Зубов: В академії "Шахтаря" є футболісти, яких рекомендуватиму у першу команду та збірну
Один з найкращих крайніх хавбеків українського футболу, який основну частину своєї кар'єри виступав у донецькому "Шахтарі" і у складі збірної України дав ексклюзивне інтерв'ю сайту "Футбол 24", розповівши про таланти у донецькому "Шахтарі", а також згадавши свою гру у юнацької збірної, коли наша команда здобула бронзові нагороди. Це, до речі, були перші медалі збірної України на всіх рівнях в історії.
- Геннадій, після закінчення спортивної кар'єри ви перейшли на тренерський хліб, де передаєте свій величезний досвід молодим футболістам. З-поміж своїх підопічних ви бачите хлопців, які найближчим часом могли б підсилити склад донецького "Шахтаря" і збірної України?
- На даний момент я працюю тренером в дитячо-юнацькій футбольній академії донецького "Шахтаря" і треную хлопців вікової категорії U-14. Повірте, талановитих і перспективних молодих футболістів достатньо, це головне! У найближчому майбутньому до складу "Шахтаря" і збірної обов'язково будемо рекомендувати найбільш перспективних, але виділяти когось із них не хотів би, тому що зараз практично вся молодь читає пресу, інтернет і тому можуть дуже не своєчасно "спіймати зірочку", що, у свою чергу, може негативно позначитися на їх психології і подальшій кар'єрі. Зараз для дітлахів створені сприятливі умови для тренувань. Обов'язково переглядаємо футбол "наживо" не тільки своїх старших колег, а й кращих закордонних клубних і збірних команд. Намагаємося прищеплювати своїм підопічним все краще, що є в сучасному футболі. Кращі тактико-технічні елементи відпрацьовуємо на тренуваннях. Намагаємося все зробити для того, щоб перехід у "дорослий" футбол був поступовим, тобто поетапним, через всі необхідні для цього щаблі дитячо-юнацького футболу.
- Наша юнацька збірна (U-17) 5 травня невдало стартувала у фінальній частині чемпіонату Європи, програвши одноліткам з Росії - 0:3. Чи є у підопічних Олександра Головка шанси на вихід з групи у стадію плей-офф?
- Незважаючи на те, що наступними суперниками наших юнаків будуть збірні Італії та Хорватії, шанси є, треба лише ними скористатися. Юнацький футбол більш емоційний, не такий прагматичний, як "дорослий". Головне сконцентруватися і налаштуватися на решту матчів і показати свою гру. На жаль, в юнацькому віці інша психологія і тренер не завжди може донести свої думки у голови підопічних. За своїм характером я оптиміст і вірю в успіх наших хлопців. Дай Боже їм здоров'я і удачі у решті поєдинків групового етапу.
- У 1994 році ви стали одним з перших футболістів незалежної України, котрі здобули першу медаль у офіційному турнірі під егідою УЄФА. Чим запам'ятався той турнір?
- Хотів би відзначити високу організацію чемпіонату. Ми були вперше у настільки тривалому відрядженні за кордоном, і вся наша делегація була приємно здивована високим рівнем підготовки турніру, як у проведенні матчів, так і тренувальних і побутових умов. Ірландці надали у наше розпорядження декілька футбольних полів, особистий готель з реабілітаційними умовами після матчів і тренувань. Вільний час ми проводили на свіжому повітрі в прекрасних дублінських парках, багатих зеленими насадженнями і свіжим повітрям.
- А мікроклімат в команді відповідав вашим враженням від турніру?
- Звичайно! Вся команда була налаштована показати класний футбол і добитися високого результату. Наш тренер Володимир Киянченко зумів створити відмінний мікроклімат у збірній. У важку хвилину завжди підтримував потрібним словом і міг підбадьорити для досягнення поставленої мети.
- Багато хлопців з тієї збірної змогли проявити себе у "дорослому" футболі, це покійні - воротар Сергій Перхун і захисник Омар Мішков, а також такі гравці як: Андрій Головко, Сергій Дранов, Олег Остапенко, Олексій Купцов, Дмитро Назаров, Сергій Омелянович, Валентин Слюсар, Олег Ящук... А чи були такі, котрі, хоч і володіли величезним талантом, однак так і не вийшли на високий професійний рівень "дорослого" футболу?
- Виділю в цьому плані київського динамівця Олега Федорука, який на той період прекрасно виконував "стандарти" і по-дорослому читав гру, виступаючи на позиції захисника. У Олега могла бути прекрасна футбольна кар'єра. Чому не склалася? Навіть не знаю.
- У першому матчі групового етапу фінальної частини чемпіонату Європи вам вдалося зрівняти рахунок у матчі проти майбутніх чемпіонів збірної Туреччини (підсумковий рахунок - 1:1, авт.). А яка збірна справила величезне враження своєю грою?
