5 головних висновків підсумкової прес-конференції Андрія Шевченка
"Футбол 24" проаналізував прес-конференцію Андрія Шевченка та виділив основні моменти, які випливають зі слів головного тренера збірної України.
1. Шевченко вважає, що тренерський штаб робив все правильно
Андрій Миколайович проаналізував виступи збірної України у відборі ЧС-2018, взявши за основу статистичні дані, які вираховує компанія Panini.
Основний показник – індекс всієї ігрової діяльності команди. За ним Україна посідає друге місце в групі – 58%. Переважає нас лише Хорватія – 62%, а Ісландія та Туреччина нам програють – 56% та 47% відповідно.
Для того, аби журналісти та вболівальники змогли самотужки проаналізувати показники, Шевченко надіслав всім охочим детальну таблицю з даними з термінологією, щоправда, італійською мовою. Щоб розібратися в ній, адресатам цих даних доведеться витратити деякий час на вивчення футбольних термінів італійською. Або бути носієм мови.
Та все одно дякуємо!
Як запевняє головний тренер, ці цифри не можуть брехати. Майже в кожному турнірі лідер за цим показником стає чемпіоном.
Відповідно, якщо цей індекс ставить нас на друге місце, а друге місце – прохідне, тренерський штаб робив усе правильно для того, щоб потрапити на чемпіонат світу. "Ми рухалися в правильному напрямку, команда постійно додавала в командній грі", – каже Шевченко. Що ж завадило вийти на світову першість?
2. Проблема в класі та функціональній готовності футболістів
"Ми займаємо перше місце в групі за кількістю ударів, але останнє за реалізацією. Посідаємо друге місце за організацією оборони, але п'яте за кількістю виграних індивідуальних єдиноборств в штрафному майданчику".
Наставник "синьо-жовтих" вів до того, що індекс "не спрацював" через індивідуальну кваліфікацію футболістів. Тобто тренери вибудували все правильно, але клас гравців, які помилялися в ключових ситуаціях, не дозволив виконати поставлене завдання. Чому обрали такий стиль, якому не відповідає кваліфікація наших збірників?
Можливо, Шевченко просто неправильно оцінив клас своїх підопічних перед відбором. Коли влітку 2016 року спеціаліст очолював команду, він сказав, що гравці збірної України мають високий рівень, достатній для досягнення поставлених цілей.
Добре, помилився (хоча як це можливо, якщо до того часу Андрій Миколайович півроку працював у штабі збірної), чому ж тоді не змінив стиль по ходу відбору, чому билися головою в стіну? Для того, щоб бути другими на папері?
3. Шевченко й надалі гнутиме свою лінію
Так. Головний тренер відповів на вищенаведені запитання непрямо, але достатньо зрозуміло:
"Щоб добиватися результату, команда повинна контролювати м'яч. Граючи на контратаках, можна досягти миттєвого результату, але це не дозволить рухатися вперед".
Як можна зрозуміти з цих слів, у збірної Ісландії майбутнього немає. Використання сильних сторін своєї команди (як це робить, зокрема, Ісландія) успіху не принесе, потрібно будувати гру виключно через контроль м'яча, навіть якщо для цього немає відповідних виконавців.
Коли ж запитали, як ісландці з такими цифрами зайняли перше місце, Шевченко відповів: "Вони створюють 2-3 моменти і реалізовують їх. Вони перебувають на першому місці по реалізації. От вам і футбол".
Так в цьому футбол, чи лише в контролі м'яча? А у випадку збірної України, у "псевдоконтролі" м'яча на своїй половині поля.
Окрім недостатнього класу, вирішенню завдань завадила погана функціональна готовність, яка спричинена низьким рівнем чемпіонату. Коли Шевченка запитали, як же вирішити цю проблему, він відповів:
"Змінити ситуацію ми дійсно не зможемо. Можливо, колись у нас буде сильніший чемпіонат, чи з'явиться покоління футболістів, яке дозволить нам ефективніше конкурувати".
Тобто тренер фактично визнав, що наявні гравці не відповідають вимогам того футболу, який він хоче бачити. При цьому змінювати свої погляди і методи він не буде, підлаштовуватися під клас футболістів також не буде.
4. Критерії виклику гравців до національної збірної не зміняться
Головний тренер зазначив, що футболісти, які добре себе зарекомендують в чемпіонаті та єврокубках, викликатимуться в збірну. Однак це мають бути не сплески, а стабільний рівень футболу.
