Як стати зіркою в Естонії? Вихованець луганської "Зорі" - один з кращих бомбардирів місцевого чемпіонату
"Футбол 24" поспілкувався з луганчанином Ярославом Квасовим, який у складі команди "Сілламяе Калев" вже завоював срібні медалі чемпіонату Естонії і мріє про золоті, у нинішньому сезоні лідирує в списку найкращих бомбардирів, а зовсім недавно пересікався з командою Мілевського.
23-річний нападник Ярослав Квасов свого часу був одним з найбільш перспективних дублерів «Зорі», та коли луганчани підняли ставки і почали всерйоз боротися за вищі місця та єврокубки, молодому гравцю довелося йти в оренду - причому, не у інший український клуб, а за кордон. Талановитий футболіст опинився в естонському клубі «Сілламяе Калев», з яким вже встиг завоювати срібні медалі місцевого чемпіонату, двічі взяти участь у єврокубках і опинитися серед найпомітніших бомбардирів «Мейстріліги» Естонії.
То як же стають зірками естонського чемпіонату? В інтерв'ю сайту "Футбол 24" Квасов розповів про особливості цієї першості, клубних і своїх цілях та амбіціях, а також про те, чого чекати нашому легіонеру, якщо він опиниться в тутешньому чемпіонаті.
- Ярославе, всього за півсезону ви забили вже більше м'ячів, ніж за весь минулий чемпіонат (13 проти 12). Можна сказати, вже освоїлися в естонській лізі?
- Я ще в минулому сезоні, якщо не помиляюся, забив близько 10 м'ячів за першу половину чемпіонату, а в другій половині менше грав, відповідно менше реалізовано. Можна сказати, що освоївся ще в минулому сезоні, а 13 м'ячів у цьому - сподіваюся, не межа. У мене є сили і бажання забивати.
- Якщо коротко, стереотипи про прибалтійські ліги наступні: тут часто погана погода, похмуро, матчі навесні і восени проходять за сльоти, грають матчі на штучних майданчиках, у лізі чітко виділяються 2-3 фаворита, а решта відверто слабкі, та й взагалі чемпіонат з 10 команд з N-ною кількістю кіл - це нудно. Що так, а що ні?
- Стосовно погоди маєте рацію. За день може мінятися декілька раз: дощ, сонце і знову дощ, а похмура погода майже кожен день. На штучних полях граємо лише старт сезону, це березень місяць, потім всі переходять на натуральну траву - часто не відновлену після зимових заморозків, і так вже до кінця чемпіонату і грають.
Я не скажу, що в місцевому чемпіонаті всього лише 2-3 фаворита, п'ять перших команд Ліги - досить хорошого рівня, і, судячи з результатів цього чемпіонату, нижня п'ятірка теж може принести багато сюрпризів. У людей є інтерес, футбол в Естонії активно розвивають, просто процес почався не так швидко, як у нас, і всі команди досить молоді.
- Зараз, коли ви вже достатньо пограли в цій лізі, як опишете стиль естонського футболу? Мають рацію ті, хто каже, що тутешня гра - це класичний британський стиль route one?
- Так, погоджусь: багато боротьби, довгих передач вперед, але є клуби, які грають більше низом. Це талліннський клуб «Флора», наприклад. Та й у нашій команді ми намагаємося більше контролювати гру внизу, не бити просто так.
- Ви - легкий, швидкісний гравець. Проти потужних естонських захисників грати важко? Бувало, що грубість з ніг збивала?
- Я не скажу, що є якась надмірна грубість, все жорстко в рамках правил, а захисники зараз практично скрізь потужні, нічого надприродного нема.
- Ви забивали обом естонським грандам - і «Німме», і «Левадії». Хто за грою вам ближче? Чий стиль цікавіший?
- А також «Флорі» забивав. Ці клуби грають у більш привабливий футбол, як для вболівальників, так і для нас, як для противника, ці ігри завжди викликають підвищений інтерес.
- Українські клуби періодично зустрічаються з естонськими в єврокубках і найлегшими ці матчі не назвеш (за деякими винятками, як от розгром «Шахтарем» «Левадії» 15 років тому). Якщо порівнювати рівень естонського футболу з нашим, їхня вища ліга може конкурувати з українською Прем'єр-лігою?
- Думаю, порівнювати немає сенсу, це зовсім різний рівень. Естонський футбол молодий і лише починає свій розвиток. У них все попереду, та й конкурувати завжди цікаво з більш сильним суперником. Але те, що відбувається зараз з багатьма українськими командами, особливо в середині та нижній частині таблиці чемпіонату, всі розуміють...
- В естонській лізі грають кілька наших легіонерів - з вами одесит Сіліч, є воротар Смішко з Одеської області, було ще кілька хлопців. З ким знайомі, з ким недавно спілкувалися? Як їхні справи?
- З Кирилом Сілічем спілкуємося, граємо, забиваємо! Все добре у нього, теж освоївся. Про інших чув, але ні з ким зв'язок не підтримував, оскільки особисто не знайомий.
- У цьому сезоні ви потрапили в Лізі Європи на хорватський «Хайдук». Цікаво було зустрітися з Мілевським, Радченко, земляком Білим? Що говорили хлопці?
- З Максом Білим бачилися, трохи поговорили. По грі з «Хайдуком» скажу так: домашня гра була хороша, моменти були як у них, так і у нас, і погано, що ми не виграли, хоча могли. На виїзді зіграли від захисту, до кінця першого тайму вели 2:1, але пропустили прикрий гол зі штрафного прямо у роздягальню, і на другий тайм вже сил, напевно, не вистачило. Позначилися різка зміна клімату, було багато травмованих, а наявність 12-13 людей - це мало. До речі, Сіліч забив один з м'ячів. Він намагався, як і вся команда - ми дуже хотіли показати хорошу гру.
- Від Білого чув, що у вашій команді продовжує трудитися Вадим Дабіжа. Як він, як здоров'я? Працює у тренерському штабі чи з місцевими дітьми?
- Так, він тренує дубль, все чудово. У своєму віці він справжній приклад для наслідування: завжди бадьорий тілом і духом
- Коли ми минулого разу з вами спілкувалися, ви були в оренді із «Зорі». «Сілламяе» продовжує вас орендувати чи ви вже на постійному контракті з ними?
- Я досі в оренді.
- Із «Зорі», у зв'язку з вашою результативністю, не було дзвінків? Вони ж зараз в окремих матчах без форвардів грають...
- Ні, дзвінків не було.
- Як оціните прогрес луганчан? У нас команду Юрія Вернидуба високо оцінюють, і її четвертому місцю навіть не дивувалися - загальна думка: абсолютно заслужено...
- Згоден із загальною думкою, це молодий гарний колектив, пройшли рівно весь чемпіонат і зайняли заслужене місце. Вболівав за команду, стежив за матчами. Молодці хлопці: незважаючи на всі політичні та військові дії, зуміли зберегти командний дух.!
- Як далеко може зайти ця «Зоря» в єврокубках? Дасте прогноз?
- Думаю, вийти в груповий етап цілком під силу.
- Яку мету ставите перед собою в Естонії? Чи реально срібні медалі замінити більш престижними? Чи можливо з цього чемпіонату виїхати, скажімо, у Данію, Шотландію, Голландію?
- Мета на цей сезон - чемпіонство. Так, амбітно, але наша команда на це здатна. У футболі все можливо, якщо наполегливо працювати і показувати хороший рівень гри, тебе обов'язково помітять.
Артур Валерко
показати приховати
Вам може бути цікавим:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter