Справжній рівень Хоакіна Ларрівея
У новому сезоні Прімери більше від нього забили лише Роналду, Неймар, Мессі і Бакка. Дмитро Джулай розповідає про злети і падіння аргентинського бомбардира "Сельти".
Скільки років можна згадувати успішний сезон форварда? Скільки років слід стримуватися і не лізти у пастку порожніх «пояснень» скромних показників нападника, який, здавалося, лише вчора забивав коли хотів? Це «лише вчора» іноді так розтягується у часі, що й помітити не встигаєш, — минуло вже кілька років.
У сезоні 2006/07 Хоакін Ларрівей забив 17 м’ячів у 36 матчах. Забив у стилі, що відтоді суттєво не мінявся. Ларрівей вчасно міг відгукнутися на довгий пас у вільну зону, блискуче вів боротьбу за позицію у штрафному, випереджав на мить, на крок захисників і відправляв м’яч у сітку одним дотиком голови чи ноги.
Потім він опинився у «Кальярі» і у 39 поєдинках відзначився двічі. Робив ніби усе так само, але забивав значно менше. Хоакін повертався до Аргентини («Велес», «Колон»), знову їхав до «Кальярі», результативний сезон в «Уракані» дедалі віддалявся у часі, й ті цифри починали здаватися аномалією. Мовляв, так склалося, пощастило, а в інших командах показав свій «справжній рівень».
Із кожним сезоном, із кожним матчем «Кальярі» сильнішим ставало одне бажання. Побачити знову, як забиває Хоакін Ларрівей. Бо щоразу він робив на полі усе, що й в «Уракані», але безрезультатно. Вимагати від нього більшої маневреності, більшої роботи на команду було недоречно, тому що у кожному матчі Хоакін викладався на повну.
«Той» Ларрівей нарешті нагадав про себе 9 березня 2012 року. На полі «Стадіо Олімпіко» він зробив хет-трик у матчі з «Лаціо». Приємно було відзначити у трансляції, що це і є справжній Хоакін. Радість, щоправда, була не повною. «Кальярі» програв 3:6, і мало хто у такій ситуації звертатиме увагу на раптовий спалах бомбардирського хисту. Це були останні м’ячі аргентинця у «Кальярі», коротенький вояж до мексиканського «Атланте» теж не додав оптимізму, і шепотіння про «справжній рівень» марудно роїлося навколо.
На початку серпня 2013-го Хоакін Ларрівей став гравцем «Райо Вальєкано». Під керівництвом Пако Хемеса мадридці щойно видали найкращий сезон у своїй історії. Клуб з ліліпутським бюджетом посів восьме місце у Прімері. Звичайно ж, найкращих виконавців «Райо» одразу втратив. Пішли, зокрема, лідери атаки: Чорі Домінгес, Леу Батістау та Піті.
Хемес мав зібрати нову команду й одним з тих, на кого він поклався у нападі, був Ларрівей. Не тому, що вражав результативністю у попередньому сезоні, а тому, що прийшов як вільний агент, могли б «вколоти» скептики.
Але і Пако Хемес чудово розумів, кого саме запрошує, і упорядники довідника газети Marca дали новачку «Райо» таку характеристику: «Дуже працьовитий форвард, постійно пресингує, коли суперник виходить з оборони. Добре утримує м’яч і у кожному епізоді б’ється до останнього. Найкраще почувається у штрафному майданчику, де виділяється своїми ударами головою».
Отже Хемес отримав бійця, який колись був бомбардиром? На щастя для Ларрівея Пако Хемес — це людина, яка вважає, що «справжній рівень» кожен для себе встановлює сам щоденною роботою на тренуваннях. Тренер, який абсолютно щиро стверджує, що матч проти «Барселони» не може бути приводом міняти свій підхід до гри, міняти те, «що ми робимо кожного тижня», не міг не «розблокувати» Ларрівея.
На це, щоправда, знадобилося півсезону. У першому колі, попри неймовірні зусилля не лише Ларрівея, а й усієї команди, «Райо» опинився у зоні вильоту й стартові матчі другої половини чемпіонату оптимізму не додали. Після 25 турів «Райо» був 19-м з відставанням у п’ять очок від 17-ої позиції. Ларрівей забив чотири м’ячі, що суттєво не відрізнялося від його показників у попередніх сезонах.
Переломовим став матч 26 туру проти «Валенсії». Аргентинець забив переможний м’яч і після цього успіху «Райо» змінився до невпізнання. У наступних дев’яти турах програли лише на «Бернабеу». З 19-го місця за цей час злетіли на дев’яте, але найнатхненніше літав Ларрівей. За 10 матчів він забив 8 м’ячів. Його найкращий показник у «Кальярі» — 7 за чемпіонат.
Вже не треба було ностальгувати за Ларрівеєм часів «Уракану». Він знову був тут. Той самий, з тим самим вмінням, з тієї самою працездатністю. Тільки тепер ще й з гідною його самовідданості результативністю.
Контракт із «Райо» Ларрівей укладав на рік з можливістю пролонгації. Немає сумніву, що усі умови він виконав, і Хемес, звичайно, хотів зберегти його в команді. Але пропозиція «Сельти» спокусила Хоакіна і поки що він, так само як і у «Райо», бере на всі жили. Ларрівей відзначився у кожному домашньому матчі «Сельти», а сам майстерний у минулому форвард Кіко Нарваес у коментарях на каналі Cuatro захоплюється не лише голами аргентинця, а й роботою на партнерів, вмінням виграти позицію та корпусом «сховати» м’яч від наполегливих захисників.
Минулого сезону основним центрфорвардом «Сельти» був бразилець Шарлес і відіграв він дуже пристойно (12 м’ячів у 30 матчах). Ларрівей витіснив його зі стартового складу.
З другого березня включно він забив 14 м’ячів за дві команди. Про цифри в «Уракані» забувати не варто. Це важливий етап його кар’єри. Але зараз вже не варто посилатися на нього, коли треба згадати Ларрівея-бомбардира. Адже Хоакін Ларрівей знову грає на своєму справжньому рівні.
Дмитро Джулай
показати приховати