Останнє речення – універсальна "відмазка", якою можна виправдати виклик/невиклик будь-кого футболіста. Якщо не викликаємо того, хто в хорошій формі, – це просто сплеск. Якщо викликаємо того, хто в поганій, – він демонструє стабільний рівень футболу, але зараз в нього спад.
Яскравий приклад з прес-конференції. Перший постулат пояснює, чому ігноруються Льопа, Костевич та Коломоєць, а другий "відмазує" Віктора Коваленка та Олександра Зінченка.
Посередній футбол Віктора та відсутність ігрової практики в Олександра і надалі до уваги братися не будуть (не "радійте" невиклику Зінченка на наступний збір, просто він за домовленістю тренерів у листопаді допомагатиме молодіжці), адже "ми не можемо відмовлятися від наших провідних футболістів".
Шевченко вважає, що Коваленка потрібно підтримати морально, допомогти йому перебудуватися на той футбол, який від нього вимагають. Звичайно, всі давно знають, що збірна призначена для психологічної допомоги гравцям, а не для виходу на чемпіонат світу.
Причини невдач і позитивні моменти. Підсумки виступів збірної України у відборі до ЧС-2018
Ситуація із Зінченком виправдовується словами Гвардіоли, який "обов'язково дасть хлопцю шанс". Андрій Миколайович не може пояснити, чим же такий феноменальний Олександр, тому посилається на великого тренера: "Якщо Гвардіола бачить в ньому перспективу, чому ми не повинні бачити?"
Тобто, якщо Сачко скаже, що бачить перспективу в Коломойці, головний тренер викличе того в збірну? Чи Шевченко не вірить Сачку так, як вірить Гвардіолі?
Щоб не було таких парадоксів, логічно було б опиратися на те, що може побачити кожен, в тому числі й головний тренер збірної України. На гру футболіста на полі. Припустимо, наставник "жовто-синіх" бачить, що гра Коломойця не відповідає рівню збірної, але де він бачить, що гра Зінченка відповідає? На словах Гвардіоли?
Візьмемо ще яскравіший приклад на проблемній позиції центрфорварда – Коломоєць/Бєсєдін-Кравець. Виходить, "динамівські" форварди, які в кращому випадку грають по кілька хвилин на тиждень та на двох забили 3 голи в УПЛ, демонструють стабільний рівень футболу, а нападник Ворскли, який зіграв усі матчі в чемпіонаті, забив 5 голів і віддав 2 асисти, просто переживає сплеск. Цікава логіка.
5. Шевченко майже впевнений, що залишиться на посаді
Андрій Миколайович декілька разів повторив, що його доля вирішиться на виконкомі, а всі свої подальші рішення він прийматиме тільки після вироку ФФУ. Відповідальність за провал у відборі наставник взяв на себе. Чи мають ці слова і ця відповідальність якесь значення? Скоріш за все, ні. І головний тренер це розуміє.
Він дуже впевнено говорить про те, як відбиратиме футболістів, як підтримуватиме викликом у збірну Коваленка, як переглядатиме новачків у товариських матчах. Від Андрія Миколайовича йшов посил про те, що він має чіткий план розвитку, проігнорувати який роботодавці навряд чи зможуть.
Величезний акцент робився на час. Мовляв, ми все правильно робимо, рухаємося в правильному напрямку, а для покращення ефективності потрібно більше часу.
За словами коуча, він хоче продовжувати працювати на чолі "синьо-жовтих", бо бачить перспективу в команді та вірить, що з нею можна виконати завдання. Поряд з цим каже, що кваліфікація футболістів і їхня функціональна підготовка недостатні, що збірна України стане конкурентоспроможною тоді, коли підніметься рівень нашого чемпіонату, чи народиться нове талановите покоління (тобто не скоро).
Можливо, головний тренер дозволяє собі говорити речі, які суперечать одне одному, бо знає, що ніхто їх до уваги не братиме. Він сказав красиві слова про позитивну динаміку, прогрес та хорошу команду. Інше другорядне, воно стосувалося попереднього відбору. Шевченко запевняє, що досягне результату, а те, що принципи роботи і підбір виконавців не зміниться, – неважливо.
Прес-конференція Андрія Шевченка за підсумками відбору до ЧС-2018
показати приховати