- Та ж збірна Туреччини, збірні Англії, їх ми обіграли в серії пенальті (2:2 - основний час, 7:6 - по пенальті на користь зб. України), а так само данці, яким ми програли в півфіналі, не зумівши зберегти перевагу в основному часі.... Ми тоді програли їм у серії післяматчевих одинадцятиметрових штрафних ударів (2:2 - основний час, 5:3 - по пенальті на користь зб. Данії), хоча по своїй грі перевершували скандинавів, але фортуна в той день посміхалась футболістам з Данії. Напередодні Дня Перемоги (8 травня), у матчі за третє місце ми зустрічалися з однолітками з Австрії. Намагалися не підвести і не підвели, здобувши впевнену перемогу над "вундертімом" - 2:0! "Бронзовими" голами в тому поєдинку відзначилися: Олег Ящук на 21-й хвилині та Сергій Згура на 72-й, подвоївши перевагу нашої збірної. Ми були щасливі в той момент, тому що усвідомлювали, що завоювали перші футбольні медалі для своєї країни, для своїх уболівальників!
- Бронзову медаль з того чемпіонату зберегти вдалось?
- Медаль зберігається в надійному місці. У клубному музеї футбольного клубу "Шахтар" на "Донбас Арені". Кожен футбольний вболівальник може побачити її своїми очима під час відвідин музею.
Склад збірної України на юнацькому чемпіонаті Європи 1994 года:
Воротарі: Олег Остапенко (УОР Дніпропетровськ), Сергій Перхун ("Дніпро" Дніпропетровськ, помер через десять днів від травми, отриманої 18 серпня 2001 року під час футбольного матчу чемпіонату Росії між командами "Анжи" - ЦСКА, авт.).
Захисники: Денис Колчин ("Чорноморець" Одеса), Омар Мішков ("Чорноморець" Одеса, помер 6 вересня 2001 від травм, отриманих в результаті автомобільної аварії), Олексій Купцов (УОР Дніпропетровськ), Дмитро Назаров (УОР Сімферополь), Олег Федорук (УОР Київ), Андрій Клименко (УОР Львів).
Півзахисники: Сергій Білоконь (УОР Дніпропетровськ), Володимир Гопкало ("Динамо" Київ), Сергій Згура ("Чорноморець" Одеса), Геннадій Зубов ("Сталь" Алчевськ), Сергій Омелянович ("Зоря" Луганськ), Валентин Слюсар ("Динамо" Київ).
Нападники: Андрій Головко ("Дніпро-75" Дніпропетровськ), Сергій Дранов (ДЮСШ Севастополь), Олег Ящук (УОР Львів).
Тренер: Володимир Киянченко (померл 21 травня 2011 року, у віці 70-ти років).
Довідка "Футболу 24":
Геннадій Олександрович Зубов
Народився: 12 вересня 1977 року, в Алчевську Луганської області. Вихованець: спортінтернату (м. Алчевськ). Тренери: В.К. Каяк та А.І. Волобуєв.
Ігрове амплуа: півзахисник. Спортивне звання: майстер спорту України - 1994 року.
Професійна кар'єра: 1993/2006 (з перервою) - "Сталь" (Алчевськ); 1994/2004 - "Шахтар" (Донецьк); 2004/2005 - "Іллічівець" (Маріуполь); 2005 - "Металург" (Донецьк); 2006/2007 - "Зоря" (Луганськ); 2007 - "Комунальник" (Луганськ).
У чемпіонатах України (всі ліги) провів 288 матчів, забив 66 м'ячів.
У розіграшах Кубка України провів 57 матчів, забив 11 м'ячів. У єврокубкових турнірах УЄФА провів 43 матчі, забив 6 м'ячів.
За юнацьку збірну України (U-16): провів 7 матчів, забив 2 м'ячі.
За молодіжну збірну України (U-21): провів 2 матчі.
За збірну України: провів 29 матчів, забив 3 м'ячі.
Титули та досягнення:
Чемпіон України: 2002 рік.
Володар Кубка України: 1997, 2001, 2002, 2004 років.
Срібний призер чемпіонату України: 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2003, 2004 років.
Бронзовий призер юнацького чемпіонату Європи: 1994 год.
Другий футболіст року в Україні (за опитуванням газети "Український футбол"): 2001 год.
Шість разів включався до списків 33-х кращих футболістів України, з них під №1 п'ять разів у 1997, 1998, 2000, 2001 та 2002 роках.
Фотографії у публікації з сімейного архіву Іванни та Олега Ящук.
Розмовляв Віктор Хохлюк
показати приховати