одно повернеться Ярмоленко. До того ж, клас і вміння "гірника" є знахідкою для "синьо-жовтих", його не варто замикати на фланзі – в центрі значно більше можливостей загострювати гру команди.

З іншого боку, збірна України не отримує всіх очікуваних дивідендів від "кращої" для Марлоса позиції. Початково граючи у центрі (перший тайм з Аравією), він втрачав можливість зміщуватися сюди з флангу на дриблінгу, в нього менше простору, йому важче розподілити обов'язки з іншими гравцями середньої лінії. Розпочавши гру справа (матч з Японією), Марлос зміщеннями в центр загострював значно частіше та якісніше, але тоді простоювала вся бровка з пасивним Бутком (з Караваєвим було краще).

Марлосу ще належить знайти себе у збірній, але ця роль точно не буде такою, як у Шахтарі.

4. Караваєв і Матвієнко – фаворити на флангах захисту

Андрій Шевченко на початку збору бачив Караваєва та Матвієнка основними фулбеками і випустив їх в старті на гру з Саудівською Аравією. Проти Японії з перших хвилин шанс отримали вже Бутко та Соболь, але не виправдали свою появу на полі. Коли в другому таймі льєжського матчу на їхнє місце вийшли ті ж Олександр і Микола – стало спокійніше позаду та активніше попереду.

Матвієнко добре підтримував атаки, те саме стосується Караваєва, який ще й отримав винагороду у вигляді забитого переможного гола. Вони виглядали потужніше та активніше за попередників. Відсутність ігрової практики на цих позиціях у клубах (Караваєв у Зорі грає правого хавбека, а Матвієнко в Шахтарі використовується виключно в центрі захисту) не вплинула на їхній статус основних гравців у збірній.

5. Бєсєдін не дав відповіді на головне запитання

Артем у матчі з Японією виконав величезний обсяг роботи. Він постійно нав'язував боротьбу за м'яч, відкривався, зміщувався на правий фланг і вглиб поля, підігрував партнерам. Самовіддача була на найвищому рівні, але цього не завжди вистачало. Місцями Бєсєдін грав "занадто фальшиву дев'ятку", а на вістрі виникала порожнеча. На гострий простріл Коноплянки на початку гри не відгукнувся, наприкінці зустрічі двічі поспіль не встиг на простріли Циганкова та Матвієнка, хоча мав би.

Знову ж таки, критикувати його за 10 вдалих єдиноборств у атаці ніхто не збирається, але 0 ударів за 90 хвилин для центрфорварда – це явний негатив. Періодично від нього вимагалося стати накінечником, але Артем не відчував цей момент.

Враховуючи це все, не можна знайти відповіді на головне питання: чи буде Бєсєдін у збірній основним, адже Кравець був ефективнішим у завершальній стадії. Одне зрозуміло – Бєсєдін точно отримає ще не один шанс, тренерський штаб в нього вірить, про що говорить повна гра без замін з японцями.

6. Стандарти – слабке місце

Збірна України пропустила два голи у двох товариських матчах. Обидва – після подач зі стандартів. Аравійці досить в'яло атакували протягом всього матчу, але здобули нічию завдяки нашій помилці, коли Степаненко на дальній стійці програв верхову боротьбу Аль-Сахлаві, а Аль-Мувалад краще зреагував на відскок, ніж Караваєв.

Японія також до останніх хвилин мала обмаль моментів, однак забила знову після неграмотної гри українців на стандарті. Соболь не витримав офсайдну лінію, а Маліновський і Степаненко не вгледіли за Макіно.

Це не нова проблема для збірної України, але тренерський штаб Андрія Шевченка не може з нею справитись. Два голи у статиці від суперників, які мали не так і багато інших можливостей вразити наші ворота. Ці епізоди можна відтренувати, навіть потрібно.

Україна – Саудівська Аравія: три моменти, які не вдалися команді Шевченка

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
15
год
:
16
хв
Кальярі
21:45
Лаціо
Вгадай результат матчу
Залиште відгук